Рішення

від 24.10.2012 по справі 5017/2561/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2561/2012

За позовом: Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Основа"

про стягнення 2190,08грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представник

Від позивача: Земляков О.А. -довіреність;

Від відповідача: Бозаджі Ю.В. -довіреність;

В судовому засіданні 24.10.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: Земляков О.А. -довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : Позивач, Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Основа" про стягнення заборгованість в розмірі 25912,06грн., яка складається з основного боргу в сумі 23680,76 грн., пені в розмірі 1859,83грн, 3% річних в сумі 371,47грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2012р. порушено провадження по справі №5017/2561/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2012р. провадження по справі в часті стягнення з відповідача основного боргу в сумі 23680,76грн. на підставі клопотання представника позивача припинено, в зв'язку з її сплатою.

22.10.2012р. представник позивача надав до суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 2190,08грн., яка складається з пені в розмірі 1818,61грн. та 3% річних в сумі 371,47грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси", згідно з вказаними уточненнями є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Відповідач, окрім 19.09.2012р., в судове засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням від 08.10.2012р., відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні в порядку ст.. 77 ГПК України, проголошувалась перерва з 19.09.2012р. по 04.10.2012р.

У судовому засіданні 24.10.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року за № 101-V шляхом злиття КП "Одестеплокомуненерго" та КП "Одесатеплоенерго".

Згідно п. 2.1.1. статуту КП "Теплопостачання міста Одеси", основною метою його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією.

01.10.2007р. між комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Основа" (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії №2613 (далі договір).

Пунктом 10.1 передбачено, що цей договір набуває чинності з 01.10.2007р. та діє до 31.12.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4 договору).

Згідно п.1. договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, теплова енергія постачається Споживачу на опалювання, не житлових приміщень по вулиці Пушкінська, 33, в обсягах згідно Додатку 1 до цього договору.

Умовами п. 4.2.1 визначено обов'язок Теплопостачальної організації забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання теплової енергії визначається розрахунковим способом.

Згідно п.п. 6.3, 6.4, 6.6 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Положеннями п. 3.2.2 договору встановлено обов'язок Споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. №133 „Про встановлення тарифів на теплову енергію КП „Теплопостачання міста Одеси".

Позивач зазначає, що на виконання договірних зобов'язань, підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2., 6.3., 6.4. Договору, відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з 01.09.2011р. по 01.07.2012р., яка складає 23680,76 грн..

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №2613 від 01.10.2007р. стало підставою для звернення Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 2. ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 901 Цивільного Кодексу України положення глави 63 цього Кодексу "Послуги" можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та враховуючи вищенаведене у відповідача дійсно існувала заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 23680,76грн. яка під час розгляду справи ним була сплачена, в зв'язку з чим провадження по справі в цій частині було припинення на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України.

Проте, факт сплати заборгованості відповідачем не позбавляє позивача права нарахування штрафних санкцій.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2.3 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію -пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, належної до сапати суми за кожен день прострочення.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем, в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору нарахована пеня в розмірі 1818,61грн. та 3%річних в сумі 371,47грн. Розглянувши здійсненні позивачем розрахунки сум пені, та 3% річних, господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1818,61грн. та 3%річних в сумі 371,47грн. за порушення грошових зобов'язань за договором на постачання теплової енергії підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Основа" (65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, 33, код 33017209) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б код ЄДРПОУ 34674102) 1818 ( одна тисяча вісімсот вісімнадцять ) грн. 61 коп. - пені, 371 (триста сімдесят одна)грн. 47 коп. - 3% річних та 1609(одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний тектс рішення складено 26.10.2012р.

Суддя Погребна К.Ф.