Постанова

від 11.10.2012 по справі 10374/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 жовтня 2012 р. № 2-а- 10374/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Тарасюк Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Есат" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Есат" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.09.2012 року №0001042220, №0001052220.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення -рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладене в акті перевірки відповідача, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги і доводи заявленого позову, просила суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно свідоцтва серії А01 №425072 товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Есат" (далі за текстом ТОВ "Торгівельний дім "Есат"), як юридична особа зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.09.2010 року №1 480 102 0000 047675 (а. с. 21).

Позивача взято на облік як платника податків в органах Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з 08.09.2010 року за реєстраційним номером 36415, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки від 08.09.2010 року №458 (а. с. 22).

З матеріалів справи вбачається, що спірні податкові повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток були винесені Відповідачем з посиланням на акт перевірки від 03.09.2012 року №1604/22/37187340, яким зафіксовані наступні порушення: п.198.3, п.198.4 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 20026 грн. в тому числі по періодах: за січень 2012 року у сумі 17043 грн., за лютий 2012 року у сумі 2983 грн. (період виписки податкової накладної січень 2012 року); п.п.138.1.1 п. 138.1 ст. 138 та п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 17895 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року у сумі 17895 грн. (а. с. 195-203).

Судовим розглядом встановлено, що в перевіряємому періоді контрагентом позивача був ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055).

За результатами перевірок зазначеного контрагента позивача, ДПІ у якому підприємство перебуває на податковому обліку було складено акти від 18.04.2012 року №69/15-314/37092055, від 03.09.2012 року №1604/22/37187340 (а. с. 211-216).

Відповідно до висновків вказаних актів перевірок зазначається, що у контрагента позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Також ДПІ зазначає, що вказане підприємство не знаходиться за юридичною адресою та всі укладені правочини між позивачем та контрагентом вважаються нікчемними.

У зв'язку з викладеним, ДПІ вважає, що вказані порушення призвели до безпідставного віднесення сум до складу податкового кредиту ПДВ та неправомірності включення витрат до складу валових витрат.

На підставі акту перевірки від 03.09.2012 року №1604/22/37187340 податковим органом було винесено податкові повідомлення - рішення за №0001042220 від 07.09.2012 року на загальну суму 26842,50 грн., з яких: основний платіж + 17895 грн., штрафні (фінансові) санкції 8947,50 грн., №0001052220 від 07.09.2012 року на загальну суму 30039 грн., з яких: основний платіж +20026 грн., штрафні (фінансові) санкції 8947,50 грн. (а. с. 8-9).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, а також суджень суб'єкта владних повноважень, викладених в акті перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

За матеріалами справи, між ТОВ "Промтехноопт" (Постачальник) та ТОВ "Торгівельний дім "Есат" (Покупець) було укладено договір поставки товару №140 від 03.10.2011 року (а. с. 24-25). За умовами даного договору Постачальник зобов'язується придбавати і передавати у власність Покупця електротехнічні товари, кількість та найменування товару визначено рахунком - фактурою, яка є невід'ємною частиною даного правочину: №1001-15 від 10.01.2012 року, №1001-30 від 10.01.2012 року, №1001- 82 від 10.01.2012 року (а. с. 29, 33, 36).

Реальність виконання умов договору поставки підтверджується залученими до матеріалів справи документами: видатковими накладними: №1201-22 від 12.01.2012 року, 1001-11 від 10.01.2012 року, №1601-05 від 16.01.2012 року (а. с. 28, 32, 35), податковими накладними: №140 від 12.01.2012 року на загальну суму 17900,00 грн., в т. ч. ПДВ - 2983,33 грн., №93 від 10.01.2012 року на загальну суму 42467,09 грн., в т. ч. ПДВ - 7077,85 грн., №181 від 16.01.2012 року на загальну суму 59790,00 грн., в т. ч. ПДВ - 9965,00 грн. (а. с. 31, 34, 37).

Оплата товару та послуг здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, шляхом списання коштів з рахунків ТОВ "Торгівельний дім "Есат", що підтверджується платіжними дорученнями (а. с. 39-43, 235).

Доставка товару здійснювалась самовивозом шляхом складання товарно - транспортних накладних (а. с. 30, 34-а, 38).

Отриманий товар зберігався ТОВ "Торгівельний дім "Есат" на орендованому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, згідно умов договору оренди нежитлового приміщення №8/1 від 29.12.2011 року укладеного між Позивачем та ФОП ОСОБА_1 (а. с. 44-46).

Товарно-матеріальні цінності за укладеним договором були використані позивачем у подальшій діяльності підприємства позивача шляхом укладання відповідних договорів з контрагентами (покупцями) на їх поставку. На підтвердження реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей і реальності виконання укладених позивачем послідуючих договорів, ТОВ "Торгівельний дім "Есат" надані копії видаткових накладних, згідно яких Позивач передав у власність товар підприємствам України (а. с. 47-93); виписками з банку (а. с. 94-138); податковими накладними (а. с. 139-186).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у свого контрагента товару та використання його в своїй господарській діяльності, оскільки ним виконані умови укладеного договору, що підтверджують первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704), п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем і відповідачем та його контрагентом при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач суду не подав.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд також зауважує, що вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Порядок формування податкового кредиту передбачений ст. 198 ПК України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст. 201 вищевказаного кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань і реєстр виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимогами п. 138.1. ст. 138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Згідно п.п. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138 Податкового Кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати.

Відповідно до п.п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

На підставі п. 138.8. ст. 138 Податкового Кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Систематично аналізуючи вищевказані нормативні акти України, суд робить висновок, що Позивачем правомірно включені витрати до складу валових витрат по операціям з ТОВ "Промтехноопт", оскільки ТОВ "Торгівельний дім "Есат" було надано до суду документи первинного обліку (податкові накладні, видаткові накладні), які містять всі необхідні реквізити передбачені приписами діючого податкового законодавства України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Есат" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.09.2012 року №0001042220, №0001052220.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 18 жовтня 2012 року.