Рішення

від 22.10.2012 по справі 5009/3498/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/73/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.12 Справа № 5009/3498/12

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогруп-ЗП" (69104, м. Запоріжжя, вул. Комарова, 1-4)

про стягнення 25 769 грн. 38 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Гаркуша Л.І., дов. № 1953 від 07.08.2012р.

Від відповідача : Кайнара О.В., дов. б/н від 22.10.2012р.

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогруп-ЗП" 22 229 грн. грн. 28 коп. основного боргу, 1 515 грн. 82 коп. пені, 2 024 грн. 28 коп. 20 % річних.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 14.09.2012р., справу № 5009/3498/12 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 17.09.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/3498/12, присвоєно справі номер провадження 27/73/12 та призначено судове засідання на 22.10.2012р.

22.10.2012р. до початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві та надав письмове нормативне обґрунтування позовної заяви (додане до матеріалів справи).

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги в частині стягнення 22 229 грн. грн. 28 коп. основного боргу, 1 515 грн. 82 коп. пені, 2 024 грн. 28 коп. 20 % річних визнав у повному обсязі, про що свідчить письмовий відзив, надісланий на адресу суду 18.10.2012р.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Господарським судом встановлено, що 30.11.2011р. між ВАТ "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" (підприємство) та ТОВ "Енергогруп-ЗП" (споживач) укладено договір на користування тепловою енергією № 33820713/1/11/1.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався відпускати відповідачеві теплову енергію у вигляді пару, гарячої води по трубопроводу, а відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати отриману теплову енергію на умовах і строки що передбачені цим договором.

Згідно п. 1.2 договору позивач зобов'язується відпустити споживачу теплову енергію в парі у кількості 48 Гкал/год.

Відповідно до п. 4.1 договору споживач зобов'язався здійснювати розрахунки за договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача на умовах:

- 50% вартості продукції - авансова оплата;

- 50% вартості продукції - оплата за фактом постачання теплової енергії протягом

п'яти банківських днів з моменту виставлення рахунків-фактури позивачем.

Згідно п. 4.2 договору датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача.

Згідно з п. 7.1 договору облік споживання теплової енергії здійснювався розрахунковим шляхом у зв'язку з відсутністю приладів обліку на межі балансової та експлуатаційної належності систем теплоспоживання підприємства і споживача.

Відкрити акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" були виконані всі умови договору.

Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором строк не здійснив, чим порушив умови договору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, сума заборгованості за отриману теплову енергію складає 22 229 грн. 28 коп.

Рахунки-фактури позивача, що були виставлені відповідачу за договором, залишились не сплаченими в повному обсязі, а саме:

- рахунок-фактура № 30266 від 31.01.2012р., виставлено на підставі фактури № 150024 за січень 2012р. (вручено відповідачу 15.02.2012р. - повідомлення про вручення поштового відправлення № 69008 0357429 7) - сума боргу склала 4 429,84 грн.;

- рахунок-фактура № 30506 від 29.02.2012р., виставлено на підставі фактури №150043 за лютий 2012р. (вручено відповідачу 19.03.2012р. - повідомлення про вручення поштового відправлення № 69008 0366508 0) - сума боргу склала 9 429,84 грн.;

- рахунок-фактура № 30809 від 30.03.2012р., виставлено на підставі фактури № 150072 за березень 2012р. (вручено відповідачу 17.04.2012р. - повідомлення про вручення поштового відправлення № 69008 0370958 3) - сума боргу склала 8 369,60 грн.

18.04.2012р. та 28.05.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача претензії про сплату суми заборгованості, які залишилися відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором на користування тепловою енергією.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми заборгованості у повному обсязі.

З урахуванням наведеного , суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогруп-ЗП" 22 229 грн. грн. 28 коп. основного боргу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 515 грн. 82 коп. пені та 2 024 грн. 28 коп. 20 % річних.

Статтею ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Відповідно до пункту 9.2.2 договору за прострочення оплати відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві суму боргу з урахуванням 20% річних від суми простроченого платежу, а також пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення до погашення боргу в повному об'ємі.

Оскільки відповідач порушив умови договору в частині порядку здійснення розрахунків за отриману теплову енергію, йому нарахована пеня в сумі 1 515 грн. 82 коп. та 20% річних в сумі 2 024 грн. 28 коп.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок 20 % річних та пені, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

З урахуванням наведеного та враховуючи визнання позову відповідачем у повному обсязі, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 22 229 грн. грн. 28 коп. основного боргу, 1 515 грн. 82 коп. пені, 2 024 грн. 28 коп. 20 % річних.

На підставі статті 85 ГПК України -23.10.2012року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогруп-ЗП" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогруп-ЗП" (69104, м. Запоріжжя, вул. Комарова, 1-4, код ЄДРПОУ 33820713, р/р 26001031928900 в АКБ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230, р/р 26003032840001 у АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) 22 229 (двадцять дві тисячі двісті двадцять дев'ять) грн. грн. 28 коп. основного боргу, 1 515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 82 коп. пені, 2 024 (дві тисячі двадцять чотири) грн. 28 коп. 20 % річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 23.10.2012р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Камаєва