cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 65/24 07.11.11
Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", м. Київ
про стягнення 67 761,48 грн.
за участю представників:
від позивача : Тавлуй О.М. - представник за довіреністю № 200/10/09 Н від 12.11.2011р. від відповідача :Риженко О.П. -представник за довіреністю б/н від 01.10.2011 р.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 67 761,48 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 011/93-02/130 від 30.06.2006 р., оскільки останній не повернув кредит та не сплатив нараховані відсотки за користування кредитними коштами, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" утворилась заборгованість в сумі 67 761,48 грн.
У позові Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" заборгованість за кредитом в розмірі 62 285,00 грн., за відсотками - 4 029,37 грн., пені за прострочення сплати кредиту -1 281,36 грн., пені за прострочення сплати відсотків -165,75 грн.
У судовому засіданні 09.11.2011 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем, просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за відсотками в розмірі 2 559,65 грн., пеню за порушення строків сплати кредиту в розмірі 4 483,22 грн. та 15,22 грн. пені за порушення строків сплати відсотків.
Представник відповідача уточнені позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.06.2006 р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" в особі Київської регіональної дирекції, назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 011/93-02/130.
Згідно п. 1.1 договору банк на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику кредит у сумі 370 185,00 грн. строком до 30 червня 2011 року із сплатою 20% річних.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що кредитні кошти призначені для придбання нерухомості.
Розділом 3 договору встановлено умови надання та забезпечення кредиту, згідно якого сторони встановлюють, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (п. 3.2).
Пунктом 3.3 договору передбачено, що сторони встановлюють наступний порядок погашення заборгованості за кредитним договором:
- в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом;
- в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом;
- в третю чергу погашається заборгованість за неустойкою, у випадках її нарахування банком, та інша безспірна заборгованість позичальника за цим договором.
Згідно п. 6.1 договору позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені договором, забезпечити повернення позивачу одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором. Основна заборгованість за кредитом погашається позичальником у відповідності до графіка погашення заборгованості (додаток № 1 до цього договору), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного в п. 1.1 договору.
Відповідно до п. 9.1 договору він набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом.
Пунктом 10.2 договору встановлено, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.
У судовому засіданні встановлено, що у визначений кредитним договором строк відповідач не виконав свої зобов'язання, а саме - не повернув кредит та не сплатив нараховані проценти за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим станом на 24.02.2011 р. його заборгованість перед позивачем становила 67 761,48 грн., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 62 285,00 грн., за відсотками -4 029,37 грн., пені за прострочення сплати кредиту -1 281,36 грн., пені за прострочення сплати відсотків -165,75 грн.
Як встановлено судом відповідач частково сплатив вказану заборгованість та станом на 04.11.2011 р. вона склала 7 058,09 грн., з яких: заборгованість за відсотками -2 559,65 грн., пені за порушення строків сплати кредиту -4 483,22 грн., пені за порушення строків сплати відсотків -15,22 грн.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, відповідач в порушення умов пункту 1.2, 6.1 та 6.2 договору свої зобов'язання щодо своєчасного повернення одержаного кредиту та сплати у встановлені строки нарахованих відсотків за користування кредитом не виконав.
Так, згідно з наданим позивачем уточненим розрахунком сума заборгованості за кредитним договором по відсотках склала 2 559,65 грн., яка на час розгляду справи відповідачем не сплачена. За таких обставин суд стягує вказану заборгованість з відповідача.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з пунктом 10.2 договору за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом передбачених п.п. 1.1, 6.1 даного договору, позичальник сплачує банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення -для кредитів, наданих в національній валюті.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати кредиту в сумі 4 483,22 грн. та відсотків за кредитом в сумі 15,22 грн. підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, у зв'язку з чим суд задовольняє позов у повному обсязі.
Згідно ч. 4 статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 7 058,09 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" (02121, м. Київ, вул. Декабристів, 6, кв. 209, ідентифікаційний код 32590424) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7-б, ідентифікаційний код 23494105) заборгованість по відсотках у розмірі 2 559 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 65 коп., пеню за порушення строків сплати кредиту в сумі 4 483 (чотири тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 22 коп. та пеню за порушення строків сплати відсотків в розмірі 15 (п'ятнадцять) грн. 22 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" (02121, м. Київ, вул. Декабристів, 6, кв. 209, ідентифікаційний код 32590424) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7-б, ідентифікаційний код 23494105) витрати по сплаті державного мита в сумі 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 62 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 07 листопада 2011 р.
Повний текст рішення підписано 14.11.2011 р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2011 |
Оприлюднено | 31.10.2012 |
Номер документу | 26944042 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головіна К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні