Рішення

від 23.10.2012 по справі 5006/22/163/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.12 р. Справа № 5006/22/163/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс»

(83004, м. Донецьк, вул. Собінова, 2-А)

до Донецького національного університету

(83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24)

про стягнення 15997,86 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Мельник Т.М., довіреність від 20.09.2012 б/н;

від відповідача - Ляшенко С.В., довіреність від 13.09.2012 №928/а-27/18.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс» (Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Донецького національного університету (Відповідач) про стягнення 15997,86 грн, з яких: 14831,56 грн - сума боргу за поставлений товар, 835,94 грн -пеня та 330,36 грн - 3% річних.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 623, 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем умов пункту 3.1 Договору від 12.12.2011 №3935/10-11 щодо здійснення своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.10.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.10.2012.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 23.10.2012 проти позову заперечує з підстав його необґрунтованості.

Позивач до початку судового засідання надав клопотання, в якому, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відмовився від позову в частині стягнення з Відповідача пені в розмірі 835,94 грн та 3% річних у розмірі 330,36 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, перевіривши повноваження представника Позивача на вчинення цієї дії, суд дійшов висновку, що відмова Позивача від позову в частині стягнення з Відповідача пені в розмірі 835,94 грн та 3% річних у розмірі 330,36 грн не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс» до Донецького національного університету щодо стягнення з останнього пені в розмірі 835,94 грн та 3% річних у розмірі 330,36 грн, підлягають припиненню на підставі частини першої пункту 4 статті 80 ГПК України.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача основного боргу за поставлений товар підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, проте повністю визнає факт поставки та отримання від Позивача товару на суму 14831,56 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

12.12.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс» (Продавець) та Донецьким національним університетом (Покупець) було укладено договір №3935/10-11 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити наступну продукцію: обладнання, матеріали, вироби та конструкції для електромонтажних робіт, згідно накладної.

Сума Договору складає 14831,56 грн (пункт 1.5 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору Покупець оплачує поставлений Продавцем товар згідно накладної. Покупець здійснює оплату товару в розмірі 100% від загальної суми з моменту його поставки.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 (пункт 7.1 Договору).

Судом встановлено, що Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином: на виконання умов Договору Відповідачу був поставлений товар на загальну суму 14831,56 грн, що підтверджується видатковою накладною від 14.12.2011 №РН-0000002, яка підписана уповноваженими особами сторін та скріплена їх печатками (арк.с. 26).

Натомість, як стверджує Позивач, Відповідач не оплатив у встановлені Договором строки отриману продукцію, що і стало причиною для звернення Позивача до господарського суду із даним позовом.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з положеннями статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до умов Договору Відповідач повинен був оплатити отриманий від Позивача товар з моменту його поставки, а саме: за видатковою накладною від 14.12.2012 №РН-0000002 - 14.12.2012.

За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за Договором, тоді як відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що станом на день звернення Позивача з позовом до суду та на час вирішення спору заборгованість Відповідача складає 14831,56 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 14831,56 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Витрати Позивача по сплаті судового збору відповідно до частини другої статті 49 ГПК України суд покладає на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс» від позовних вимог в частині стягнення з Донецького національного університету пені в розмірі 835,94 грн та 3% річних у розмірі 330,36 грн.

2. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Донецького національного університету пені в розмірі 835,94 грн та 3% річних у розмірі 330,36 грн, - припинити.

3. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс» до Донецького національного університету про стягнення 14831,56 грн, - задовольнити повністю.

4. Стягнути з Донецького національного університету (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, ідентифікаційний код 02070803) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс» (83004, м. Донецьк, вул. Собінова, 2-А, ідентифікаційний код 30711302) суму боргу за поставлену продукцію у розмірі 14831,56 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять одна грн 56 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп.).

Повне рішення складено 29.10.2012.

Суддя Архипенко О.М.