Рішення

від 18.10.2012 по справі 5023/3771/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3771/12 вх. № 3771/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю :

прокурора - Ольховського М.М. (посвідчення №001124 від 21 серпня 2012 року)

позивача -1 - не з'явився

позивача -2 - Падалки О.О. (довіреність №38-4425/395 від 23 листопада 2010 року)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Прокурора Червонозаводського району м.Харкова в інтересах держави в особі :

1. Харківської міської ради, м.Харків

2. Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Алма", м.Харків

про стягнення 18865,24 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Червонозаводського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (Позивач-1) та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (Позивач-2) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Алма" (Відповідач) суми заборгованості у розмірі 18865,24 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору №4648 про постачання теплової енергії, укладеного 01 лютого 2002 року між Позивачем-2 та Відповідачем. Крім того, Прокурор просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 серпня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 вересня 2012 року.

21 вересня 2012 року представник Відповідача надав через канцелярію суду відзив (вх. №15917), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що звернення прокуратури з відповідним позовом є необгрунтованим, оскільки спірні відносини, на його думку, не пов'язані з Державним бюджетом України, а прокурор не має права подавати відповідний позов та у зв'язку з цим просив суд залишити позов без розгляду в порядку п.1 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України. До того ж, зазначив, що прокуратура та Позивач-2 ухилились від проведення звірки взаєморозрахунків та не направили своїх повноважних представників до Відповідача, у зв'язку з чим останній надав для долучення до матеріалів справи свій варіант проекту акту звірки взаєморозрахунків, та копії платіжних доручень, як доказ часткової сплати заборгованості у розмірі 6000,00 гривень за спірним договором. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

25 вересня 2012 року представник прокуратури надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №16127) витребувані судом документи на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

25 вересня 2012 року представник Позивача-2 надав через канцелярію суду клопотання (вх. №16134), в якому зазначив про часткову сплату Відповідачем суми заборгованості у розмірі 6000,00 гривень, у зв'язку з чим просив суд припинити провадження у справі в цій частині позову, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. До того ж, надав для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Також, 25 вересня 2012 року представник Відповідача надав через канцелярію суду клопотання (вх. №16135), в якому просив суд зупинити провадження у справі до винесення рішення по справі №5023/4078/12, в якій вирішиться питання щодо стягнення заборгованості з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на його користь за договором №4648 від 01 лютого 2002 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 вересня 2012 року було відкладено розгляд справи на 18 жовтня 2012 року.

08 жовтня 2012 року представник Позивача-1 надав через канцелярію суду пояснення (вх. №15942), в яких підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, останній просив суд розглядати справу без участі свого представника.

16 жовтня 2012 року представник Позивача-2 надав через канцелярію суду пояснення (вх. №16774), в яких заперечував проти залишення позову без розгляду, оскільки вважає позицію Відповідача у наданому ним відзиві помилковою та такою, що суперечить нормам процесуального права, проти клопотання Відповідача щодо зупинення провадження у справі до винесення рішення по справі №5023/4078/12 заперечував, оскільки відповідне рішення було винесено 10 жовтня 2012 року, яким у позові було відмовлено повнстю. У зв'язку з викладеним Позивач-2 просив суд задовльнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також, 16 жовтня 2012 року представник прокуратури надав через канцелярію суду пояснення (вх. №16756), в яких заперечував проти залишення позову без розгляду, оскільки фінансовий стан Позивача-2, що склався через масові платежі, перешкоджає надходженню коштів до бюджету і порушує інтереси Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування і безпосередньо зачіпає інтереси держави, а тому представництво відповідних інтересів органами прокуратури вважає обгрунтованим та законним. У зв'язку із зазначеним у поясненнях, просив суд задовльнити позовні вимоги у повному обсязі.

17 жовтня 2012 року представник Відповідача надав через канцелярію суду клопотання (вх. №16940), в якому просив суд продовжити строк розгляду спору та відкласти розгляд справи на іншу дату, надати можливість підготувати додаткові пояснення,

18 жовтня 2012 року представник Позивача-2 надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №17054) копію рішення по справі №5023/4078/12 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Алма" до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення 10751,09 гривень, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено наданий документ та долучено до матеріалів справи.

Також, 18 жовтня 2012 року представник Позивача-2 надав через канцелярію суду клопотання (вх. №17054), в якому зазначив, що при складанні розрахунку заборгованості по даній справі ним було допущено описку, а саме, не вірно вказано суму заборгованості за період з 01 жовтня 2011 року по 01 травня 2012 року у розмірі 18609,62 гривень, а тому просив суд вважати вірною у відповідному розрахунку суму заборгованості у розмірі 18865,24 гривень. Судом було досліджено та задоволено відповідне клопотання, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник прокуратури у відкритому судовому засіданні 18 жовтня 2012 року проти клопотання Відповідача про залишення позову без розгляду заперечував. Вважав його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник Позивача-2 у відкритому судовому засіданні 18 жовтня 2012 року проти клопотання Відповідача про залишення позову без розгляду заперечував. Вважав його безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Суд, розглянувши клопотання Відповідача про залишення позову без розгляду, зазначає наступне.

Згідно з п.2 ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 123 Конституції України закріплено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначається законом.

Відповідно до вимог ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Необхідність захисту інтересів держави та органу місцевого самоврядування покладає на прокуратуру обов'язок представництва держави та органа місцевого самоврядування в суді відповідно до ч.2 ст.121 Конституції України.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", згідно із п.1.1 Статуту, засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів України, та належить до комунальної власності територіальної громади м.Харкова відповідно до рішення №191/03 від 24 вересня 2003 року XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова".

Відповідно до ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади м.Харкова.

Відповідно до ст.17 вищевказаного Закону, відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Метою діяльності Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" є задоволення потреб населення міста Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду, оскільки позовну заяву подано прокурором Червонозаводського району м.Харкова в інтересах держави законно, та підписано самим прокурором, тобто повноважною особою на вчинення відповідних дій, а тому суд відмовляє у задоволенні вищезазначеного клопотання Відповідача.

Представник прокуратури у відкритому судовому засіданні 18 жовтня 2012 року проти клопотання Відповідача про зупинення провадження у даній справі заперечував. Вважав його безпідставним.

Представник Позивача-2 у відкритому судовому засіданні 18 жовтня 2012 року проти клопотання Відповідача про зупинення провадження у даній справі заперечував. Вважав його безпідставним.

Суд, розглянувши клопотання Відповідача про зупинення провадження у даній справі, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач просив суд зупинити провадження у даній справі до винесення рішення по справі №5023/4078/12. Оскільки рішення по справі №5023/4078/12 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Алма" до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення 10751,09 гривень було винесено 10 жовтня 2012 року, яким в задоволенні позову було відмовлено повністю, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі №5023/3771/12, та відмовляє Відповідачу в задоволенні відповідного клопотання.

Представник прокуратури у відкритому судовому засіданні 18 жовтня 2012 року проти клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору заперечував. Вважав його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник Позивача-2 у відкритому судовому засіданні 18 жовтня 2012 року проти клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору заперечував. Вважав його безпідставним, та звертав увагу суду на факт затягування судового процесу з боку Відповідача.

Суд, розглянувши клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору, зазначає наступне.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Зокрема, частина 3 відповідної статті не визначає переліку таких випадків. У вирішенні питання про те, чи є той чи інший випадок винятковим, суд враховує обставини справи, її складність, кількість учасників судового процесу, їх місцезнаходження, обсяг доказів, що підлягають оцінці судом, тощо. Водночас суд не зобов'язаний задовольняти копотання сторони про продовження строку розгляду справи, якщо вважає, що справа може бути розглянута у строк, установлений нормами Господарського процесуального кодексу України.

Отже, у даному випадку, на думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд звертає увагу, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду даного спору, а тому суд відмовляє у задоволенні відповідного клопотання Відповідача.

Представник прокуратури у відкритому судовому засіданні 18 жовтня 2012 року підтримав клопотання Позивача-2 про припинення провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 6000,00 гривень, та наполягав на його задоволенні.

Представник Позивача-2 у відкритому судовому засіданні 18 жовтня 2012 року підтримав надане клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 6000,00 гривень, та просив суд задовольнити його в порядку ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши надану заяву Позивача-2 про припинення провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 6000,00 гривень, дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем на момент розгляду справи було сплачено частково суму заборгованості у розмірі 6000,00 гривень за спірним договором, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- п/д №1028 від 17 вересня 2012 року на суму 1000,00 гривень;

- п/д №1037 від 18 вересня 2012 року на суму 1000,00 гривень;

- п/д №1043 від 19 вересня 2012 року на суму 1000,00 гривень;

- п/д №1051 від 20 вересня 2012 року на суму 2000,00 гривень;

- п/д №1061 від 21 вересня 2012 року на суму 1000,00 гривень.

До того ж, відповідний факт сплати та зарахування заборгованості підтверджує і сам Позивач-2.

Враховуючи викладене, суд, роз'яснивши представникам прокуратури та Позивача-2 наслідки припинення провадження у справі, а саме, про недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет, із тих же підстав, припиняє провадження у даній справі щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 6000,00 гривень, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Представник прокуратури у відкритому судовому засіданні 18 жовтня 2012 року наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач-1 у відкрите судове засідання 18 жовтня 2012 року свого представника не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 04 жовтня 2012 року.

Представник Позивача-2 у відкритому судовому засіданні 18 жовтня 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 18 жовтня 2012 року свого представника не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, а тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі Позивача-1 та Відповідача за наявними в ній матеріалами.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та Позивача-2, встановив наступне.

01 лютого 2002 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (Позивач-2) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Алма" (Відповідач) був укладений тимчасовий договір №4648 про постачання теплової енергії. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов даного договору, Позивач-2 (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати Відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних останньому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. відповідного договору, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 даного договору.

Відповідно до п.6.3. договору, Відповідач зобов'язався за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачувати попередню оплату вартості необхідного обсягу теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач-2 свої зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, здійснив відпуск теплової енергії Відповідачу, та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.

Факт споживання Відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення опалення у житловому будинку, в якому розташовані приміщення Відповідача за адресою: м.Харків, пров.Соляниківський,7. Акт на включення опалення №178/7790-В від 16 жовтня 2011 року (а.с.20), та акт №178/7013-В від 09 квітня 2012 року на відключення опалення (а.с.21) підписані представниками сторін.

Факт направлення рахунків на оплату спожитої теплової енергії на адресу Відповідача підтверджується супровідним листом №349 від 05 червня 2012 року (а.с.19) та відповідними рахунками-фактурами, виставленими до сплати Відповідачу (а.с.12-18).

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з жовтня 2011 року по травень 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 18865,24 гривень, яка до цього часу погашена частково на суму 6000,00 гривень. Доказів на підтвердження оплати заборгованості у розмірі 12865,24 гривень за спірний період Відповідач до суду не надав.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивачів щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 12865,24 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.ст.121, 123, 129 Конституції України, ст.ст.526, 599, 629 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 79, 80, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Алма" (61039, м.Харків, вул.Шмідта Отто, буд.7, код ЄДРПОУ 30291174, р/р №26002000090642 у ПуАТ "ФідоБанк", МФО 300175) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р №260333012313 у ВАТ "Держаний ощадний банк України" м.Харкова, МФО 351588) суму заборгованості у розмірі 12865,24 гривень.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Алма" (61039, м.Харків, вул.Шмідта Отто, буд.7, код ЄДРПОУ 30291174, р/р №26002000090642 у ПуАТ "ФідоБанк", МФО 300175) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління держаної казначейської служби у Дзержинському районі м.Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління держаної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1609,50 гривень судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі №5023/3771/12 в частині стягнення 6000,00 гривень заборгованості, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23 жовтня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №5023/3771/12