Рішення

від 22.10.2012 по справі 19н/5014/2018/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.12 Справа № 19н/5014/2018/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського обласного центру зайнятості, м.Луганськ

до 1-го відповідача -Управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області , м.Луганськ

до 2-го відповідача - Луганської міської ради, м.Луганськ

про скасування державних актів на право постійного користування земельними ділянками та зобов'язання здійснити дії по скасуванню їх записів

в присутності представників сторін:

від позивача -Козловська С.В., начальник юридичного відділу, довіреність № 30/13-2511 від 16.08.2012;

від 1-го відповідача -представник не прибув;

від 2-го відповідача - Саркісян Я.Ш., заступник начальника, довіреність № И 01/03-31/1777/2/2-12 від 19.03.2012.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про скасування державних актів від 29.04.2009 № 171020 та № 171021 на право постійного користування земельними ділянками та зобов'язання Управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області здійснити дії щодо скасування записів про державну реєстрацію актів від 29.04.2009 № 171020 та № 171021 на право постійного користування земельними ділянками.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.10.2012 до участі у справі № 19н/5014/2018/2012, у якості 2-го відповідача, була залучена Луганська міська рада.

В судовому засіданні 22.10.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Перший відповідач участі свого повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Як зазначено в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Також 1-й відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Другий відповідач надав відзив № б/н та без дати, в якому вважає позовну заяву необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступного.

На думку 2-го відповідача, позовна заява не містить позовних вимог до Луганської міської ради, тому відповідати по заявленим вимогам рада не може. Крім того, він зазначив, що скасування та визнання незаконним рішення Луганської міської ради від 30.07.2008 № 37/19 не передує відміні (скасуванню) рішення Луганської міської ради від 26.02.2009 № 48/26 та державних актів на право постійного користування, а рішення Луганської міської ради від 26.02.2009 № 48/26 "Про надання Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельною ділянкою під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт за адресою: вул.Шеремета А.С. (біля будинку № 11)" є діючим, оскільки вказане рішення Луганською міською радою не скасовувалось. Також, 2-й відповідач вважає, що дана справа повинна розглядатись за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та 2-го відповідача, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі рішення 48 сесії Луганської міської ради 5 скликання від 26.02.2009 № 48/26 "Про надання Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельної ділянки під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт за адресою: вул.Шеремета А.С. (біля будинку № 11)", Управлінням Держкомзему у м.Луганськ Луганської області були видані Державні акти від 29.04.2009 № 171020 та № 171021 на право постійного користування земельними ділянками, розташованими у м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку № 11).

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.04.2012 по справі № 19н/5014/439/2012 визнане незаконним та скасоване рішення Луганської міської ради від 26.02.2009 № 48/26 "Про надання Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельної ділянки під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт за адресою: вул.Шерємєта А.С. (біля будинку № 11)".

В зв'язку з вищевикладеним, Луганський обласний центр зайнятості звернувся з листом № 30/13-1960 від 26.06.2012 до Управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області з проханням скасувати Державні акти від 29.04.2009 № 171020 та № 171021 на право постійного користування земельними ділянками.

Листом № 3669/4-5-14 від 03.07.2012 Управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області відмовило в задоволенні вимог, посилаючись на п.23 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 та п.27 Порядку ведення Поземельної книги.

Оскільки право Луганського обласного центру зайнятості на користування зазначеними земельними ділянками визнане судом незаконним, дана відмова стала підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності (п.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

З приписів ст.ст.13, 14 Конституції України вбачається, що земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору ст.1 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Частина 2 ст.5 Конституції України встановлює, що народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Тобто, гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами ст.ст.19, 140, 143, 144, 146 Конституції України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" також визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.19, ст.144 Конституції України, ст.25, ч.14 ст.46, ч.ч.1, 10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)", органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

У п.34 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Приписами ст.16 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами глави 15 Земельного кодексу України користування землею може здійснюватись на праві постійного користування, тобто користування без обмеження строку, або тимчасового користування на умовах оренди.

Статтею 92 вказаного кодексу встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Статтею 123 Земельного кодексу України передбачено надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

На виконання вказаних приписів законодавства 30.07.2008 Луганською міською радою було прийнято рішення №37/19 „Про надання Луганському обласному центру зайнятості згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки за адресою: м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку №11) під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт)".

Відповідно до вказаного рішення Малим спільним підприємством „Азимут-ІІ" на замовлення Луганського обласного центру зайнятості був виконаний проект відведення земельної ділянки загальною площею 0,1300 га за адресою: вул.Шерємєта А.С. (біля будинку №11) під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт).

Оскільки вказаний проект відведення земельної ділянки був погоджений у встановленому законодавством порядку, пройшов державну експертизу землевпорядної документації, відповідачем 26.02.2009 було прийняте рішення №48/26 „Про надання Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельної ділянки під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт за адресою: вул.Шерємєта А.С. (біля будинку №11)".

Цим рішенням було затверджено проект відведення земельної ділянки Луганському обласному центру зайнятості під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку №11), надано Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельну ділянку площею 0,1300 га, а також п.3.1 зобов'язано позивача в трьохмісячний термін з моменту прийняття даного рішення звернутись до відповідного органу з питань оформлення Державного акту на право постійного користування землею.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Луганської області від 09.11.2009, залишеним без змін постановами Луганського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України, визнано незаконним та скасовано рішення Луганської міської ради від 30.07.2008 №37/19 „Про надання Луганському обласному центру зайнятості згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки за адресою: м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку №11) під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт)".

Вказаним рішенням господарського суду Луганської області було встановлено, що в результаті неправомірних дій по відношенню до звернення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Євросервіс-Луганськ" і в результаті непрофесійного ставлення до своїх обов'язків по розпорядженню землею у місті, у зв'язку з невиконанням вимог Закону (ст.ст.142-144 Конституції України, ст.12 Земельного кодексу України, ст.77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні") Луганська міська рада постановила оскаржуване рішення, яким надала прибудинкову територію дома (територію місця відпочинку мешканців дома) під забудову обласному центру зайнятості.

Оскільки рішення Луганської міської ради від 30.07.2008 №37/19 порушує права мешканців будинку №4 по вул.Шевченка Т.Г. у м.Луганську і постановлене при недотриманні міською радою своїх обов'язків і вимог закону щодо розпорядження землями на території м.Луганська, воно було скасовано.

Рішенням Луганської міської ради № 48/26 від 26.02.2009 "Про надання Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельної ділянки під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: вул.Шерємєта А.С. (біля будинку № 11)" затверджений проект відведення земельної ділянки Луганському обласному центру зайнятості під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку № 11) та надана Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельну ділянку площею 0,1300 га за адресою: м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку № 11) під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт) в межах, визначених вищезазначеним проектом відведення земельної ділянки.

Тобто, проект відведення земельної ділянки загальною площею 0,1300 га за адресою: м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку № 11) під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт) був виконаний на замовлення Луганського обласного центра зайнятості відповідно до рішення Луганської міської ради від 30.07.2008 №37/19, яке визнано в судовому порядку незаконним та скасовано.

На підставі викладеного, рішенням господарського суду Луганської області від 20.04.2012 по справі № 19н/5014/439/2012 рішення Луганської міської ради від 26.02.2009 № 48/26 "Про надання Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельної ділянки під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт за адресою: вул.Шерємєта А.С. (біля будинку № 11)" також було визнано незаконним та скасовано.

Підстави набуття прав на землю визначені розділом IV Земельного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою (п.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

За приписами ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених ч.2 цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Луганської міської ради від 26.02.2009 № 48/26 "Про надання Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельної ділянки під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території, Управлінням Держкомзему у м.Луганськ Луганської області були видані Державні акти від 29.04.2009 № 171020 та № 171021 на право постійного користування земельними ділянками розташованими у м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку № 11).

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування (п.2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Частиною 1 ст.21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов"язковою умовою визнання недійсним акту є порушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акту, прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -осіб, яким такий акт адресований.

В п.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, з огляду на те, що рішення Луганської міської ради від 26.02.2009 № 48/26 "Про надання Луганському обласному центру зайнятості в постійне користування земельної ділянки під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт за адресою: вул.Шерємєта А.С. (біля будинку № 11)" визнано незаконним та скасовано, у Луганського обласного центру зайнятості відсутні підстави користуватися вказаними земельними ділянками на підставі зазначеного рішення, на підставі чого суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо скасування державних актів від 29.04.2009 № 17102 та № 171021 на право постійного користування земельними ділянками, та зобов'язати управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області скасувати реєстрацію вказаних державних актів.

Доводи 2-го відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв'язку з чим не приймаються судом до уваги.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір покладається на відповідачів порівну згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 22.10.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Луганського обласного центру зайнятості, м.Луганськ, до Управління Держкомзему м.Луганськ Луганської області, м.Луганськ, та до Луганської міської ради, м.Луганськ, задовольнити повністю.

2. Скасувати Державний акт (серія ЯЯ № 171020) від 29.04.2009 на право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,1180 га, яка розташована м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку № 11), надана під будівництво та розміщення адміністративної будівлі. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030940200008.

3. Скасувати Державний акт (серія ЯЯ № 171021) від 29.04.2009 на право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,0120 га, яка розташована м.Луганськ, вул.Шерємєта А.С. (біля будинку № 11), надана під благоутрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт). Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030940200007.

4.Стягнути з Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, б.14, код 26070794 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, МФО 804013, ОКПО 37991503, одержувач -УДКСУ у м.Луганську, банк -ГУДКСУ у Луганській області, код бюджетної класифікації 22030001, символ 206 судовий збір в розмірі 536 грн. 50 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній Державній податковій інспекції у м.Луганську.

5.Стягнути з Управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області, м.Луганськ, вул.Оборонная, б.22, офіс 211, код 24199319 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, МФО 804013, ОКПО 37991503, одержувач -УДКСУ у м.Луганську, банк -ГУДКСУ у Луганській області, код бюджетної класифікації 22030001, символ 206 судовий збір в розмірі 536 грн. 50 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній Державній податковій інспекції у м.Луганську

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 29.10.2012.

Суддя Т.В. Косенко

...