Постанова

від 07.10.2008 по справі а6/532-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032,

м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел.

230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"07"

жовтня 2008 р.                                 

                          Справа № А6/532-08

Господарський

суд Київської області у складі судді Маляренко А.В. при секретарі

судового засідання Поліщук О.Д. 

розглянув адміністративну справу

за

позовом

Прокурора

Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі

Сквирської  міжрайонної державної

податкової інспекції Київської області;

до 

Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1;

про

стягнення

заборгованості 171 167,00 грн.

Представники:

від

прокуратури від

позивача

Матвієць

В.В.,  посвідчення № 54 від 28.03.2004

року Шкіндер О.В.,  довіреність №

59/9/000 від 16.01.2008 року

від

відповідача

не

з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор

Сквирського району Київської області (надалі позивач) в інтересах держави в

особі Сквирської  міжрайонної державної

податкової інспекції Київської області (надалі Сквирська МДПІ) звернувся до

суду з позовом  до  Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної

особи ОСОБА_1 (надалі СПД ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податкового боргу

у розмірі 171 167,00 гр. на користь Сквирської МДПІ.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що за відповідачем утворилась податкова заборгованість з

податку на додану вартість у розмірі 160 608,00 грн. та з податку з доходів

фізичних осіб у розмірі 10 559,00 грн., при цьому, позивач посилається на п.п.

3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідно до якого,

активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення

його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Ухвали

суду та повістки про виклик направлялись відповідачу за наявними в матеріалах

справи адресами, однак відповідач своїм правом на участь повноважного

представника в судовому засіданні не скористався.

Розглянувши

подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників,

всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов,

об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер

НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) зареєстрований Сквирською районною

державною адміністрацією Київської області, свідоцтво про державну реєстрацію

НОМЕР_3 від 27.06.2001р.

СПД

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Сквирській МДПІ з 06.07.2001р. за НОМЕР_4.

Сквирською

МДПІ Київської області було проведено планову виїзну перевірку щодо

своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів

(обов'язкових платежів) суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою

ОСОБА_1 за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р., за результатами якої було

складено Акт перевірки НОМЕР_2 від 08.05.2008р.

Під

час перевірки виявлено порушення п.п.6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону України “Про

податок на додану вартість”, а саме: СПД ОСОБА_1 у наступних періодах: січень,

лютий, березень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень 2006 року;

березні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні 2007року податкові

зобов'язання з податку на додану вартість по експортним операціям, а саме: по

операціям  з надання транспортних послуг

по перевезенню вантажів за межами державного кордону України, обчислював із

застосуванням нульової ставки. При цьому, в рамках перевірки встановлено, що у

СПД ОСОБА_1 відсутні  вантажні

транспортні засоби, що підтверджується листом Білоцерківського МРЕВ  ДАІ, відсутні ліцензії на міжнародні

перевезення, вантажно-митні декларації (CMR -п'ятий екземпляр). Також

перевіркою встановлено порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про

прибутковий  податок з громадян”

заниження валового доходу за період з 01.10.2007р. по 31.12.2007р.  складає 70 392,00 грн.

На

підставі вказаного акту Сквирською МДПІ винесені наступні податкові

повідомлення-рішення, а саме: № 0009961701/0 від 13.05.2008р., яким відповідачу

визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі

160 829,00 грн., в т.ч. 107 219,00 грн. -основний платіж та 53 610,00 грн.

-штрафні (фінансові) санкції та № 0009951701/0 від 13.05.2008р., яким відповідачу

визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у

розмірі 10 559,00 грн. (основний платіж).

Заборгованість

відповідача станом на день розгляду справи (після часткового погашення

податкового боргу) становить 171 167,00 грн.

Спеціальним

законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань

юридичних осіб або фізичних осіб  перед

бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових

платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та

внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і

сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків  контролюючими органами, у тому числі за

порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру

оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

(далі по тексту Закон).

Згідно

з п.1.2 ст. 1 Закону, податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків

сплатити до бюджетів або державних цільових фондів  відповідну суму коштів у порядку та у строки,

визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно

до п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 вищевказаного Закону, контролюючий орган зобов'язаний

самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі,

зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів свідчать про заниження

або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових

деклараціях.

У разі

визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами

зазначеними у п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 

Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму

податкового зобов'язання  протягом десяти

календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли

протягом такого строку таки платник розпочинає процедуру апеляційного

узгодження.

Відповідно

до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону, податкове зобов'язання платника податків,

нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього

Закону, вважається узгодженим  у день

отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків,

визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У

разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму

податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить

законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції,

встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до

контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у

письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами,

які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана

контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем

отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення

контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти

вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від

дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням

про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган

надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його

скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних

днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до

контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому

незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням

зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного

двадцятиденного строку для відповіді на нього (п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Заява,

подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту,

зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у

податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого

органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом

зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не

надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається

неузгодженою (п.п. 5.2.3 п.5.2 ст. 5 Закону).

Процедура

адміністративного оскарження закінчується, у тому числі, останнім днем строку,

передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд

рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у

зазначений строк.

День

закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження

податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до

суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове

зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та

прийняття відповідного рішення (п.п. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону).

Також,

відповідно до п.п. 5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону, платник податків має право

оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового

зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового

повідомлення.

Жодних

доказів оскарження в судовому порядку вищевказаних податкових

повідомлень-рішень, на підставі якого позивач просить стягнути суму

заборгованості, матеріали справи не містять. Таким чином, визначені даними

податковими повідомленнями-рішеннями зобов'язання є узгодженими станом на час

розгляду справи.

Згідно

п.п. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не

сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою

податкового боргу платника податків.

Відповідно

до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону, у разі коли платник податків не

сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання 

в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків

податкові вимоги.

Перша

податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення

граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша

податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового

зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника

податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки

непогашення його у строк (п.п. “а” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

Друга

податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня

направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником

податків суми податкового боргу у встановлені строки (п.п. “б” п.п. 6.2.3 п.6.2

ст. 6 Закону).

Виконуючи

зазначену норму Закону, позивач надіслав відповідачу першу № 1/289 від

29.05.2008р.  та другу податкову вимогу №

2/339від 01.07.2008р.

Зазначені

податкові вимоги відповідачем не оскаржувались, податковим органом не

відкликані і є чинними на час розгляду справи. При цьому сплата податкового

боргу в повному обсязі не відбулась.

Відповідальність

за несвоєчасність сплати податкових зобов'язань платники податків несуть у

відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу

-передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу

платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника

податків.

Як

вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи

платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать

юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського

відання

Згідно

п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону, активи платника податків можуть бути примусово

стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість  та форми задоволення претензій кредиторів за

рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

У

відповідності до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України,

прокурору надано право звертатися до адміністративного суду з адміністративними

позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб у випадках,

встановлених законом.

Згідно

ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», на

органи прокуратури покладено обов'язок представляти інтереси держави в суді.

Сквирська

міжрайонна державна податкова інспекція Київської області є юридичною особою,

що має державну форму власності та уповноважена державою здійснювати контроль

за додержанням  законодавства про

податки, забезпечувати застосування та стягнення сум фінансових санкцій за

порушення податкового законодавства, є органом, уповноваженим державою

здійснювати  покладені на нього функції.

В свою чергу, прокурор Сквирського району Київської області  звернувся до суду за захистом інтересів

держави в особі  Сквирської МДПІ.

Відповідно

до зазначених норм та користуючись правом передбаченим п.11 ст. 10 Закону

України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 36-1 Закону України «Про

прокуратуру»позивач звернувся до суду з позовом про стягнення  з активів відповідача заборгованості перед

бюджетом.

За

викладених обставин, Господарський суд Київської області вважає позовні вимоги

обґрунтованими та доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою, що

підлягає задоволенню.

Відповідно

до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона

повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Відповідач

у судові засідання не з'явився, по суті позову не заперечив, доказів які б

спростовували позовні вимоги не надав.

Відповідно

до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове

рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта підприємницької діяльності, суд

присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені витрати,

пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно

з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких

позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем  - фізична чи юридична  особа, судові витрати, здійснені позивачем, з

відповідача не стягуються.

Оскільки

спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати

судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних

повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових  експертиз, судові витрати (судовий збір)

стягненню з відповідача не підлягають.

На

підставі наведеного та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного

судочинства України, господарський суд Київської області, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов

задовольнити повністю.

Стягнути

з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 171 167,00 грн. на

користь Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції (09000, м.

Сквирка, вул. Богачевського, 20, Київська область, код 34232950).

Постанова

суду може бути оскаржена до Київського адміністративного суду через

господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне

оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі

та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову

суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови

суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у

повному обсязі.

Постанова

суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає

законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги

у встановлений строк  постанова суду  набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови  суду - без змін.

              Суддя                                                                                                

Маляренко А.В.