Постанова

від 12.10.2012 по справі 10356/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 жовтня 2012 р. № 2-а- 10356/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача - Каплоух В.О.

представника відповідача- Казимир Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Універсал" до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними , ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта-Універсал» звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просив визнати протиправними дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 28.05.2012 року №00004692305 та від 18.06.2012 року №0003541503; скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковим органом порушено порядок оформлення результатів проведення позапланової виїзної документальної перевірки та підстав її проведення, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують права і законні інтереси позивача.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи з доводів позовної заяви.

Представник проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані дії та рішення відповідача цілком обґрунтованими та законними.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є в цілому обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі направлення від 17.04.2012 р. №433 та від 17.04.2012 р. №434, наказу від 17.04.2012 р. №394 проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань перевірки відносин з ПП «Інкомпрофітбізнес» за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

За результатами перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова складено акт про результати документальної виїзної перевірки ТОВ Дельта Універсал» (код ЄДРПОУ 37416301) за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року від 04.05.2011 року №1422/2305/33481749 (а.с. 62-69).

Згідно висновків зазначеного акту встановлено порушення п.198.2., п.198.3., п.198.6., ст.198, п.200.1., п.200.2., п.200.3., ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року на загальну суму 316969 грн. у тому числі.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2012 року №00004692305, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 316 969,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 79 242,25 грн., разом - 396 211,25 грн. За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявленого перевіркою порушення, відповідач виходив з того, що контрагент позивача - ПП «Інкомпрофітбізнес», по взаємовідносинах з яким позивачем задекларовано податковий кредит за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., фактично не знаходиться за місцем знаходження.

В зв'язку з наведеним податковими органами складено акт від 19.09.2011р. № 4204/23-07 щодо не встановлення місцезнаходження (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників, який відповідачем взято до уваги. Враховуючи отриману інформацію відповідачем зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. з позивачем на поставку товару (виконання робіт) на загальну суму 1901811,0 грн. (в тому числі ПДВ 316969,0 грн.)

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується та зазначає, що між позивачем та ПП «Інкомпрофітбізнес» укладено договір купівлі-продажу № 23 від 01.08.2011 р. (а.с. 89-90 том 1), згідно умов якого ПП «Інкомпрофітбізнес» (за договором - продавець) зобов'язувався передати у власність позивача (за договором - покупець) товар у кількості та за ціною згідно рахунків-фактур з врахуванням ПДВ.

Копію вказаного договору, викладеного у формі єдиного письмового документу, який підписано обома сторонами та скріплено печатками, позивачем надано до суду. Наявність договору відповідачем не заперечується.

На виконання фінансово-господарських відносин в зв'язку з зазначеним договором сторонами складено прибуткову накладну № Рн-0023 від 01.08.2011 р. на суму 123 811,20 грн. (у тому числі ПДВ 20 635,20 грн.), прибуткову накладну №Рн-0025 від 03.08.2011 року на суму 598 000,02 грн. у тому числі ПДВ 99 666,67 грн., прибуткову накладну № РН-0024 від 02.08.2011р. на суму 589999,98 грн. (у тому числі ПДВ 98333,33 грн.), прибуткову накладну № РН - 0026 від 09.08.2011р. на суму 589999,98 грн. (у тому числі ПДВ 98333,33 грн.).

В зв'язку з проведеними операціями контрагентом позивача ПП «Інкомпрофітбізнес» на його адресу виписано податкову накладну № 12 від 01.08.2011 року на суму 123811,20 грн. (ПДВ - 20635,20 грн.), податкову накладну № 17 від 02.08.2011р. на суму 589999,98 грн. (ПДВ -98333,33 грн.), податкову накладну № 19 від 03.08.2011р. на суму 598000,02 грн. (ПДВ-99666,67 грн.), податку накладну № 32 від 09.08.2012р. на суму 589999,98 грн. (ПДВ - 98333,33 грн.).

Наявність перелічених документів, а також належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується. Виконання умов договору між позивачем та ПП «Інкомпрофітбізнес» підтверджується договорами про виконання робіт та податковими накладними. Також про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

В зв'язку з наведеним суд зауважує, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції, яка оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. В подальшому придбану продукцію позивачем реалізовано у межах власної господарської діяльності.

При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Також, судом встановлено, що головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС Ревенко О.М. проведено камеральну перевірку позивача за звітний податковий період червень 2011 року.

За результатами перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 28.05.2012 року №1728/15-314/33481749 (а.с.30-31 том 1).

Згідно вказаного акту встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України.

На підставі акту камеральної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 року №0003541503 (а.с. 29 том 1), відповідно до якого позивачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 30 304, 10 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено до ДПС у Харківській області, рішенням якої від 23.08.2012 р. податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 року №0003541503 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність порушення, відповідач виходив з порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України.

Проте суд з такими висновками не погоджується та зазначає, що позивачем в декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року визначено суму податкового зобов'язання до сплати в державний бюджет у розмірі 303 041,00 грн. Декларація подана 08.07.2011 р., що підтверджується квитанцією про прийняття податкової звітності №2 - номер реєстрації у квитанції 9004555181.

03.06.2011 року ТОВ «Дельта Універсал» подано уточнюючий розрахунок за березень 2011 року, яким уточнено показники податкового кредиту в сторону збільшення.

08.07.2011 року ТОВ «Дельта Універсал» подано уточнюючий розрахунок за березень 2011 року, яким зараховано частку податкового кредиту в погашення податкового боргу.

Також, 08.07.2011 р. подано ще один уточнюючий розрахунок за травень 2011 року, яким було кореговано податкове зобов'язання за травень 2011 року; 11.07.2011 р. подано уточнюючий розрахунок за квітень 2011 року, яким кореговано показники податкового кредиту; 29.07.2011 р. подано уточнюючий розрахунок за квітень 2011 року, яким кореговано показники податкового кредиту; 29.07.2011 р. подано уточнюючий розрахунок за березень 2011 року, яким зараховано частку податкового кредиту в погашення податкового боргу на суму 303 041,00 грн.

При цьому, позивач не отримував від ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова письмових повідомлень про відмову у прийнятті вказаних уточнюючих розрахунків із зазначенням причин такої відмови. Таким чином, вказані уточнюючі розрахунки відповідно до п. 49.9 статті 49 Податкового кодексу України вважаються прийнятими.

З врахуванням наведеного, станом на 29.07.2011 р. податковий кредит позивача за період: березень 2011 року в розмірі 1 212 780,00 грн. проведений в погашення податкового боргу за період травень - червень 2011 року.

29.07.2011 року був останнім робочим днем липня місяця 2011 року та граничним строком сплати податку на додану вартість. Уточнюючі розрахунки позивача подані в граничний строк. Вказаний факт підтверджується виданими квитанціями здачі електронної податкової звітності, у яких зазначено, що податкова звітність подана саме 29.07.2011 року. А тому, з таких підстав до ТОВ «Дельта Універсал» не можуть бути застосовані штрафні санкції у розмірі 30304,10 грн.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 28.05.2012 року №00004692305 та від 18.06.2012 року №0003541503, суд вважає їх такими, що задоволенню не підлягають. При цьому суд враховує, що відповідач, як податковий орган, правомірно та на підставі відповідного наказу та направлення вчинив перевірку позивача, виклавши в акті за її наслідками виявлені, які він вважав, порушення.

Приймаючи податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв в межах власної компетенції та керувався висновками відповідного акту перевірки. Та обставина, що висновки відповідача, якими він керувався при прийнятті оскаржуваного рішення, не відповідають дійсним обставинам справи, не виключають того, що його дії відносно проведення перевірки та прийняття рішень за формальною ознакою вчинено згідно встановленої процедури.

Та обставина, що в акті перевірки №1422/2305/33481749 невірно вказано дату його складання - 04.05.2011 року замість 04.05.2012р., на чому наголошує позивач, суд до уваги не бере. Суд враховує, що при дослідженні будь-яких фактичних даних суд виходить з їх значимості для правильного вирішення справи по суті. Невірне зазначення дати складання акту перевірки не може впливати на дотримання порядку її проведення.

В зв'язку із встановленими обставинами суд зазначає, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі дії та рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті (вчиненні), невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх обґрунтованих доказів в обґрунтування правомірності своєї правової позиції, на якій ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, не довів правомірності своїх дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Універсал» до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 28.05.2012 року №00004692305 та від 18.06.2012 року №0003541503.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Універсал» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 16,95 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 16 жовтня 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова