Рішення

від 17.10.2012 по справі 2/069-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2012 р. Справа № 2/069-12

за позовом державного підприємства «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна» , м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмагістральсервіс» , с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області,

про стягнення 98 019,48 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Скворцова Т.О. , уповноважена, дов. від 04.09.12 №20.1-9/1-953;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ :

позивач -державне підприємство «Державний дорожній науково -дослідний інститут імені М.П. Шульгіна», м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 29.08.2012р. №20.1-9/1-938 до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмагістральсервіс», с. Софіївська Борщагівка Києво - Святошинського району Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 98 019,48 грн. заборгованості, в тому числі: 85 000,00 грн. основного боргу, збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі 6 940,00 грн., три відсотки річних в сумі 6 079,48 грн. та покласти на відповідача відшкодування позивачу витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх господарських зобов'язань за Договором №338-09 на виконання науково-дослідної (науково -технічної) роботи від 21.10.2009р. щодо проведення дослідження та розробки нормативних документів на застосування бітумно-полімерного матеріалу «Кондор»призначеного для довготривалого збереження експлуатаційних властивостей асфальтобетонного покриття, а саме не сплатив грошові кошти за виконані позивачем у лютому - березні 2010р. підрядні роботи на загальну суму 85 000,00 грн. Також, у зв'язку із порушенням умов зазначеного договору та простроченням грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 6 079,48 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі 6 940,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.09.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судових засіданнях 26.09.2012р. та 17.10.2012р. представником позивача подані суду витребувані документи та додаткові докази, в усних поясненнях представник позивача позов підтримав повністю та просив суд його задовольнити.

Відповідач в судові засідання 26.09.2012р. та 17.10.2012р свого представника не направив, вимоги ухвал господарського суду від 06.09.2012р. та від 26.09.2012р. не виконав, витребувані документи та докази не подав, відзив на позов не надав, про причини нез'явлення в судові засідання суд належним чином не повідомив.

Згідно даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.09.2012р. № 14742072 судом встановлено, що місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру не відповідає адресі, вказаній позивачем в позовній заяві, у зв'язку з чим ухвалою від 26.09.2012р. розгляд справи було відкладено, зобов'язано позивача направити відповідачу на належну адресу копію позовної заяви з додатками та повторно направлено відповідачу ухвалу від 06.09.2012р. на належну адресу.

Як свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час і місце проведення судового засідання 17.10.2012р. Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов державного підприємства «Державний дорожній науково -дослідний інститут імені М.П. Шульгіна», м. Київ (далі по тексту -ДП «ДДНДІ ім. Шульгіна»), до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмагістральсервіс», с. Софіївська Борщагівка Києво -Сятошинського району Київської області (далі по тексту -ТОВ «Укрмагістральсервіс»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 21.10.2009р. між ДП «ДДНДІ імені Шульгіна»(підрядник, виконавець) та ТОВ «Укрмагістральсервіс»(замовник) Договір №338-09 на виконання науково-дослідної (науково -технічної) роботи (далі -Договір), згідно якого виконавець зобов'язувався виконати зумовлену завданням замовника науково-дослідну роботу (НДР), а саме провести дослідження та розробити нормативні документи на застосування бітумно -полімерного матеріалу «Кондор»призначеного для довготривалого збереження експлуатаційних властивостей асфальтобетонного покриття, а замовник зобов'язувався прийняти виконану роботу та оплатити її. Відповідно до умов Договору:

- зміст і строки виконання етапів роботи визначаються календарним планом, який є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2. Договору);

- за виконану роботу згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю 105 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 17 500,00 грн. (п.2.1. Договору);

- для підготовки виконання робіт по договору замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 30% від вартості робіт (п.2.2. Договору);

- оплата поводиться поетапно на підставі актів про виконання робіт (п.2.3. Договору);

- замовник гарантує оплату виконавцю виконаних робіт 10 днів після підписання акту про виконання робіт (п.2.4. Договору);

- після завершення роботи виконавець передає замовнику акт про виконання робіт з додатком комплекту наукової, технічної та іншої документації (продукції): проект технічних умов (п.3.1. Договору);

- виконавець зобов'язаний виконати роботи за завданням замовника і передати їх результат у строк, встановлений договором (п. 4.1. Договору);

- замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх (п.5.2. Договору);

- за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором виконавець і замовник несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.6.1. Договору);

- строки виконання робіт складають: початок -жовтень 2009р., закінчення -березень 2010р. (п.9.2. Договору).

Крім того, сторонами погоджено календарний план створення (передачі) науково-технічної документації з поетапним виконанням протягом жовтня 2009 -березня 2010 років та калькуляція кошторисної вартості робіт всього на суму 105000,00 грн.(копії календарного плану та калькуляції додані до матеріалів справи).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт. Відповідно до визначення статті 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини першої ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а з відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, змістом договірних відносин сторін є обов'язок позивача (підрядника) належним чином у встановлений строк виконати передбачені Договором роботи, і відповідно обов'язок відповідача (замовника) прийняти роботи та оплатити за них обумовлені Договором кошти.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті науково -дослідні роботи з проведення дослідження та розроблення нормативних документів на застосування бітумно-полімерного матеріалу «Кондор»призначеного для довготривалого збереження експлуатаційних властивостей асфальтобетонного покриття на загальну суму 105 000,00 грн., що підтверджуються Актами:

від 25.02.2010р. №8 на суму 45000,00 грн.,

від 31.03.2010р. №9 на суму 24000,00 грн.,

від 31.03.2010р. №10 на суму 36000,00 грн.,

які підписані повноважними представниками та скріплені печатками обох сторін (копії наявні в матеріалах справи). Отже, загальна сума виконаних підрядником робіт відповідно до представлених Актів становить 105 000,00 грн. та не перевищує розмір ціни робіт, встановленої Договором.

Відповідач виконані позивачем роботи у лютому та березні 2010р. прийняв та підписав Акти від 25.02.2010р. №8, від 31.03.2010р. №9, від 31.03.2010р. №10 на загальну суму 105 000,00 грн. Суду не подано доказів того, що відповідачем подавалися позивачу зауваження, заперечення, претензії щодо якості виконаних робіт або щодо їх вартості.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що за виконану роботу за договором замовник перераховує підряднику (виконавцю) 105 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 17 500,00 грн., крім того для підготовки виконання робіт за договором замовник сплачує підряднику (виконавцю) аванс в розмірі 30% від вартості робіт (п. 2.3. Договору).

Пунктами 2.3, 2.4 Договору встановлено, що оплата проводиться поетапно на підставі актів про виконання робіт та замовник гарантує оплату підряднику (виконавцю) виконаних робіт потягом 10 днів після підписання акту про виконання робіт.

Як твердить позивач та підтверджується погодженим обома сторонами Актом звірки взаємних розрахунків (копія наявна в матеріалах справи), 20.07.2010р. відповідачем були частково перераховані грошові кошти за виконані підрядні роботи згідно платіжного доручення від 20.07.2010р. №8 в сумі 20 000,00 грн. Суду не подано доказів оплати робіт в розмірі більшому, ніж позивач визнає за відповідачем.

За таких обставин залишок простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за договором від 21.10.2009р. № 338-09 складає 85000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 30.08.2012р. позивачем надіслано на адресу відповідача -ТОВ «Укрмагістральсервіс»претензію від 14.06.2012р. №20.1-9/1-623 з пропозицією протягом 7 днів сплатити 85 000,00 грн. основної заборгованості, 5 564,93грн. 3% річних та індекс інфляції в сумі 8 245,00 грн., про що свідчать копії опису вкладення у цінний лист від 30.08.2012р. та фіскального чеку «Укрпошти»від 30.08.2012р. №9296 (копії наявні в матеріалах справи). Суду не подано доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначену претензію та/або задовольнив вимогу позивача протягом запропонованого строку та сплатив заборгованість за Договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором не надав, доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо якості або обсягів виконаних робіт не подав, доказів сплати коштів в сумі 85 000,00 грн. за виконані підрядником роботи не подав, відповідно доводи позивача не спростував.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

За таких обставин судом встановлено факт порушення зобов'язання з боку відповідача - ТОВ «Укрмагістральсервіс»щодо оплати виконаних позивачем науково -дослідних робіт за лютий, березень 2010р. на суму 85 000,00 грн. в зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 85 000,00 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 6 079,48 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі 6 940,00 грн.

Відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України від 27.12.2007р. №480 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України»визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці. Індекс інфляції розраховується в середньому на місяць і розраховується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості виконаних підрядних робіт, встановлені розділом 2 Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені розділом 6 Договору та статтею 625 ЦК України;

- рекомендації Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»та виходячи з наступного розрахунку нарахування річних та інфляційних:

назва та дата документусума , грн.строк оплати (п.2.4 Договору)фактично сплачено , грн.основний борг , грн.кількість днів простроченняінфляційні втрати , грн. 3% річні , грн. Акт №8 від 25.02.2010р. 45 000,00 06.03.2010 0 45 000,00* 34 дні (07.03.2010-09.04.2010) 405,00 125,75 Акт №9 від 31.03.2010р. 24 000,00 09.04.2010р. 0 69 000,00 Акт №10 від 31.03.2010р. 36 000,00 09.04.2010р. 105 000,00 102 дні (10.04.2010-20.07.2010) -1 575,00 88,27 платіжне доручення від 20.07.2010р. №8 20 000,00 20 000,00 85 000,00 778 дні (21.07.2010-05.09.2012 -на день подання позову) 8 670,00 5 435,34 всього 105 000,00 20 000,00 85 000,00 7 500,00 5 649,36 судом встановлено, що з відповідача на користь позивача належать до стягнення збитки, завдані інфляційними процесами, в розмірі 7 500,00 грн. та 3% річних в сумі 5 649,36 грн.

Позивачем заявлено до стягнення збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі 6 940,00 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих інфляційними процесами, в сумі 6 940,00 грн. підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 6 079,48 грн. За таких обставин вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково в сумі 5 649,36 грн.

Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково та приймає рішення про стягнення з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмагістральсервіс»на користь позивача -державного підприємства «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна»заборгованості в розмірі 97 589,36 грн., з них: 85 000,00 грн. основного боргу, 6 940,00 грн. збитків, завданих інфляційними процесами, та 5 649,36 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати суд покладає на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 11, 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст.546, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 629, 887 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов державного підприємства «Державний дорожній науково -дослідний інститут імені М.П. Шульгіна»задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «»Укрмагістральсервіс» (08122, Київська обл., Києво -Святошинський р-н, с. Горбовичі, вул. Чапаєва, буд. 51, код ЄДРПОУ 25567274)

на користь державного підприємства «Державний дорожній науково -дослідний інститут імені М.П. Шульгіна» (03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 57, код ЄДРПОУ 03450778)

85 000,00 грн. (вісімдесят п'ять тисяч гривень нуль копійок) основної заборгованості,

5 649,36 грн. (п'ять тисяч шістсот сорок дев'ять гривень тридцять шість копійок) 3% річних,

6 490,00 грн. (шість тисяч чотириста дев'яносто гривень нуль копійок) збитків, завданих інфляційними процесами ,

1 951,79 грн. (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят одну гривню сімдесят дев'ять копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 30.10.2012р.