Постанова

від 19.10.2012 по справі 7193/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 жовтня 2012 р. Справа № 2-а-7193/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Драгунова О.В.,

представника відповідача - Гадяцької Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" (надалі за текстом - ТОВ "НВП Енертех", позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, відповідач), в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 14.06.2012 року № 0000642220 та № 0000652220.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства та мають бути визнані протиправними та скасовані, оскільки на думку позивача єдиною підставою для винесення спірних рішень слугував відображений в акті перевірки висновок контролюючого органу, щодо не підтвердження відповідними платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку за 4 квартал 2011 року (грудень 2011 року) по взаємовідносинам позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Експортком" (код ЄДРПОУ 37766274) (надалі за текстом - ТОВ "Експортком"). Крім того зазначено, що взаємовідносини позивача з ТОВ "Експортком" підтверджені належним обсягом первинної документації.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлена позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування адміністративного позову.

Представник відповідача проти задоволенні позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні з підстав наведених у запереченнях проти адміністративного позову, додатково зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 14.06.2012 року № 0000642220 та № 0000652220 винесені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно з матеріалами адміністративної справи ТОВ "НВП Енертех" зареєстровано Управлінням Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради за № 0028919 від 05.05.2003 року, код суб'єкта господарювання ЄДРПОУ - 32438839, позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 114 з 12.05.2003 року.

Відповідно до направлення на перевірку від 06.06.2012 року № 365 та наказу № 365 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки" від 05.06.2012 року № 447, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України) податковим органом - відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "НВП Енертех" по взаємовідносинам з ТОВ "Експортком" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 08.06.2012 року № 1005/22/32438839 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НВП Енертех" по взаємовідносинам з ТОВ "Експортком" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року" (надалі за текстом - акт від 08.06.2012 року № 1005/22/32438839).

Згідно з висновками акту від 08.06.2012 року № 1005/22/32438839 по взаємовідносинам з ТОВ "Експортком" за грудень 2011 року встановлено порушення:

1. п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України - непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме за періодами: за 4 квартал 2011 року.

Внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 52900,00 грн. в тому числі за 4 квартал 2011 року (грудень 2011 року) в сумі 52900,00 грн.;

2. п. 198.4, п. 198.3 ст. 198 ПК України - занижено податок на додану вартість на загальну суму 46000,00 грн., в т.ч. за грудень 2011 року на суму 46000,00 грн..

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова (надалі за текстом - ДПІ у Московському районі м. Харкова) складено акт від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Експортком" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року" (надалі за текстом - акт від 01.03.2012 року № 75/23/37766274).

Згідно з актом від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 ДПІ у Московському районі м. Харкова встановлено неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з неможливістю співставити дані первинних документів бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами складеного акту податковою установою винесені податкові повідомлення-рішення від 14.06.2012 року № 0000642220 та № 0000652220.

Згідно з актом перевірки позивача від 08.06.2012 року № 1005/22/32438839 податковим органом досліджувались його взаємовідносини з ТОВ "Експортком" зо договорами: № 1/12 від 01.12.2011 року, № 2/12 від 01.12.2011 року, № 3/12 від 02.12.2011 року, № 4/12 від 02.12.2011 року.

Щодо договору № 1/12 від 01.12.2011 року в ході розгляду адміністративної справи встановлено, що він був укладений між ТОВ "Експортком" (замовник - за умовами договору) та ТОВ "Експортком" (виконавець - за умовами договору).

Згідно з п. 1.1 розділу № 1 - предмет договору зазначено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати проект: "Приведення у відповідність існуючі схеми мереж ВО відповідно до результатів натурного уточнення замовника".

Відповідно до п. 1.2 розділу № 1 - предмет договору зазначено, що вимоги до проекту знаходяться в Календарному плані (додаток 1) та в Технічному завданні (додаток 2), що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.1 розділу 4 - порядок здачі і приймання робіт зазначено, що перелік робіт, належних до розробки і здачі виконавцем замовнику за договором, порядок їх приймання і здачі окреслені Технічним завданням і Календарним планом, що є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 4.2 розділу 4 - порядок здачі і приймання робіт зазначено, що по завершенню робіт за договором виконавець надає замовнику Акт здачі-приймання робіт з додатком зазначеним в Календарному плані робіт (додаток 1) звітності за результатами робіт, передбаченими умовами договору.

Згідно з п. 7.2 розділу 7 - інші умови зазначено, що всі зміни і доповнення до договору повинні бути оформленні письмово додатковими угодами.

Згідно зі змістом Технічного завдання, що є додатком 2 до договору № 1/12 від 01.12.2011 року зазначено, що в рамках договору № 1/12 від 01.12.2011 року здійснюються наступні роботи:

- передача замовником виконавцю вихідних даних для обробки (програма з проектом в електронному вигляді і додаткова інформація на паперових носіях);

- приведення у відповідність існуючі схеми мереж ВО згідно результатів натурного уточнення замовника.

В ході розгляду адміністративної справи судом було запропоновано та зобов'язано уповноваженого представника позивача надати весь обсяг первинної документації у розрізі податкового та бухгалтерського обліків та довідку про обсяг первинної документації бухгалтерського та податкового обліків за підписами директора та бухгалтера позивача, проте в судовому засіданні представником позивача повідомлено суд про надання всіх наявних документів у позивача, що були складені по його взаємовідносинам в рамках договору № 1/12 від 01.12.2011 року.

Суд констатує, що в ході розгляду адміністративної справи з боку позивача не виконана протокольна ухвала суду про надання довідки про обсяг первинної документації бухгалтерського та податкового обліків за підписами директора та бухгалтера позивача, пояснень з цього приводу суду не надано, обставин, що перешкоджали виконанню з боку позивача не повідомлено.

З урахуванням обсягу наявних в матеріалах адміністративної справи документів та беручи до уваги зміст наявної документації відносно договору № 1/12 від 01.12.2011 року, суд зазначає, що з боку позивача в ході розгляду документально не підтверджено: предмет договору, а саме в наявних документах не зазначено, який саме обсяг робіт з боку ТОВ "Експортком" слід було виконати з приведення у відповідність існуючих схем мереж ВО; не зазначено повну назву наведеного скорочення - ВО; щодо змісту додатку 2 до договору: з боку позивача документально не підтверджено факт передачі замовником виконавцю вихідних даних для обробки (програма з проектом в електронному вигляді і додаткова інформація на паперових носіях), не підтверджено способу передачі, суб'єктного складу передачі, ресурсів за допомогою яких здійснювалась передача, не конкретизовано змісту вихідних даних, що належало передати від замовника виконавцю, не конкретизовано носій інформації, на якому повинна була здійснюватись передача інформації, не конкретизовано обсяг та зміст інформації на паперових носіях; документально не підтверджено способу та ресурсів за допомогою яких було здійснено натурне уточнення.

Окремо суд констатує, що в Технічному завданні до договору № 1/12 від 01.12.2011 року не конкретизовано зміст обсягу робіт, що є предметом договору, натомість наведено загальне формулювання.

Щодо змісту пояснень позивача від 05.09.2012 року за вих. 5-1/09, що надійшли до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 26.09.2012 року відносно зазначеного договору, а саме, що договір № 1/12 від 01.12.2011 року фактично є субпідрядною угодою по основному договору № 81 від 13.04.2012 року, який укладено між позивачем та КП "Іллічівськводоканал", суд не приймає зазначені посилання, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України зазначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Зважаючи на наведену норму та беручи до уваги наявні пояснення з боку позивача суд зазначає, що взаємовідносини позивача за договором № 81 від 13.04.2012 року, який укладено між позивачем та КП "Іллічівськводоканал" не є належним доказом виконання договору № 1/12 від 01.12.2011 року, а тому суд не бере їх до розгляду в якості доказів зважаючи на положення ч. 4 ст. 70 КАС України в якій зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зважаючи на зміст акту від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 та кореспондуючи його зі встановленими обставинами за договором № 1/12 від 01.12.2011 року та беручи до уваги відсутність повноти змісту первинних документів, щодо конкретизації предмету договору, суд приходить до висновку про відсутність реальної можливості виконання договору № 1/12 від 01.12.2011 року з боку ТОВ "Експортком".

Особливу увагу суд звертає на пояснення позивача від 05.09.2012 року за вих. 5-1/09, що договір № 1/12 від 01.12.2011 року фактично є субпідрядною угодою по основному договору № 81 від 13.04.2012 року та не погоджується з зазначеним твердженням зважаючи на ретроспективний аспект виникнення передумов для укладання договорів у часі, констатуючи, що підстава укладання договору субпідряду не може передувати укладанню основного договору, а саме договір № 1/12 укладено між позивачем та ТОВ "Експортком" - 01.12.2011 року, а договір № 81 укладено між позивачем та КП "Іллічівськводоканал" 13.04.2012 року.

Щодо договору № 2/12 від 01.12.2011 року в ході розгляду адміністративної справи встановлено, що він був укладений між позивачем (замовник - за умовами договору) та ТОВ "Експортком" (виконавець - за умовами договору).

Згідно з п. 1.1 розділу № 1 - предмет договору зазначено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати проект: "Створення геоінформаційної системи на підприємстві теплопостачання (внесення остаточних корегувань по об'єктам мереж і редагування паспортних даних та усунення помилок ПРК)".

Відповідно до п. 1.2 розділу № 1 - предмет договору зазначено, що вимоги до проекту знаходяться в Календарному плані (додаток 1) та в Технічному завданні (додаток 2), що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.1 розділу 4 - порядок здачі і приймання робіт зазначено, що перелік робіт, належних до розробки і здачі виконавцем замовнику за договором, порядок їх приймання і здачі окреслені Технічним завданням і Календарним планом, що є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 4.2 розділу 4 - порядок здачі і приймання робіт зазначено, що по завершенню робіт за договором виконавець надає замовнику Акт здачі-приймання робіт з додатком зазначеним в Календарному плані робіт (додаток 1) звітності за результатами робіт, передбаченими умовами договору.

Згідно з п. 7.2 розділу 7 - інші умови зазначено, що всі зміни і доповнення до договору повинні бути оформленні письмово додатковими угодами.

Згідно зі змістом Технічного завдання, що є додатком 2 до договору № 2/12 від 01.12.2011 року зазначено, що в рамках договору № 2/12 від 01.12.2011 року здійснюються наступні роботи:

- передача замовником виконавцю вихідних даних для обробки (програма з проектом в електронному вигляді і додаткова інформація на паперових носіях);

- створення геоінформаційної системи на підприємстві теплопостачання, а також формування бази даних і створення моделі інженерних мереж теплопостачання.

В ході розгляду адміністративної справи судом було запропоновано та зобов'язано уповноваженого представника позивача надати весь обсяг первинної документації у розрізі податкового та бухгалтерського обліків та довідку про обсяг первинної документації бухгалтерського та податкового обліків за підписами директора та бухгалтера позивача, проте в судовому засіданні представником позивача повідомлено суд про надання всіх наявних документів у позивача, що були складені по його взаємовідносинам в рамках договору № 2/12 від 01.12.2011 року.

Суд констатує, що в ході розгляду адміністративної справи з боку позивача не виконана протокольна ухвала суду про надання довідки про обсяг первинної документації бухгалтерського та податкового обліків за підписами директора та бухгалтера позивача, пояснень з цього приводу суду не надано, обставин, що перешкоджали виконанню з боку позивача не повідомлено.

З урахуванням обсягу наявних в матеріалах адміністративної справи документів та беручи до уваги зміст наявної документації відносно договору № 2/12 від 01.12.2011 року, суд зазначає, що з боку позивача в ході розгляду документально не підтверджено: предмет договору, а саме в наявних документах не зазначено, який саме обсяг робіт з боку ТОВ "Експортком" слід було виконати зі створення геоінформаційної системи на підприємстві теплопостачання, а також формування бази даних і створення моделі інженерних мереж теплопостачання, не зазначено вимог, критеріїв, вихідних даних та інших джерел інформації, що повинні використовуватись при формування баз даних, створення моделі інженерних мереж теплопостачання; не зазначено повну назву наведеного скорочення - ПРК; щодо змісту додатку 2 до договору: з боку позивача документально не підтверджено факт передачі замовником виконавцю вихідних даних для обробки (програма з проектом в електронному вигляді і додаткова інформація на паперових носіях), не підтверджено способу передачі, суб'єктного складу передачі, ресурсів за допомогою яких здійснювалась передача, не конкретизовано змісту вихідних даних, що належало передати від замовника виконавцю, не конкретизовано носій інформації, на якому повинна була здійснюватись передача інформації, не конкретизовано обсяг та зміст інформації на паперових носіях; документально не підтверджено способу та ресурсів за допомогою яких було здійснено натурне уточнення.

Окремо суд констатує, що в Технічному завданні до договору № 2/12 від 01.12.2011 року не конкретизовано зміст обсягу робіт, що є предметом договору, натомість наведено загальне формулювання.

Щодо змісту пояснень позивача від 05.09.2012 року за вих. 5-1/09, що надійшли до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 26.09.2012 року відносно зазначеного договору, а саме, що договір № 2/12 від 01.12.2011 року фактично є субпідрядною угодою по основному договору № 1/5-10 від 25.05.2010 року, який укладено між позивачем та КП "Іллічівськводоканал", суд не приймає зазначені посилання, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України зазначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Зважаючи на наведену норму та беручи до уваги наявні пояснення з боку позивача, суд зазначає, що взаємовідносини позивача за договором № 1/5-10 від 25.05.2010, який укладено між позивачем та КП "Іллічівськводоканал" не є належним доказом виконання договору № 2/12 від 01.12.2011 року, а тому суд не бере їх до розгляду в якості доказів, зважаючи на положення ч. 4 ст. 70 КАС України в якій зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зважаючи на зміст акту від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 та кореспондуючи його зі встановленими обставинами за договором № 2/12 від 01.12.2011 року, беручи до уваги відсутність повноти змісту первинних документів, щодо конкретизації предмету договору, суд приходить до висновку про відсутність реальної можливості виконання договору № 1/12 від 01.12.2011 року з боку ТОВ "Експортком".

Щодо договору № 3/12 від 02.12.2011 року в ході розгляду адміністративної справи встановлено, що він був укладений між ТОВ "Енертех" (замовник - за умовами договору) та ТОВ "Експортком" (виконавець - за умовами договору).

Згідно з п. 1.1 розділу № 1 - предмет договору - зазначено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати проект: "Створення електронного вигляду мереж водопостачання по даним замовника".

Відповідно до п. 1.2 розділу № 1 - предмет договору - зазначено, що вимоги до проекту знаходяться в Календарному плані (додаток 1) та в Технічному завданні (додаток 2), що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.1 розділу 4 - порядок здачі і приймання робіт зазначено, що перелік робіт, належних до розробки і здачі виконавцем замовнику за договором, порядок їх приймання і здачі окреслені Технічним завданням і Календарним планом, що є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 4.2 розділу 4 - порядок здачі і приймання робіт - зазначено, що по завершенню робіт за договором виконавець надає замовнику Акт здачі-приймання робіт з додатком зазначеним в Календарному плані робіт (додаток 1) звітності за результатами робіт, передбаченими умовами договору.

Згідно з п. 7.2 розділу 7 - інші умови зазначено, що всі зміни і доповнення до договору повинні бути оформленні письмово додатковими угодами.

Згідно зі змістом Технічного завдання, що є додатком № 2 до договору № 3/12 від 02.12.2011 року зазначено, що в рамках договору № 3/12 від 02.12.2011 року здійснюються наступні роботи:

- передача замовником виконавцю вихідних даних для обробки (програма з проектом в електронному вигляді і додаткова інформація на паперових носіях);

- створення електронного вигляду мереж водопостачання по даним замовника.

В ході розгляду адміністративної справи судом було запропоновано та зобов'язано уповноваженого представника позивача надати весь обсяг первинної документації у розрізі податкового та бухгалтерського обліків та довідку про обсяг первинної документації бухгалтерського та податкового обліків за підписами директора та бухгалтера позивача, проте в судовому засіданні представником позивача повідомлено суд про надання всіх наявних документів у позивача, що були складені по його взаємовідносинам в рамках договору № 3/12 від 02.12.2011 року.

Суд констатує, що в ході розгляду адміністративної справи з боку позивача не виконана протокольна ухвала суду про надання довідки про обсяг первинної документації бухгалтерського та податкового обліків за підписами директора та бухгалтера позивача, пояснень з цього приводу суду не надано, обставин, що перешкоджали виконанню з боку позивача не повідомлено.

З урахуванням обсягу наявних в матеріалах адміністративної справи документів та беручи до уваги зміст наявної документації відносно договору № 3/12 від 02.12.2011 року, суд зазначає, що з боку позивача в ході розгляду документально не підтверджено: предмет договору, а саме в наявних документах не зазначено, який саме обсяг робіт з боку ТОВ "Експортком" слід було виконати зі створення електронного вигляду мереж водопостачання по даним замовника; щодо змісту додатку 2 до договору: з боку позивача документально не підтверджено факт передачі замовником виконавцю вихідних даних для обробки (програма з проектом в електронному вигляді і додаткова інформація на паперових носіях), не підтверджено способу передачі, суб'єктного складу передачі, ресурсів за допомогою яких здійснювалась передача, не конкретизовано змісту вихідних даних, що належало передати від замовника виконавцю, не конкретизовано носій інформації, на якому повинна була здійснюватись передача інформації, не конкретизовано обсяг та зміст інформації на паперових носіях; документально не підтверджено способу та ресурсів за допомогою яких було здійснено натурне уточнення.

Окремо суд констатує, що в Технічному завданні до договору № 3/12 від 02.12.2011 року не конкретизовано зміст обсягу робіт, що є предметом договору, натомість наведено загальне формулювання.

Щодо змісту пояснень позивача від 05.09.2012 року за вих. 5-1/09, що надійшли до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 26.09.2012 року відносно зазначеного договору, а саме, що договір № 3/12 від 02.12.2011 року фактично є субпідрядною угодою по основному договору № 165 від 18.10.2011 року, який укладено між позивачем та КП "Іллічівськводоканал", суд не приймає зазначені посилання, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України зазначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Зважаючи на наведену норму та беручи до уваги наявні пояснення з боку позивача суд зазначає, що взаємовідносини позивача за договором № 165 від 18.10.2011 року, який укладено між позивачем та КП "Іллічівськводоканал" не є належним доказом виконання договору № № 3/12 від 02.12.2011 року, а тому суд не бере їх до розгляду в якості доказів зважаючи на положення ч. 4 ст. 70 КАС України в якій зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зважаючи на зміст акту від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 та кореспондуючи його зі встановленими обставинами за договором № 3/12 від 02.12.2011 року та беручи до уваги відсутність повноти змісту первинних документів, щодо конкретизації предмету договору, суд приходить до висновку про відсутність реальної можливості виконання договору № 3/12 від 02.12.2011 року з боку ТОВ "Експортком".

Щодо договору № 4/12 від 02.12.2011 року в ході розгляду адміністративної справи встановлено, що він був укладений між ТОВ "Енертех" (замовник - за умовами договору) та ТОВ "Експортком" (виконавець - за умовами договору).

Згідно з п. 1.1 розділу № 1 - предмет договору - зазначено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати проект: "Створення спрощеної схеми мереж ВС м. Київ, проведення гідравлічних розрахунків".

Відповідно до п. 1.2 розділу № 1 - предмет договору - зазначено, що вимоги до проекту знаходяться в Календарному плані (додаток 1) та в Технічному завданні (додаток 2), що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.1 розділу 4 - порядок здачі і приймання робіт - зазначено, що перелік робіт, належних до розробки і здачі виконавцем замовнику за договором, порядок їх приймання і здачі окреслені Технічним завданням і Календарним планом, що є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 4.2 розділу 4 - порядок здачі і приймання робіт - зазначено, що по завершенню робіт за договором виконавець надає замовнику Акт здачі-приймання робіт з додатком зазначеним в Календарному плані робіт (додаток 1) звітності за результатами робіт, передбаченими умовами договору.

Згідно з п. 7.2 розділу 7 - інші умови - зазначено, що всі зміни і доповнення до договору повинні бути оформленні письмово додатковими угодами.

Згідно зі змістом Технічного завдання, що є додатком № 2 до договору № 4/12 від 02.12.2011 року зазначено, що в рамках договору № 4/12 від 02.12.2011 року здійснюються наступні роботи:

- передача замовником виконавцю вихідних даних для обробки (програма з проектом в електронному вигляді і додаткова інформація на паперових носіях);

- створення спрощеної схеми мереж ВС м. Київ, проведення гідравлічних розрахунків.

В ході розгляду адміністративної справи судом було запропоновано та зобов'язано уповноваженого представника позивача надати весь обсяг первинної документації у розрізі податкового та бухгалтерського обліків та довідку про обсяг первинної документації бухгалтерського та податкового обліків за підписами директора та бухгалтера позивача, проте в судовому засіданні представником позивача повідомлено суд про надання всіх наявних документів у позивача, що були складені по його взаємовідносинам в рамках договору № 4/12 від 02.12.2011 року.

Суд констатує, що в ході розгляду адміністративної справи з боку позивача не виконана протокольна ухвала суду про надання довідки про обсяг первинної документації бухгалтерського та податкового обліків за підписами директора та бухгалтера позивача, пояснень з цього приводу суду не надано, обставин, що перешкоджали виконанню з боку позивача не повідомлено.

З урахуванням обсягу наявних в матеріалах адміністративної справи документів та беручи до уваги зміст наявної документації відносно договору № 4/12 від 02.12.2011 року, суд зазначає, що з боку позивача в ході розгляду документально не підтверджено: предмет договору, а саме в наявних документах не зазначено, який саме обсяг робіт з боку ТОВ "Експортком" слід було виконати зі створення спрощеної схеми мереж ВС м. Київ, проведення гідравлічних розрахунків; не зазначено повну назву наведеного скорочення - ВС; не зазначено якими ресурсами повинно було здійснюватись проведення гідравлічних розрахунків, які критерії повинні були враховуватись при їх проведенні; щодо змісту додатку 2 до договору: з боку позивача документально не підтверджено факт передачі замовником виконавцю вихідних даних для обробки (програма з проектом в електронному вигляді і додаткова інформація на паперових носіях), не підтверджено способу передачі, суб'єктного складу передачі, ресурсів за допомогою яких здійснювалась передача, не конкретизовано змісту вихідних даних, що належало передати від замовника виконавцю, не конкретизовано носій інформації, на якому повинна була здійснюватись передача інформації, не конкретизовано обсяг та зміст інформації на паперових носіях; документально не підтверджено способу та ресурсів за допомогою яких було здійснено натурне уточнення.

Окремо суд констатує, що в Технічному завданні до договору № 412 від 02.12.2011 року не конкретизовано зміст обсягу робіт, що є предметом договору, натомість наведено загальне формулювання.

Щодо змісту пояснень позивача від 05.09.2012 року за вих. 5-1/09, що надійшли до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 26.09.2012 року відносно зазначеного договору, а саме, що договір № 4/12 від 02.12.2011 року фактично є субпідрядною угодою по основному договору № 2-12/11 від 05.12.2011 року, який укладено між позивачем та ПАТ "Стек", суд не приймає зазначені посилання, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України зазначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Зважаючи на наведену норму та беручи до уваги наявні пояснення з боку позивача суд зазначає, що взаємовідносини позивача за договором № 2-12/11 від 05.12.2011 року, який укладено між позивачем та ПАТ "Стек" не є належним доказом виконання договору № 4/12 від 02.12.2011 року, а тому суд не бере їх до розгляду в якості доказів зважаючи на положення ч. 4 ст. 70 КАС України в якій зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зважаючи на зміст акту від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 та кореспондуючи його зі встановленими обставинами за договором № 4/12 від 02.12.2011 року та беручи до уваги відсутність повноти змісту первинних документів, щодо конкретизації предмету договору, суд приходить до висновку про відсутність реальної можливості виконання договору № 4/12 від 02.12.2011 року з боку ТОВ "Експортком".

Особливу увагу суд звертає на пояснення позивача від 05.09.2012 року за вих. 5-1/09, що договір № 4/12 від 02.12.2011 року фактично є субпідрядною угодою по основному договору № 2-12/11 від 05.12.2011 року та не погоджується із зазначеним твердженням, зважаючи на ретроспективний аспект виникнення передумов для укладання договорів у часі, констатуючи, що підстава укладання договору субпідряду не може передувати укладанню основного договору, а саме договір № 4/12 укладено між позивачем та ТОВ "Експортком" - 02.12.2011 року, а договір № 2-12/11 укладено між позивачем та ПАТ "Стек" 05.12.2011 року.

В ході розгляду справи встановлено відсутність сплати коштів за наведеними договорами, зазначена обставина не заперечувалась представниками сторін.

Щодо законодавчого підґрунтя встановлених порушень, а саме: 1) п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України - непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме за періодами: за 4 квартал 2011 року. Внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 52900,00 грн. в тому числі за 4 квартал 2011 року (грудень 2011 року) в сумі 52900,00 грн.; 2) п. 198.4, п. 198.3 ст. 198 ПК України - занижено податок на додану вартість на загальну суму 46000,00 грн., в т.ч. за грудень 2011 року на суму 46000,00 грн..

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України зазначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.4 ст. 198 ПК України зазначено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України зазначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Щодо листа позивача від 23.02.2012 року, що надійшов до податкової установи 23.02.2012 року згідно штампу вхідної кореспонденції про відсутність можливості надати документи на перевірку у зв'язку з втратою, суд зазначає, що діючим податковим законодавством покладено на платника податків обов'язок щодо відновлення документів, в ході розгляду адміністративної справи з боку позивача не конкретизовано перелік втрачених документів та обставин які перешкоджали позивачу їх відновити.

Стосовно посилань з боку представника позивача на відсутність підстав для проведення перевірки суд зазначає, що позивачем заявлено вимогу про скасування податкових повідомлень-рішень, зазначені обґрунтування позовних вимог не кореспондуються зі змістом позовних вимогам, а тому суд не приймає зазначені обґрунтування як належні та пов'язані з позовними вимогами.

Щодо посилань представника позивача на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року по адміністративній справі № 2-а-4679/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експортком»до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, якою судом прийнято рішення: визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області з проведення зустрічних звірок Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортком" з контрагентами, оформлених актами про неможливість проведення зустрічної звірки за № 5/23/37766274 від 05.01.2012 року та № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року з зазначенням у вказаних актах відсутності факту реального здійснення господарських операцій за жовтень і грудень 2011 року.

Суд зазначає, що наведене судове рішення не позбавляє акти про неможливість проведення зустрічної звірки за № 5/23/37766274 від 05.01.2012 року та № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року статусу податкової інформації в контексті податкового законодавства, а тому суд приходить до висновку про помилковість суджень позивача з цього приводу.

Крім цього суд звертає увагу на лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/12-11 та враховуючи встановлені обставини адміністративної справи констатує дефектність наявних первинних документів та кореспондуючі це з положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України зазначає про заборону з боку законодавства на формування даних податкового обліку за таких обставин.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії, а також суджень суб'єкта владних повноважень, викладених в актах від 08.06.2012 року № 1005/22/32438839 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НВП Енертех" по взаємовідносинам з ТОВ "Експортком" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року" та акті від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Експортком" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року" на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтвердженими належними беззаперечними доказами в розумінні положень КАС України, а обґрунтування позовних вимог сформовані на помилковому трактуванні законодавства.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24.10.2012 року.

Суддя Ю.О.Супрун