Рішення

від 22.10.2012 по справі 5017/2374/2012

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2374/2012

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від прокурора: Чалий М.Г. посвідчення №010 від 29.08.2012р.;

Від позивача (МВС України): не з'явився;

Від позивача (Військова частина 3012): Чернишова О.Т. за довіреністю від 23.01.2012р.;

Від відповідача: не з'явився, (представник відповідача - Шепітко Г.І. за довіреністю №312 від 02.10.2012р. був присутній у судовому засіданні 10.10.2012 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, в особі Військової частини 3012;

до відповідача: Комунального підприємства "Ланжерон";

про стягнення 9079,78 грн.;

в с т а н о в и в :

Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся із позовом в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, в особі Військової частини 3012 до Комунального підприємства "Ланжерон" про стягнення 9079,78 грн., посилаючись на наступне.

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 17 жовтня 2000 року №1138, Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом державної виконавчої влади і реалізує державну політику в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, організує і координує діяльність органів внутрішніх справ по боротьбі зі злочинністю, охороні громадського порядку і забезпеченню громадської безпеки. Як центральний орган виконавчої влади Міністерство внутрішніх справ уповноважено здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах.

Статтею 1 Закону України від 26 березня 1992 року «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України»визначено, що внутрішні війська входять до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначені для охорони та оборони важливих державних об'єктів, охорони виправно-трудових і лікувально-трудових установ, а також участі в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю. Згідно зі статтею 6 того ж Закону внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України складаються із з'єднань військових частин.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", дію якого поширено і на внутрішні війська МВС України, з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності, військові частини внутрішніх військ МВС України здійснюють господарську діяльність, яка, зокрема, передбачає надання послуг з охорони. Порядок здійснення військовими частинами господарської діяльності регламентований наказом Командуючого внутрішніми військами МВС України від 3 вересня 2003 року №340.

Таким чином, військові частини внутрішніх військ МВС України, у даному випадку - військова частина 3012, укладаючи договори в порядку здійснення господарської діяльності, мають на меті отримання додаткових джерел фінансування виключно на виконання покладених на них державою правоохоронних функцій, невиконання умов таких договорів завдає шкоду майновим інтересам Міністерства внутрішніх справ України, а звідси - й майновим інтересам держави.

Прокурор у позові зазначає, що з огляду на таке положення, враховуючи, що відповідно до ст.121 Конституції України та ст.ст. 20, 36 1 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді, в теперішній час є підстави для представництва військовим прокурором у господарському суді Одеської області інтересів держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та його структурного підрозділу - військової частини 3012, як сторони договору, у формі звернення до суду з цим позовом та участі прокурора в його розгляді.

Як зазначає прокурор у позові, необхідність представництва викликана наступними обставинами:

31 грудня 2009 року між військовою частиною 3012 (далі - позивач) та комунальним підприємством «Ланжерон» (далі - відповідач) був укладений договір №8 (надалі - Договір) про надання послуг по забезпеченню безпеки зі строком дії до 31 грудня 2010 року.

Згідно п. 1, п.п. 2.1.1 вказаного Договору позивач зобов'язався здійснювати забезпечення безпеки на території відповідача згідно дислокації об'єкту, за адресою: місто Одеса, пляж Ланжерон у встановлений час за планом комплексного використання сил та засобів.

Відповідно до п. 4.2 Договору вартість послуг по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить 5,00 грн., вартість послуг по забезпеченню безпеки за один місяць становить: за 28 днів - 6720 грн., 30 діб - 7200 грн., за 31 добу - 7440 грн.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди №1 від 5 січня 2010 року до договору № 8 від 31 грудня 2009 року даний договір вступає в дію з 15 січня 2010 року.

Відповідно до п.п. 3.1.1, 4.1 договору № 8 від 31 грудня 2009 року відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату наданих позивачем послуг шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 банківських днів після підписання акту наданих послуг та Табелю робочого часу.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського Кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначає прокурор у позові, протягом терміну дії угоди, військова частина 3012 справно виконувала зобов'язання згідно вказаної угоди, а саме виділяла військовослужбовців для надання послуг по забезпеченню безпеки комунального підприємства «Ланжерон».

Відповідач на порушення ст.ст. 526, 530 ЦК України свої договірні зобов'язання щодо здійснення оплати наданих послуг забезпечення безпеки на своїй території виконував не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 7440 грн., а саме за грудень 2010 року (акт виконаних робіт та рахунок №387 від 31.12.2010 року)

Як зазначає прокурор у позові, відповідно пункту 5.5 Договору, сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг із забезпечення безпеки, відповідачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь термін прострочення.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У зв'язку із простроченням виконання зобов'язання відповідачем щодо оплати наданих позивачем послуг забезпечення безпеки, відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, відповідачу була нарахована пеня на загальну суму 1639,78 грн.

Як зазначає прокурор у позові, за відповідачем на даний час рахується кредиторська заборгованість перед позивачем за надані послуги по забезпеченню безпеки на суму - 7440,00 грн. та з пені - на суму 1639,78 грн., а всього на загальну суму 9079 грн. 78 коп.

На думку прокурора, обґрунтованість позовних вимог підтверджується зібраними за ходом прокурорської перевірки та долученими до позовної заяви матеріалами, зокрема: копією договору № 8 від 31.12.2009 року; копією додаткової угоди №1 від 05.01.2010 року; розрахунком вартості послуг забезпечення безпеки на території відповідача; копією дислокації об'єктів; актом виконаних робіт по забезпеченню безпеки на об'єкті; копія рахунку за виконані роботи з грудень 2010 року; обґрунтованим розрахунком заборгованості за надані позивачем послуги по забезпеченню безпеки.

На підставі викладеного, посилаючись на ст.121 Конституції України, ст.ст. 20, 36 1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 626, 629 Цивільного Кодексу України прокурор просить стягнути з комунального підприємства «Ланжерон»на користь держави в особі військової частини 3012 заборгованість за договором №8 від 31 грудня 2009 року на суму 9079 грн. 78 коп., з яких: 7440,00 грн. - заборгованість перед позивачем за надані послуги по забезпеченню безпеки та 1639,78 грн. - пеня.

Під час розгляду справи 22.10.2012 р. представником військової частини надана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої військова частина просить стягнути з Відповідача заборгованість за вказаними Договором у загальній сумі 7712,32 грн. з яких, сума боргу складає 7440 грн. та сума пені -272,32 грн. Розрахунки стягнення приведені військовою частиною як у самій заяві так і в окремо наданому до заяви розрахунку пені.

Також до вказаної заяви військовою частиною надана довідка за підписом т.в.о. командира в/ч 3012, відповідно до якої військовою частиною наданий перелік наказів по військовій частині 3012 щодо виділення особового складу військової частини за вказаним Договором.

Відповідач в судове засідання 22.10.2012 року не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить його розпис у повідомленні на 22.10.2012 року. Причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не надав. Тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами згідно правил ст. 75 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10 жовтня 2012 року за клопотанням відповідача строк розгляду спору по справі продовжений на 15 днів до 25 жовтня 2012 року.

Вислухавши представника прокуратури та позивача ( в/ч 3012), проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, приведені прокурором вищевказані обставини справи повністю підтверджуються наданими доказами що є у справі -вказаним вище Договором підписаним обома сторонами; дислокацією об'єктів на яких виконується служба по забезпеченню безпеки військовою частиною 3012, розрахунком вартості забезпеченню безпеки на території „Замовника" військовою частиною 3012; розрахунком на оплату послуг по забезпеченню безпеки за грудень 2010 р.; актом виконаних робіт № 387 від 31 грудня 2010 року по забезпеченню безпеки на об'єкті, відповідно до якого згідно Договору № 8 від 31 грудня 2009 року „Виконавець„ виконав послуги по забезпечення безпеки території „Замовника" за адресою : м. Одеса, пляж Ланжерон, в грудні 2010 року кількістю 1488 чол. / год. на суму 7440- грн. Претензій між сторонами немає. "

З приведеного випливає що за вказаним Договором Позивач виконував зобов'язання щодо забезпечення безпеки на об'єкті охорони -пляж Ланжерон, а Відповідач за надані охоронні послуги не розрахувався, чим порушив як умови Договору так і приписи ст.ст. 525, 526 ЦК України, якими визначено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином, відповідно до умов Договору, та забороняється одностороння відмова від виконання договору.

Таким чином Відповідач повинен сплати вказану суму боргу. Враховуючи, що Відповідач своєчасно не сплатив вказану суму боргу йому на підставі п.5.5 Договору нараховано пеню в сумі 272, 32 грн., відповідно до приведеного розрахунку, який суд вважає правильним.

Зворотнього Відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

Аналізуючи вищевикладене у сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог Позивача і тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32,33,43,44,49,82-85 ГПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, в особі Військової частини 3012 - задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Ланжерон»(65014, м.Одеса, пляж «Ланжерон»,23 адмін.будівля, кімната 1; ідентифікаційний код 30418564, р/р 26008312026 АК «Південний», в м.Одесі, МФО 328209) на користь держави в особі Військової частини 3012 (65098, м.Одеса, вул.Промислова,22; код ЗКПО 23314215) заборгованість за договором №8 від 31 грудня 2009 року у розмірі 7440 (сім тисяч чотириста сорок) грн., пеню у сумі 272 (двісті сімдесят дві) грн. 32 коп.

Стягнути з комунального підприємства «Ланжерон»(65014, м.Одеса, пляж «Ланжерон»,23 адмін.будівля, кімната 1; ідентифікаційний код 30418564, р/р 26008312026 АК «Південний», в м.Одесі, МФО 328209) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, рахунок № 31210206783008, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації: 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн.50 коп.

Повне рішення складено 29.10.2012р.

Суддя Никифорчук М.І.