Постанова

від 17.10.2012 по справі 1291/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

17 жовтня 2012 р. №2а-1291/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Леонової Т.О.,

представника відповідача - Голована Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпак" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Уніпак", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Харківської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить суд визнати недійсними податкове повідомлення-рішення №0011012340 від 26.01.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 925263 грн. 50 коп. та податкове повідомлення - рішення №0011002340 від 26.01.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 877090 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зазначивши в їх обґрунтування наступне. Викладені в акті перевірки від 19.12.2011р. №2871/234/31977279 висновки податкового органу є передчасними, зроблені всупереч вимогам чинного законодавства, без урахування фактичних обставин фінансово-господарської діяльності підприємства та дослідження первинних документів. Позивачем зазначено, що господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами відбувались в межах правочинів, які повністю відповідають всім вимогам закону, означені господарські взаємовідносини мали реальний характер, складені за цими взаємовідносинами первинні документи оформлені належним чином, підписані повноважними особами. Враховуючи наведені доводи, позивач вважає винесені за результатами зазначеного акту перевірки податкові повідомлення-рішення противоправними, та такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що в ході проведення перевірки використано інформацію, яка надійшла з інших податкових органів щодо контрагентів позивача стосовно наявності критеріїв, які унеможливлюють здійснення ними фінансово-господарських операцій. Неподання податкових декларацій, недекларування об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних постачальниками ТОВ "Уніпак", в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту та витрат за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від таких постачальників, які фактично не відбулись. В зв'язку з наведеним підприємством завищена сума витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією 19.12.2011р. була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Уніпак" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.09.2011. Перевірка проведена згідно з п.77.1 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України на підставі направлень від 21.11.2011 №1103, 1104, 1105 та від 05.12.2011 №1187 з повідомленням про проведення планової виїзної перевірки від 31.10.2011 №15530/10/23-417, отримане платником податків поштою 09.11.11. Перевірка проводилась з 21.11.2011 по 12.12.2011. Термін проведення перевірки продовжувався з 06.12.2011 по 12.12.2011 на підставі наказу від 05.12.2011 №1210. Результати перевірки оформлені актом від 19.12.2011 № 2871/234/31977279 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Уніпак", код за ЄДРПОУ 30588785 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.09.2011р.".

На підставі зазначеного акту ДПІ були винесені податкове повідомлення - рішення №0011012340 від 26.01.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 925263 грн. 50 коп. та податкове повідомлення - рішення №0011002340 від 26.01.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 877090 грн. 00 коп.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення №0011012340 від 26.01.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток слугували відображені в акті від 19.12.2011 №2871/234/31977279 судження податкового органу про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.146.12 ст.146 ПК України, що привело до заниження податку на прибуток на загальну суму 816678 грн.

Фактичною підставою для винесення спірного податкове повідомлення - рішення №0011002340 від 26.01.12 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугували відображені в акті від 19.12.2011 №2871/234/31977279 судження податкового органу про порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3 ст.198 ПК України, що на думку перевіряючих призвело до заниження суми ПДВ на заниження ПДВ у розмірі 592308 грн.

Висновки про порушення позивачем вищевказаних положень законодавства зроблені податковим органом з посиланням на інформацію стосовно контрагентів ТОВ "Уніпак". Як зазначено в акті перевірки, Харківською ОДПІ складено акт за №2584/234/35971265 від 15.11.11 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Брокер-класік" (код 35971265) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 19.06.2008 по.15.11.2011, яким встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності, відсутність об'єктів оподаткування. По ТОВ "Тандерон" (код 36042485) та ПП "Співдружність-Кентавр" (код 35819313) податковим органом на підставі бази «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлена розбіжність показників ТОВ "Уніпак" з ТОВ "Тандерон" та ПП "Співдружність-Кентавр" (звіти підприємства "не визнані як податкова звітність"). По підприємству ПП "Сапсан" (код 31092608) у акті перевірки позивача міститься посилання на наявність розбіжностей з ТОВ "Уніпак" у базі "Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (звіти підприємства «не визнані як податкова звітність») та результати акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 19.08.11 №3762/2305/31092608, яким встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП "Сапсан". По ТОВ фірма "Ліон" ( код 30590155) у акті перевірки позивача зазначено про наявність акту ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова від 31.08.11 №2843/23-212/30590155, в якому встановлено нікчемність правочинів та відсутність об'єктів оподаткування.

Судом встановлено, що між ТОВ "Уніпак" та ТОВ "Брокер-класік" був укладений договір підряду 07.06.10 р №070601. Відповідно до умов вказаного договору підрядчик ТОВ "Брокер-класік" зобов'язується виконати роботи з технічного обслуговування та ремонту поліграфічного та друкарського обладнання, яке є власністю ТОВ "Уніпак". Відповідно до додатку № 1 до вказаного договору (кошторис) сторони домовились, що підрядчик виконує роботи з розборки та обрезинування валів. Вартість робіт складає 96540 грн. (в т.ч.ПДВ 16090 грн.). ТОВ "Брокер-класік" виконало для ТОВ "Уніпак" роботи з розборки та обрезинування валів, на що підрядчиком була видана податкова накладна від 30.06.10 №300607 та сторонами підписаний акт приймання-передачі від 30.06.10 №300602 на відповідну суму. Оплата отриманих послуг на повну суму була здійснена позивачем 12.07.10, що підтверджується платіжним дорученням №1319.

Між ТОВ "Уніпак" та ТОВ "Тандерон" був укладений договір підряду від 17.11.09 №б/н, предметом якого є технічне обслуговування поліграфічного обладнання. Відповідно до кошторисів, складених на виконання вказаного договору підрядчик виконує обрезинування валів, покриття валів полімерним матеріалом, розборку валів, технічне обслуговування інвентора, механізмів приводу пресів, муфти зчеплення тощо. Замовником та підрядником затверджено кошторис, відповідно до якого вартість робіт за договором складає 876495,88 грн. На виконання зазначеного договору та прийняття виконаних робіт сторонами складені акти приймання-передачі виконаних робіт від 19.11.09 на суму 188045,68 грн., від 15.12.09 на суму 140000,2 грн., від 05.01.10 на суму 413940 грн., від 29.01.10 р. на суму 108000 грн., від 22.03.10 на суму 26510 грн. та підрядником видані податкові накладні від 19.11.09 №19111952 на суму 188045,68 грн., від 15.12.09 № 15121961 на суму 140000,2 грн., від 05.01.10 № 45011061 на суму 413940 грн., від 29.01.10 р. № 29011031 на суму 108000 грн., від 22.03.10 №22031021 на суму 26510 грн.

Оплата за отримані послуги здійснена безготівковим шляхом відповідно до платіжних доручень від 19.11.09р. №176 на суму 20000 грн., №178 на суму 10000 грн., від 23.11.09 №2513 на суму 10000 грн., від 25.11.09 №2524 на суму 10000 грн., від 27.11.09 №181 на суму 20000 грн., від 15.12.09 №2563 на суму 11147 грн., від 15.12.09 №13 на суму 18853 грн., від 16.12.09 №25 на суму 1795,67 грн., від 16.12.09 №2567 на суму 18204,53 грн., від 22.12.09 №2574 на суму 40000 грн., від 24.12.09 №2592 на суму 20000 грн., від 30.12.09 №2618 на суму 30000 грн., від 05.01.10 №364 на суму 20000 грн., від 06.01.10 №2624 на суму 20000 грн., від 12.01.10 №389 на суму 40000 грн., від 19.01.10 №2642 на суму 22000 грн., від 22.01.10 №232 на суму 10000 грн., від 26.01.10 на суму 20000 грн., від 27.01.10 на суму 10000 грн., від 02.02.10 на суму 36450 грн., від 04.02.10 на суму 50000 грн., від 11.02.10 №486 на суму 20000 грн., від 12.02.10 № 506 на суму 20000 грн., від 15.02.10 № 509 на суму 10000 грн., 16.02.10 №532 на суму 10000 грн., від 22.02.10 №2689 на суму 50000 грн., від 25.02.10 №2709 на суму 30000 грн., від 01.03.10 №618 на суму 20000 грн., від 03.03.10 №632 на суму 10000 грн., від 04.03.10 №2721 на суму 10000 грн., від 05.03.10 №644 на суму 10000 грн., від 09.03.10 №650 на суму 10000 грн., від 10.03.10 №2726 на суму 20000 грн., від 12.03.10 №688 на суму 10000 грн., від 15.03.10 №2728 на суму 20000 грн., від 22.03.10 № 721 на суму 80000 грн. та шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 30.11.09 на суму 118045,68 грн. по договору поставки від 27.11.09 №794 на аналогічну суму.

Також судом встановлено, що між ТОВ "Уніпак" та ПП "Співдружність-Кентавр" був укладений договір підряду від 05.03.10р., предметом якого є виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту поліграфічного та друкарського обладнання. Замовником та Підрядником затверджено кошторис, відповідно до якого вартість робіт по договору підряду №б/н від 05.03.10 складає 1 111 743,6 грн. ПП "Співдружність-Кентавр" виконало вказані роботи, про що сторонами підписані акти здачі-приймання робіт від 30.03.10 на суму 304473,6 грн., від 14.05.10 на суму 307992 грн., від 30.07.10 на суму 342438,0 грн., від 31.08.10 на суму 156840 грн. ТОВ "Уніпак" від ПП "Співдружність-Кентавр" отримані наступні податкові накладні: №907 від 30.03.10 на суму 304473,6 грн., №1405198 від 14.05.10 на суму 307992 грн., №100633 від 10.06.10 на суму 17534,4 грн., №240633 від 24.06.10 на суму 40000 грн., №300736 від 30.07.10 на суму 284903,6 грн.,№310831 від 31.08.10 на суму 156840 грн.

Розрахунки за отримані роботи ТОВ "Уніпак" здійснило в повному обсязі відповідно до платіжних доручень: №781 від 02.04.2010 на суму 40000 грн.; №806 від 07.04.2010 на суму 20000 грн., №807 від 08.04.2010 на суму 50000 грн., №2753 від 09.04.2010 на суму 30000 грн., №829 від 12.04.2010 на суму 10000 грн., №831 від 13.04.2010 на суму 10000 грн., №852 від 19.04.2010 на суму 10000 грн., №861 від 22.04.2010 на суму 20000 грн., №887 від 29.04.2010 на суму 20000 грн., №932 від 07.05.2010 на суму 20000 грн., №935 від 11.05.2010 на суму 20000 грн., №2782 від 12.05.2010 на суму 50000 грн., №933 від 14.05.2010 на суму 10000 грн., №984 від 25.05.2010 на суму 20000 грн., №986 від 26.05.2010 на суму 20000 грн., №2812 від 26.05.2010 на суму 10000 грн., №989 від 27.05.2010 на суму 20000 грн., №1020 від 28.05.2010 на суму 10000 грн., №1034 від 31.05.2010 на суму 10000 грн., №1041 від 01.06.2010 на суму 10000 грн., №2826 від 02.06.2010 на суму 40000 грн., №2828 від 03.06.2010 на суму 60000 грн., №1089 від 07.06.2010 на суму 40000 грн., №2836 від 09.06.2010 на суму 40000 грн., №1132 від 10.06.2010 на суму 40000 грн., №1125 від 24.06.2010 на суму 40000 грн.,№1414 від 02.08.2010 на суму 100000 грн., №1439 від 04.08.2010 на суму 45000 грн., №75 від 25.08.2010 на суму 20000 грн., №1405 від 06.09.2010 на суму 50000 грн., №127 від 17.09.2010 на суму 70000 грн., №1442 від 09.09.2010 на суму 30000 грн.) та відповідно договору уступлення права вимоги від 05.10.2010 №05/10-2010-01 на суму 126743,6 грн.

Окрім того, між ТОВ "Уніпак" та ПП "Сапсан" укладений договір підряду від 10.01.11 №б/н, предметом якого є роботи з технічного обслуговування та ремонту поліграфічного та друкарського обладнання. Відповідно до складеного кошторису, який є додатком до вказаного договору загальна вартість ремонтних робіт склала 547500 грн.

Наведені у кошторисі ремонтні роботи були виконані підрядчиком в повному обсязі, що підтверджується актом здачі-приймання ремонтних робіт поліграфічного обладнання від 31.01.11 р., на що підрядчиком була видана податкова накладна №3406/11 від 31.01.11 на суму 547500 грн. Розрахунки за отримані роботи здійснені у повному обсязі відповідно до договору відступлення права вимоги ТОВ МБ "Траст".

Між ТОВ "Уніпак" та ТОВ "Ліон" Позивачем був укладений договір підряду на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту поліграфічного та друкарського обладнання 01.02.11р. №б/н. Замовником та підрядником затверджено кошторис, відповідно до якого вартість робіт по договору складає 696750 грн. Передання результатів робіт по договору оформлено актами приймання-здачі робіт від 28.02.11 на суму 417600 грн. та від 31.03.11 на суму 279150 грн. ТОВ "Уніпак" від ТОВ "Ліон" були отримані податкові накладні №476 від 28.02.11 на суму 417600 грн. та №513 від 31.03.11 на суму 279150 грн.

Розрахунки за отримані роботи проведені ТОВ "Уніпак" в повному обсязі відповідно до платіжних доручень: №2380 від 28.03.11 на суму 20000 грн., №2432 від 08.04.2011 на суму 15000 грн., №11 від 13.04.2011 на суму 10000 грн., №31 від 15.04.2011 на суму 18145 грн., №44 від 20.04.2011 на суму 80000 грн., №2403 від 21.04.2011 на суму 12000 грн., №2405 від 21.04.2011 на суму 20000 грн., №2411 від 22.04.2011 на суму 15000 грн., №14 від 27.04.2011 на суму 10000 грн., №2425 від 24.05.2011 на суму 115000 грн., №2493 від 26.05.2011 на суму 18000 грн., №2501 від 27.05.2011 на суму 10000 грн., №2523 від 31.05.2011 на суму 3000 грн., №2569 від 07.06.2011 на суму 25000 грн., №2588 від 08.06.2011 на суму 10000 грн., №2650 від 17.06.11 на суму 70000 грн., №2642 від 17.06.2011 на суму 110000 грн., №2804 від 12.07.2011 на суму 40000 грн., №2838 від 15.07.2011 на суму 30000 грн., №2864 від 19.07.2011 на суму 65605 грн.

Також, між ТОВ "Уніпак" та ТОВ "Трубопласт Україна" був укладений договір підряду 04.04.11р. №б/н, предметом якого є роботи з технічного обслуговування та ремонту поліграфічного та друкарського обладнання. Відповідно до кошторису, складеного на виконання договору Підрядник виконує роботи з гумування валів, покриття валів полімерними матеріалами на загальну суму 224820 грн. Виконання робіт по договору оформлено актом приймання-здачі робіт від 29.04.11 №РН-290411 ТОВ "Трубопласт Україна". Розрахунки за виконані роботи ТОВ "Уніпак" здійснило безготівковим шляхом перерахування грошових коштів відповідно до платіжного доручення №2466 від 20.05.2011 на суму 14613 грн.

Досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з означеними контрагентами, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальність "Уніпак" зареєстроване рішенням 24.04.02р. Державної адміністрації Харківського району за №04058775Ю0021088. Основними видами діяльності підприємства є виробництво гофрованого картону, паперової та картонної тари (21.21.0), виробництво готових для використання бетонних сумішей (26.63.0), інша поліграфічна діяльність (22.22.0), виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення (21.22.0), що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ.

Судом досліджено розподільчий баланс ТОВ "Уніпак" станом на 15.05.2002р., з якого вбачається що до ТОВ "Уніпак" від ТОВ "Уніпак-СВ" було передано основні засоби первісною вартістю 7 163 400 грн., у складі яких передано поліграфічне обладнання, а саме, печатні машини, преси, обладнання для тиснення, нарізання паперу, копіювання тощо. Відповідно до наданих позивачем балансів станом на 31.12.2009р., 31.12.2010р., 31.12.2011р вказані основні засоби перебувають на балансі підприємства та використовуються для здійснення основного виду господарської діяльності суб'єкта господарювання. Перелік основних засобів, наявних на підприємстві ТОВ "Уніпак" підтверджується також дослідженими судом оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 10: необоротні активи за період з 01.04.09 по 01.09.11 року. Таким чином, позивачем в ході судового розгляду доведено наявність на підприємстві копіювального обладнання, печатного обладнання, обладнання для нарізання паперу, сушки тощо. Необхідність отримання робіт по обслуговуванню поліграфічного обладнання підтверджується наданими позивачем службовими записками головного інженера ТОВ "Уніпак" від 03.06.10, від 01.08.10, від 04.01.11, від 21.02.11, від 18.03.11, від 20.04.11, печатників від 01.03.10, від 03.06.10, від 21.02.11, від 18.03.11, від 20.04.11, актами технічного стану печатної машини "Роланд Ультра" від 04.01.11, печатної машини "Планета У-6" від 04.01.11.

Аналізуючи наведені обставини у їх сукупності суд зазначає про підтвердження факту реального здійснення вищезазначених господарських операцій та отримання ТОВ "Уніпак" результатів робіт з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З огляду первинних документів, що опосередковують господарські операції ТОВ "Уніпак" з вказаними контрагентами вбачається, що вони відповідають вимогам, визначеним Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", мають необхідні обов'язкові реквізити, зміст та обсяг господарських операції. При цьому суд зауважує, що як вбачається зі стор. 14 акту перевірки від 19.12.11 №2871/234/31977279 дослідження документів фінансово-господарської діяльності позивача податковим органом не проводилось через їх вилучення правоохоронними органами. З метою отримання допуску та копіювання первинних документів ТОВ "Уніпак" відповідачем направлено листи до відповідних правоохоронних органів. Станом на 19.12.11 відповідь на зазначені листи відповідачем отримана не була.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до абз.3 п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України у разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них. Як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем терміни перевірки ТОВ "Уніпак" не переносились. За наведених обставин висновки відповідача є передчасними та такими, що зроблені в порушення вимог абз.3 п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України.

В частині висновків акту перевірки від 19.12.11 № 2871/234/31977279 про порушення ТОВ "Уніпак" вимог п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3 ст.198 ПК України, на підставі яких винесено податкове повідомлення - рішення №0011002340 від 26.01.12 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 877090 грн. 00 коп, суд виходить із наступних обставин.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість до 01.01.11 регулювалися положеннями Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року. Після 01.01.11 порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість врегульовано приписами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.1.7ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.1.2 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд враховує, що на час укладення позивачем договорів та проведення господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання, вказані юридичні особи були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали статус зареєстрованих платників податку на додану вартість, що не спростовано відповідачем по справі.

Податкові накладні, виписані ТОВ "Брокер-класік", ТОВ "Тандерон", ПП "Співдружність-Кентавр", ПП "Сапсан", ТОВ Фірма "Ліон", ТОВ "Трубопласт Україна" , не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Із наданих позивачем документів вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Брокер-класік", ТОВ "Тандерон", ПП "Співдружність-Кентавр", ПП "Сапсан", ТОВ Фірма "Ліон", ТОВ "Трубопласт Україна" мали реальний характер, у зв'язку з чим зазначені документи позивачем правомірно враховані у податковому обліку при формуванні податкового кредиту підприємства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.3 Податкового кодексу України (у відповідні періоди) позивач мав право на віднесення до складу податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість за роботи, відповідно до податкових накладних отриманих від ТОВ "Брокер-класік", ТОВ "Тандерон", ПП "Співдружність-Кентавр", ПП "Сапсан", ТОВ Фірма "Ліон", ТОВ "Трубопласт Україна" .

Щодо висновку органу державної податкової служби про порушення ТОВ "Уніпак" п.п.5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/97-ВР від 22.05.1997р., ст.138,п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок прибуток на загальну суму 816678,00 грн., суд виходить із наступних обставин.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом III "Податок на прибуток підприємств". Згідно з п.1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. При цьому, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 1 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що до 31.03.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися сааме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п.11.2.1. п.11.2 ст.11 зазначеного Закону - датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України передбачено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Згідно з п.138.2 ст.138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9. п.139.1 ст.139 ПКУ).

Всі витрати, які були включені позивачем до складу витрат по операціях з ТОВ "Брокер-класік", ТОВ "Тандерон", ПП "Співдружність-Кентавр", ПП "Сапсан", ТОВ Фірма "Ліон", ТОВ "Трубопласт Україна" підтверджені документально та були здійсненні для провадження господарської діяльності позивача, що підтверджується належними доказами.

Враховуючи вищенаведені вимоги Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, позивачем правомірно по даті першої з подій віднесено до складу валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (з 01.04.11), понесені витрати з придбання у зазначених підприємств робіт.

Що стосується висновку органу державної податкової служби про порушення ТОВ "Уніпак" п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено суму витрат на ремонт та поліпшення основних засобів у 2 кварталі 2011 року на суму 348000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми витрат, повязаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених п.п.8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встанволеному статтею 8 цього Закону.

Підпунктом 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено право платника податків протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

З 01.04.11 регулювання порядку формування витрат, пов'язаних з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, відбувається відповідно до п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України. Так, згідно з вказаною нормою сума витрат, пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені.

Відповідно до п.2 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового Кодексу України платники податку на прибуток складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий-четвертий квартали 2011 року.

Як роз'яснила ДПА України у листі від 27.05.11 №100011/6/15-0315, при розрахунку 10-відсоткового ліміту слід брати сукупну балансову вартість всіх груп основних засобів на 01.01.11 та враховувати затрати на ремонт та поліпшення об'єктів основних засобів у тому періоді, в якому вони були здійснені.

В акті перевірки від 19.12.11 №2871/234/31977279 (стор.29) не зазначено, у складі яких конкретно витрат (загальновиробничі витрати, витрати на збут, адміністративні витрати, інші операційні витрати) та по якому конкретно рядку податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року позивачем задекларовано витрати на ремонт та поліпшення основних засобів саме в сумі 1510308,0 грн.

В ході розгляду справи встановлено, що в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року ТОВ "Уніпак" по рядку 04.10 задекларувало витрати на поліпшення основних фондів в сумі 348000,0 грн., аналогічна сума відображена у графі 5 таблиці 3 "Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат" додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.

Також судом встановлено, що в таблиці 3 "Сума витрат на ремонт та поліпшення основних засобів відповідно до пункту 146.12 ст.146 розділу ІІІ Податкового кодексу України" додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток вбачається, що за 2 квартал 2011 року балансова вартість основних засобів ТОВ "Уніпак" на початок звітного (податкового) року (графа 2) складає 15103081,0 грн.; сума ліміту (10%) поліпшень за звітний (податковий) рік (графа 3) складає 1510308,0 грн.; фактичні обсяги поліпшень за звітний (податковий) період (графа 4) - склали 560000,0 грн.; сума, що відноситься на витрати звітного (податкового) періоду (графа 5) склала 560000,0 грн.; у тому числі у складі загально виробничих витрат (графа 6) - 560000,0 грн.

Зазначене підтверджується також змістом декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, відповідно до рядку 06.1ЗВ підприємство задекларувало загально виробничі витрати в загальній сумі 1092947,0 грн. та включило до їх складу витрати на ремонт та поліпшення основних засобів в сумі 560000,0 грн., що підтверджується додатком ЗВ до рядка 06.1 вказаної податкової декларації.

Таким чином, сума 10-відсоткового ліміту поліпшень за 2011 рік для ТОВ "Уніпак" склала 1510308,0 грн. Судом встановлено, що сума, яка віднесена позивачем на ремонт та поліпшення основних засобів за 1 -2 квартал 2011 року склала 908000 грн. (348000,0 грн. + 560000,0 грн.), що свідчить про дотримання розміру 10-відсоткового ліміту, встановленого п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного, висновки акту перевірки №723/22-104/31061220 від 07.05.2012р. про порушення ТОВ "Уніпак" п.п.5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.138,п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок прибуток на загальну суму 816678,00 грн., є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, ухвалою від 23.04.12 року за клопотанням позивача було призначено судову економічну експертизу.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи №5802 від 15.08.12 року висновки акту перевірки Харківської ОДПІ від 19.12.11 №2871/234/31977279 щодо заниження ТОВ "Уніпак" за період з 01.04.09 по 30.09.11 податку на прибуток на загальну суму 816678,0 грн. внаслідок недотримання вимог п.п.5.2.1.п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України з причин та на підставах, наведених в акті ДПІ, не підтверджуються. Також, згідно з висновками судової економічної експертизи №5802 від 15.08.12 року висновки акту перевірки Харківської ОДПІ від 19.12.11 №2871/234/31977279 щодо заниження ТОВ "Уніпак" за період з 01.04.09 по 30.09.11 податку на додану вартість на суму 592308,0 грн. внаслідок недотримання вимог п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України з причин та на підставах, наведених в акті ДПІ, не підтверджуються. Висновки акту Харківської ОДПІ в частині завищення ТОВ "Уніпак" витрат на ремонт та поліпшення основних засобів у 2 кварталі 1022 року у розмірі 348000 і донарахування до сплати податку на прибуток на сму 80040,0 грн. внаслідок недотримання вимог п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України наданими на дослідження документами не підтверджуються.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи зазначене, суд приймає як належний та допустимий доказ Висновок судової економічної експертизи № 5802 від 15.08.2012р. по адміністративній справі №2а-1291/12/2070.

Щодо посилання податковим органом в акті перевірки на наявність критеріїв діяльності контрагентів позивача, які унеможливлюють підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з посиланням на акти перевірок таких контрагентів, суд зауважує наступне. В силу приписів ПК України акт перевірки, складений органом державної податкової служби України відносно платника податків не є беззаперечним та безумовним доказом вчинення порушень контрагентами такого платника, за умови доведеності платником реальності вчинення господарської операції. При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. З урахуванням викладеного, суд наголошує, що з огляду на реальний характер операцій, за наслідком виконання яких позивачем був сформований податковий кредит та витрати, порушення контрагентом правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (як-от відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі, неподання звітності тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи зустрічної звірки, в котрому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, котрі не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, які достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Крім того, позиція відповідача щодо оцінки дій позивача виключно на підставі даних стосовно контрагента суперечить як приписам національного законодавства так і практиці Європейського суду з прав людини. Статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник, а не той, хто мав з ним господарські відносини. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідачем в акті перевірки не наведено доказів: неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик робіт, просторових та часових факторів, економічних чинників; відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції; відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін правочину; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Таким чином, відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість, та до складу витрат при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків актів перевірок, суд приходить до висновку, що вчинені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи викладене, суд вказує, що висновки викладені в акті перевірки від 19.12.11 №2871/234/31977279 є неправомірними, необґрунтованими, а тому прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпак" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції №0011012340 від 26.01.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 925263 грн. 50 коп., з яких за основним платежем - 816680,00 грн., штрафні санкції -108583,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції №0011002340 від 26.01.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 877090 грн. 00 коп., з яких за основним платежем -560967,00 грн., штрафні санкції -316123,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпак" (код ЄДРПОУ 31977279, юридична адреса: 62489, Харківська область, Харківський район, с.Безлюдівка, вул. Піщана, 7) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок) та витрати, пов'язані з проведенням судової економічної експертизи, у розмірі 5159,00 грн. (п'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23.10.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.