Постанова

від 14.11.2008 по справі 2-а-886/2008

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул.

Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем

України

14.11.08

Справа №2-а-886/08

(11:18)                                             м.

СімферопольОкружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у

відкритому судовому засіданніадміністративну справу 

за позовом   ОСОБА_1      

до  

Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК             

про визнання недійсними дій

 За участю представників сторін:

 Від позивача:ОСОБА_1

 Від відповідача: не з'явився.

Суть спору:ОСОБА_1 звернулась до

Окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління МВС

України в АРК,  Залізничного районного

суду м. Сімферополя АР Крим,  Кримської

республіканської клінічної психіатричної лікарні № 1 про визнання недійсними

дій Головного управління МВС України в АРК за фактом втручання у діяльність

Залізничного району суду м. Сімферополя, Кримської республіканської клінічної

психіатричної лікарні №1; про заборону відповідачу переслідувати позивача за

подачу звернень та інакомислення, перешкоджати захисту порушених прав; про

визнання недійсними дії суду Залізничного району м. Сімферополя з приводу

відкриття провадження по заяві Юр'єва, порушення закону та процесуальних

строків при розгляді цивільної справи про визнання позивача недієздатною,

позбавлення її судового захисту, скасування ухвали цього суду від 02.06.2005р.

про відкриття провадження;  про визнання

недійсними звернення КРКПБ №1 до суду Залізничного району із заявою про

визнання позивача недієздатною, скасування заяви Юр'єва, про порушення

кримінальної справи відносно посадових осіб відповідачів за фактом скоєння

посадових злочинів, втручання в діяльність суду та особисте життя позивачки,

невідкладно присікти їх злочинні дії, прийняти заходи безпеки позивачки,

рідних.

Згідно з ухвалами Окружного

адміністративного суду АР Крим від 19.09.08р. закрито провадження у справі

№2-а-886/08  в частині позовних вимог до

Залізничного районного суду міста Сімферополя АРК та в частині позовних вимог

до Кримської республіканської установи «Клінічна психіатрична лікарня №1».

Відповідач явку представника у судове

засідання не забезпечив про день час та місце розгляду справи повідомлений

належним чином : рекомендованою кореспонденцією з повідомленням.

Позивач у судовому засіданні, що

відбулося 14.11.2008р., заявив відвід судді   

Кушновій А.О., який був розглянутий у встановленому законом порядку.

Ухвалою від 14.11.08р. у задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід суду було

відмовлено, про що позивачу було повідомлено у судовому засіданні, яке

фіксувалося за допомогою технічних засобів, після чого судове засідання було продовжено.

Позивач повторно заявив відвід судді, на що суд роз'яснив позивачу що його

заява про відвід вже розглянута, після чого позивач знов заявив про відвід

судді. Суд з'ясував наявність інших клопотань на що позивач повідомив суду, що

інших клопотань не має, а є тільки заява про відвід судді. Враховуючи те, що

позивач зловживаючи своїми правами протиправно перешкоджає здійсненню

адміністративного судочинства та порушує порядок під час судового засідання,

позбавляючи суд можливості перейти до розгляду справи по суті суд застосував до

позивача  заходи процесуального примусу,

а саме попередження, після чого позивач знов заявив відвід судді. За повторне

вчинення дій, які порушують порядок під час судового засідання позивача

видалено із зали судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС

України у разі неприбуття відповідача - суб`єкта владних повноважень, належним

чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних

причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не

відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з вищевикладеним та

звертаючи увагу на те, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в

матеріалах справи достатньо, суд вважає можливим розглядати справу за наявними

в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи,

оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 55 Конституції

України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи

бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Компетенція (юрисдикція) судів щодо

розгляду таких справ визначається процесуальними законами.

За змістом статей 2, 17 Кодексу

адміністративного судочинства України спори фізичних чи юридичних осіб із

суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності

належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків, коли такі справи

підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті

17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних

чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень

(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи

бездіяльності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС

України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії

чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких

рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено

інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС

України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та

інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері

публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів

місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при

здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому

числі на виконання делегованих повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції

(адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду

публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої

влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або

інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі

законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3

КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС

України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган

державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова

особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі

законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки

публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного

судочинства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8

КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права,

відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими

цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд

застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду

з прав людини.

            Судом встановлено, що позивач

звернувся до суду за захистом свого, на його думку порушеного права, та просить

суд визнати недійсними дії відповідача за фактом втручання в діяльність

Залізничного району суду м. Сімферополя та Кримської республіканської клінічної

психіатричної лікарні №1.

           Як на підставу своїх позовних вимог

позивач посилається на те, що «корумповані посадові особи міліції піддають

травлі та політичним репресіям позивача за відмову у скоєні злочину, злочинно

втручаються в діяльність суду та клінічної лікарні». 

           Судом встановлено, що позовні вимоги

не містять чіткого та конкретного опису порушення, не вказано яким чином

відповідач порушив право позивача, тобто як саме він втручається у діяльність

Залізничного району суду м. Сімферополя та Кримської республіканської клінічної

психіатричної лікарні №1. Також позивач не обґрунтовує чому саме дії

відповідача необхідно визнати недійсними.

          Суд вважає за необхідне зауважити на

тому, що нагляд за діяльністю, в тому числі неправомірною здійснюють органи

прокуратури України, на які покладений обов'язок по нагляду за дотриманням

законності органами міліції. Втім суду не представлено доказів звернення

позивача до органів прокуратури щодо вжиття заходів прокурорського реагування

задля припинення незаконних дій з боку відповідача - ГУ МВС України в АРК,

якими б могли бути звернення чи скарги на дії посадових осіб відповідача -

органу внутрішніх справ в АР Крим.

           Крім того, суд зауважує на тому, що

позовні вимоги в основному пов'язані із втручанням відповідача - ГУ МВС України

в АРК в здійснення правосуддя іншим судовим органом - судом Залізничного району

м. Сімферополя у зв'язку із розглядом останнім цивільної справи за заявою

головного лікаря Кримської республіканської установи «Кримська психіатрична

лікарня №1» до ОСОБА_1 про визнання її недієздатною, тому намагання

безпідставного звинувачення відповідача у діях щодо втручання в діяльність

Залізничного району м. Сімферополя суд розцінює як один із способів вчинення

тиску на розгляд цивільної справи Залізничним райсудом м. Сімферополя.                 Як вже було наведено вище,

Конституція України, а саме ст. 55 гарантує кожному право на оскарження в суді

рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових

осіб.                             

           Частиною 3 ст. 8 КАС України гарантується

право звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і

громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.

          Компетенція адміністративних судів

щодо вирішення адміністративних справ 

передбачена ст.17 КАС України. Повноваження суду при вирішенні справи

передбачено        ст. 162 КАС України.

Серед вищенаведених правових норм не названий такий спосіб захисту права як,

визнання недійсними дій, тоді як позивач саме просить суд визнати дії

відповідача недійсними. Таким чином, суд вважає, що позивач використав не

вірний спосіб захисту свого права звертаючись до суду з позовом про визнання

дій недійсними.

          Відповідно до ч. 2 ст.11 КАС України

суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою

відповідно до КАС України, і не може виходити за межі позовних вимог.

          Суд вважає за необхідне дотримуватися

принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої

вказано, що основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та

свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх

переконливості. Тобто, суд вважає за потрібне застосувати принцип змагальності

сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.         

            Згідно зі ст. 86 Кодексу

адміністративного судочинства суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах

справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх  безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному

дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу

окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

           Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України,

кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

           Враховуючи вищенаведене, суд вважає

що позивач не представив|уявив| суду належних доказів того, що відповідач

порушив які-небудь права позивача, не представив доказів яким саме чином його

право порушено, і як наслідок цього не довів обґрунтованість позовних вимог.

            Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 161 КАС

України під час прийняття постанови суд вирішує чи мали місце обставини, якими

обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються,

чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до суду тощо), які мають

значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

            Судом встановлено, що обставини, на

які позивач посилається як на підставу для задоволення позовних вимог не

доведені суду, суду не надано доказів, що підтверджують ці обставини,  у зв'язку із чим позовні вимоги задоволенню

не підлягають. 

            Крім того, суд вражає за необхідне

зазначити наступне.            

            Відповідно до частини 3 статті 2

КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів

владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені)

вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це

повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що

мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо

(неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу

рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення

яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у

процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відповідно до

ст.19 Конституції України правовий порядок грунтується на засадах, відповідно

до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено

законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх

посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Отже «на підставі» означає, що

суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному

Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за

умов  та обставин, визначених ним.

          «У межах повноважень» означає, що

суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та

обов'язків, встановлених законами.

          «У спосіб» означає, що суб'єкт

владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури

вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної

поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане

повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою;

обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без

проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія;

добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки

зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням

принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення

розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

         Оцінюючи правомірність дій

відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС

України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які

повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного

суб'єкта.

          Отже судом встановлено, що відповідач

не діяв упереджено, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають

значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними

інтересами та інтересами конкретної особи. 

У зв'язку зі складністю справи

судом 14.11.2008 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а

19.11.2008 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94,158-163, 167,

267 Кодексу адміністративного судочинства, суд 

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили

через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про

апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про

апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної

сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення

постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної

Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може

бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів

може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя  Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                                          Кушнова А.О.