Рішення

від 23.01.2012 по справі 33/15-65/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/15-65/216 23.01.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Екостандарт", м. Київ

до Державного підприємства "Укржитлосервіс", м. Київ

про стягнення 93 136,91 грн.

за участю представників:

від позивача : Гогітідзе В.Ф. - представник за довіреністю № 09/1401 від 30.08.2011 р. від відповідача :Хіміч Б.С. -представник за довіреністю б/н від 23.12.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" з позовом до Державного підприємства "Укржитлосервіс" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 93 136,91 грн. за договором про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460106 від 01.01.1998 р.

Справа переглядається на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 460106 від 01.01.1998 р. на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Державного підприємства "Укржитлосервіс" утворилась заборгованість за жовтень 2007 р. в сумі 93 136,91 грн.

У позові Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" просить суд стягнути з Державного підприємства "Укржитлосервіс" заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 93 136,91 грн. за жовтень 2007 р.

У судовому засіданні 23.01.2012 року представник позивача позовні вимоги зменшив, просив стягнути заборгованість за вказаний період у сумі 61 060,90 грн.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову не заперечував, вказував на тяжке фінансове становище підприємства.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.1998 р. між Закритим акціонерним товариством "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер", перейменованим в подальшому на Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Дартеплоцентраль", що в подальшому перейменоване на Закрите акціонерне товариство "Екостандарт" і в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство "Екостандарт", як енергогенеруючою організацією, та відповідачем - Виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням Кабінету Міністрів України, яке в подальшому було реорганізовано в Державне підприємство "Укржитлосервіс", як покупцем, було укладено договір № 460106 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

Згідно п 1.1 договору енергогенеруюча організація зобов'язалась виробити, систематично поставляти та передавати у власність покупцю товар - теплову енергію у вигляді гарячої води.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору постачання теплової енергії здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності.

Умовами договору № 460106 від 01.01.1998 р. сторони погодили, що облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та АК "Київенерго", у відповідності з "Тимчасовими правилами обліку відпускання і споживання теплової енергії" (п. 5.1), облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається в енергогенеруючу організацію до 27 числа звітного місяця (п. 5.9).

Відповідно до п. 6.4 договору покупець щомісяця з 12 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в енергогенеруючу організацію не пізніше 15 числа поточного місяця.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з 01.10.2007 р. по 01.11.2007 р., акту приймання-передавання товарної продукції за жовтень 2007 року № 10/2007-460106, рахунку-фактури № 460106/2007-11/0059 від 05.11.2007 р. відповідачем було отримано 808,00000 Гкал теплової енергії, вартість якої складає 93 136,91 грн.

З поданого позивачем розрахунку суми боргу вбачається, що відповідачем сплачено 32 076,01 грн. вартості теплової енергії. Вказані обставини підтверджуються довідкою про надходження коштів за спожиту від ПАТ "Екостандарт" теплоенергію у жовтні 2007 р. ДП "Укржитлосервіс" та угодою № 4-2011 від 31.10.2011 р. про реструктуризацію заборгованості за договором № 460106 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Таким чином, сума заборгованості відповідача склала 61 060,90 грн.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані, але не оплачені у повному обсязі послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді по договору № 460106 від 01.01.1998 р. за період з 01.10.2007 р. по 01.11.2007 р. в сумі 61 060,90 грн.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати суду не надано, а наявність заборгованості відповідача підтверджується особистими картками (табуляграми), актом приймання-передавання товарної продукції за жовтень 2007 року № 10/2007-460106, угодою № 4-2011 від 31.10.2011 р. про реструктуризацію заборгованості за договором № 460106 на постачання теплової енергії у гарячій воді, актом звірки розрахунків між сторонами станом на 01.01.2012 р., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 61 060,90 грн. основного боргу за договором № 460106 від 01.01.1998 р. в період з 01.10.2007 р. по 01.11.2007 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" до Державного підприємства "Укржитлосервіс" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 61 060,90 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Укржитлосервіс" (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 24-а, ідентифікаційний код 32207896) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, ідентифікаційний код 21661022) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 61 060 (шістдесят одну тисячу шістдесят) грн. 90 коп.

Стягнути з Державного підприємства "Укржитлосервіс" (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 24-а, ідентифікаційний код 32207896) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, ідентифікаційний код 21661022) витрати по сплаті державного мита в сумі 931 (дев'ятсот тридцять одна) грн. 37 коп., 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 606 (шістсот шість) грн. 30 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 23 січня 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 30.01.2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна