Рішення

від 19.10.2012 по справі 5011-41/11377-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/11377-2012 19.10.12

За позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергоорбіс» ПроСтягнення 4 761,12 Суддя Спичак О.М

Представники сторін:

від позивача: Будова Н.М. -дов. № 3081 від 03.09.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоорбіс»про стягнення 4 761,12 грн.

Ухвалою від 20.08.2012 року було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.09.2012 року.

Представник позивача 24.09.2012 року подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, пор час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 19.10.2012 року.

У судовому засіданні 19.10.2012 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання 19.10.2012 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.10.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2009 р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № ЕО-0000225 на суму 4 761,12 грн. за поставку проводу АВВГ 3*50+1*25 в кількості 140 м.

18.08.2009 р. Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна Залізниця», відокремленим підрозділом якого є моторвагонне депо Фастів-1, у відповідності до виставленого рахунку-фактури № ЕО-0000225 від 12.08.2012 р., здійснено попередню оплату 4 761,12 грн. за поставку проводу АВВГ 3*50+1*25 в кількості 140 м.

21.07.2011 р. відокремленим підрозділом залізниці -моторвагонним депо Фастів-1 на адресу відповідача було направлено лист № 460 з вимогою повернути 4 761,12 або поставити провід АВВГ 3*50+1*25 в кількості 140 м.

У зв'язку з не поставкою відповідачем продукції згідно рахунку-фактури № ЕО-0000225 від 12.08.2012 р., позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № ню-16-311/11 від 05.09.2011 р. з вимогою повернути 4 761,12 грн. за невиконання зобов'язань з поставки товару.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було повернено суму попередньої оплати, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 4 761,12 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був оплачений рахунки-фактури у відповідності до якого мав бути поставлений товар, проте відповідач в порушення норм чинного законодавства товар не поставив.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 05.09.2011 р. на адресу відповідача було направлено претензію № ню-16-311/11 з вимогою повернути 4 761,12 грн. попередньої оплати у зв'язку з невиконання зобов'язань з поставки товару. Проте відповідач вимоги претензії не виконав.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 4 761,12 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоорбіс»(місцезнаходження : 01034, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б, код ЄДРПОУ 35829929) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(місцезнаходження: 01034, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Лисенка, б. 6, код ЄДРПОУ 04713033) 4 761 (чотири тисячі сімсот шістдесят одну) грн. 12 коп. основного боргу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

24.10.2012 року

Суддя О.М. Спичак