Постанова

від 25.10.2012 по справі 2а-11353/12/0170/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2012 р. Справа №2а-11353/12/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кісельової А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаура"

про стягнення заборгованості у розмірі 114071,74 грн.,

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаура" про стягнення 114071,74 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем у встановлені строки грошові зобов'язання з плати з податку на додану вартість, з податку на прибуток.

Ухвалами суду від 12.10.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Сторони повідомлені належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника, відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись статтями 122, 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаура" є юридичною особою, (ідентифікаційний код 19449719), яке зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим.

Судом встановлено, що відповідач з 03.04.1996 року зареєстрований у якості платника податків ДПІ у Сімферополі АР Крим, є платником податків та зборів, в тому числі платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаура" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що заборгованість, про стягнення якої заявлено позов, складає 114071,74 грн., у тому числі: з податку на прибуток - 8773,36 грн., з податку на додану вартість - 101429,62 грн., штрафні санкції відповідно до податкових повідомлень рішень № 0006231502 від 27.06.2012р. у розмірі 661,26 грн. та № 0006241502 від 27.06.2012р. у розмірі 3207,50 грн.

Перевіряючи правомірність позовних вимог щодо донарахування податковим органом податкових зобов'язань, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Згідно з п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

Судом встановлено, що відповідачем в порядку податкової звітності до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби було надано декларації з податку на додану вартість на загальну суму 103908 грн., а саме:

- № 9035354018 за травень 2012р. на суму 56632,00 грн.;

- № 9044067893 за червень 2012р. на суму 31961,00 грн.;

- № 9050659632 за липень 2012р. на суму 15315,00 грн.;

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, у визначені законодавством строки, відповідачем сума самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 103908 грн. була погашена частково у розмірі 2478,38 грн., про що свідчить облікова картка платника податку на додану вартість. Таким чином, самостійно узгоджена сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість склала 101429,65 грн. (103908 - 2478,38).

Судом встановлено, що податковим органом була проведена камеральна перевірка відповідача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за березень-квітень 2012р.

За результатом перевірки складений акт № 2425/15-2 від 12.06.2012р., за висновком якого встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до строків визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Кількість днів затримки відповідно до вказаного акту перевірки складає:

- 39 днів, сума сплаченого податкового боргу - 3306,30 грн.

- до 30 днів, загальна сума сплаченого податкового боргу - 32075 грн.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0006231502 від 27.06.2012р. та №0006241502 від 27.06.2011р., відповідно до яких відповідачу визначено грошове зобов'язання за штрафними санкціями - 661,26 грн. та 3207,50 грн. за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідальною особою відповідача 04.07.2012р., про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до облікової картки сума грошових зобов'язань за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 3868,76 грн. (661,26 + 3207,50) відповідачем не сплачена.

Таким чином, сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість за основним платежем та штрафними(фінансовими) санкціями склала 105298,38 грн.(101429,65 +3868,76).

Судом встановлено, що відповідачем в порядку податкової звітності до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби було надано декларації з податку на прибуток підприємств на загальну суму 9041,00 грн., а саме:

- № 9043506755 за червень 2012р. на суму 9041,00 грн.;

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, у визначені законодавством строки, відповідачем сума самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 9041,00 грн. була погашена частково у розмірі 267,64 грн., про що свідчить облікова картка платника податку на прибуток підприємств. Таким чином, самостійно узгоджена сума заборгованості відповідача з податку на прибуток підприємств склала 8773,36 грн. (9041 - 267,64).

Відповідно до 14.1.39 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Отже, враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що грошове зобов'язання у розмірі 114071,74 грн., у тому числі: з податку на прибуток - 8773,36 грн., ПДВ - 101429,62 грн. та штрафних санкцій відповідно до податкових повідомлень рішень № 0006231502 від 27.06.2012р., № 0006241502 від 27.06.2012р. на загальну суму - 3868,76 грн., є податковим боргом платника податків.

Суд зазначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом виставлена податкова вимога № 1/1883 від 02.07.2012р. на суму 54153,62 грн., яка отримана уповноваженою особою відповідача 20.08.2012р., про що свідчить розпис представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Щодо необхідності повторного направлення податкових вимог платнику податків у разі збільшення розміру податкового боргу, суд зазначає наступне.

У підпункті 59.5 статті 59 Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у позові про стягнення коштів за податковим боргом, більша, ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби повинен надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

Суд зазначає, що моментом виникнення обставин, які зумовили звернення до суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом, у разі збільшення суми податкового боргу після надсилання (вручення) податкової вимоги, є момент збільшення суми податкового боргу, але за умови, що таку податкову вимогу було надіслано платнику податків не менше ніж за 60 календарних днів з дня утворення первинної суми податкового боргу.

При цьому моментом збільшення суми податкового боргу є день, що настає за останнім днем строку, протягом якого підлягає сплаті сума податкового зобов'язання платника податку. Строк сплати податкового зобов'язання визначається статтею 57 Кодексу.

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Водночас підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Кодексу визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. Тому разом із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.

Аналогічна позиція викладена в Листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 року № 1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу".

В матеріалах справи відсутні докази погашення податкового боргу після вручення вказаної податкової вимоги, більш того податковий борг платника податків значно збільшився, про що свідчать особові картки відповідача як платника податку на додану вартість та платника податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що сума податкового боргу відповідача, станом на день розгляду справи, складає 114071,74 гривень та є не погашеною, що підтверджується розрахунком суми позову, довідкою про борг.

У порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано докази сплати податкового боргу з податку на додану вартість, з податку на прибуток та штрафних санкцій відповідно до податкових повідомлень-рішень від 27.06.2012р. № 0006231502 та № 0006241502 на загальну суму 114071,74 грн.

Відтак, враховуючи, що на час прийняття судового рішення, є підстави для стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні, яке відбулось 25.10.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 160 КАС України постанова оформлена та підписана 30.10.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаура" (95001, вул. Чехова, 51, м. Сімферополь, АР Крим, ЄДРПОУ 19449719) податковий борг у розмірі 114071,74 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.