Рішення

від 23.10.2012 по справі 5011-72/11949-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/11949-2012 23.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Системи автоматизації та енергетики"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології"

про стягнення 134 438,52 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Скляр О.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Системи автоматизації та енергетики" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології" про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції у сумі 118 636,17 грн., 3% річних у сумі 9 206,38 грн., пені у сумі 6 595,97 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору №31-03/08 від 31.03.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників сторін та невиконанням сторонами вимог суду.

02.10.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи та про припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості, у зв'язку зі сплатою відповідачем 85 000,00 грн. у добровільному порядку.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважних представників сторін та невиконання ними вимог суду.

У процесі провадження у справі представник позивача надав суду копії банківських виписок, з яких вбачається, що відповідач сплатив позивачеві суму основного боргу в розмірі 85 439,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2012 р. припинено провадження в частині стягнення заборгованості в розмірі 85 439,49 грн. за відсутністю предмету спору.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.10.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Системи автоматизації та енергетики" укладено договір №31-03/08 на постачання обладнання, виконання монтажно-налагоджувальних робіт індивідуального теплового пункту на об'єкті: «Реставрація з пристосуванням під приміщення Державного спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №2 ім. М.І. Веріківського», з прибудовою до нього концертної зали», за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 2, умовами якого передбачено, що відповідач доручає та фінансує, а позивач бере на себе зобов'язання виконати комплекс робіт у індивідуальному тепловому пункті ДСМНЗ «Київської дитячої школи мистецтв №2 ім. Веріківського», а саме: поставити обладнання, виконати монтажно-налагоджувальні роботи за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 2 у встановлений цим договором термін.

Відповідно до п.2.1. договору вартість цього договору складається з вартості обладнання, матеріалів та монтажних робіт, згідно кошторису та становить 555 000,00 грн.

Згідно п. 2.3.2. договору відповідач здійснює оплату виконаних монтажних робіт на підставі наданих йому позивачем, в термін до 25-го числа кожного місяця, актів приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), оформлених у відповідності до ДБН Д.1.1-1-2000, протягом 30-ти днів після підписання їх сторонами.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що обладнання і матеріали вважається поставленим позивачем та прийнятим відповідачем з моменту підписання відповідачем актів приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Згідно п. 4.1.1. відповідач зобов'язаний оплатити вартість обладнання, матеріалів та виконаних позивачем робіт у порядку, розмірі та у терміни, передбачені дійсним договором.

Відповідно до п. 6.2. договору за порушення зобов'язань, передбачених в п.2.3.2. цього договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від ціни договору за кожний день прострочення.

Згідно п. 13.1. договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2008 р. або до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що позивачем було передано обладнання та виконано робіт згідно договору на загальну суму 477 439,49 грн., що підтверджується актами прийняття виконаних підрядних робіт та актами прийому-передачі устаткування (копії в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати переданого обладнання та виконаних робіт, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 85 439,49 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 33 196, 68 грн. індексу інфляції, 3% річних у сумі 9 206,38 грн. та пеню у розмірі 6 595,97 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №31-03/08 на постачання обладнання, виконання монтажно-налагоджувальних робіт індивідуального теплового пункту на об'єкті: «Реставрація з пристосуванням під приміщення Державного спеціалізованого мистецького навчального закладу «Київська дитяча школа мистецтв №2 ім. М.І. Веріківського», з прибудовою до нього концертної зали», за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 2 від 31.03.2008 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним договором, який поєднує в собі договір поставки та договір підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Обов'язок покупця прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму передбачений положеннями ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що після порушення провадження у справі, відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 85 439,49 грн., чим погасив суму заборгованості.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо вчасного розрахунку за передане обладнання та виконані роботи, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №31-03/08 від 31.03.2008р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 33 196, 68 грн. індексу інфляції за період з 01.08.2008 р. по 31.12.2008 р., 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., 3% річних у сумі 9 206,38 грн. за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., з 01.01.2012 р. по 03.08.2012 р. суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок індексу інфляції та 3% річних, який відповідає вимогам законодавства, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 33 196, 68 грн. індексу інфляції та 3% річних у сумі 9 206,38 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки сторони в п. 6.2. договору погодили розмір пені 0,5 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки, враховуючи, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суд погоджується з розрахунком пені позивача, хоча останнім не вірно визначено період прострочення виконання грошового зобов'язання, однак сума визначена правильно, визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню в розмірі 6 595,97 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Системи автоматизації та енергетики" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології" (04119, м. Київ, вул. Білоруська, 32, кв. 14, код ЄДРПОУ -31629099) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Системи автоматизації та енергетики" (03190, м. Київ, вул. Черняховського, 16/30, код ЄДРПОУ -31515456) 33 196 (тридцять три тисячі сто дев'яносто шість) грн. 68 коп. - індексу інфляції, 9 206 (дев'ять тисяч двісті шість) грн. 00 коп. - 3% річних, 6 595 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. та 979 (дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 98 коп. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 24.10.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.