Постанова

від 27.09.2012 по справі 0870/6154/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року о/об 14 год. 30 хв. Справа № 0870/6154/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Тєтєрєва В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «Сімвол»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Виконавчий комітет Запорізької міської ради в особі державного реєстратора ОСОБА_1,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2

про визнання нечинним запису про державну реєстрацію, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «Сімвол», в якому, з наступними уточненнями, просила: визнати недійсним запис №1 103 105 0001 020279 від 07.08.2007 року про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «Сімвол» (ЄДРПОУ 13614382; визнати недійсним установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «Сімвол» (ЄДРПОУ 13614382); припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП «Сімвол» (ЄДРПОУ 13614382).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно пояснень, наданих начальнику ВПМ ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя єдиний учасник товариства на якого 07 серпня 2007 року було перереєстровано ТОВ «ВКП «Сімвол» ОСОБА_2 є підставною особою та такою, що не мала наміру проводити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Постановою господарського суду Запорізької області від 18 вересня 2008 року у справі № 3/104/08-АП в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року по справі № 3/104/08-АП апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишено без задоволення, постанову господарського суду Запорізької області від 18.09.2008 у справі № 3/104/08-АП - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 травня 2012 року по справі №К-44746/09 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби задоволено частково, скасовано постанову господарського суду Запорізької області від 18.09.2008 у справі № 3/104/08-АП та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним статуту ТОВ «ВКП «Сімвол», в іншій частині позовних вимог справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14 червня 2012 року адміністративну справу №3/104/08-АП передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

Відповідно до супровідного листа від 18.06.2012 №09-13-02/724 вказана справа 21.06.2012 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду, їй присвоєно №0870/6154/12 та 21.06.2012 передана судді Горобцовій Я.В., згідно розподілу справ автоматизованою системою діловодства.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судове засідання представник позивача не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином. Заяв, клопотань до суду не надходило.

В судове засідання представник відповідача не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином. Заяв, клопотань до суду не надходило.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний реєстратор виконавчого комітету Запорізької міської ради ОСОБА_1 не прибула, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином. Згідно інформації Державного реєстратора А.П. Чухрай державний реєстратор виконавчого комітету Запорізької міської ради ОСОБА_1 звільнилася з посади у травні 2009 року у зв'язку з досягненням нею пенсійного віку.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 помер (актовий запис №6712 від 23.07.2008), що підтверджується довідкою Запорізького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Запорізької області №4508/14-20.2 від 19.07.2012.

За таких обстави суд приходить до висновку, що є можливим розглянути адміністративну справу без участі представників сторін на підставі матеріалів, які містяться в адміністративній справі.

Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 1992 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП «Сімвол» зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради (ідентифікаційний код 13614382) та згідно довідки №1123 від 08.08.2007 взято на облік 04.01.1993 №14-170 в ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

07.08.2007 року до статуту ВКП «Сімвол» та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були внесені зміни (запис 4 №1 103 105 0001 020279), згідно яких учасником товариства є ОСОБА_2.

З посиланням на пояснення громадянина ОСОБА_2, наданих начальнику ВПМ ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя 04 жовтня 2007 року, позивач вважає ОСОБА_2 підставною особою та такою, що не мала наміру проводити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду про винесення судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Під час судового розгляду справи по суті, судом було з'ясовано, що будь-якого нормативно визначеного порядку реалізації наданих податковому органу повноважень звернення до суду щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів, не має. Як і не має передбачених таким порядком підстав для реалізації таких повноважень.

Тому суд приходить до висновку щодо необхідності застосування норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», який визначає обставини, за яких державна реєстрація може бути скасована.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи-підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачений перелік повноважень державного реєстратора, якій є вичерпним. До повноважень реєстратора належить, зокрема, проводити державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються рекомендованим листом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою, реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) повинен бути нотаріально посвідчений. Установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Справжність підписів засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально засвідчені, а засновницькі договори - нотаріально посвідчені. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади. Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 травня 2012 року у справі №К-44746/09 зазначено, що під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, перевірити належним чином доводи ДПІ щодо виконання функції контролю у сфері оподаткування при звернення до суду з вказаним позовом та щодо порушення закону при здійсненні державної реєстрації відповідача, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачать для з'ясування цієї обставини, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 КАС України.

Судом встановлено, що для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «Сімвол» державному реєстратору були надані наступні документи: реєстраційна картка на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, доручення від 03.08.2007 про уповноваження Варніна С.Г. бути представником інтересів ТОВ «ВКП «Сімвол» в виконавчому комітеті Запорізької міської ради з усіх питань стосовно державної реєстрації змін до установчих документів товариства, реєстраційна картка на винесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Статут ТОВ «ВКП «Сімвол», нотаріально засвідчена заява ОСОБА_5 про вихід зі складу засновників ТОВ «ВКП «Сімвол», квитанція про сплату державного мита за внесення змін №36 від 07.08.2007, Протокол №3 зборів учасників від 03.08.2007, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про резервування найменування юридичної особи, доручення від 03.08.2007 про уповноваження Варніна С.Г. бути представником інтересів ТОВ «ВКП «Сімвол» в виконавчому комітеті Запорізької міської ради з усіх питань стосовно державної реєстрації змін до установчих документів товариства.

На підставі поданих документів державним реєстратором був вчинений запис №1 103 105 0001 020279 від 07.08.2007 про внесення змін до установчих документів юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 цього Закону.

Статтею 27 вказаного Закону передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, серед яких, зокрема: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам ч. 8 цього Закону.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів наявності підстав для відмови державним реєстратором у проведенні державної реєстрації юридичної особи відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», оскільки всі передбачені чинним законодавством документи державному реєстратору були надані та відповідали вимогам, що ставляться до них Законом.

Також суд зауважує, що державний реєстратор не встановлює прав і обов'язків для суб'єктів господарювання і не проводить реєстраційні дії від власного імені. Права і обов'язки сторони набувають на підставі рішення власника, а реєстраційні дії проводяться державним реєстратором тільки після прийняття відповідного рішення власника і доданих до нього правовстановлюючих документів.

Крім того, суд вважає за необхідне відзначити, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відповідальність за відповідність установчих документів чинному законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи, а тому державний реєстратор не наділений повноваженнями давати оцінку змісту рішень учасників відповідача.

При цьому, слід зазначити, що перевірити достовірність свідчень наданих ОСОБА_2 начальнику ВПМ ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про те, що він не мав відношення до будь-якої діяльності ТОВ «ВКП «Сімвол» та не уповноважував на таку діяльність будь-кого, шляхом допиту громадянина ОСОБА_2, як свідка, не має можливості, оскільки ОСОБА_2 помер (актовий запис №6712 від 23.07.2008), що підтверджується довідкою Запорізького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Запорізької області №4508/14-20.2 від 19.07.2012.

Щодо вимог контролюючого органу про визнання недійсними установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «Сімвол» суд зазначає наступне.

Згідно п. 20.1.12 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Так, частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи є, зокрема, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органами державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Отже, визнання недійсним запису про державну реєстрацію через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, є лише однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначених ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Відповідно до статті 55-1 Господарського кодексу України, ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними є : зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Враховуючи те, що наявними матеріалами не підтвердилося допущення порушень при створенні та внесенні змін до реєстраційних даних ТОВ «ВКП «Сімвол» у суду відсутні підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи цих підстав. Крім того, жодних інших доказів, окрім пояснень ОСОБА_2, в обґрунтування позовних вимог, позивачем також суду надано не було.

Крім того, наведені позивачем обставини щодо державної реєстрації підприємства на особу, яка за твердженням податкової інспекції не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю, не могли бути свого часу підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, оскільки вичерпний перелік таких підстав визначений у ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та до нього не включено обставини, про які згадує позивач.

У свою чергу, частиною 1 зазначеної статті передбачено, що відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається. Інших доказів того, що при реєстрації відповідача відбулись порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, податковий орган не надав.

При цьому суд зазначає, що згідно п. 19-1.1.2 ст. 19-1 Податкового кодексу України до функцій органів державної податкової служби належить здійснення контролю за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів. Вказана норма кореспондує з нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця внаслідок неподання податкової звітності. Доказів порушення відповідачем правил та порядку сплати податків та інших обов'язкових платежів суду не надано. Таким чином, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка встановлює, що державні органи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, компетенція органів державної податкової служби в частині вимог позову про припинення юридичної особи поширюється саме на відносини в сфері оподаткування та інших обов'язкових платежів.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем нормативно не обґрунтовано підстав для задоволення позову виходячи з існуючого суб'єктного складу сторін у справі та визначених позивачем підстав і предмету позову. Як не наведено контролюючим органом і доказів неподання відповідачем протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відносно позовних вимог про визнання недійсними установчих документів ТОВ «ВКП «Сімвол» слід зазначити, що визначальним для припинення юридичної особи є вирішення питання щодо правомірності запису про проведення державної реєстрації згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а самі по собі установчі документи без державної реєстрації не мають юридичного значення та не тягнуть ніяких юридичних наслідків щодо створення та припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Господарського кодексу України в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. А відповідно до ч. 5 ст. 8 вказаного Закону установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.

Так, згідно до ст. 87 ЦКУ для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Згідно ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У ч. 1 ст. 57 ГКУ встановлено, що «установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання».

Затвердження установчого документа господарського товариства є необхідною дією у процесі створення такого товариства, тому для визначення підстав визнання недійсними установчих документів необхідно керуватись п. 2 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, за змістом положень якої підставами прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів господарського товариства є порушення закону, які не можуть бути усунуті.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 70 КАС України належні докази визначені як докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази позивача не є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя /підпис/ Я.В. Горобцова