Ухвала

від 23.10.2012 по справі 5-3470км12

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В.,

суддів Широян Т.А., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Підвербної Г.Я.,

засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 2 лютого 2012 року.

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 липня 2011 року засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

за за ч.4 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна;

за ч.2 ст. 205 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

за ч. 3 ст. 28, ч.4 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна;

за ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 4 роки;

за ч. 3 ст.28, ч.2 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки;

за ч. 3 ст.28, ч. 3 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна, що є його власністю.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого: 15.11.2010 р. Київським районним судом м. Сімферополя АР Крим за ч.2 ст.190; ч.З ст. 190, ч.З ст.190, ч. 2 ст. 205, ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю,

за ч.4 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна;

за ч. 2 ст. 205 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

за ч.2 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки;

ч. 3 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України ОСОБА_3 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше судимого: 10.03.2009 року Феодосійським міським судом АР Крим за ч. 3 ст. 191 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

за ч. 3 ст. 28, ч.4 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна;

за ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

за ч. 3 ст.28, ч. 2 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки;

за ч. 3 ст.28, ч.3 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна, що є його власністю.

На підставі ст.71 КК України ОСОБА_4 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 1 місяць.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, такого, що не має судимості,

за ч. 3 ст. 28, ч.4 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна;

за ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

за ч. З ст.28, ч.2 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки;

ч. 3 ст.28, ч. З ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна, що є його власністю.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина Російської Федерації, такого, що не має судимості

за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна;

за ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

за ч. З ст.28, ч.2 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки;

за ч. З ст.28, ч. З ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, раніше судимого: 15.11.2010 р. Київським районним судом м. Сімферополя АР Крим за ч.2 ст.190; ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст.190, ст.70 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю,

за ч. 4 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців з конфіскацією майна;

за ч. 2 ст. 205 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Миргородський завод продтоварів «Калинка» 16562 грн. 88 коп. у відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ТОВ ВП «Торговий дім «Маруся» 17220 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 2 лютого 2012 року вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області щодо ОСОБА_1 в частині засудження за ч. 2 ст. 205 КК України змінено, пом'якшено покарання і приведено у відповідність зі змінами, внесеними згідно з Законом № 4025-VI від 15 листопада 2011 року у виді штрафу в розмірі 51 000 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205, ч. 2,3 ст. 358 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців з конфіскацією майна, що є його власністю.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 15 листопада 2010 року у виді позбавлення волі строком на 7 років, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна, що є його власністю.

В іншій частині вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 липня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він, будучи обізнаним в тому, що ОСОБА_2 без мети здійснення підприємницької діяльності для прикриття вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме, заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, 7 березня 2008 року було зареєстровано ТОВ « Г.А.С. Маршал» і внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб за ідентифікаційним кодом № 35536794, уклав із ОСОБА_2 контракт та був призначений на посаду директора ТОВ «Г.А.С. Маршал», до складу якого увійшов і ОСОБА_3 В подальшому він, як директор ТОВ «Г.А.С. Маршал», з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою з ОСОБА_2 14 квітня 2008 року відкрив поточний рахунок у відділенні № 232 ПАО «Укрсиббанк».

Діючи узгоджено ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представляючись керівникам та працівникам суб'єктів підприємницької діяльності фізичними та службовими особами ТОВ « Г.А.С. Маршал», переконували їх у своїй надійності і схиляли їх до укладання договорів, а потім і укладали з ними договори на постачання товарів, які вони реалізовували іншим суб'єктам підприємницької діяльності на території АР Крим. Отримані від реалізації товарів кошти та інше майно вони обертали у власність і використовували на власний розсуд.

Зокрема, ОСОБА_1 за попередньою домовленістю із ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зловживаючи довірою директора ТОВ ВП «Торговий дім Маруся» ОСОБА_8, переконали останнього, що вони є надійним партнером, діючи умисно заздалегідь розробленою злочинною схемою, шляхом обману, 15серпня 2008 року уклали договір № 12 між ТОВ «Г.А.С. Маршал» та ТОВ ВП «Торговий дім Маруся», в особі ОСОБА_8 на поставку товару на суму 32113,1 грн. З метою приховування незаконної діяльності, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частину грошей, в сумі 5650 грн., від реалізації товару перерахували на рахунок ОСОБА_8, а решту коштів в сумі 17220 грн. розподілили між собою.

У такий же спосіб вони заволоділи грошовими коштами наступних підприємств:

за договором між ТОВ «Г.А.С. Маршал» та ЗАТ «Миргородський завод продтоварів «Калинка»» від 19 вересня 2008 року - в сумі 16562,88 грн.;

за договором між ТОВ «Г.А.С. Маршал» та ПП Баядера № 171 від 30 грудня 2008 року - в сумі 45756,41 грн.;

за договором між ТОВ «Г.А.С. Маршал» та ТОВ «Львівський лікеро-горілчаний завод Торговий дім» № 27 від 23 лютого 2009 року - в сумі 245218,48 грн.;

за договором між ТОВ «Г.А.С. Маршал» та МКП «Кримавтосервіс» № 4 від 19 червня 2009 року - в сумі 23651,76 грн.;

за договором між ТОВ «Г.А.С. Маршал» та ТОВ «Кавказькі джерела» № 032 від 1 липня 2009 року - в сумі 118781,64 грн.;

за договором між ТОВ «Г.А.С. Маршал» та СПД ОСОБА_9 № ПКПВ від 22 грудня 2009 року - в сумі 139792 грн.

Всього, в період часу з лютого 2008 року по грудень 2009 року, використовуючи фіктивне ТОВ «Г.А.С. Маршал», ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заволоділи чужим майном на загальну суму 606 983,17 грн.

Крім того, за даним вироком за аналогічні злочини, вчинені у складі організованої групи, засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5

В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить постановлені щодо нього вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Стверджує, що ТОВ «Г.А.С. Маршал» було створене у відповідності до чинного законодавства та свою діяльність здійснювало в межах закону, умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою був відсутній. Крім того, вважає, що апеляційний суд безпідставно засудив його за ст. 358 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора який вважає, що ухвала суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, а тому підлягає скасуванню, в тому числі і в порядку ст. 395 КПК України, щодо всіх засуджених і направленню справи на новий апеляційний розгляд, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підтримку касаційної скарги засудженого ОСОБА_10, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статей 362 та 365 КПК України суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи апеляцій, в тому числі при необхідності і шляхом проведення судового слідства.

Згідно зі ст. 377 КПК України у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення і, якщо апеляції залишаються без задоволення, зазначити підстави, через які вони визнані необґрунтованими.

Ці вимоги закону суд апеляційної інстанції належним чином не виконав.

Зокрема, засуджений ОСОБА_1 у своїй апеляції стверджував, що інкриміновані йому злочини він не вчиняв, звертав увагу на те, що суд, у обґрунтування вироку поклав суперечливі показання свідків, належним чином не розв'язав його клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, та вказував на застосування щодо нього незаконних заходів слідства.

Викладені в апеляції ОСОБА_1 доводи суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином і не дав на них обґрунтованої відповіді.

В своїй ухвалі апеляційний суд навів лише кілька загальних фраз щодо повноти, об'єктивності судового розгляду справи і правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, пославшись на ті докази, якими суд обґрунтував свої висновки винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він був засуджений.

Крім того, приводячи у відповідність вирок суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в частині їх засудження за ч. 2 ст. 205 КК України в частині призначеного покарання, суд порушив принцип індивідуалізації покарання.

До того ж в резолютивній частині ухвали щодо ОСОБА_1 апеляційний суд при призначенні покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначив йому покарання в тому числі і за злочини, передбачені ч.ч. 2,3 ст. 358 КК України, за які він не був засуджений.

Таким чином, апеляційним судом при розгляді і вирішенні справи в апеляційному порядку було істотно порушено вимоги кримінально-процесуального законодавства, у зв'язку з чим ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

Перевіряючи законність судових рішень щодо засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_5, від яких касаційні скарги не надійшли, а також щодо засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_5, касаційні скарги яких не було прийнято до розгляду з процесуальних підстав, колегія суддів вважає, що є підстави для скасування в порядку ст. 395 КПК України ухвали апеляційного суду і щодо цих засудженого, оскільки на доводи їх апеляцій, які містять аналогічні доводи, які були викладені у апеляції засудженим ОСОБА_1 на вирок місцевого суду в ухвалі суду апеляційної інстанції повної відповіді також не дано.

Під час нового апеляційного розгляду необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи поданих на вирок місцевого суду апеляцій, та постановити рішення з дотриманням усіх вимог закону.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 2 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Судді:

Т.А. Широян В.В. Зубар Т.В. Матієк