Постанова

від 18.10.2012 по справі 2609/17597/12

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА справа № 1/2609 /1013/12

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі :

головуючого -судді Побережного В.І.,

секретаря -Тарасенко К.С.,

за участю прокурора - Набруска Я.В., Іванисенка М.А., Дяченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, освіта базова загальна середня, не одруженої, судимості не маючої, працюючої гардеробницею в Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки, проживаючої в АДРЕСА_2, за ч.1 ст.205 та ч. 3 ст.358 КК України , -

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона 15 грудня 2011 року, знаходячись в приміщенні приватної нотаріальної контори за адресою: м.Київ, вул. Комінтерну,18, за попередньою змовою з невстановленою особою, виконуючи відведену їй роль у створенні підприємства, з метою прикриття незаконної діяльності, на прохання цієї невстановленої особи за грошову винагороду підписала, як учасник, статут ТОВ «Торгова агенція «Селібор», відповідно до якого створила суб`єкт підприємницької діяльності. Вказаний статут та інші необхідні для реєстрації документи (довіреності, протоколи загальних зборів учасників) були подані невстановленою слідством особою до державної адміністрації Солом'янського району м.Києва, на підставі яких 15 грудня 2011 року проведена державна реєстрація ТОВ «Торгова агенція «Селібор».

Після реєстрації ТОВ «Торгова агенція «Селібор»(код ЄДРПОУ 38022544) ОСОБА_1 самостійно підприємницьку дяльність не здійснювала, угод фінансового характеру не укладала, печаткою підприємства не користувалася, а реєстраційні і установчі документи зазначеного підприємства та банківські документи передала невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність, а саме: складати від імені ОСОБА_1, як директора ТОВ «Торгова агенція «Селібор», необхідні документи фінансово-господарської діяльності (договори, податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи), звітні документи даного підприємства по сплаті податків, які зовнє складені вірно, але фактично не відповідали дійсності та надало змогу перераховувати грошові кошти без фактичного проведення фінансово-господарських операцій, тобто в подальшому, невстановлена слідством особа використала печатку, статутні документи та реквізити рахунку ТОВ «Торгова агенція «Селібор»для здійснення «безтоварних»операцій та незаконного одержання доходів .

Такими діями, на думку органів досудового слідства, ОСОБА_1 створила суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) з метою прикриття незаконної діяльності, тобто вчинила злочин, передбачений ст.205 ч.1 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується також і в тому, що 15 грудня 2011 року у денний час, вона за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, знаходячись у приміщенні приватної нотаріальної контори за адресою: м.Київ, вул. Комінтерну,18, підписала статут ТОВ «Торгова агенція «Селібор»достовірно знаючи, що в його зміст внесені завідомо неправдиві відомості, а саме:

- в розділі № 1 «Загальні Положення»в пункті 1.1. про те, що ТОВ «Торгова агенція «Селібор» створене та здійснює свою діяльність на підставі чинного законодавства України і даного статуту та у своїй діяльності керується Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України,

- в пункті 1.3. про те, що учасником товариства є ОСОБА_1,

- в пункті 1.4. про те, що товариство знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кімната 4,

- в розділі № 2 про мету та предмети діяльності ТОВ «Торгова агенція «Селібор», які ОСОБА_1 виконувати наміру не мала та не виконувала фактично,

- в розділі № 4 про те, що статутний капітал товариства складає 2000 грн. та сформований за рахунок внесків учасника ОСОБА_1

Крім того, 15 грудня 2011 року у денний час, вона за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, у невстановленому місці, підписала протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ «Торгова агенція «Селібор»від 15 грудня 2011 року, відповідно до якого прийняла рішення про створення ТОВ «Торгова агенція «Селібор», призначення себе на посаду директора та формування статутного капіталу товариства, що становить 2 000 грн., однак фактично зазначених рішень не приймала.

Після чого, 15 грудня 2011 року, ОСОБА_1 у невстановленому місці, збула підроблені нею статут та інші вищевказані документи ТОВ «Торгова агенція «Селібор» за грошову винагороду в сумі 200 доларів США з метою використання невстановленою слідством особою, яка використала їх шляхом надання до Солом'янської районної державної адміністрації м. Києва.

Таким чином, на думку органів досудового слідства, ОСОБА_1, своїми умисними діями, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, які виразились у підробленні документа, який посвідчується приватним нотаріусом та видається чи посвідчується особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, який надає права, з метою використання його іншою особою, та збуті такого документа, вчинила злочин, передбачений ч.3 ст. 358 КК України.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину в інкримінованих їй злочинах не визнала і дала показання про те, що в березні 2012 року її рідний брат ОСОБА_3 розповів про те, що особа на ім'я ОСОБА_6 пропонує за винагороду у сумі 200 доларів США створити і продати іншій особі для здійснення законної господарської діяльності приватне підприємство. 15.03.2012 року, при зустрічі у присутності брата ця особа на ім'я ОСОБА_6 підтвердила, що за створення на її ім'я підприємства вона отримає винагороду в сумі 200 доларів США, а через декілька днів підприємство буде переоформлено на іншу особу, при цьому незаконною діяльністю підприємство займатись не буде. Після цього, того ж дня вона з особою на ім'я ОСОБА_6 поїхали до нотаріальної контори на вул. Комінтерну, 18 де з її паспорту та ідентифікаційного коду були зроблені ксерокопії і у присутності нотаріуса вона підписувала якісь документи. Потім, разом з особою на ім'я ОСОБА_6 вони прибули у якийсь офіс на 2 поверсі будинку № 2 по вул. Софіївській, де нею підписувались ще якісь документи. Після цього 18.03.2012 року вона отримала від особи на ім'я ОСОБА_6 200 доларів США і більше з ним не зустрічалась, оскільки була впевнена, що за домовленістю з ОСОБА_6 це підприємство продано іншій особі. Про те, що ТОВ «Торгова агенція Селібор»на іншу особу не переоформлено і працює та займається від її імені незаконною діяльністю вона не знала, їй про це повідомили працівники міліції 18.05.2012 року. Ніякої участі в діяльності ТОВ «Торгова агенція Селібор»вона не брала.

Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_3 підтвердив показання підсудної про те, що в березні 2012 року він розповів їй, що особа на ім'я ОСОБА_6 пропонує за винагороду у сумі 200 доларів США створити і продати іншій особі для здійснення законної господарської діяльності приватне підприємство, а 15.03.2012 року коли вони з сестрою зустрілися з особою на ім'я ОСОБА_6, то останній підтвердив, що за створення на ім'я сестри підприємства вона отримає за це винагороду в сумі 200 доларів США, після чого через декілька днів підприємство буде переоформлено на іншу особу, при цьому незаконною діяльністю підприємство займатись не буде.

Після допиту інших свідків та дослідження судом письмових доказів прокурором заявлено клопотання про направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку неповнотою досудового слідства та неконкретністю, пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, зокрема не встановленням та не зазначенням в обвинувальному висновку доказів, якими підтверджується прямий умисел та мета вчинення злочину, передбаченого ч.1ст.205 КК України.

Вислухавши думку підсудної, яка підтримала клопотання прокурора і просила повернути справу для додаткового розслідування та вивчивши матеріали справи суд вважає, що викладені в клопотанні прокурора доводи щодо підстав направлення справи на додаткове розслідування є обґрунтованими, а справа підлягає поверненню на додаткове розслідування в зв'язку з неповнотою і неправильністю досудового слідства, яку неможливо усунути в судовому засіданні.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи органи досудового слідства вимоги ст.ст. 22, 64 та 223 КПК України, які регламентують всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи, містять перелік обставин, що підлягають доказуванню по кожній кримінальній справі та встановлюють вимоги до складання обвинувального висновку не виконали.

Так, в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1ст. 205 КК України обов'язковому встановленню та доведенню підлягає прямий умисел особи на вчинення цього злочину і мета, з якою вчиняється такий злочин.

Відповідно до ст.24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання, однак а ні в постанові про пред'явлення обвинувачення ( том №1, а.с. 94-97), а ні в самому обвинувальному висновку ( том № 1, а.с. 115-128) не зазначено, які конкретно свої дії ОСОБА_1 усвідомлювала як суспільно небезпечні та настання яких конкретно суспільно небезпечних наслідків вона бажала, з неповною середньою освітою ( 9 класів ЗОСШ) та не маючи ніякого досвіду ведення господарської діяльності.

При цьому, наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину обґрунтовується лише посиланням на її показання ( том № 1, а.с.11-17, 100-103), у яких вона нібито повністю визнала себе винною, однак це не відповідає дійсності, оскільки з цих показань ОСОБА_1 вбачається, що підписуючи та передаючи статутні документи вона «гадала, що все буде нормально», оскільки ОСОБА_6 запевняв її, що створюване підприємство не буде займатись протиправною діяльністю, а це свідчить про те, що ОСОБА_1 не мала наміру створювати підприємство з метою прикриття незаконної діяльності.

На думку суду, обвинувачення за ч.1ст.205 КК України, яке ґрунтується лише на показаннях ОСОБА_1 свідчить про неправильність та однобічність досудового слідства і є порушенням права обвинуваченої на захист, а також вимог ст. 22 КПК України та абзацу першого пункту 11 Постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від30.05.2008 року про те, що визнання обвинуваченим (підсудним чи засудженим) своєї вини має бути всебічно перевірене.

Такий висновок суду ґрунтується ще й на тому, що на підтвердження чи спростування показань підсудної не були проведені необхідні оперативно-розшукові та слідчі дії, зокрема: не були встановлені та допитані її брат ОСОБА_3; особа на ім'я ОСОБА_6; особи, які на підставі довіреностей ( том № 1, а.с. 46, 48, 69) реєстрували підприємство та вносили зміни до видів його діяльності, а також не були надана оцінка письмовим доказам, наприклад пунктам 5.4 та 5.6 Статуту ТОВ «Торгова агенція Селібор»( том № 1, а.с. 30-45), якими передбачено право учасника товариства продати або іншим чином відступити свою частку третій особі.

Обвинувачуючи ОСОБА_1 в тому, що створенням підприємства була надана можливість невстановленим особам вести незаконну діяльність та складати договори, податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт, звітні документи по сплаті податків та інші документи, які фактично не відповідали дійсності, цим самим їй пред'явлено неконкретне обвинувачення, оскільки в обвинувальному висновку міститься лише перелік видів та форм документів, які можуть складатися в ході господарської діяльності, однак не зазначено які конкретно документи ( їх реквізити) були складені в ході господарської діяльності ТОВ «Торгова агенція Селібор»та якими доказами ( актами ревізії, висновками експертиз, показаннями свідків, тощо) було встановлено, що такі документи не відповідають дійсності.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що такі факти ще не з'ясовані і саме для їх з'ясування порушена і досі розслідується кримінальна справа № 56-3089 ( том № 1, а.с. 1). Однак, вже на другий день після порушення ( том № 1, а. с. 4-7) з цієї кримінальної справи була виділена кримінальна справа № 76-00333 відносно ОСОБА_1 і в той же день було складено обвинувальний висновок ( том № 1, а.с. 115- 128).

За таких обставин суд вважає, що виділення в окреме провадження справи відносно ОСОБА_1 ( по якій вона обвинувачується у вчиненні злочинів за попередньою змовою з іншими особами) було передчасним та необґрунтованим і здійснено без дотримання вимог ст.26 КК України та роз'яснень, які містяться в абзаці другому пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року про те, що з'ясовуючи можливість розгляду справи щодо іншої особи в окремому провадженні, суддя повинен керуватися вимогами ст.26 КПК України, маючи на увазі, що справи про злочини, вчинені у співучасті, мають розглядатись, як правило, в одному провадженні. Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про виділення справи щодо такої особи в окреме провадження не є перешкодою для повернення справи на додаткове розслідування.

Крім того, досудове слідство по цій справі є ще й неправильним, оскільки органом досудового слідства були допущені суттєві порушення вимог ст. 223 КПК України, які виключають можливість здійснення обвинуваченим свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі.

Так, відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року № 2 - неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

А відповідно до абзаців другого, третього та восьмого пункту 11 Постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції»

- суттєвими порушеннями при складанні обвинувального висновку слід вважати такі порушення ст.223 КПК України, які виключають можливість здійснення обвинуваченим свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі. Зокрема, такі порушення мають місце коли в обвинувальному висновку не зазначені докази, що зібрано у справі, і доводи, висунуті обвинуваченим на свій захист, з результатами їх перевірки.

- під викладенням в обвинувальному висновку доказів, отриманих у результаті перевірки доводів обвинувачених на свій захист, розуміється посилання не тільки на джерела доказів, але й наведення їх короткого змісту.

- у разі виявлення зазначених порушень на стадії судового розгляду справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Як вбачається з матеріалів справи, на порушення вимог ст. 223 КПК України, в обвинувальному висновку ( том № 1, а.с.120) є лише посилання на окремі джерела доказів ( на Статут товариства, на протокол № 1 загальних зборів, на довідку про взяття на облік платника податків) без наведення їх короткого змісту, а також міститься посилання на «інші матеріали справи в їх сукупності»навіть без зазначення їх переліку.

Крім того, в обвинувальному висновку не зазначені результати перевірки доводів обвинуваченої, які вона висувала на свій захист зокрема про те, що дала згоду В'ячеславу на реєстрацію підприємства на своє ім'я за умови, що підприємство не буде займатись незаконною діяльністю. Більше того, з матеріалів справи вбачається, що ці доводи обвинуваченої в ході досудового слідства взагалі не перевірялись.

Що стосується обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3ст. 358 КК України то воно теж є неконкретним і суперечливим, оскільки в обвинувальному висновку не зазначені конкретні докази, якими встановлено, що у статуті товариства містяться завідомо неправдиві відомості, а також докази того, що ОСОБА_1 усвідомлювала їх завідому неправдивість.

В ході судового розгляду справи суд намагався усунути неповноту та неправильність досудового слідства шляхом надання судових доручень, однак доручення суду не були виконані.

Зокрема не були виконані доручення: про надання хоч яких-небудь доказів здійснення ТОВ «Торгова агенція Селібор»незаконної діяльності або його ліквідацію, про встановлення особи на ім'я ОСОБА_6 та особи на ім'я ОСОБА_7, а відповіді про причини невиконання судових доручень є формальними відписками і свідчать про не бажання органів досудового слідства вжити всіх необхідних заходів для усунення недоліків досудового слідства в ході судового розгляду справи.

Так, для встановлення особи ОСОБА_6 органами досудового слідства не було опитано жителів будинків, які розташовані біля торгового центру, не перевірено через відповідні державні інформаційні системи та реєстри дані про осіб на ім'я ОСОБА_6, які можуть бути зареєстровані або орендують житло в цих будинках, тощо.

Про формальні відписки на судові доручення свідчить акт, складений працівниками податкової міліції ( том № 1, а.с.168), в якому вказано, що договір оренди приміщення на АДРЕСА_1 власником цього приміщення з ТОВ «Торгова агенція Селібор» не укладався, однак хто є власником цього приміщення, а також з яких джерел вони отримали відомості, що договір оренди не укладався в акті не зазначено. Суперечливі та невідомо з яких джерел отримані відомості, які містяться в рапортах працівників міліції, щодо особи, яка проживає на АДРЕСА_1.

Так, в рапорті від 14.08.2012 року ( том № 1, а.с. 169) зазначено, що власником квартири за цією адресою є особа на ім'я ОСОБА_4, а в іншому рапорті від 07.09.2012 року( том № 2, а.с. 58) зазначено, що власником є особа на ім'я ОСОБА_5.

Надані суду на часткове виконання судового доручення документи про рух коштів на банківському рахунку ТОВ «Торгова агенція Селібор»та інші документи ( том № 1, а.с. 200-243 та том № 2, а.с. 1-13) самі по собі не свідчать про незаконність тих чи інших грошових операцій, оскільки потребують проведення зустрічних перевірок контрагентів, встановлення та допиту осіб, причетних до цих операцій, а також проведення відповідних досліджень спеціалістів або призначення відповідних експертиз, що не можливо зробити в судовому засіданні.

Отже, на підставі викладеного справа підлягає поверненню на додаткове розслідування, в ході якого необхідно шляхом оперативно-розшукових та слідчих дій усунути зазначені порушення закону. При цьому необхідно вирішити і питання щодо доцільності об'єднання зазначеної справи з кримінальною справою № 56-3089.

Оскільки, в матеріалах кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 і в обвинувальному висновку не зазначені докази, які б свідчили, що підприємство ТОВ «Торгова агенція Селібор»здійснювало незаконну діяльність, а підсудна взяла участь у створенні цього підприємств саме з метою прикриття його незаконної діяльності, то в ході додаткового розслідування необхідно перевірити ці обставини і в залежності від встановленого дати правову кваліфікацію діям підсудної.

Крім того, в ході додаткового розслідування потрібно вжити всіх необхідних оперативно-розшукових заходів для встановлення місцеперебування особи на ім'я ОСОБА_6 та інших осіб, причетних до створення та реєстрації ТОВ «Торгова агенція Селібор» і допитати їх про обставини та мету створення підприємств.

Керуючись ст.281 КПК України суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.205 та ч.3 ст. 358 КК України повернути прокурору Печерського району м. Києва на додаткове розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити той самий -підписку про невиїзд.

На постанову сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя: Побережний В.І.