Рішення

від 10.11.2008 по справі 16/123-08-3471

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2008 р.

Справа  № 16/123-08-3471

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курбанової А.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача:

      не з'явився.

Від відповідача:  ОСОБА_2 за дов. від 08.04.2008р., ОСОБА_1.

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу за позовом Комінтернівської районної спілки споживчих

товариств до  фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1 про стягнення 2362,09 грн., - 

ВСТАНОВИВ:

Комінтернівська районна спілка

споживчих товариств 14.08.2008р. звернулась до господарського суду Одеської

області з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  (далі по тексту СПД  ОСОБА_1) 

про стягнення  2362,09 грн., у

тому числі 1745грн. заборгованості з орендних платежів, 12,43 грн.

-заборгованості за спожиту електроенергію, збитків від нестачі обладнання у

розмірі 425 грн.,  а також пені у

розмірі  149,66грн. Свої  вимоги позивач обґрунтовує неналежним

виконанням СПД ОСОБА_1 умов договору 

оренди від 23.07.2003р. щодо своєчасного та повного внесення  орендної плати, а також витрат за спожиту

електроенергію.

Відповідач повністю заперечує проти

заявлених вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість та в

тому числі наполягає на застосуванні інституту позовної давності.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

23.07.2003р. між Комінтернівською

районною спілкою споживчих товариств (Орендодавець) та СПД  ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір

оренди магазину „Сільгосппродукти”, відповідно до умов п.п. 1, 2 якого

Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове (з 23.07.2003р. до

23.07.2004р.), платне користування нежитлове приміщення магазину

„Сільгоспродукти” із обладнанням, яке знаходиться у вказаному приміщенні за

адресою: Одеська область, смт Комінтернівське, вул. Центральна.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 759

ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується

передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно  вимог ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за

користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється

договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не

встановлено договором.

Відповідно до умов п.п. 3 договору

оренди від 23.07.2003р. Орендар прийняв на себе зобов'язання по перерахуванню

не пізніше 10 числа орендної плати Орендодавцю у розмірі 250 грн. з урахуванням

ПДВ.

Крім того, умовами п. 3 договору

від 23.07.2003р., сторонами було передбачено, що Орендарем здійснюється оплата

спожитої електроенергії відповідно до показників електролічильника, а також

визначеною розрахунковим шляхом бухгалтерією Комінтернівської районної спілки

споживчих товариств.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК

України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у

тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір 

є  обов'язковим  для 

виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст.

525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору

та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається.

Але, в порушення вищенаведених умов

п.п. 3 договору від 23.07.2003р., вимог ст.ст. 525, 526, 762 ЦК України

СПД  ОСОБА_1 договірні зобов'язання з

щомісячного перерахування на користь Орендодавця орендних платежів за період з

листопада  2003р. по жовтень 2004р., були

виконанні в неповному обсязі, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість з

орендних платежів перед позивачем  по

вказаному договору на  загальну суму у

розмірі 1745 грн., яку відповідачем до теперішнього часу у добровільному

порядку не погашено. Крім того, у порушення наведених по тексту рішення

положень п. 3 договору   від

23.07.2003р., вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідачем були неналежним

чином виконані зобов'язання із повної 

сплати  спожитої ним  за жовтень 2004р. електроенергії на суму  12,43 грн.

Комінтернівська районна спілка

споживчих товариств неодноразово зверталася до 

СПД ОСОБА_1 з пропозицією здійснити погашення заборгованості у порядку

досудового врегулювання спору.

Умовами п. 3 договору оренди

від  23.07.2003р. його учасниками було

передбачено, що за несвоєчасне здійснення Орендарем, зокрема, орендних платежів

нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період,

за який нараховується пеня від суми недоїмки за кожний день прострочення.

З огляду на викладене, позивачем

згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, 

додатково  було нараховано до

сплати відповідачу пеню у розмірі 149,66 грн.

Як було зазначено по тексту рішення

вище, строк дії договору був обумовлений з 23.07.2003р. до 23.07.2004р. В

подальшому, за відсутності заяв жодної із сторін про відмову від продовження

дії вказаного договору, його дія була автоматично пролонгована на той самий

термін, тобто до 23.07.2005р.

В свою чергу, з умов п. 4.7

договору вбачається, що договір від 23.07.2003р. може бути  достроково розірваний, зокрема,  за погодженням сторін, крім того,  у випадку порушення Орендарем умов зазначеного

договору, у тому числі  щодо сплати

орендних платежів, Орендодавець має право розірвати договір в односторонньому

порядку.

           Відповідно до положень ч. 3 ст. 291

Господарського кодексу України  договір

оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін

договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених

Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку,

встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Як вбачається з пояснень представника

позивача, договір оренди від 23.07.2003р. був розірваний Орендодавцем в

односторонньому порядку  26.10.2004р. При

цьому, як встановлено під час розгляду даної справи, у той же день за

відсутністю Орендаря представники Комінтернівської районної спілки споживчих

товариств самовільно  увійшли до

приміщення, що було об'єктом оренди за договором від  23.07.2003р. та провели опис майна, яке в

ньому знаходилося.

Положеннями ч. 4 ст. 291 ГК України

та  вимог ст. 785 ЦК України передбачено,

що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути

наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального

зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В свою чергу, за замістом умов п.

4.10 договору від 23.07.2003р. повернення орендованого приміщення та  обладнання, що у ньому знаходиться,

здійснюється у тому ж порядку, що і передання майна в  оренду, тобто у триденний термін із

складанням акту приймання-передачі відповідно 

до умов  п. 3 цього договору.

Однак, як було зазначено по тексту

рішення вище, ще до закінчення строку повернення об'єкту  оренди, у день розірвання договору оренди

26.10.2004р. Орендодавець   здійснив

обстеження об'єкту оренди, за наслідками якого представниками позивача було

складено акти, якими було зафіксовано залишки товарно-матеріальних цінностей,

що знаходилися у зазначених приміщеннях. Відповідно до пояснень представника

позивача, Орендодавцем було встановлено нестачу вагів ВНЦ вартістю 250 грн. та

5 контейнерів із під овочів загальною 

вартістю  175 грн., які раніше

були передані відповідачу на умовах оренди відповідно до договору від

23.07.2003р.

Посилаючись на  неналежне виконання СПД ОСОБА_1 протягом дії

договору оренди від 23.07.2003р. зобов'язань по сплаті орендних платежів,

Комінтернівська районна спілка споживчих товариств звернулась до господарського

суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з СПД ОСОБА_1

заборгованості по оплаті орендних платежів у сумі 1745 грн., по оплаті витрат

за використану електроенергією у сумі 12,43 грн. та пені у сумі 149,66 грн., а

також збитків від нестачі обладнання у розмірі 425 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та

іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які

фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору.

Розглянувши позовні вимоги

Комінтернівської районної спілки споживчих товариств, суд вважає за необхідне,

передусім, зазначити наступне.

По-перше, позивачем з дотриманням

вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України  не було

доведено суду факту втрати відповідачем вагів ВНЦ та 5 контейнерів із під

овочів, переданих відповідачу на умовах оренди відповідно до договору від

23.07.2003р.

По-друге, відповідно до ст. 779 ЦК

України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його

вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати

відшкодування завданих йому збитків. В свою чергу, відповідно до ст.  24 Закону 

України „Про оренду державного та комунального майна” від  10 квітня 1992 року N 2269-XII, вимоги якого

підлягають застосуванню до відносин оренди майна, яке перебуває у приватній чи

колективній власності, ризик випадкової загибелі чи пошкодження

об'єкта оренди несе орендодавець, якщо інше не встановлено договором

оренди.

Однак,  з матеріалів справи не можливо встановити

внаслідок випадку чи з вини Орендаря було втрачено ваги ВНЦ та 5 контейнерів із

під овочів, які були, крім іншого об'єктом оренди. Зазначене, в свою чергу,

позбавляє суд можливості визначитися з особою, на яку відповідно до наведених

вимог законодавства,  покладаються

відповідні негативні наслідки.

По-третє, самовільне

проникнення  представників позивача до

приміщення магазину, що призвело до припинення орендних правовідносин між

сторонами по справі та  відсутність

складеного між учасниками договору від 23.07.2003р. акту прийому-передачі

об'єкту оренди взагалі виключає можливість покладення відповідальності за

збереження орендованого майна на відповідача.

Враховуючи викладене, суд оцінює

позовні вимоги Комінтернівської районної спілки споживчих товариств в

частині  стягнення з відповідача 425 грн.

збитків від нестачі обладнання, як необґрунтовані та недоведені, у зв'язку з

чим такими, що не підлягають задоволенню.

В свою чергу, на думку суду,

розмір  заборгованості СПД ОСОБА_1 перед

Комінтернівською районною спілкою споживчих товариств  із сплати орендних платежів, плати за спожиту

електроенергію та нарахованої пені витікає з умов укладеної між сторонами по справі

угоди, підтверджується матеріалами справи, 

а також обґрунтованим розрахунком позовних вимог, доданим позивачем до

позовної заяви.

Однак, відповідач згідно з

клопотанням, що надійшло до господарського суду Одеської області 30.10.2008р.,

просить суд застосувати інститут 

позовної давності.

Приймаючи до уваги заявлене

відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності, суд вважає

за необхідне зупинитися на наступному.

Положеннями глави 19 Цивільного

кодексу України надається поняття та порядок застосування інституту позовної

давності. Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк,  у 

межах  якого  особа 

може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або

інтересу. Загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України та

складає три роки. Відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік

застосовується, зокрема, до вимог:  про

стягнення неустойки (штрафу, пені). Статтею 261 ЦК України передбачено, що

перебіг позовної давності починається від дня, 

коли особа довідалася  або могла

довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За

зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності

починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями,  строк 

виконання  яких  не визначений або визначений моментом вимоги,  перебіг позовної давності починається

від  дня, 

коли  у  кредитора 

виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. 

Звертаючись до наведених

законодавчих норм, суд зазначає, що за замістом договору оренди від

23.07.2003р. строк здійснення орендних платежів та плати за спожиту

електроенергію був визначений Орендодавцем до 10 числа місяця. Враховуючи

припинення орендних відносин між сторонами по справі 24.10.2004р., строк здійснення

вказаних платежів за останній місяць закінчився 10.11.2004р. Таким чином, по

спливу даного строку починається перебіг строку позовної давності, в межах

якого позивач вправі звернутися до судових органів за захистом своїх прав та

охоронюваних законом інтересів з метою зобов'язання СПД ОСОБА_1 у примусовому

порядку виконати прийняті на себе за договором оренди  зобов'язання зі своєчасного перерахування

орендних платежів та плати за спожиту електроенергію. Строк позовної давності

за заявленими Комінтернівською районною спілкою споживчих товариств вимогами

про стягнення заборгованості щодо здійснення платежів за останній місяць

сплинув 10.11.2007 року, а нарахованої на цю суму пені 10.11.2005р.

При цьому, суд вважає за необхідне

зазначити, що будь-яких доказів на підтвердження  дій відповідача, які свідчать про визнання

відповідачем боргу, як-то повне або часткове визнання претензії, часткове

погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і

(або) неустойки, прохання про відстрочку виконання, позивачем з дотриманням

вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України 

представлено не було.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України,

сплив  позовної  давності, 

про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови

у позові.

З огляду на викладене, а також

враховуючи, що СПД ОСОБА_1 у процесі розгляду справи було заявлено клопотання

про  застосування строків позовної

давності,  суд вважає за необхідне та

правомірне відмовити позивачу  у

задоволенні позову і в частині  стягнення

з СПД ОСОБА_1 заборгованості по оплаті орендних платежів у сумі 1745 грн., по

оплаті витрат за використану електроенергією у сумі 12,43 грн. та пені у сумі

149,66 грн., з підстав пропуску строку позовної давності.     

Підсумовуючи наведене, у позові

Комінтернівській районній спілці споживчих товариств  про стягнення 

з СПД ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 

2362,09 грн., у тому числі 1745 грн. заборгованості з орендних платежів,

12,43 грн. -заборгованості за спожиту електроенергію, збитків від нестачі

обладнання у розмірі 425 грн.,  а також

пені у розмірі  149,66грн. необхідно

відмовити повністю з вищенаведених підстав. 

Судові витрати по держмиту, витрати

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача

згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись

ст.ст. 256 - 258, 261, ч. 4 ст. 267, ст.ст. 525, 526,

762  ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44,

49,  82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК

України.

      Рішення підписане 18.11.2008р.

Суддя                                                                                      

Желєзна С.П.