Рішення

від 05.10.2012 по справі 13/21/5022-736/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2012 р.Справа № 13/21/5022-736/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

Розглянув справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Районного комунального фізкультурно-спортивного підприємства "Колос" Підволочиської районної ради, вул. Пат. Мстислава, 21-А, м.Підволочиськ, Тернопільська область, 47800

про стягнення 11563,80 грн. заборгованості.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 7458 від 23.11.2011р.

відповідача: не з'явився

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

В судовому засіданні 05.10.2012р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Тернопіль, звернувся у господарський суд Тернопільської області з позовною заявою до Районного комунального фізкультурно-спортивного підприємства "Колос" Підволочиської районної ради, м.Підволочиськ, Тернопільська область, про стягнення 11563,80 грн. заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтовуючи їх доказами, доданими до позовної заяви, а також повідомив суду, що станом на дату розгляду справи заявлена до стягнення сума заборгованості відповідачем не погашена.

Розгляд справи 21.09.2012 р. відкладався на 05.10.2012 р. для надання можливості відповідачу подати свої заперечення на позов та забезпечити участь повноважного представника в засіданні.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не подав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи, що участь представників сторін не визнавалася судом обов'язковою, брати участь в судовому засіданні, є правом сторони, передбаченим ст.22 ГПК України, поданих позивачем доказів є достатньо для вирішення спору по суті, а тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач мають право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.1 ГПК України правом на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів наділені, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДРЮОФОП, наданого на електронний запит суду станом на 19.09.2012р., а отже наділений правом на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч.1 ст.174 Господарського кодексу України є, зокрема, господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст.193 ГК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на підставі попередньої домовленості, відповідно до видаткової накладної від 03.08.2011р. № 283 поставив Підволочиському районному ФСТ "Колос", правонаступником якого є Районне комунальне фізкультурно-спортивне підприємство "Колос" Підволочиської районної ради, товар (світильники ГО 08-2000-02 в кількості 4 шт.) на загальну суму 21563,80 грн.

Факт отримання товару підтверджується підписом представника Підволочиського районного ФСТ "Колос" в графі накладної про отримання та копією довіреності серії ААГ №610761 виданої 03 серпня 2011р. на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В даному випадку, між сторонами у справі виникли відносини, що випливають із договору купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як стверджує позивач, Підволочиське районне ФСТ "Колос" здійснило 28.07.2011р. передоплату в сумі 10000 грн., що також підтверджується банківською випискою за 28.07.2011р. (копію якої долучено до матеріалів справи), проте решту суми -11563,80 грн. після отримання товару товариством сплачено не було, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 11563,80 грн., яка станом на дату розгляду справи відповідачем не погашена.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав суду заперечень проти позову, як і не надав доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі №494-2012-р від 17.07.2012р. та у постановах від 28.02.2012р. №5002-8/481-2011, від 21.04.2011р. №9/252-10, суд визнає доводи позивача про порушення його майнових прав правомірними та документально підтвердженими, а тому позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль, щодо стягнення з Районного комунального фізкультурно-спортивного підприємства "Колос" Підволочиської районної ради, м.Підволочиськ, Тернопільська область, 11563,80 грн. заборгованості підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Районного комунального фізкультурно-спортивного підприємства "Колос" Підволочиської районної ради (вул. Патріарха Мстислава, 21-А, м.Підволочиськ, Тернопільська область, код 38038109) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1): 11563 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят три) грн. 80 коп. заборгованості та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. в повернення сплаченого судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили .

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення "09" жовтня 2012р. , через місцевий господарський суд.

Суддя С.Г. Стопник