Рішення

від 25.10.2012 по справі 5011-72/12862-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/12862-2012 25.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шедар-2006"

до Приватного акціонерного товариства "Лігобуд "

про стягнення 16 753,29 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Пташник О.С.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шедар-2006" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Лігобуд" (далі-відповідач) про стягнення 16 753,29 грн., з яких 11 131,77 грн. боргу, збитків від інфляції в сумі 4 560,74 грн., 3% річних у розмірі 1 060,78 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору субпідряду №4/07-09 від 10.07.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.10.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.10.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2009 р. між Закритим акціонерним товариством «Лігобуд»(далі-підрядник або відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сакура Інтелідженс Сервіс" (далі -субпідрядник) укладено договір №4/07-09, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання загально будівельних робіт на будівництві Торгово-ділового і житлово-офісного комплексу на перетині проспекту Перемоги та вул. Індустріальної (вул. Гетьмана, 1) в м. Києві.

Найменування Закритого акціонерного товариства «ЛІГОБУД»25.01.2010 р. було змінено на Приватне акціонерне товариство «ЛІГОБУД», що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.10.2012 р.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість виконуваних робіт без вартості матеріалів орієнтовно становить 100 000 (сто тисяч),00 грн. з ПДВ.

Згідно п. 2.2. договору фактична вартість робіт по об'єкту за звітній період визначається сторонами за актами виконаних робіт по формі КБ-2в і форми КБ-3.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що відповідач здійснює оплату за виконані роботи на розрахунковий рахунок субпідрядника до 10 числа наступного за звітним місяцем після приймання робіт і підписанні актів виконаних підрядних робіт (КБ-2в) і довідки про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3).

Відповідно до п. 14.1. договору даний договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами, складений у 2-х примірниках українською мовою, що мають рівну силу, і діє до моменту повного виконання його умов сторонами.

Судом встановлено, що субпідрядник виконав підрядні роботи за договором на загальну суму 70 967,72 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 р. (копії в матеріалах справи).

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, в результаті чого заборгував субпідряднику 11 131,77 грн.

31.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакура Інтеліджен Севіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шедар-2006" укладено договір уступлення права вимоги, умовами якого передбачено, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги за договорами субпідряду: №7/04-08 від 03.04.2008 р. у сумі 20 000,00 грн., та №4/07-09 від 10.07.2009 р. у сумі 11 131,77 грн., укладеним між первісним кредитором та ЗАТ «ЛІГОБУД»в обсягах і на умовах, встановлених договором між первісним кредитором і боржником. Загальна сума вимоги складає 31 131,77 грн.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що на підставі договору уступлення права вимоги від 31.01.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Сакура Інтелідженс Сервіс" (первісний кредитор) відступлено позивачу (новий кредитор) право вимоги за договором уступлення права вимоги від 31.01.2011 р. у розмірі 11 131,77 грн.

Частиною 3 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Дослідивши договір №4/07-09 від 10.07.2009 р. суд встановив, що умови вказаного договору не містить заборони щодо заміни кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора у зобов'язанні переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір уступлення права вимоги від 31.01.2011 р. відповідає вимогам ст.ст. 512, 513, 514 ЦК України, у судовому порядку недійсним не був визнаний, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шедар-2006" набув всіх прав та обов'язків визначених договором №4/07-09 від 10.07.2009 р., який укладено між первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "Сакура Інтелідженс Сервіс" та Закритим акціонерним товариством "Лігобуд ".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договором №4/07-09 від 10.07.2009 р., у зв'язку з чим останній заборгував позивачеві 11 131,77 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 4 560,74 грн., 3% річних в сумі 1 060,78 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №4/07-09 від 10.07.2009 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору виконав всі роботи вчасно та якісно, які були прийняті відповідачем без жодних зауважень на загальну суму 70 967,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт.

Однак відповідач за виконані роботи розрахувався частково, у зв'язку з чим, заборгував позивачеві 11 131,77 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів щодо належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №4/07-09 від 10.07.2009 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимога про стягнення з відповідача 11 131,77 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 4 560,74 грн., 3% річних в сумі 1 060,78 грн., суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив правильність наданого позивачем розрахунку інфляційних та 3 % річних та встановив, що останнім було допущено помилки у розрахунках, зокрема у відсотках місячного інфляційного збільшення та у періоді розрахунків 3 % річних.

За розрахунком суду, є обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 3 702,94 грн. збитків від інфляції та 697,40 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шедар-2006" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Лігобуд " (02139, м. Київ, бул-р Перова, буд. 13/2, кв. 87, код ЄДРПОУ -25273532) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шедар-2006" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 43/2, к. 9, код ЄДРПОУ -34820417) 11 131 (одинадцять тисяч сто тридцять одна) грн. 77 коп. - боргу, 3 702 (три тисячі сімсот дві) грн. 94 коп. - збитків від інфляції, 697 (шістсот дев'яносто сім) грн. 40 коп. -3% річних та 1 492 (одна тисяча чотириста дев'яносто дві) грн. 18 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 26.10.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.