Рішення

від 24.10.2012 по справі 5017/2542/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2542/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Якових Є.В. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "ПЕТРОЛ-ТРЕЙД";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноробне підприємство "Ударний"

про стягнення 404262,72 грн.;

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 30.08.2012р. позивач - Приватне підприємство "ПЕТРОЛ-ТРЕЙД" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноробне підприємство "Ударний", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 404262,72 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №24 від 18.06.2012р., позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобов'язання, між тим відповідач за фактично отриманий товар не розрахувався, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2012р. суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом було порушено провадження по справі №5017/2542/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

В судовому засіданні 24.09.2012р. представник позивача звернувся з заявою про забезпечення позову, в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, в якій позивач просив суд вжити заходи до забезпечення його позову, шляхом накладення арешту у межах позовних вимог в сумі 404 262, 72 на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Зерноробне підприємство „Ударний" та знаходяться на його рахунках в банківських установах України, у тому числі на рахунку №26006312301201 в АБ „Південний" в м. Одеса, МФО 328209.

За результатами розгляду даного клопотання, ухвалою господарського суду від 24.09.2012 року, в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, клопотання ПП "ПЕТРОЛ-ТРЕЙД" про вжиття заходів до забезпечення було задоволено та накладено арешт на грошові кошти у розмірі 404 262, 72 грн., що належать ТОВ "Зерноробне підприємство "Ударний" та знаходяться на його рахунках в банківських установах України у томі числі на рахунку №26006312301201 у АБ «Південний в м. Одеса, МФО 328209.

24.09.2012 року до канцелярії суду від ТОВ "Зерноробне підприємство "Ударний" надійшла телеграма (а.с. 39), згідно якої відповідач просив суд відкласти розгляд справи у зв'язку з хворобою представника, між тим, будь-яких доказів підтверджуючих зазначені обставини відповідачем до суду не надано.

Ухвалою господарського суду від 24.09.2012 року, приймаючи до уваги нез'явлення представника відповідача у судове засідання, у зв'язку з невиконанням повністю відповідачем вимог ухвали суду, а також враховуючи надане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 24.10.2012 року.

У судовому засіданні 24.10.2012р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 28.08.2012р. При цьому, ухвала про порушення провадження у справі була отримана відповідачем 05.09.2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судового відправлення (а.с. 20), отже, суд вважає, що відповідач був обізнаний про наявність відповідної судової справи. Разом з тим, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що ухвала про порушення провадження у справі була отримана відповідачем, між тим, він не скористався своїм правом на захист, відзиву на позов не надав, про поважність причини відсутності у судових засіданнях не повідомив, в зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено матеріалами справи, 18 червня 2012 року між ПП "ПЕТРОЛ-ТРЕЙД" (надалі - продавець) та ТОВ "Зерноробне підприємство "Ударний" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №24 (надалі -договір), згідно умов якого продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити світлі нафтопродукти (бензин, дизпаливо, мастила) (надалі - товари), що перераховані в рахунках та накладних.

Відповідно до п. 2.1 договору, ціни на товари, що продаються за цим договором, вказані в рахунках та накладних.

Згідно умов п. 3.1 договору, продавець поставляє товари на умовах "Самовивозу".

Умовами п. 4.1 договору встановлено, що оплата повинна провадитись у безготівковій формі протягом п'яти днів с часу поставки товару.

Положеннями п. 4.2 договору визначено, що оплата повинна провадитись на рахунок продавця з зазначенням номера рахунка-фактури продавця, як підстави для оплати.

У відповідності до п. 9.7 даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р.

На виконання умов вищезазначеного договору, 18.06.2012 року ПП "ПЕТРОЛ-ТРЕЙД" передало, а уповноваженою особою відповідача отримано товар на загальну суму 404262,72 грн. (у т.ч. ПДВ 20%), а саме: дизельне пальне - 30220 л, бензин А-92 -5020 л та бензин А-76(80) 5100 л, що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною №12 від 18.06.2012р. (а.с. 8) та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №35 від 18.06.2012р. (а.с. 9), які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відповідними печатками. Крім того, 18.06.2012р. позивачем було виставлено до сплати ТОВ "Зерноробне підприємство "Ударний" рахунок №23 на сума 404262,72 грн. (а.с. 26).

При цьому, як стверджує позивач, в порушення умов договору №24 від 18.06.2012р. ТОВ "Зерноробне підприємство "Ударний" за фактично отриманий товар у червні 2012 року не розрахувався.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів, згідно з яким позивач зобов'язався поставити у власність відповідача, а відповідач зобов'язався здійснити своєчасну сплату вартості фактично отриманого товару протягом 5 днів з моменту його отримання.

Положеннями ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За результатами розгляду справи, судом встановлено, що відповідач порушив виконання взятих на себе зобов'язань, а саме не розрахувався за фактично отриманий товар у червні 2012 року загальною вартістю 404262,72 грн., в зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за договором купівлі-продажу №24 від 18.06.2012р. у розмірі 404262,72 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ПП "ПЕТРОЛ-ТРЕЙД" та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП "ПЕТРОЛ-ТРЕЙД" та стягнення з відповідача заборгованості за договором №24 від 18.06.2012р. у розмірі 404262,72 грн.

Згідно ст. 4 Закону України „Про судовий збір" передбачено справляння судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову. При цьому, ухвалою суду від 24.09.2012 року судом було задоволено заяву ПП "ПЕТРОЛ-ТРЕЙД", в порядку ст. 67 Господарського процесуального кодексу України та вжито відповідні заходи, між тим, при зверненні з даною заявою позивачем не було сплачено судовий збір за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову. Водночас Господарським процесуальним кодексом України не передбачено наслідків неподання доказів сплати названого збору в установленому порядку і розмірі. Відповідно до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" №01-06/704/2012 від 23.05.2012р. (із змінами та доповненнями) визначено, що господарський суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за правилами статті 49 ГПК у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Про такий розподіл може бути зазначено в рішенні (постанові) господарського суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Отже, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, при цьому судовий збір у сумі 1609,50 грн. підлягає стягненню з ТОВ "Зерноробне підприємство "Ударний" до Державного бюджету України, а судовий збір у розмірі 8085,25 грн. на користь ПП "ПЕТРОЛ-ТРЕЙД".

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2012 року.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 68, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноробне підприємство "Ударний" (68500, Одеська обл., Тарутинський р-н, смт Тарутине, Узвіз Антонова, буд. 5, корпус А, ід. код 33468068) на користь Приватного підприємства „ПЕТРОЛ-ТРЕЙД" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 130-Б, ід. код 37760651) 404262/чотириста чотири тисячі двісті шістдесят дві/грн. 72 коп. заборгованості.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноробне підприємство "Ударний" (68500, Одеська обл., Тарутинський р-н, смт Тарутине, Узвіз Антонова, буд. 5, корпус А, ід. код 33468068) на користь Приватного підприємства „ПЕТРОЛ-ТРЕЙД" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 130-Б, ід. код 37760651) 8085/вісім тисяч вісімдесят п'ять/грн. 25 коп. судового збору.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноробне підприємство "Ударний" (68500, Одеська обл., Тарутинський р-н, смт Тарутине, Узвіз Антонова, буд. 5, корпус А, ід. код 33468068) до Державного бюджету України (п/р 31210206783008 отримувача коштів ГУ ДКСУ в Одеській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050"), символ звітності банку 206, код за ЄДРПОУ отримувача 37607526) 1609/одну тисячу шістсот дев'ять/грн. 50 коп. судового збору.

5.Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2012р. по справі №5017/2542/2012.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 29.10.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.