Рішення

від 29.10.2012 по справі 21/102-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2012 р. Справа № 21/102-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства «Баришівкатепломережа», Київська обл., смт. Баришівка про стягнення 794 253,80 гривень

за участю представників:

від позивача: Жигадло І.Б. (довіреність №119/10 від 26.12.2011р.)

від відповідача: Зайченко С.С. (довіреність №21 від 18.01.2012р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

16.08.2012р. Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі-ДК «Газ України»/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Баришівкатепломережа»(далі-КП «Баришівкатепломережа»/відповідач) про стягнення 794 253,80 грн., з яких: 695 825,55 грн. заборгованості за договором №06/10-2402 ТЕ-17 від 20.12.2010р., 52 381,75 грн. пені, 31 643,71 грн. 3% річних та 14 402,79 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позов в частині наявності 695 825,55 грн. заборгованості за спірним договором визнав, а у задоволенні решти позовних вимог просив суд відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.08.2012р. порушено провадження у справі №21/102-12 та призначено справу до розгляду на 10.09.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2012р. розгляд даної справи відкладено на 24.09.2012р.

В судових засіданнях 24.09.2012р. та 08.10.2012р. оголошувалась перерва до 08.10.2012р. та 29.10.2012р. відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

20.12.2010р. між ДК «Газ України»(далі-постачальник) та КП «Баришівкатепломережа»(далі-покупець) укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2402 ТЕ-17 (далі-Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 2.2 додатку №1 від 20.12.2010р. до Договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін на скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу до 01.10.2011р., а у частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення (п. 10.1 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.01.2011р. та додаткової угоди №5 від 03.10.2011р.).

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині постачання природного газу виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору, протягом січня-квітня 2011 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 963 225,55 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах приймання-передачі природного газу:

- від 31.01.2011р. на суму 318 104,17 грн.,

- від 28.02.2011р. на суму 326 308,93 грн.,

- від 31.03.2011р. на суму 245 986,90 грн.,

- від 30.04.2011р. на суму 72 825,55 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, сплативши лише 267 400,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 695 825,55 грн. заборгованості.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 695 825,55 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого природного газу за січень-квітень 2011 року згідно Договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173, 265 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 712, 692, 530 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 6.1.1 та 4.1 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірних Актів приймання-передачі природного газу без будь-яких заперечень щодо обсягу поставленого газу свідчить про прийняття відповідачем цього газу, та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого позивачем газу, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 695 825,55 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого природного газу за січень-квітень 2011 року згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу (до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу), позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 52 381,75 грн. пені, нарахованої з 16.02.2012р. по 15.08.2012р. на 695 825,55 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України та ст. 627 ЦК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Виходячи з системного аналізу зазначеного пункту Договору, суд дійшов висновку, що сторони передбачили більш тривалий строк для нарахування пені за порушення виконання зобов'язань за ним ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.04.2011р. у справі №3-33гс11.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 52 243,95 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 52 381,75 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 52 243,95 грн.

Посилання ж відповідача на невідповідність періоду обрахунку пені вимогам ст. 258 ЦК України, якою встановлена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки оцінюються судом критично, з огляду на положення ст. 259 ЦК України, згідно якої позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, а також п. 9.3 Договору, яким сторони погодили, що строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 31 643,71 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за спірними актами зростаючим підсумком з урахуванням часткових оплат, за періоди:

з 21.02.2011р. по 27.02.2011р. на 318 104,17 грн. заборгованості,

з 28.02.2011р. по 20.03.2011р. на 264 804,17 грн. заборгованості,

з 21.03.2011р. по 20.04.2011р. на 591 113,10 грн. заборгованості,

з 21.04.2011р. по 20.05.2011р. на 837 100,00 грн. заборгованості,

з 21.05.2011р. по 28.07.2011р. на 909 925,55 грн. заборгованості,

з 29.07.2011р. по 25.08.2011р. на 801 225,55 грн. заборгованості,

з 26.08.2011р. по 26.09.2011р. на 750 225,55 грн. заборгованості,

з 27.09.2011р. по 15.08.2012р. на 695 825,55 грн. заборгованості;

- 14 402,79 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за спірними актами зростаючим підсумком з урахуванням часткових оплат, за періоди:

з 01.03.2011р. по 20.03.2011р. на 264 804,17 грн. заборгованості,

з 01.04.2011р. по 20.04.2011р. на 591 113,10 грн. заборгованості,

з 01.05.2011р. по 20.05.2011р. на 837 100,00 грн. заборгованості,

з 01.06.2011р. по 28.07.2011р. на 909 925,55 грн. заборгованості,

з 01.08.2011р. по 25.08.2011р. на 801 225,55 грн. заборгованості,

з 01.09.2011р. по 26.09.2011р. на 750 225,55 грн. заборгованості,

з 01.10.2011р. по 31.03.2012р. на 695 825,55 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 31 832,11 грн. та 29 436,72 грн. відповідно, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 31 643,71 грн. 3% річних та 14 402,79 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 232, 625 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Баришівкатепломережа»(07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, вул. Комсомольська, 18А, ідентифікаційний код 24885150) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 695 825 (шістсот дев'яносто п'ять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 55 коп. заборгованості, 52 243 (п'ятдесят дві тисячі двісті сорок три) грн. 95 коп. пені, 31 643 (тридцять одну тисячу шістсот сорок три) грн. 71 коп. 3% річних, 14 402 (чотирнадцять тисяч чотириста дві) грн. 79 коп. інфляційних втрат та 15 882 (п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 32 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 29.10.2012р.

Суддя В.А. Ярема