Рішення

від 25.10.2012 по справі 5023/4168/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4168/12 вх. № 4168/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Бобришевої Н.М.,

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Фалбі - Харків", м. Харків

до ТОВ "Парітек", м. Харків

про стягнення коштів 80 705,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року ТОВ "Фалбі - Харків" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Парітек" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 64 851,32 грн., пеню - 13 241,22 грн., 3 % річних - 2 612,56 грн., а також витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі - продажу № 79/11 від 01.01.2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2012 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.10.2012 року о 09:45 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.10.2012 року розгляд справи було відкладено до 25.10.2012 року до 10:00 год.

19 жовтня 2012 року до суду надійшла заява ТОВ "Фалбі - Харків" про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 64 851,32 грн., пеню - 4 957,23 грн., 3 % річних - 2 612,56 грн.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд продовжує розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.

У призначеному судовому засіданні 25.10.2012 року представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Відповідач, повідомлений належним чином, у призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов та інші витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Так, 01.01.2011 року між ТОВ "Фалбі - Харків" (надалі - Продавець) та ТОВ "Парітек" (надалі - Покупець) був укладений договір купівлі - продажу № 79/11 (надалі - Договір).

Відповідно до умов зазначеного Договору, Продавець зобов'язався забезпечити поставку лікарських препаратів, засобів санітарії, гігієни та виробів медичного призначення (товару), а Покупець - прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно п. 1.2. Договору, поставка товару, асортимент, кількість та ціна якого зазначені в накладних та інших супровідних документах, які є невід'ємною частиною Договору, здійснюється частинами (партіями) шляхом централізовано - кільцевих перевезень.

Відповідно до п. 2.2. Договору, Покупець зобов'язався отримати товар та оплатити його вартість шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця в національній валюті України - гривні та в терміни зазначені в супровідних документах, які є невід'ємною частиною Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 363 456,49, що підтверджується відповідними накладними доданими до матеріалів справи.

Між тим, відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 70 291,74 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 30.07.2011 року (т.1 а.с.20).

Зазначений акт підписаний представниками підприємств та скріплений відповідними печатками.

Судом встановлено, що після підписання вищезазначеного акту відповідачем була проведена часткова оплата заборгованості за поставлений товар, у зв'язку з чим сума боргу на момент пред'явлення позову склала 64 851,32 грн.

Суд, надаючи правову оцінку позовним вимогам, зазначає наступне.

Як було зазначено вище, умовами Договору сторони погодили поставку товару шляхом централізовано - кільцевих перевезень.

При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Що стосується безпосередньо поняття "централізовано-кільцеві перевезення", то його роз'яснено в листі Мінфіну України від 05.03.2002 року № 053-2930 (v2930201-02), відповідно до якого - це перевезення, за якими вантажовідправником (товаровиробником, товаропостачальником тощо) здійснюється систематичне завезення товарно-матеріальних цінностей за узгодженими на певний період параметрами (кількість, асортимент, час тощо) за адресою одного чи більше замовників (юридичних осіб або їх відділень, дільниць, філій).

Водночас будь-які роз'яснення щодо тлумачення таких критеріїв, як "систематичне завезення" та "узгодження на певний період", на сьогодні відсутні. Через таку невизначеність, наприклад, уже третя поставка цінностей через певний проміжок часу може розглядатися як систематичне завезення.

Тому для обґрунтування відпуску цінностей без довіреності доцільніше безпосередньо в договорі зазначити, що поставка цінностей здійснюється централізовано-кільцевим завезенням.

Як вбачається з матеріалів справи, товаро - транспортні накладні підписані представником ТОВ "Парітек" та скріплені відповідною печаткою підприємства, що в свою чергу є належним доказом отримання товару відповідачем.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що сума боргу за поставлений позивачем товар в розмірі 64 851,32 грн. відповідачем не погашена, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення основної заборговані є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Пунктом 3.2. Договору, сторони обумовили, що у випадку порушення терміну платежу, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Так, частиною шостою ст. 232 ГК України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи із змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша ст. 233 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовується загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

Зі змістом п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відттак частина шоста ст. 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права - встановлюється ЦК України.

Водночас суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З огляду на те, що такої заяви від сторін не надходило, строки позовної давності щодо стягнення пені в даному спорі судом не застосовуються на підставі ч. 3 ст. 267 ЦК України.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та відповідно до якого належна до сплати сума становить 4 957,23 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Позивачем до матеріалів справи наданий обґрунтований розрахунок 3 % річних за весь період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по кожній поставці товару, відповідно до якого належною до сплати сумою відсотків є 2 612,56 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4 957,23 грн. та 3 % річних в розмірі 2 612,56 грн. відповідають нормам чинного законодавства та підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. на відповідача, оскільки спір було доведено до суду внаслідок неправильних дій останнього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийнтяти до розглляду заяву ТОВ "Фалбі - Харків" про уточнення позовних вимог від 19.10.2012 року.

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ТОВ "Парітек" (61036, м. Харків, вул. Матросова, 20, р/р 2600206161899 в ПАТ КБ "Правекс - Банк", м. Київ, МФО 3321983, код 32033367) на користь ТОВ "Фалбі - Харків" (61115, м. Харків, пр-т Косіора,122-а, р/р 26008000121251 в ХФ Укрексімбанку, МФО 351618, код 33676381) суму основної заборгованості - 64 851,32 грн., пеню - 4 957,23 грн., 3 % річних - 2 612,56 грн., а також судовий збір в сумі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.10.2012 р.

Суддя Лаврова Л.С.

справа № 5023/4168/12