Постанова

від 02.10.2012 по справі 2а/0570/11695/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11695/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 година 55 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

при секретарі Аврамченко С.С.

за участю:

представника позивача Ступіної О.І. - на підставі довіреності,

представника відповідача - не з'явився,

представника третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови від 8 червня 2012 року про заміну способу виконання рішення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Публічне акціонерне товариство «Торезька харчосмакова фабрика», -

встановив:

6 вересня 2012 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», (далі - Позивач або ПАТ), звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, (далі - Відповідач або ВДВС), в якому просило:

- визнати протиправними дії ВДВС щодо винесення постанови від 8 червня 2012 року ВП № 28768276 про заміну способу виконання рішення;

- визнати протиправною та скасувати постанови від 8 червня 2012 року про заміну способу виконання рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Публічне акціонерне товариство «Торезька харчосмакова фабрика», (далі - Третя особа).

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що на примусовому виконання Відповідача перебуває зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ПАТ, вказане виконавче провадження зупинено на підставі п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

До зведеного провадження приєднане виконавче провадження № 28768276 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 25/94 від 18 серпня 2011 року про стягнення з ПАТ на користь Третьої особи заборгованості.

20 серпня 2012 року Позивач отримав лист Третьої особи, зі змісту якого дізнався, що 8 червня 2012 року державним виконавцем винесена постанова про зміну способу виконання рішення на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 5 липня 2011 року у справі № 25/94.

На погляд Позивача, вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки зведене виконавче провадження зупинено, що виключає можливість здійснення будь-яких виконавчих дій.

В судовому засіданні представник Позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених в адміністративному позові, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити. Додатково пояснила, що постанова Донецького апеляційного господарського суду про зміну способу виконання судового рішення не є виконавчим документом, а тому не підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином з дотриманням вимог ст.ст.38, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується повідомленням про вручення телеграми, (а.с.53). Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, сутність яких полягає в тому, що державний виконавець діяв в межах повноважень, в порядку та способом, які визначені Конституцією і законами України, у зв'язку з цим у задоволенні позову просив відмовити та розглянути справу за відсутності його представника, (а.с.22-23).

Представник Третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки, (а.с.47), надала заяву про розгляд справи за її відсутності, (а.с.40).

В судовому засіданні 18 вересня 2012 року представник Третьої особи пояснила, що позовні вимоги ПАТ вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ні Позивач, ні Третя особа оскаржувану постанову не отримували, крім того, а тому припускає, що постанова про зміну способу виконання рішення державним виконавцем взагалі не приймалася. Крім того, відзначила, що зміна Донецьким апеляційним господарським судом способу виконання судового рішення розрахована на його добровільне виконання.

Приймаючи до уваги положення ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України та зважаючи на скорочені строки провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності представників Відповідача і Третьої особи на підставі наявних у ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 5 липня 2011 року по справі № 25/94, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 8 серпня 2011 року по справі № 25/94 та постановою Вищого господарського суду України від 18 жовтня 2011 року по справі № 25/94 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «Донецькобленерго» на користь ПАТ «Торезька харчосмакова фабрика» 447 363, 51 грн. безпідставно отриманих коштів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На виконання рішення видано відповідний наказ від 18.08.2011 р. по справі № 25/94.

12 квітня 2012 року ПАТ «Торезька харчосмакова фабрика» звернулось із заявою про зміну способу виконання рішення суду, в якій просило змінити спосіб виконання рішення господарського суду Донецької області від 5 липня 2011 року по справі № 25/94 шляхом зобов'язання відповідача зарахувати суму 447 363грн. 51коп. в порядку п.6.42 Правил користування електричною енергією.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26 квітня 2012 року у справі № 25/94 заяву про зміну способу виконання судового рішення залишено без задоволення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28 травня 2012 року по справі № 25/94 ухвалу господарського суду Донецької області від 26 квітня 2012 року у справі № 25/94 скасовано частково. Заяву ПАТ «Торезька харчосмакова фабрика» про зміну способу виконання рішення господарського суду Донецької області від 5 липня 2011 року задоволено частково. Змінено спосіб виконання рішення господарського суду Донецької області від 5 липня 2011 року у справі № 25/94 в частині стягнення 442 700,51 грн. безпідставно отриманих коштів на зарахування в рахунок майбутніх розрахункових періодів. Зобов`язано ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» зарахувати кошти в розмірі 442 700,51 грн. в рахунок майбутніх розрахункових періодів сплати ПАТ «Торезька харчосмакова фабрика» за спожиту активну електричну енергію. В інші частині залишено без змін.

Рішенням господарського суду Донецької області від 5 липня 2011 року по справі 25/94 спірні кошти в сумі 442 700,51 грн. стягнуто на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України через визнання недійсною рішенням господарського суду Донецької області № 10/13пд від 22 липня 2010 року додаткової угоди № 383-г від 23 червня 2009 року про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електричної енергії № 133 від 7 липня 2004 року укладену між ВАТ «Донецькобленерго» та ЗАТ «Торезька харчосмакова фабрика», на підставі якої вони були сплачені.

Рішення господарського суду Донецької області № 10/13пд від 22 липня 2010 року залишено без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 28 вересня 2010 року та Вищого господарського суду України від 7 грудня 2010 року і набрало законної сили.

Спірна додаткова угода встановлювала порядок погашення суми вартості недоврахованої електричної енергії, яка була нарахована рішенням комісії відповідача (протокол № 428 від 23 червня 2009 року) на підставі акту про порушення № 032741 від 18 червня 2009 року, будь-якої іншої заборгованості за спожиту активну електричну енергію до неї не було включено.

Згідно повідомлення № 3-5-313 від 1 березня 2012 року Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції, - на примусовому виконанні у Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ВАТ «Донецькобленерго» на користь стягувачів, до складу якого був 2 вересня 2011 року приєднаний наказ № 25/94 від 18 серпня 2011 року, виданий господарським судом Донецької області, про стягнення з ВАТ «Донецькобленерго» на користь ПАТ «Торезька харчосмакова фабрика» безпідставно отриманих коштів у розмірі 442 700,51 грн. державного мита у розмірі 4 427,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Зведене виконавче провадження з 31 січня 2011 року зупинено відповідно до вимог п. 15 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження.

ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» віднесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Процедура погашення заборгованості підприємств продовжена до 1 січня 2013 року, протягом строку, на яке виконавче провадження зупинено, виконавчі дії державним виконавцем відповідного відділу ДВС не провадяться.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Під зміною способу виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Крім того, Верховний Суд України своєю постановою від 6 березня 2007 року у справі № 13/134 відносно законності зміни способу і порядку виконання рішення встановив, що відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження», цей закон визначає умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Вказаний закон не регулює правовідносин, що виникають при прийнятті судових актів, навіть пов'язаних з виконанням судового рішення.

Порядок вирішення судом питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення встановлюється ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при цьому суд повинен врахувати, щоб обраний ним порядок та спосіб виконання судового рішення не порушував прав інших кредиторів.

Згідно до вимог п.6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національною комісією регулювання електроенергетики № 28 від 31 липня 1996 року (із змінами та доповненнями), (далі - Правила), на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

Зазначений порядок обумовлений тим, що за змістом вимог п.п.6.3, 6.43 Правил, Закону України «Про електроенергетику», оплата вартості спожитої активної електричної енергії, а також недоврахованої електричної енергії здійснюється виключено на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

Спірна сума, яка стягнута на користь ПАТ «Торезька харчосмакова фабрика», як безпідставно отримана ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», сплачена саме на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, а отже з урахуванням вищенаведеного, підпадає під ознаки регулювання вимогами п.п.6.42-43 Правил.

Вищенаведені обставини встановлені господарським судом Донецької області, Донецьким апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України, що підтверджується постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28 травня 2012 року, постановою Вищого господарського суду України від 11 вересня 2012 року.

Отже, з огляду на положення ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, не підлягають доведенню під час розгляду справи № 2а/0570/11695/2012.

На примусовому виконанні в Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження по виконанню 1589 виконавчих документів про стягнення з ВАТ «Донецькобленерго» на користь стягувачів грошових коштів в сумі 815 582 951,57 грн.

Зведене виконавче провадження зупинено на підставі п.15 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» та п.п.3.4., 3.7. Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» у зв'язку з тим, що ВАТ «Донецькобленерго» включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Зазначені обставини встановлені на підставі постанови про зупинення виконавчого провадження від 31 січня 2011 року, (а.с.8).

2 вересня 2011 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 28768276 з примусового виконання наказу № 25/94, виданого 18 серпня 2011 року, про стягнення з ПАТ «Донецькобленерго» на користь ПАТ «Торезька харчосмакова фабрика» 442 700,51 грн. безпідставно отриманих коштів, 4 427,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, (а.с.38).

Постановою державного виконавця від 10 вересня 2011 року виконавче провадження з примусового виконання наказу № 25/94 приєднане до зведеного виконавчого провадження, (а.с.9).

8 червня 2012 року в рамках виконавчого провадження № 28768276 винесена постанова про заміну способу виконання рішення, зі змісту якої вбачається, що 8 червня 2012 року до ВДВС надійшла постанова Донецького апеляційного господарського суду, в якій замінено спосіб виконання рішення господарського суду Донецької області від 5 липня 2011 року у справі № 25/94 в частині стягнення 442 700,51 грн. безпідставно отриманих коштів на зарахування в рахунок майбутніх розрахункових періодів, на підставі вказаної постанови державний виконавець постановив замінити спосіб виконання рішення господарського суду Донецької області від 5 липня 2011 року у справі № 25/94 в частині стягнення 442 700,51 грн. безпідставно отриманих коштів на зарахування в рахунок майбутніх розрахункових періодів за спожиту активну електричну енергію, (а.с.10).

Оскаржувана постанова отримана Позивачем разом з листом Третьої особи від 14 серпня 2012 року за № 238, що вбачається зі змісту листа Третьої особи, в якому у якості додатку вказана постанова про зміну способу виконання рішення, (а.с.11), надісланого на адресу ПАТ 14 серпня 2012 року та отриманого ним 20 серпня 2012 року, що встановлено на підставі конверту про відправлення поштової кореспонденції та реєстру отриманої поштової кореспонденції, (а.с.12-13).

Між сторонами не має розбіжностей щодо фактичних обставин у справі.

Для вирішення публічно-правого спору, що існує між сторонами, судом має бути з'ясоване питання стосовно того, чи є заміна способу виконання рішення суду виконавчою дією, чи повноважний був державний виконавець примати постанову про заміну способу виконання рішення з огляду на факт зупинення виконавчого провадження, та чи повноважний державний виконавець взагалі приймати постанови про заміну способу виконання рішення.

Вирішуючи справу по суті, суд застосовує нижченаведені правові норми.

Завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, що визначено ч.1 ст.2 Кодексом адміністративного судочинства України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» 24 березня 1998 року № 202/98-ВР, (далі - Закон № 202/98-ВР), державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Згідно з положеннями ч.ч.1-2 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, (далі - Закон № 606-XIV), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Ч.ч.1-3 ст.3 Закону № 202/98-ВР визначено, що органами державної виконавчої служби є, зокрема, районні у містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців. Районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами.

Ч.2 ст.4 Закону № 202/98-ВР містить правову норму, відповідно до якої державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.

На переконання суду, системний аналіз вищезгаданих положень Законів № 202/98-ВР та № 606-XIV, а також п.7 ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що ВДВС та його державні виконавці є суб'єктами владних повноважень, як наслідок, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності цих суб'єктів суд має перевірити їх відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено судом і не оспорюється сторонами, зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з Позивача зупинено.

Відповідно до ч.4 ст.39 Закону № 606-XIV протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

Системний аналіз положень Закону № 606-XIV дозволяє дійти висновку стосовно того, що зміна способу виконання рішення не є виконавчою дією, яка вчиняється державним виконавцем.

Згідно з положеннями ч.ч.1-2 ст.36 Закону № 606-XIV за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зокрема, із заявою про зміну способу і порядку виконання.

Питання про зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк. Відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.

Таким чином, зі змісту положень ст.36 Закону № 606-XIV слідує, що зміна способу виконання рішення є винятковою компетенцією суду, що видав виконавчий документ.

Закон № 606-XIV визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, про що йдеться в преамбулі до цього законодавчого акта.

Ст.17 Закону № 606-XIV визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з ч.2 ст.17 Закону № 606-XIV відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, Закону № 606-XIV визначає умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Вказаний закон не регулює правовідносин, що виникають при прийнятті судових актів, навіть пов'язаних з виконанням судового рішення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову про заміну способу виконання рішення, державний виконавець діяв поза межами повноважень, наданих йому Законом № 606-XIV.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Оскільки Позивачем документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 32,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7173, (а.с.2), ці витрати підлягають присудженню на користь ПАТ з Державного бюджету України.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови від 8 червня 2012 року про заміну способу виконання рішення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Публічне акціонерне товариство «Торезька харчосмакова фабрика», - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 8 червня 2012 року ВП № 28768276 про заміну способу виконання рішення.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції від 8 червня 2012 року ВП № 28768276 про заміну способу виконання рішення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (код ЄДРПОУ 00131268) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 2 жовтня 2012 року.

Постанова складена у повному обсязі і підписана 5 жовтня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.