Ухвала

від 10.10.2012 по справі 0420/2-1147/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАИНА

АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ

0420/2-1147/11 10.10.2012

Справа 0420/2-1147/11 Головуючий у 1-ій інстанції

Провадження № 22ц/491/2608/12 Приміч Г.І.

Категорія 37(1) Доповідач Турік В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого-судді Турік В.П.

суддів Грищенко Н.М., Зубакової В.П.

при секретарі Бондаренко І.В.

за участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи-Криворізька державна нотаріальна контора, Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_6, Відділ Держкомзему в Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання частки в спільному майні подружжя, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Відділу Держкомзему в Криворізькому районі Дніпропетровської області, треті особи - ОСОБА_6, Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області про визнання частки в спільному майні подружжя, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

В с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи Криворізька районна державна нотаріальна контора, Новопільська сільська рада Криворізького району, Дніпропетровської області, ОСОБА_6, відділ Держкомзему в Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання частки в спільному майні подружжя, встановлення прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майна та уточнюючи позовні вимоги просив суд визнати за його матір*ю ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та за батьком ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, по Ѕ частці у праві спільної сумісної власності подружжя - домоволодіння АДРЕСА_1, встановити факт прийняття ним-ОСОБА_2 спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати за ним право власності на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку А-1, житловою площею 52,6 кв.м.; літньої кухні Б; сараю-В; гаражу-Г; навісу Д; тимчасового навісу Е; тимчасового навісу Ж; тимчасового душу-З; огорожі 1-4; замощення II, в порядку спадкування за законом після смерті матері та визнати за ним право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1256 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1, цільове призначення якої будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 1221884700020010075 та стягнути з відповідача всі судові витрати по справі.

27.12.2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічною позовної заявою до ОСОБА_2, Відділу Держкомзему в Криворізькому районі Дніпропетровської області, треті особи ОСОБА_6, Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області про визнання частки в спільному майні подружжя, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно за заповітом та уточнюючи позовні вимоги просила суд визнати за ОСОБА_7, яка померла -ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 по Ѕ частці на праві спільної сумісної власності - домоволодіння АДРЕСА_1, встановити факт прийняття ОСОБА_8, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 спадщини Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1, яка відкрилася після смерті його дружини ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. Просила визнати за нею ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку А-1, житловою площею 52,6 кв.м., літньої кухні Б, сараю В, гаражу Г, навісу Д, тимчасових навісів Е,Ж, тимчасового душу З, огорожі 1-4, замощення П;

земельну ділянку площею 0,1256 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1, цільове призначення якої будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер якої 1221884700020010075;

земельну ділянку площею 2,000 га, розташовану за адресою Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1221884700-03-001-0299, а також просила суд зобов*язати Відділ Держкомзему в Криворізькому районі Дніпропетровської області зареєструвати на її ім*я право власності на земельну ділянку, площею 0,1256 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 Новопільської сільської ради, цільове призначення якої будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1221884700020010075 та зареєструвати право власності на земельну ділянку, площею 2,000 га, розташовану за адресою Новопільська сільська рада Криворізького району, Дніпропетровської області, цільове призначення якої-ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1221884700-03-001-0299 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь судовий збір 2958,38 грн., та послуги за надання правової допомоги у розмірі 3000,00 грн.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_7, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 по Ѕ частці у праві спільної сумісної власності домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається: з житлового будинку А-1, житловою площею 52,6 кв.м.; літньої кухні Б; сараю В; гаражу Г; навісу Д, тимчасових навісів Е та Ж; тимчасового душу З; огорожі 1-4, замощення II.

Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на ј частину домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається: з житлового будинку А-1, житловою площею 52,6 кв.м.; літньої кухні Б; сараю В; гаражу Г; навісу Д; тимчасового навісу Е; тимчасового навісу Ж; тимчасового навісу З; огорожі 1-4; замощення П; в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається: з житлового будинку А-1; житловою площею 52,6 кв.м.; літньої кухні Б; сараю В; гаражу Г; навісу Д; тимчасових навісів Е та Ж; тимчасового душу З; огорожі 1-4; замощення П, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, площею 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства, нормативно грошова оцінка станом на 20.12.2011 року - 12973,73 грн., розташованої на території Новопільської сільської ради Криворізького району, Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 472773, виданого 09.10.2007 року на ім*я ОСОБА_8, кадастровий номер 1221884700-03-001-0299.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на ј частину земельної ділянки, загальною площею 0,1256 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1221884700020010075, яка розташована за адресою АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ѕ частини земельної ділянки, загальною площею 0,1256 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1221884700020010075, яка розташована за адресою АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 2251 грн.22 коп. в рахунок сплати судового збору та витрати за надання правової допомоги у розмірі 3000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 707 грн.16 коп.

В інших частинах позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 частково не погоджується з висновками суду щодо поділу часток спадкового майна та вважає, що він має право на Ѕ частину спадкового майна, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 у повному обсязі. Вважає, що суд порушив норми матеріального і процесуального права. Неправильно дав оцінку поясненням свідків, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.07.1967 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було зареєстровано шлюб.

На підставі наказу радгоспу ім.К.Лібкнехта від 10.10.1980 року на ім*я ОСОБА_8 була виділена земельна ділянка для будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1 На підставі рішення виконкому Криворізької районної ради № 309 від 27.11.1987 року на ім*я ОСОБА_8 було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.208-210,127-133).

Ухвалюючи рішення про визнання за кожним із подружжя по Ѕ частці зазначеного будинку, суд виходив із положень ст.ст.22,28 КЗпШС Української РСР, колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки будинок АДРЕСА_1 був спільною сумісною власністю, що сторонами також не оспорюється.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла (а.с.12).

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із будинку АДРЕСА_2 та Ѕ частина житлового будинку з господарчими побудовами за адресою АДРЕСА_1

Спадкоємцями першої черги за законом після її смерті були: ОСОБА_6- син, ОСОБА_2 - син та чоловік ОСОБА_8

За життя ОСОБА_7 11.05.2002 року склала заповіт, в якому зазначено, що все майно, яке їй буде належати на день смерті заповідає синові ОСОБА_2

04.07.2003 року ОСОБА_7 склала ще один заповіт, в якому вказала, що будинок АДРЕСА_2 який належить їй на праві власності заповідає синові ОСОБА_6, який прийняв спадщину та 11.11.2004 року йому було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом саме на будинок АДРЕСА_2 (а.с. 102,107-122,125).

Відповідно до ч.2 ст.544 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини, заповіт, який було складено пізніше скасовує попередній заповіт або у тій частині, в якій він йому суперечить.

ОСОБА_2 та ОСОБА_8 із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо встановлення факту прийняття спадщини сином ОСОБА_2 та чоловіком ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки судом встановлено, що вони як спадкоємці першої черги за законом фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, а саме проживали в спадковому будинку, здійснювали догляд за вказаним будинком, разом вели господарство, ОСОБА_2 користувався речами матері, що сторонами не оспорюється. Окрім цього, чоловік померлої ОСОБА_7- ОСОБА_8 був зареєстрований у спадковому будинку (а.с.46,55). Такий висновок відповідає положенням ст.ст. 529,553, 548,549 ЦК України в редакції 1963 року.

Встановлюючи факт прийняття спадщини позивачем ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_7, суд вірно визнав за ним право власності саме на ј частину будинку АДРЕСА_1, як спадщину за законом, оскільки чоловік померлої ОСОБА_8 мав Ѕ частину вказаного жилого будинку як частку майна в спільній сумісній власності подружжя та ј частину цього ж житлового будинку після смерті дружини, як спадщину за законом (1/2 + ј = 3 /4).

Колегія суддів погоджується також і з цим висновком, оскільки він відповідає Прикінцевим та перехідним положенням ЦК України в редакції 2003 року та ст.ст. 529, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року.

Судом встановлено, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 26.12.2003 р. було укладено шлюб (а.с.46).

24.03.2011 року ОСОБА_8 склав заповіт на все його майно на відповідача ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер.

ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_8 в передбачений ст.1270 ЦК України строк, тому суд першої інстанції вірно визнав за нею право власності на ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 та право власності на земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Новопільської сільської ради Криворізького району в порядку спадкування по заповітом після смерті ОСОБА_8 та належної цієї ж земельної ділянки померлому ОСОБА_8 на підставі Державного акту на праві власності на земельну ділянку ЯЕ №422773, виданого на ім*я померлого ОСОБА_8 09.10.2007 року.

Правильного висновку дійшов суд й щодо визнання за ОСОБА_8 1/4 в порядку спадкування за законом , а за ОСОБА_4 ѕ частини в порядку спадкування за заповітом земельної ділянки, площею 0,1256 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку господарчих будівель та споруд в АДРЕСА_1, оскільки визнано право власності на вказаний будинок за ОСОБА_8 в порядку спадкування за законом на ј частину та за ОСОБА_4 ѕ в порядку спадкування за заповітом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає положенням ст.377 ЦК України в редакції 2003 року та ст.120 ЗК України.

Суд першої інстанції вірно відмовив ОСОБА_4 в задоволенні вимог у зобов*язанні Відділу Держкомзему у Криворізькому районі зареєструвати на її ім*я право власності на земельні ділянки, оскільки рішення суду про визнання права власності на вказані земельні ділянки на її ім*я і є підставою для реєстрації відповідно до ст.126 ЗК України, п.14 Постанови КМУ від 09.09.2009 року № 1021 зі змінами «Про порядок ведення поземельної книги і книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі».

Доводи позивача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, що суд неправильно встановив частки спадкового майна після смерті ОСОБА_7 як на будинок так і на земельну ділянку площею 0,1256 га та не врахував при цьому, що за життя ОСОБА_7 заповідала все майно саме йому - сину ОСОБА_2, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони правильності висновків суду першої інстанції про визнання за ним права власності саме на ј частину житлового будинку та на ј частину земельної ділянки площею 0,1256 га не спростовують.

Доводи представника ОСОБА_4-ОСОБА_5 в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції встановлюючи факт прийняття спадщини позивачем ОСОБА_2 взяв до уваги пояснення свідків, які надавали пояснення в судовому засіданні зі сторони позивача, та не надав критичної оцінки їх поясненням, виніс при цьому необґрунтоване рішення не можуть бути взяті до уваги, оскільки суд першої інстанції в достатньо повному обсязі дослідив всі надані позивачем докази які стосуються саме факту прийняття спадщини позивачем та які не спростовані відповідачем.

Твердження представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в апеляційній скарзі, що земельна ділянка, площею 0,1256 га належала за життя лише її чоловіку ОСОБА_8, а тому суд першої інстанції повинен був визнати лише за нею право власності на вказану земельну ділянку, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суд вірно встановив фактичне прийняття спадщини позивачем після смерті матері ОСОБА_7, визнавши при цьому за ним право власності на ј частину житлового будинку згідно чинного законодавства, а до особи яка набула права власності на житловий будинок переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах встановлені для попереднього землевласника.

Інші доводи викладені в апеляційних скаргах позивача та представника відповідача не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов*язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення.

За таких обставин колегія суддів підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст.303,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги представника відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)