Рішення

від 30.10.2012 по справі 22/5005/8210/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.10.12р. Справа № 22/5005/8210/2012

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до відповідача-1: Самарського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескі-Трейд", м.Дніпропетровськ

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Універсал- Плюс", м. Дніпропетровськ

відповідача-4: Приватного підприємства "Спеціалізованого підприємства "Юстиція", м. Васильків, Київська область

про визнання недійсними результатів прилюдних торгів та протоколу їх проведення

Суддя Казарцева В.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від прокурора: не з'явився

від відповідача1:Неоприятний В.О. - довіреність №3 від 22.12.2011 року.

від відповідача2:Єкімов І.Є - довіреність від 05.10.2012 року.

від відповідача3:не з'явився

від відповідача4: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідачів про: 1) визнання недійсними результатів прилюдних торгів, що відбулися 06.06.2011р. з реалізації об'єкту незавершеного будівництва виробничої бази літ.А, готовністю 10%, на орендованій земельній ділянці площею 0,9657 га, за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Автопаркова, 1б, на користь ТОВ «ЕСКІ-ТРЕЙД»(код 36367306); 2) визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів №08/199/11/І-39н-1 від 06.06.2011р. з реалізації об'єкту незавершеного будівництва виробничої бази літ.А, готовністю 10%, на орендованій земельній ділянці площею 0,9657 га, за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Автопаркова, 1б, на користь ТОВ «ЕСКІ-ТРЕЙД»(код 36367306).

В обґрунтування позовних вимог прокуратура посилається на те, що відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р. прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. При цьому прокурор Жовтневого району м.Дніпропетровська вважає, що продаж об'єкту незавершеного будівництва виробничої бази, готовністю 10%, за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Автопаркова, 1б, в порядку виконавчого провадження за результатами прилюдних торгів є порушенням державних інтересів, так як це унеможливлює повернення даного об'єкту незавершеного будівництва до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська. Підставами для визнання прилюдних торгів та протоколу про їх проведення недійсними прокурор визначає ряд порушень при їх проведенні, а саме:

-до заявки державного виконавця про продаж об'єкта незавершеного будівництва не було додано копії рішення про відведення земельної ділянки та копії дозволу місцевого органу виконавчої влади і (чи) органу місцевого самоврядування на будівництво;

-відсутні докази своєчасного доведення до відома сторін (особливо -боржникові) результатів оцінки майна;

-не подано копії розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;

-правовстановлюючим документом визнано рішення Третейського суду при Асоціації «Левлекс»у справі №12-49-07 від 12.06.2007р., в той час як дійсним правовстановлюючим документом був договір приватизації №140/А від 01.08.2006р., який містив заборону на відчуження такого майна;

-відсутня довідка ДВС про черговість звернення стягнення на майно боржника та відсутність у боржника майна попередньої черги, попри факт складання опису й арешту нерухомого майна держвиконавцем одразу після закінчення строку на добровільне виконання;

-відсутність опублікованого оголошення на сайті trade.informjust.ua із зазначенням у ньому усіх необхідних даних.

Ухвалою суду від 25.09.2012р. порушено провадження у справі № 22/5005/8210/2012, розгляд справи призначено на 09.10.2012р.

В судовому засіданні 09.10.2012р. представником Відповідача-2 було надано письмовий відзив на позовну заяву, який долучено на матеріалів справи. Відповідач-2 у відзиві просить відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог. Також в судовому засіданні 09.10.2012р. представником Позивача було заявлено клопотання щодо відкладення розгляду справи.

Представник прокуратури не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.10.12р. не виконав.

Ухвалою суду від 09.10.2012 розгляд справи відкладений на 24.10.2012р.

Через канцелярію суду Дніпропетровською міською радою подано заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач -1 надав заперечення від 24.10.12р. в яких зазначає наступне.

Господарським процесуальним кодексом України передбачено чіткий перелік виконавчих документів які видано господарськими судами, які підлягають оскарженню в господарському суді на дії органів державної виконавчої служби, отже, вважає, що позов пред'явлено не за підвідомчістю. Також, зазначеним позовом оскаржуються дії Самарського ВДВС ДМУЮ в частині організації і проведенні прилюдних торгів з реалізації предмета застави ПАТ „ Банк Базис". Законом України „про виконавче провадження" чітко визначені особи, які мають право оскаржити дії державного виконавця в порядок та спосіб визначений цим законом. Станом на 24.10.12р. від сторін виконавчого провадження заяв про оскарження рішення дій державного виконавця щодо організації та проведення прилюдних торгів до відділу не надходило, то і відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

В засідання суду 24.10.2012р. прокурор та представники відповідачів 3, 4 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Представник міської ради надав лист від 18.10.12р. № 7/11-1917, в якому просить суд розглядати без його представника .

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ).

В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників Відповідача-1,2, господарський суд -,

ВСТАНОВИВ:

Об'єкт незавершеного будівництва був зареєстрований КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.02.2008р. за реєстраційним №22124525, підстава права власності -рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Левлекс»від 12.06.2007р., власник - ТОВ «Фірма «Універсал-Плюс». Зазначений об'єкт незавершеного будівництва розташований на земельній ділянці площею 0,9657 га, що належить Дніпропетровській міській раді та була передана ТОВ «Фірма «Універсал-Плюс»в оренду, що підтверджується договором оренди землі, посвідченим Козиною А.В., нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, 11.09.2008р. за реєстровим № 3179 та зареєстрованим Дніпропетровською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру»Державного комітету України по земельних ресурсах, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 15.09.2008р. за № 040810400286. Дана земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером №1210100000:09:123:0058, її цільове призначення: підприємства іншої промисловості.

16.09.2008р. об'єкт незавершеного будівництва було передано в іпотеку згідно Договору іпотеки №0916/і АКБ «Базис»в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Центр міста»за кредитним договором №1207/Ю від 07.12.2007р. Внаслідок невиконання основного зобов'язання по кредитному договору іпотекодержателем (АКБ «Базис») 11.02.2011р. було надано договір нотаріусу для вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Петренко К.В. щодо звернення стягнення на об'єкт, наданий в іпотеку (зареєстровано в реєстрі за №224 від 11.02.2011р.).

23.02.2011р. Самарським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №224, вчиненого 11.02.2011 приватним нотаріусом Петренко К.В., про стягнення з Відповідача-3 на користь ПАТ «Акціонерний банк «Базис»грошових коштів у розмірі 1008500,00 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно: об'єкт незавершеного будівництва виробничої бази готовністю 10%, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, 1б, та є власністю ТОВ «Фірма «Універсал-Плюс». В ході виконавчого провадження державним виконавцем 01.03.2011 дане майно було описано та арештовано. Для визначення вартості арештованого майна державним виконавцем залучено експерта -суб'єкта оціночної діяльності. Вартість майна була визначена згідно звіту про оцінку майна від 09.03.2011 року, який підписаний Жировим Андрієм Костянтиновичем. Останнього було призначено постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 06.07.2009 року для визначення ринкової вартості майна. Оцінювач Жиров А.К. зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів (кваліфікаційне свідоцтво від 27.06.2001р. № 1042 та Сертифікат суб'єкта оцінювальної діяльності №715/08 від 03.06.2008р.)

Самарським ВДВС Дніпропетровського МУЮ та Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»18.05.2011р. укладено договір №08/199/11/І-39н про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна. ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»провело перші прилюдні торги з реалізації зазначеного майна 06.06.2011р.

За результатами прилюдних торгів переможцем торгів було визнано ТОВ «ЕСКІ-ТРЕЙД», про що свідчить протокол № 08/199/11/І-39н-1 проведення прилюдних торгів від 06.06.2011р.

14.06.2011р. на підставі вищезазначеного протоколу проведення прилюдних торгів Самарським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було складено Акт про реалізацію арештованого майна боржника від 14.06.2011р. Даним актом торги з реалізації арештованого майна: об'єкт незавершеного будівництва виробничої бази літ. А, готовністю 10%, який розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вулиця Автопаркова, будинок 1б, що на момент проведення прилюдних торгів був власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА УНІВЕРСАЛ-ПЛЮС», визнано такими, що відбулися; а також зафіксовано, що переможцем вказаних прилюдних торгів стало ТОВ «ЕСКІ-ТРЕЙД»(код ЄДРПОУ 36367306) та всі необхідні розрахунки, пов'язані з придбанням об'єкту на прилюдних торгах та з проведенням цих торгів ТОВ «ЕСКІ-ТРЕЙД»сплачено в повному обсязі.

04 липня 2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рябих Веронікою Михайлівною було оформлено Свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 3346.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21 квітня 2005 року, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999р. N 68/5.

Прилюдні торги за своєю юридичною природою - це продаж майна, на яке звернено стягнення. Власником його стає покупець, який запропонував за нього під час торгів найвищу ціну.

Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець-учасник прилюдних торгів, і продавець, відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги.

Визнання угоди недійсною можливе з підстав, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 8 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла в період спірного виконавчого провадження, примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Статтею 41 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, які залучаються на конкурсній основі органами державної виконавчої служби. Право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю.

Відповідно до п. 1.2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999р. № 42/5, реалізація арештованого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на аукціоні.

З матеріалів справи вбачається, що прилюдні торги з продажу предмета іпотеки були організовані спеціалізованою організацією ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», з якою органом державної виконавчої служби укладено договір від 18.05.2011 за №08/199/11/І-39н про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

При цьому на прилюдні торги було виставлено майно, що належало на праві власності Відповідачу-3. Право власності на дане майно підтверджується тим, що даний об'єкт був зареєстрований КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.02.2008р. за реєстраційним №22124525, підстава права власності -рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Левлекс»від 12.06.2007р. Посилання прокурора на те, що правовстановлюючим документом є договір купівлі-продажу №140/А від 01.08.2006р. є безпідставним, не підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ст. 14 Цивільно-процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Рішення Третейського суду є чинним і на сьогодні. Відповідно до абз. 1 ст. 51 Закону України «Про третейські суди»N 1701-IV від 11.05.2004р.: «Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом». Абз.4 цієї ж статті встановлено позовну давність щодо оскарження рішень третейських судів: «Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом». Рішення Третейського суду при асоціації «Левлекс»датоване 12.06.2007р. і до сьогоднішнього дня ніким не оскаржувалось, а отже є чинним. Отже, об'єкт незавершеного будівництва зареєстровано правомірно на підставі даного рішення.

Також, не можуть бути прийняті до уваги і твердження прокурора про необхідність надання державним виконавцем спеціалізованій організації, що проводить прилюдні торги, копії розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Дана вимога не передбачена чинним законодавством.

Не може бути прийняте твердження прокурора про відсутність довідки ДВС про черговість звернення стягнення на майно боржника та відсутність у боржника майна попередньої черги, попри факт складання опису й арешту нерухомого майна держвиконавцем одразу після закінчення строку на добровільне виконання, як про підставу визнання прилюдних торгів та протоколу про їх результати недійсними. Так, зокрема, стаття 41 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Таким чином, до реалізації предмету іпотеки не застосовують норми щодо черговості звернення стягнення, а отже твердження прокурора є безпідставним.

Також, не може бути прийняте до уваги і вказання прокурором щодо неподання від державного виконавця до спеціалізованої організації копії рішення про відведення земельної ділянки та копії дозволу місцевого органу виконавчої влади і (чи) органу місцевого самоврядування на будівництво оскільки об'єкт незавершеного будівництва розташований на земельній ділянці площею 0,9657 га, що належить Дніпропетровській міській раді та була передана ТОВ «Фірма «Універсал-Плюс»в оренду, що підтверджується договором оренди землі, посвідченим Козиною А.В., нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, 11.09.2008р. за реєстровим № 3179 та зареєстрованим Дніпропетровською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру»Державного комітету України по земельних ресурсах, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 15.09.2008р. за № 040810400286. Дана земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером №1210100000:09:123:0058, її цільове призначення: підприємства іншої промисловості. Дані документи є в матеріалах справи.

Також не підтверджується матеріалами справи твердження прокуратури про відсутність опублікованого оголошення на сайті trade.informjust.ua із зазначенням у ньому усіх необхідних даних. На сайті «Система реалізації конфіскованого та арештованого майна» (https://trade.informjust.ua/anonym/bargainingviewer.aspx?messageid=368145) 19.05.2011р. о 12:14 опублікована інформація про нерухоме майно, що реалізується.

Щодо посилання прокуратури на застосування ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з ч.2 ст.1 Цивільного кодексу України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Постановою Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»встановлено, що при розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та за зверненнями учасників виконавчого провадження суди мають керуватися положеннями ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим, 4 листопада 1950 р.; ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР), Закону N 202/98-ВР, Закону N 606-XIV, гл. 31-Г Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), розд. XIV Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), іншого законодавства, яким врегульовано ці питання (п.1).

Скарги розглядаються за правилами гл. 31-Г ЦПК та ст. 121-2 ГПК, якщо вони стосуються примусового виконання документів, перелік яких наведений у ст. 3 Закону N 606-XIV, звернення - за правилами, встановленими Законом N 606-XIV, розд. V ЦПК, статтями 89, 118 - 122 ГПК, якщо цими й іншими актами законодавства передбачено вирішення судом порушуваних у зверненнях питань.

Прокурор набуває статусу учасника виконавчого провадження за умови, що в передбачених ст. 36 Закону України від 5 листопада 1991 р. N 1789-XII "Про прокуратуру" випадках він здійснював представництво інтересів громадянина або держави в суді й зазначене провадження було відкрито на підставі виконавчого документа за його заявою (п. 2 ст. 18 Закону N 606-XIV «Про виконавче провадження»).

Вказана Постанова чітко визначає, що правомірність дій державного виконавця розглядається та доводиться виключно в межах скарги на дії державного виконавця, поданої в порядку ст. 121-2 ГПК України, і лише дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна в подальшому можуть вирішуватись в позовному провадженні.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.

Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, які подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби.

Крім того, відповідно до ст. 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Враховуючи, що прокуратура не надала суду доказів оскарження дій державного виконавця в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», посилання на неправомірність їх дій не приймається судом до уваги.

Прокуратурою також не надано доказів оскарження прилюдних торгів протягом трьох місяців з дня проведення торгів, враховуючи, що вказаний строк, відповідно до ст.48 Закону України «Про іпотеку» є пресічним.

Відповідно до Цивільного кодексу України одним із способів захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння. Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За приписами наведеної норми, саме позивач повинен довести в суді незаконність володіння відповідачем майном, що є предметом позову, а саме: право власності (чи інше суб'єктивне право титульного володільця) на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

За змістом ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до статті 33 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (стаття 34 ГПК України).

Судом встановлено, що прокуратурою не надано належних та допустимих доказів на підставі яких у визначеному законом порядку можливо встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати з Відповідачів-1,2,3,4 не стягуються.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.14 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1,202,203,387,388 Цивільного кодексу України, Законом України „Про виконавче провадження", Законом України „Про іпотеку", Законом України „Про третейські суди", статтями 4, 33,34 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено в порядку ст. 91 ГПК України.

Суддя В.В.Казарцева

Рішення підписано 29.10.12.