Постанова

від 25.10.2012 по справі 2а-1670/6171/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6171/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Шулік О.Й. ,

представника відповідача - Луговська С.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Універсал - Союз " до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Універсал - Союз " звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення №0011402301/1080 від 30.07.2012 року.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0011402301/1080 від 30.07.2012 року, яким ТОВ " Універсал - Союз " збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2012 року в сумі 8 800 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 200 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що Кременчуцькою ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Універсал - Союз" з питань взаємовідносин з ПП "Лон і Компані" (код за ЄДРПОУ 34698139) за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, за результатами якої складено Акт №2245/22-408/30613685 від 11.07.2012 року, у висновках якого податковим органом встановлено порушення платником податку вимог п.201.1 ст. 201, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість за січень 2012 року в сумі 8 800 грн. Посилався на незгоду з винесеним Кременчуцькою ОДПІ на підставі вказаного Акту податковим повідомленням - рішенням та визначенням позивачу грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 8 800 грн., застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 200 грн. Стверджував, що ТОВ "Універсал - Союз" виконано у повному обсязі всі вимоги норм, на порушення яких посилається податковий орган, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів ( послуг), підтверджені податковими накладними, які оформлені відповідно до приписів ст.201 Податкового Кодексу України, та, відповідно, з дати отримання яких у позивача виникло право на формування податкового кредиту у спірному звітному періоді. Позивач посилався на відсутність повноважень у податкового органу робити висновок про нікчемність договорів, на підставі яких здійснювались оподатковані господарській операції, щодо яких проведено донарахування грошового зобов"язання, оскільки відповідачем не встановлено обґрунтованих фактів, які б підтверджували, що вказані договори суперечать інтересам держави і суспільства, а наміри платників були спрямовані на ухилення від сплати податків. Крім того, зазначав про безпідставність висновків податкового органу про відсутність права у позивача на формування податкового кредиту від операцій з ПП "Лон і Компані", вмотивованих відсутністю у останнього основних фондів, виробничих потужностей , трудових ресурсів, транспортних засобів, що, як на думку податкового органу, виключає можливість виконання останнім своїх договірних зобов'язань. Жодною нормою закону не встановлено залежність права платника податку на формування податкового кредиту від наявності у його контрагента трудових та інших ресурсів для виконань своїх договірних зобов'язань, оскільки ПП "Лон і Компані" має нічим не обмежене право укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Відтак, як на думку позивача, висновки податкового органу, на підставі яких винесено спірне податкове - повідомлення рішення є безпідставними, ґрунтуються лише на припущеннях без наведення підтверджуючих фактичних обставин про порушення платником приписів податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі. Додатково із залученням документів надала пояснення стосовно проведення оподаткованих господарських операцій, оформлення документів на підтвердження виконання будівельних робіт та їх оплати.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення -рішення. Зазначав про те, що перевіркою встановлено відсутність у ПП "Лон і Компані" необхідних умов для здійснення своєї господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань в силу відсутності у останнього основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відтак, угоди, укладені між позивачем та вказаним контрагентом, носять фіктивний характер, а сформований позивачем податковий кредит не є дійсним. Стверджував, що діяльність ТОВ "Універсал -Союз" та ПП "Лон і Компані" спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, у зв'язку з чим позивач здійснив лише видимість придбання товарів ( послуг) від контрагента, які в дійсності ними не реалізовувались, а лише полягали в документальному оформленні первинних документів з метою ухилення від сплати податків. Відтак, як на думку відповідача, встановлені податковим органом факти виключають право позивача на формування податкового кредиту від сплачених сум ПДВ в ціні отриманих послуг від ПП "Лон і Компані" у відповідному звітному періоді. Тому, оскаржуване рішення Кременчуцької ОДПІ є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал - Союз" зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 04.10.1999 року, ідентифікаційний код юридичної особи -30613685 (а.с. 39) .

Позивач взятий на податковий облік Кременчуцькою ОДПІ, зареєстрований платником податку на додану вартість 01.12.2011 року, повторно видане свідоцтво 03.09.2012 року №200066019 (а.с. 41) .

Згідно реєстраційних документів , позивач займається видами діяльності за КВЕД : 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель;

11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних та інших вод, розлитих у пляшки;

46.71. Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Кременчуцькою ОДПІ на підставі направлень від 27.06.2012 року №2938/002938 та наказу від 27.06.2012 року №1363 проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Універсал - Союз" з питань взаємовідносин з ПП "Лон і Компані" за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року у зв"язку з неповним наданням пояснень та документального підтвердження на запит відповідача №11218/10/22 від 11.05.2012 року.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржуються.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт від 11.07.2012 року № 2245/22-408/30613685 (надалі -Акт перевірки), у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ТОВ "Універсал - Союз" вимог п.187.1 ст.187, п.201.1 ст. 201, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість за січень 2012 року в сумі 8 800 грн. (а.с.7-12) .

У зв'язку зі встановленням в ході проведення перевірки порушення вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 30.07.2012 року № 00114022301/1080, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 000 грн., з яких 8 800 грн. - за основним платежем та 2 200 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (а.с.19) .

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось позивачем в порядку адміністративного оскарження.

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню від 30.07.2012 року № 00114022301/1080 та перевіряючи його на відповідність вищевказаним критеріям, суд виходить з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив зі встановленого, як на його твердження, порушення платником вимог п.187.1 ст.187, п.201.1 ст. 201, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

В ході проведення Кременчуцькою ОДПІ перевірки встановлено укладення між ТОВ "Універсал - Союз" ( Підрядник) та ПП "Лон і Компані" (Субпідрядник) договору №1/12 -11-2 від 01.12.2011 року, за умовами якого Підрядник довіряє, а Субпідрядник бере на себе зобов'язання, згідно даного договору, виконати будівельно - монтажні роботи на будівельних об'єктах, визначених Підрядником. Крім того, були підписані додатки №1, №2 до договору №1/12 -11-2 від 01.12.2011 року, згідно яких визначались вид та вартість замовлених робіт (послуг). ( а.с. 48-52)

З пояснень представника позивача судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що будівельно - монтажні роботи позивач, залучаючи Субпідрядника ПП "Лон і Компані", здійснював на замовлення Міського центру соціальної реабілітації дітей інвалідів та ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", згідно договорів підряду №2 К/П від 05.12.2011 року та №40-15-13 на проведення робіт від 29.09.2011 року відповідно. (а.с. 67-68, 77-81)

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів суду представником позивача надано акт №21- 02-1-5 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 року з визначенням виду робіт та їх вартості. Вказаний акт підписаний між ТОВ "Універсал - Союз" та ПП "Лон і Компані" без заперечень. Крім того, надано Акти приймання виконаних будівельних робіт №33-02-1-2 за січень та №21-02-1-4-2-4, які підписані позивачем та Міським центром соціальної реабілітації дітей інвалідів по вул. Приходько, 21 та ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод" відповідно без заперечень. Вказані Акти оформленні належним чином, зі змісту яких можливо встановити вид та обсяг здійснених послуг (будівельно - монтажних робіт), крім того вартість вказаних робіт визначено відповідно до наявних у матеріалах справи довідках про виконані роботи ( і витрати). (а.с. 53-64,69-76,82-91)

На підтвердження реальності проведення оподаткованих господарських операцій долучено до матеріалів справи податкові накладні та докази оплати за отримані послуги, а саме суду надано виписки за особовим рахунком позивача від 31.01.2012 року, від 27.01.2012 року, 09.02.2012 року, від 20.02.2012 року, від 14.03.2012 року. ( а.с. 20-24, 65-66, 76, 92-93, 94-95)

Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення податкових накладних не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Отже, до податкового кредиту у перевіряємому періоді позивач правомірно включив суми ПДВ у зв'язку з придбанням послуг з метою здійснення господарської діяльності, за укладеним договором із ПП "Лон і Компані" , на підставі виписаної ним належно оформленої податкової накладної.

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, послуги, в ціні яких сплачені суми податку на додану вартість, були безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача і отримані від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по виконанню робіт та їх виконання у зв'язку із господарською діяльністю позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, суд зазначає, що в акті перевірки відсутні посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагента. В ході судового розгляду представник відповідача також не повідомив фактів, які б указували на здійснення господарських операцій з будь - якою незаконною метою.

Як припущення суд розцінює посилання податкового органу на відсутність у ПП "Лон і Компані" основних фондів, виробничих потужностей , трудових ресурсів, транспортних засобів, що виключає, як на думку відповідача, можливість виконання вказаним контрагентом своїх договірних зобов'язань. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Відтак, суд критично оцінює твердження податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за відповідний звітний період за рахунок сплачених сум ПДВ в ціні господарських операцій з ПП "Лон і Компані", оскільки вони ґрунтуються лише на суб'єктивних доводах відповідача.

Безпідставними суд вважає і висновки відповідача щодо фіктивного характеру господарської діяльності ПП "Лон і Компані", яке спрямовує її на надання податкової вигоди третім особам, оскільки вказане податковим органом не підтверджено жодними фактичними доказами.

При цьому суд відкидає доводи відповідача з приводу нікчемності угод, укладених між позивачем та ПП "Лон і Компані", враховуючи наступне.

Викладені в акті перевірки висновки щодо порушення контрагентом позивача вимог ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом суду не надано належних доказів у спростування вищевикладеного.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0011402301/1080 від 30.07.2012 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Універсал-Союз" судові витрати у сумі 110,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 жовтня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков