Постанова

від 23.10.2012 по справі 30/5005/6097/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2012 року Справа № 30/5005/6097/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників:

позивача: Євтушок Т.А.- предст., дов. від 26.09.2012 року

відповідачів: 1. ОСОБА_2- предст., дов.№654 від 03.04.2012 року

2. Самсунь І.М.- предст., дов. від 23.04.2012 року

3. Юрченко Я.О.- предст., дов.№7/11-2533 від 23.12.2011 року

4. Юрченко Я.О.- предст., дов.№711-2533 від 23.12.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (м. Дніпропетровськ) і Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2012р. у справі №30/5005/6097/2012

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Широта»(м. Дніпропетровськ)

до: 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (м. Дніпропетровськ)

2. Комунального підприємства «Міськавтопарк»Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

3. Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

4. Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

про : визнання недійсним договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування, визнання незаконними та скасування в частині рішень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2012 року по справі №30/5005/6097/2012 був задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю «Широта»(м. Дніпропетровськ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (м. Дніпропетровськ), комунального підприємства «Міськавтопарк»Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ), Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ), виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) і визнаний недійсним договір №199 АП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування", укладений 27.02.2012 року між комунальним підприємством "Міськавтопарк" Дніпропетровської міської ради і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 стосовно майданчика для паркування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2 875 м 2 ; визнане незаконним та скасоване рішення сесії Дніпропетровської міської ради ІV скликання від 28.12.2011 року №9/19 "Про внесення змін до Положення про порядок справляння збору за місця для паркування транспортних засобів на території міста" в частині затвердження в Додатку №3 в Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та проведення діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, які не розташовано у центральній частині міста та не облаштовано технічними пристроями обмеження в'їзду для окремих місць паркування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2 875 м 2 ; визнане незаконним та скасоване рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.05.2012 року №452 "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську" в частині затвердження в Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську, майданчика для паркування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2 875 м 2 . Крім того, з відповідачів на користь позивача стягнуто витрати по сплаті судового збору по 268 грн. 25 коп. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (відповідач-1) і Дніпропетровська міська рада (відповідач-3) подали апеляційну скаргу, у яких просять скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2012 року по справі №30/5005/6097/2012 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач-1 в апеляційній скарзі зазначає, що суд безпідставно визнав встановленою обставину відведення Комунальному підприємству гаражного і технічного обслуговування земельної ділянки під організацію автостоянки і отримання вказаним підприємством всіх дозвільних документів. Суд також неправильно застосував положення ст.120 Земельного кодексу України і ст.377 ЦК України, оскільки попередній власник не мав у користуванні земельної ділянки, що виключало перехід права власності на нерухоме майно. Суд також безпідставно не припинив провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання частково незаконними і часткового скасування рішень міської ради і її виконавчого комітету, оскільки дані рішення повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Відповідач-1 також зазначає, що правочин не набрав чинності, тому не міг бути визнаний недійсним судом.

Відповідач-3 в апеляційній скарзі зазначає, що судом порушено норми ст.63 ГПК України і не повернуто позовну заяву у зв'язку з порушенням правил поєднання вимог, які розглядаються за правилами різних видів судочинства (господарського і адміністративного). Судом також не були досліджені умови договору купівлі продажу, за яким ТОВ «Широта»придбало нерухоме майно, оскільки продаж мощення даним договором передбачена не була. Позивачем також не було надано доказів правомірності користування попереднім власником нерухомого майна земельною ділянкою, на якій це майно розташоване. Відповідач-3 вважає, що позивачем обраний неправильний спосіб захисту порушеного права і це є підставою відмови в позові.

Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Широта»(м. Дніпропетровськ) -у відзиву на апеляційні скарги і представник позивача у судовому засіданні зазначив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Судом були правильно застосовані відповідні нормативні акти, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Відповідач-2 -комунальне підприємство «Міськавтопарк»Дніпропетровської міської ради -у відзиві на апеляційну скаргу і представник відповідача-2 у судовому засіданні пояснив, що підтримує доводи апеляційних скарг і вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а в задоволені позовних вимог слід відмовити.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.12.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Широта»придбало у приватного підприємства «НК Три королі»будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1: А-2 (поз. 1-4) будівля охорони, площею 29,0 м2, сходи, літ а, тераса літ.а', навіс літ. Б, навіс літ. В, навіс літ. Г, гаражі (тимчас.) літ. Д, Ж, 3, К, Л, М, Н, Н, О, П, Р, У, Ф, Ц, Ч, Ш, Ю, навіс літ. Т, убиральня літ. Щ, навіс літ. Я, навіс літ.2А, навіс літ.2Б, сарай (тимчас) літ.2В-2, ангар (тимчас) літ.2Г, сараї (тимчас) літ.2Д, 2Е, 2Ж, огорожа №№1,2,4,6,8-11,13, 14, ворота, хвіртка, мостіння-І.

Право власності позивача на зазначені вище об'єкти підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №28703152 від 18.01.2011 року (а.с. 86).

Тобто, предметом вказаного договору купівлі-продажу нерухомості є будівлі та споруди, у тому числі опис допоміжних складових об'єкту нерухомості, до якого входить і мостіння - асфальт.

Площа об'єктів нерухомості із врахуванням допоміжних складових зазначена в технічному паспорті. Згідно технічного паспорту загальна площа під будівлями, спорудами займає 2338,0 м 2 , під дорожнім покриттям 10044,00 м 2 , загальна площа земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомості становить 12382,0 м 2 .

Як правильно зазначив місцевий господарський суд із посиланням на Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127 замощенням є спеціальне покриття вздовж зовнішнього боку стін будинку для захисту фундаментів від атмосферних опадів. Замощення виконується на власному фундаменті - утрамбованому щебені по ущільненому ґрунтовому покриттю (глиняний замок) за допомогою бетонного чи асфальтобетонного покриття (відсутність замощення суттєво впливає на довговічність експлуатації будинку і тому фіксується в матеріалах інвентаризації детально). Асфальтобетонне покриття використовується як складова об'єктів, які мають різне функціональне призначення, зокрема - як складова дорожнього покриття, тротуару тощо. Тобто асфальтобетонне покриття - це верхній шар землі з твердим покриттям, яке впливає на довговічність об'єкту, складовою частиною якого воно є. Отже, замощення не є самостійним об'єктом нерухомого майна, оскільки не відповідає головним ознакам нерухомості, а основним його призначенням є допоміжна функція і окремо не підлягає інвентаризації із складанням окремого технічного паспорту, а підлягає відображенню в технічному паспорті як складова частина об'єкту нерухомості.

Судом встановлено, що комунальному підприємству гаражного і технічного обслуговування (першому власнику) було відведено земельну ділянку площею 12 241,0 м 2 під організацію стоянки. Після чого останнім було отримано усі необхідні дозволи на будівництво. Після завершення будівництва був отриманий акт введення в експлуатацію та проведено інвентаризацію нерухомості органами БТІ, оформлено техпаспорт із зазначенням опису об'єкту стоянки з площами будівлі та допоміжних складових об'єктів (у тому числі і мостіння - асфальту), що підтверджується Графічними та семантичними даними Державного земельного кадастру від 23.05.2012 року.

За таких обставин обґрунтованим слід вважати висновок суду, щодо того, що об'єкт нерухомості, який належить товариству з обмеженою відповідальністю "Широта" на праві власності, є складною річчю, експлуатується як і попередніми власниками, за призначенням - автостоянка, яка складається з основної будівлі та допоміжних навісів, сходів огорожі та асфальтного мостіння, які разом представляють собою єдине ціле та не можуть використовуватися відокремлено від стоянки без її пошкодження або істотного знецінення. Цей висновок відповідає приписам ст.ст. 187, 188 ЦК України.

Відповідно до ч.7 ст. 316 Цивільного кодексу України, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. А згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як вбачається із матеріалів справи 02.02.2011 року Дніпропетровська міська рада прийняла рішення №39/8 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську", яким вирішено:

- затвердити Правила паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську;

- Управлінню ринків, місцевих податків і зборів департаменту споживчого ринку і сфери послуг Дніпропетровської міської ради забезпечити доведення розрахункових прогнозованих сум збору за місця для паркування транспортних засобів до департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради;

- Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради: здійснити комплексну інвентаризацію майданчиків для паркування транспортних засобів вулицях і дорогах міста Дніпропетровська та забезпечити координацію та погодження робіт щодо визначення земельних ділянок, які відводяться для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів.

30.11.2011 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №72/17 "Про внесення змін до рішення міської ради від 02.02.11 року №39/8 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську", відповідно до п.3.10 якого Департамент транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради протягом 3-х днів з дати затвердження акта обстеження (п.3.9 цих Правил), у разі необхідності подає запит до територіального підрозділу органу центральної виконавчої влади у сфері земельних відносин про наявність власника та/або законного користувача земельної ділянки, а також про цільове призначення земельної ділянки, на якій ініційовано розміщення майданчика для паркування транспортних засобів (до запиту обов'язково має бути додано картографічний матеріал М 1:500 з позначенням території ймовірного розташування майданчика для паркування транспортних засобів); у разі наявності на земельній ділянці будівель та/або споруд - подає запити до комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської для перевірки останнім наявності власника нерухомого майна та/або наявності інформації про об'єкт у Переліку безхазяйного нерухомого майна та/або Переліку нерухомого майна, що може бути визнано від умерлою спадщиною.

28.12.2011 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №9/19 "Про внесення змін до Положення про порядок справляння збору за місця для паркування транспортних засобів на території міста", внесені зміни до Положення про порядок справляння збору за місця для паркування транспортних засобів на території міста та встановлено, що подальший перелік спеціальних ділянок для паркування затверджується виконкомом за поданням виконавчого органу міської ради у сфері транспорту. Також, Додатком №3 до вказаного рішення був затверджений новий Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, які не розташовано у центральній частині міста та не облаштовано технічними пристроями обмеження в'їзду для окремих місць паркування, у тому числі, й стоянки, якими більш ніж 20 років користувалось товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство гаражного і технічного обслуговування" (попередній власник нерухомого майна та землекористувач).

Відповідно до витягу з протоколу №3 засідання конкурсної комісії з визначення балансоутримувачів майданчиків для паркування транспортних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста від 06.02.2012 року, визначено перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із паркування транспортних засобів, які не розташовано у центральній частині міста та не облаштовано технічними пристроями обмеження в'їзду для окремих місць паркування та п.2 порядку денного визнане комунальне підприємство "Міськавтопарк" переможцем конкурсу з визначення балансоутримувачів майданчиків для паркування транспортних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста.

На підставі Правил паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську, затверджених рішенням міської ради від 02.02.2011 року №39/8, з урахуванням змін, внесених рішенням сесії міської ради від 30.11.2011 року №72/17 та протоколу засідання постійної конкурсної комісії з питань транспорту, дорожнього господарства та зв'язку 27.02.2012 року між комунальним підприємством "Міськавтопарк" Дніпропетровської міської ради (Балансоутримувач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Агент) був укладений договір №199 АП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування", відповідно до умов якого, Балансоутримувач зобов'язався передати Агенту майданчик для паркування транспортних засобів загальною площею 2875,0 м 2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1, у стані, придатному для забезпечення паркування транспортних засобів у кількості 250 машино-місць.

Відповідно до п.10.1 договору, договір набуває чинності з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майданчику для паркування, який є невід'ємною частиною та діє до проведення наступного конкурсу з визначення агентів на право обслуговування майданчика для паркування, передбаченого п.1.1 договору.

16 травня 2012 року виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради постановив рішення №452 "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпропетровську", яким затвердив новий Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпропетровську, у тому числі й стоянки, яка більш ніж 20 років користувалось товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство гаражного і технічного обслуговування" (попередній власник нерухомого майна та землекористувач).

Згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Як вже було зазначено вище товариство з обмеженою відповідальністю "Широта" є власником будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі і мостіння - асфальту. Згідно технічного паспорту загальна площа під будівлями, спорудами займає 2 338,0м 2 , під дорожнім покриттям 10 044,00 м 2 , загальна площа земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомості становить 12 382,0 м 2 .

Земельна ділянка, на якій розташоване належне позивачу нерухоме майно, за даними Державного земельного кадастру м. Дніпропетровська №Ц/5729 від 23.05.2012 року зареєстрована за землекористувачем - попереднім власником та особою, що здійснила побудову стоянки - комунальним підприємством Гаражного і технічного обслуговування. Отже, об'єкти нерухомості, що знаходяться у власності нашого товариства, були оформлені за наявності у попереднього власника права користування земельною ділянкою для використання та експлуатації автостоянки у встановленому обсязі та об'ємах.

В силу положень ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України до товариства з обмеженою відповідальністю "Широта" перейшло право на отримання земельної ділянки у користування, на умовах та в об'ємі, що були встановлені для попереднього землекористувача - власника нерухомості,

Розглядаючи справу по суті, місцевий господарський суд врахував, що при постановленні на баланс та передачі майданчика для паркування транспортних засобів спірної земельної ділянки за договором третій особі, обставини щодо накладення меж земельної ділянки під стоянкою на межі земельної ділянки, яку планувалося облаштувати під паркування не були досліджені, відповідні графічні та семантичні дані щодо плану розташування паркування на місцевості не складалися та не надавалися. Не було також встановлено, кому вказана ділянка належить на праві користування, кому належать розташовані на ній об'єкти нерухомості, не було зроблено запитів до комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської для перевірки останнім наявності власника нерухомого майна, розташованого на «майданчику для паркування», який наданий відповідачу-1.

Вищезазначене свідчить про те, що комунальне підприємство "Міськавтопарк" не мало законних підстав ставити собі на баланс майданчик для паркування, що розташований на земельній ділянці, на якій знаходяться належні товариству з обмеженою відповідальністю "Широта" об'єкти нерухомості, оскільки вказані незаконні дії стали наслідком невиконання приписів рішення Дніпропетровської міської ради №72/17 від 30.11.2011 року, а саме: не було проведено інвентаризацію та не було встановлено наявність власника та/або законного користувача земельної ділянки, а також цільове призначення земельної ділянки, не було встановлено власника нерухомості, що знаходиться на такій земельній ділянці.

Оспорюваний договір та рішення відповідачів 3 і 4 суперечить положенням ст.760 Цивільного кодексу України, Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правилам паркування транспортних засобів, оскільки передбачає передачу у платне користування майданчиків для паркування, які не існують в натурі, адже чинним законодавством України не передбачено їх самостійне створення користувачами, які не являються суб'єктами не муніципальної форми власності.

Судом також було враховано, що відповідно до абз.1, 4 абз. 3, 4 Правил паркування транспортних засобів, відведені майданчики для паркування - це майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, місце для паркування - місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно до Правил дорожнього руху

Таким чином, вищенаведені положення встановлюють вичерпний перелік вимог для ідентифікації майданчиків для паркування, яким передані за договором площадки не відповідають.

Так, за спірним договором №199 АП від 27.02.2012 року було передано майданчик для паркування, який фактично розташований за адресою нерухомого майна, належного позивачу, при чому, на вказаній земельній ділянці відсутні жодні позначення або розмітка, які б дозволили ідентифікувати відповідну площадку як майданчик для паркування.

Отже, відсутність технічної документації щодо узгодження з Державтоінспекцією МВС, відсутність позначень та дорожньої розмітки, які б дозволили ідентифікувати відповідну площадку як майданчик для паркування, та, відповідно, як предмет найму, відсутні.

Вказані обставини свідчать про відсутність індивідуальних ознак, властивих даному виду майна.

Крім того, на договірних засадах суб'єкти приватного права можуть залучатися тільки для утримання вже облаштованих об'єктів благоустрою, якими являються і майданчики для паркування. Закон України "Про благоустрій населених пунктів" не передбачає покладення муніципалітетом таких функцій на інших, ніж підприємства муніципальної форми власності, осіб.

Отже, спірний договір укладений також з порушенням вимог 2.4, 2.7 Правил паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську, затверджених рішенням міської ради від 02.02.2011 року №39/8.

Зазначені обставини свідчать, що рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства і скасуванню не підлягає, а доводи апеляційних скарг не є такими, що можуть бути підставою для скасування прийнятого судом рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (м. Дніпропетровськ) і Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2012 року по справі №30/5005/6097/2012 залишити без зміни.

(постанова виготовлена в повному обсязі 29.10.2012 року)

Головуючий О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М. Бахмат