Рішення

від 25.10.2012 по справі 11пн/5014/2422/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.10.12 Справа № 11пн/5014/2422/2012

За позовом Луганської шахтобудівельної територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості, м. Луганськ

до Державного закладу "Луганський державний медичний університет", м. Луганськ

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міське комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації, м. Луганськ

про визнання права власності

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача -Ніколенко К.В., дов. № 01/11 від 01.11.2011;

від відповідача - не прибув;

від 3-ї особи -Дудник К.М., дов. від 31.01.2012;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання за Луганською шахтобудівельної територіальною організацією профспілки працівників вугільної промисловості права власності на будівлю спортивної зали загальною площею 176,8 кв. м, з тамбуром, огорожею, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. 15-я Лінія, № 1 "б".

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що спірне майно збудоване за замовлення Луганського обласного комітету профспілки робітників вугільної промисловості з подальшою передачею його в профспілкові органи; постановою Ленінського районного суду м. Луганська у справі № 2а-235/12 від 06.07.2012 скасовано в частині оформлення за відповідачем права власності на спірне майно. За доводами позивача перебування спірного майна на балансі відповідача у справі не є безспірною ознакою права власності відповідача на це майно.

Відповідач явку свого повноважного представника у засідання суду повторно не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

На адресу суду від відповідача надійшло письмове клопотання від 24.10.2012 № 01.06/2426 про відкладення слухання справ «у зв'язку з лікарняним листом відповідача».

Яким чином юридична особа може мати лікарняний лист, у клопотанні відповідача не зазначено. Документального підтвердження викладених у клопотанні доводів відповідач не надав. Інших поважних причин неможливості явки в судове засідання свого повноважного представника відповідач суду не навів.

З урахуванням викладеного вище, а також думки присутніх в судовому засіданні учасників судового процесу суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача у справі.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідач не надав, внаслідок чого справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Письмовим відзивом від 25.10.2012 № 15/43-1308 на позовну заяву МКП БТІ повідомило про присвоєння спірному майну адреси м. Луганськ, вул. 15-я Лінія, №1 «б»та питання щодо вирішення спору залишило на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

Постановою президії Луганського обласного комітету профспілки робітників вугільної промисловості від 13.06.1968, протокол № 27 (а.с. 23), у зв'язку із введенням в експлуатацію двох житлових будинків по вулиці 3-я Донєцкая прийняте рішення про будівництво спортивної зали для шахтобудівельників та членів їхніх сімей з подальшою передачею його у профспілкові органи.

Будівництво спортзалу здійснювалось у 1968-1969 роках Шахтобудівельним управлінням № 4 Тресту «Кадієвшахтобуд»на замовлення Луганського обласного комітету профспілки робітників вугільної промисловості, правонаступником якого є позивач у даній справі, відповідно до вищезазначеної постанови.

Фактичне виконання та закінчення будівництва спірного майна підтверджено наявним у матеріалах справи Актом робочої комісії про прийняття закінченої будівництвом будівлі спортивного залу за адресою м. Луганськ, вул. 3-я Донєцкая (а.с. 24) від 15.10.1969. Замовником вказаних робіт в Акті зазначений обласний комітет профспілок.

Робочу комісію з прийняття закінченого будівництвом об'єкту створено на підставі постанови президії обкому профспілки від 15.08.1969 № 58 (а.с. 25).

02.03.1988 будівля спортивної зали загальною площею 176,8 кв. м, розташована за адресою м. Ворошиловград, вул. 3-я Донєцкая, біля будинку №1, на підставі постанови № 9 президії Ворошиловградського шахтобудівельного територіального комітету профспілки робочих вугільної промисловості прийнята на баланс територіального комітету профспілки робітників вугільної промисловості (а. с. 9).

Правовстановлюючі документи на вказану будівлю на той час позивачем не оформлювались, право власності не реєструвалось.

Як зазначає позивач, інші документи, які стосуються вказаної будівлі спортивного залу, з 1989 року по теперішній час у позивача не збереглись; на теперішній час вказана будівля ніким не експлуатується, перебуває в антисанітарному стані та потребує капітального ремонту; до позивача постійно звертаються мешканці сусідніх будинків, члени профспілки, з вимогою про приведення будівлі в придатний для експлуатації стан (акт мешканців від 10.08.2010).

Крім того, як зазначає позивач, з рішення господарського суду Луганської області від 22.09.2010 у справі № 8/114 пн, яке було залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2010, позивач дізнався, що дана будівля перебуває на балансі відповідача, але позивач спірну будівлю на баланс не передавав та вважав себе власником спірної будівлі.

Як встановлено судом, вказаними судовими рішеннями встановлено факт відсутності у Державного закладу "Луганський державний медичний університет" та у Регіонального управління Фонду державного майна України по Луганській області доказів права державної власності на нежитлову одноповерхову будівлю спортзалу площею 176,8 кв. м, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. 3 -тя Донецька, 1б, а також визнано недійсними результати конкурсу на право оренди зазначеного нерухомого майна, оформлені протоколом конкурсної комісії від 09.07.2009. Крім того, визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 27.08.2009 № 003318/09, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та товариством з обмеженою відповідальністю «Титул-Сіті».

Таким чином, вказаними судовими рішеннями встановлено, що будівля спортивного залу не є об'єктом державної власності та не належить відповідачу.

Як зазначає позивач, на теперішній час він не має можливості оформити правовстановлюючі документи на спірне майно, оскільки документи, які є у позивача, не відповідають переліку правовстановлюючих документів, що підлягають реєстрації права власності в БТІ, що підтверджується листом МКП БТІ від 09.09.2010 №15/43-1646, але у листі співробітники БТІ допустилися помилки та у відмові зазначили не вірно адресу, замість вул. 3-я Донєцкая, 1 б зазначили 1 «а».

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що відповідачем отримане свідоцтво про право власності від 21.09.2011 на будівлю спортивної зали загальною площею 176,8 кв. м з тамбуром, огорожею, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. 15-я Лінія, №1 «б»(а.с. 42), видане Управлінням комунального майна Луганської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 19.09.2011 р. № 286 , яким поштову адресу будівлі було змінено з вул. 3-я Донецька, 1 б на вул. 15-я Лінія, №1 «б».

25.11.2011 відповідач зареєстрував право власності на спірне майно (а.с. 43).

06.07.2012 Ленінським районним судом м. Луганська у справі № 2а-235/12 прийнято постанову про скасування рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 19.09.2011 № 286 в частині оформлення права власності за державою в особі Міністерства охорони здоров'я України на будівлю спортивної зали, загальною площею 176,8 кв. м з тамбуром, огорожею, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. 15-я Лінія, №1 «б»з видачею свідоцтва (п.п. 22.20 п. 2) (а.с. 44 -49).

Вказане судове рішення залишене без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 у справі № 2а-235/12/1213.

Крім того, відповідачу відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ЛГ № 000127/4 (а.с. 50 - 53) надано у постійне користування земельну ділянку для розміщення ігрового спортивного залу по вул. 15-та Лінія, 1 б, у зв'язку з тим, що будівля ігрового залу перебуває на балансі відповідача. При цьому дана будівля на час видання державного акту мала адресу м. Луганськ, вул. 3-я Донєцкая, 1 б.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що будівництво спірного майна завершено у 1969 році, а державний акт на право постійного користування землею видано 21.10.1996, тобто майже через 30 років після вводу спірного майна в експлуатацію.

Вважаючи себе власником спірного майна, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач заперечень на позов не надав, а також не скористався правом участі в судовому засіданні свого повноважного представника.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників учасників судового процесу, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.02.2002 за № 157/6445.

Чинним на дату будівництва та вводу спірного майна в експлуатацію законодавством не було передбачено обов 'язкової наявності у власника нерухомого майна інших правовстановлюючих документів, крім акту робочої комісії про прийняття закінченого будівництвом нерухомого майна, а також розпоряджень (постанов) про передачу збудованого такого майна відповідним установам та організаціям.

З матеріалів справи вбачається, що будівництво спірного нерухомого майна здійснювалось у 1968-1969 роках Шахтобудівельним управлінням № 4 Тресту «Кадієвшахтобуд» на замовлення Луганського обласного комітету профспілки робітників вугільної промисловості, що підтверджено наявними у матеріалах справи постановою президії Луганського обласного комітету профспілки робітників вугільної промисловості від 13.06.1968, протокол № 27, актом робочої комісії про прийняття закінченої будівництвом будівлі. Робочу комісію з прийняття закінченого будівництвом об'єкту створено на підставі постанови президії обкому профспілки від 15.08.1969 № 58.

Станом на час закінчення будівництва спірного майна право власності на нього не потребувало державної реєстрації у відповідних державних органах.

Вказані обставини відповідач під час судового розгляду справи не спростував.

Матеріали справи та її фактичні обставини свідчать, що право власності на спірне майно відповідачем зареєстроване лише у 2011 році на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 19.09.2011 № 286, яке в подальшому саме у частині оформлення за відповідачем права власності на спірне майно було скасоване зазначеною вище постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 06.07.2012. Вказане судове рішення набрало законної сили.

Інших документів, що підтверджували б право власності відповідача на спірне нерухоме майно, відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Перебування майна на балансі у відповідача спірного об'єкта нерухомого майна ще не є безспірною ознакою його права власності, оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).

Крім того, відповідачем суду не надано документального підтвердження передачі будівлі спортивної зали на баланс відповідача.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не витікає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Право власності на нову річ, виготовлену (створену) особою, придбавається нею, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на спірне майно, оскільки матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт будівництва спірного майна саме для шахтобудівельників та членів їхніх сімей з подальшою передачею його у профспілкові органи.

Надання відповідачеві у постійне користування земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно, здійснене майже через 30 років після закінчення його будівництва і не впливає на факт належності спірного майна позивачеві. Вказану земельну ділянку не було заздалегідь надано для будівництва спірного майна.

Фактичне виконання та закінчення будівництва спірного майна підтверджено наявним у матеріалах справи Актом робочої комісії про прийняття закінченої будівництвом будівлі спортивного залу за адресою м. Луганськ, вул. 3-я Донєцкая від 15.10.1969. Замовником вказаних робіт в Акті зазначений обласний комітет профспілок.

Відповідачем жодних документів щодо будівництва спірного майна не надано.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про доведеність матеріалами справи, її фактичними обставинами права власності позивача на спірне нерухоме майно, а також доведеність факту порушення відповідачем вказаного права власності, яке підлягає захисту.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються судом на відповідача у справі з урахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати за Луганською шахтобудівельною територіальною організацією профспілки працівників вугільної промисловості, м. Луганськ, вул. Новосьолова, 2а, код 02662047, право власності на будівлю спортивної зали загальною площею 176,8 кв. м з тамбуром, огорожею, розташовану за адресою м. Луганськ, вул. 15-я Лінія, №1 «б» .

3. Стягнути з Державного закладу «Луганський державний медичний університет», м. Луганськ, вул. 50-річчя оборони Луганська, 1, код 02010675, на користь Луганської шахтобудівельної територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості, м. Луганськ, вул. Новосьолова, 2а, код 02662047 , судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп., видати позивачеві наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 25.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повне рішення суду складене та підписане 30.10.2012.

Суддя М.О. Москаленко