Постанова

від 17.05.2012 по справі 32/280

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2012р.м.Київ№ 32/280

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі Брик Я.А., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 13-23-6/0 від 21.03.2005 року

за участю представників сторін:

від позивача: Басенко В.О.

від відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У червні 2005 року ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулась до господарського суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 13-23-6/0 від 21.03.2005 року.

В обґрунтування позову зазначили, що в січні-березні 2005 року ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена комплексна документальна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, за наслідками якої було прийнято податкове повідомлення - рішення № 13-23-6/0 від 21.03.2005 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 250 000,0грн., з яких: за основним платежем -166 666,7 грн. та штрафна санкція в сумі 83 333, 3 грн.

Зазначене вище повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі того, що за перевірений період позивач оприбуткував роботи від TOB «Кас-М» на суму 1 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 166 666,66грн., установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платника на додану вартість якого рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.01.2005 року визнано недійсними.

Позивач вважає вказане повідомлення - рішення неправомірним, оскільки відповідач упереджено зробив висновок про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки на час вчинення господарських операцій з TOB «Кас-М», останнє було зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності у відповідності до норм діючого законодавства, перебувало у єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також TOB «Кас-М» було зареєстроване органами державної податкової служби платником податку на додану вартість згідно з діючим законодавством України.

У позові просили скасувати податкове повідомлення-рішення № 13-23-6/0 від 21.03.2005 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005 року, адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно ч. 5 п. 6 розділу VІІ «Про прикінцеві та перехідні положення» КАС України адміністративні справи, провадження у яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються та вирішуються господарськими судами за правилами адміністративного судочинства.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Оскільки провадження у даній справі було відкрито місцевим господарським судом до початку діяльності адміністративних судів, господарський суд м. Києва розглядає дану справу за правилами адміністративного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчать повернуті до суду поштові відправлення, причини неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. В запереченнях, що містяться в матеріалах справи, відповідач позов не визнав, зазначив, що перевіркою було встановлено завищення ТОВ «Каштанове місто» суми податкового кредиту за червень 2004 року на суму ПДВ у розмірі 166 666,66грн. Так, податкові накладні, на підставі яких позивач відніс суми ПДВ до податкового кредиту, підписані від імені TOB «КАС-М», в той час, як рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.01.2005 року визнано недійсними статут, установчий договір та свідоцтво платника податку на додану вартість TOB «КАС-М». Отже, податкові накладні, виписані від імені TOB «КАС-М», не відповідають вимогам законодавства, а тому не дають права позивачу на збільшення податкового кредиту. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за таких підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» є юридичною особою, що зареєстроване Печерською районною держаміністрацією м. Києва 15.12.2000 року, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва.

Основними видами діяльності позивача є інженерна та технічн діяльність, пов'язана з будівництвом.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва є суб'єктом владних повноважень, що здійснювала у даних правовідносинах повноваження, визначені ст. ст. 10-11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

З матеріалів справи вбачається, що з 12.01.2005 року по 17.03.2005 року ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена комплексна документальна перевірка ТОВ «Каштанове місто» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2001 року по 01.10.2004 року, за результатами якої був складений акт № 10-23-615-31242154 від 17.03.2005 року (а.с. 7-30).

Перевіркою було встановлено, що позивачем порушено пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2004 року у сумі 166 666,7грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення -рішення № 13-23-6/0 від 21.03.2005 року про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 250 000,0грн., в тому числі: основний платіж -166 666,7грн. та штрафна санкція в сумі - 83 333,3грн. (а.с. 31).

Вищевказані фактичні обставини у справі сторонами визнаються та не оспорюються.

Предметом даного спору є правомірність нарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 250 000,0грн. та, як наслідок, прийняття ним спірного повідомлення-рішення № 13-23-6/0 від 21.03.2005 року.

Перевірячи законність вказаного податкового повідомлення-рішення, судом встановлено, що 07.06.2004 року між позивачем та TOB «КАС-М» було укладено договір на виконання підрядних робіт № 10-Пр/04. За вказаним договором TOB «КАС-М» зобов'язувалось виконати підрядні роботи, а позивач оплатити такі роботи за вартістю, що визначена у додатку до цього договору (кошторис). При цьому, згідно умов договору позивач зобов'язувався сплатити на користь TOB «КАС-М» аванс у розмірі 1 000 000,00 гривень (п. 4.4 договору).

На виконання умов договору позивач сплатив двома платежами на користь TOB «КАС-М» аванс у розмірі 1 000 000,0грн., в т.ч. ПДВ - 166 666,66грн., що підтверджується банківськими виписками від 11.06.2004 року та від 25.06.2004 року, у зв'язку з чим TOB «КАС-М» виписало на адресу позивача податкові накладні № 221 від 11.06.2004 року та № 442 від 25.06.2004 року.на загальну суму ПДВ 166 666,66 грн., які й були використані позивачем у податковому обліку та відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» суми сплаченого податку на додану вартість були віднесені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Як вбачається з акту № 10-23-615-31242154 від 17.03.2005 року, за результатами перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва зробила висновок, що позивач порушив пп. 7.2.4., 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки відніс до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 166 666, 7грн. від вартості послуг, отриманих від TOB «КАС-М» у червні 2004 року за договором на виконання підрядних робіт. Такий висновок відповідач зробив на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14.01.2005 року, наявного в матеріалах справи, яким установчі документи TOB «КАС-М», свідоцтво платника податку на додану вартість № 36369333 від 21.11.2003, визнано недійсними.

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час формування позивачем спірного податкового кредиту) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищезазначеного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

При цьому Закон України «Про податок на додану вартість» визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Так, відповідно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються. А згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вже встановлено судом, здійснення господарських операцій між ТОВ «Каштанове місто» та ТОВ «КАС-М» у червні 2004 року на загальну суму 1 000 000,00грн., в т.ч. ПДВ - в розмірі 166 666,7грн., підтверджується документально, а саме -договором на виконання підрядних робіт № 10-Пр/04 від 07.06.2044 року, картками рахунків, платіжними дорученнями, податковими накладними, що наявні в матеріалах справи (а.с. 32-40).

Суд вважає, що твердження податкового органу про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання судом недійсною державної реєстрації контрагента позивача, який видав податкові накладні є помилковим, оскільки визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавило правового значення виданих за цими господарськими операціями податкових накладних.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.05.2005 року рішення цього ж суду від 14.01.2005 року, яке стало підставою для нарахування податкових зобовязань з ПДВ позивачу, скасовано та справу призначено до розгляду за нововиявленими обставинами. За результатами цього розгляду ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.08.2005 року позов про визнання недійсними установчих документів ТОВ «КАС-М» та свідоцтво платника ПДВ залишено без розгляду. Вказану ухвалу Апеляційним судом м. Києва скасовано та справу направлено на новий розгляд.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02.10.2006 року установчі документи ТОВ «КАС-М» та свідоцтво платника ПДВ визнано недійсними. Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 24.09.2007 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02.10.2006 року скасовано та ухвалено нове, яким позов про визнання недійсними установчих документів ТОВ «КАС-М» та свідоцтво платника ПДВ залишено без розгляду.

Таким чином, на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція визнала необґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) та на час складання податкових накладних, ТОВ «КАС-М» було зареєстроване суб'єктом підприємницької діяльності, включене до Державного реєстру підприємств та організацій за № 32669719, також було зареєстроване як платник податку на додану вартість і внесене до реєстру платників податку на додану вартість, подавало податкову звітність, сплачувало податки та не було ліквідоване.

Отже, аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми закону, суд приходить до висновку, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, є підставою для формування податкового кредиту, а нараховане позивачу ДПІ податкове зобов'язання та застосування штрафних санкцій належним чином суду не доведено.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Каштанове місто» до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно пункту 6 Прикінцевих ти перехідних положень КАС України після початку діяльності апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги в адміністративних справах, подані до відповідних апеляційних господарських судів, передаються цими судами до апеляційного адміністративного суду, якщо апеляційне провадження у справі ще не відкрито.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 69-72, 159-163, п. п. 6-7 Прикінцевих ти перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 13-23-6/0 від 21.03.2005 року задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 13-23-6/0 від 21.03.2005 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто»податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 250 000,0грн., в тому числі, основний платіж -166 666, 7грн. та штрафна санкція в сумі - 83 333, 3грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» (м. Київ, вул. Січневого повстання, 11, код ЄДРПОУ 31242154) судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 203 (двісті три) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 17 травня 2012 року.

Повний текст постанови складений 23 травня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Суддя господарського суду м. Києва К.І. Головіна