Постанова

від 24.10.2012 по справі 5015/1816/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.12 Справа № 5015/1816/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Марка Р.І.

при секретарі Мусаковському А.В.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ»без номера від 14.09.2012 року (вх. №1749 від 20.09.2012 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 року

у справі № 5015/1816/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Металіст», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ», м. Львів

про стягнення 923705,98 грн.

Представники сторін :

від позивача: не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача: Гейшев О.О., представник (довіреність в матеріалах справи).

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2012 року (знаходиться у справі) змінено склад колегії суддів.

Судом роз'яснено учасникам судового процесу права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 10.10.2012 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 року у цій справі (головуючий суддя Кітаєва С.Б., судді Чорній Л.З., Артимович В.М.) позов задоволено частково та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ»(надалі ТОВ «Шольц Утилізатор АГ») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Металіст»875744 грн. основного боргу, 10940,80 грн. 3% річних, 8757,44 грн. інфляційних втрат, 17908,84 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Шольц Утилізатор АГ»подало на нього апеляційну скаргу. Зокрема, апелянт зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що обов'язок ТОВ «Шольц Утилізатор АГ»щодо поставки брухту та відходів чорних металів ТОВ «Перший Металіст»виник на підставі укладеного між сторонами договору поставки №20/09 від 20.09.2011 року, а не на підставі безномерного договору від 20.09.2011 року. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не досліджено договір поставки №20/09 від 20.09.2011 року, а рішення винесено на підставі безномерного договору від 20.09.2011 року, яким не передбачено ні терміни поставки, ні ціна договору. Окрім цього, відповідач вказує, що документи, які підтверджують перерахунок коштів стосуються договору поставки №20/09 від 20.09.2011 року. апелянт також зазначає, що місцевий господарський суд в порушення вимог п.5 ст.81 ГПК України не залишив позов без розгляду у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та не поданням витребовуваних судом доказів. Апелянт просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст.101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Як вбачається з позовної заяви, 20 вересня 2011 року між ТОВ «Перший металіст»та ТОВ «Шольц Утилізатор АГ»укладено договір поставки №20/09, відповідно до якого відповідач зобов'язується поставити металобрухт чорних металів (металобрухт) згідно ДСТУ 2141-2002 вагонними партіями, а позивач має здійснити попередню оплату та оплатити вартість поставленого металобрухту.

Позивачем фактично долучено до позовної заяви серед додатків договір без номера від 20.09.2011 року (а.с. 12, т.1).

Пунктом 5.1 договору без номеру від 20.09.2011 року передбачено, що розрахунки за поставлені партії металобрухту виконуються прямими банківськими платежами на розрахунковий рахунок Відповідача, який зазначений у Договорі.

Відповідно до п.5.4 договору поставки в розрахунках між сторонами допускається попередня оплата за металобрухт до його відвантаження. Відповідач зобов'язується відвантажити металобрухт або повернути суму попередньої оплати на розрахунковий позивача на протязі 10 календарних днів з моменту її отримання.

На виконання умов договору поставки №20/09 від 20.09.2011 року позивач перерахував ТОВ «Шольц Утилізатор АГ»1070000 грн., що стверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних дорученнь: №318 від 21.09.2011 року на суму 185000 грн.; №322 від 23.09.2011 року на суму 10000 грн.; №332 від 26.09.2011 року на суму 15000 грн.; №391 від 11.10.2011 року на суму 400000 грн.; №1 від 11.10.2011 року на суму 290000 грн.; №399 від 13.10.2011 року на суму 170000 грн. (а.с. 16-21, т.1).

Відповідач на виконання умов договору поставки №20/09 від 20.09.2011 року поставив ТОВ «Перший металіст»брухт металевий на загальну суму 194256 грн., що стверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної №628 від 30.09.2011 року (а.с. 15, т.1).

Правовідносини з регулювання договору поставки визначені параграфом 3 глави 54 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Положеннями ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні за змістом положення містяться у ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Положеннями ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Перший металіст», суд першої інстанції обґрунтував оскаржуване рішення тим, що сторонами не подано до матеріалів справи доказів існування між сторонами інших договірних відносин, ніж тих, на підставі яких позивачем зроблено розрахунки заявлених до стягнення сум.

Однак, такий висновок місцевого господарського суду є помилковим з огляду на наступне.

Позов -це вимога заінтересованої особи, що випливає зі спірних матеріальних правовідносин, про захист свого або чужого права або законного інтересу, що підлягає розгляду та вирішенню у встановленому законом порядку.

Елементи позову визначають його внутрішні специфічні ознаки, містять інформацію про суб'єктивне право, що потребує, на думку позивача, судового захисту, про фактичні обставини, на яких ґрунтується подана вимога.

Позов як вимога про захист складається з трьох елементів: предмета, підстави та змісту.

Предмет позову -це матеріально-правова вимога, заявлена позивачем в суд до відповідача щодо усунення допущеного відповідачем порушення суб'єктивного права позивача.

Підстави позову -це обставини, що вказуються позивачем, з якими позивач, як з юридичними фактами, пов'язує свою матеріально-правову вимогу або правовідносини в цілому, що складають предмет позову.

Зміст позову -це певна форма захисту, про здійснення якої позивач просить суд при зверненні із захистом порушених або оскаржуваних прав.

Звертаючись до Господарського суду Львівської області із позовом про стягнення спірної суми, позивач визначив як підставу позову, укладений між сторонами договір поставки №20/09 від 20.09.2011 року, однак, ТОВ «Перший металіст»до позовної заяви додано без номерний договір від 20.09.2011 року. Факт укладення договору поставки №20/09 від 20.09.2011 року відповідачем не оспорюється; натомість ТОВ «Шольц Утилізатор АГ»заперечує існування відносин за безномерним договором поставки від 20.09.2011 року .

Окрім цього, наявні в матеріалах справи платіжні доручення та видаткова накладна як підставу проведення господарської операції визначають саме договір поставки №20/09 від 20.09.2011 року, а не безномерний договір від 20.09.2011 року.

Окрім цього, відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. В матеріалах справи зазначена заява відсутня.

Враховуючи вищенаведене, апеляційну скаргу ТОВ «Шольц Утилізатор АГ»слід задовольнити, а рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 року у цій справі скасувати.

За наслідками скасування відповідно до ст.103 ГПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про прийняття нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з покладенням на позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити. Рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 року у цій справі скасувати і прийняти нове рішення. В позові відмовити.

2. Стягнути з ТОВ «Перший металіст»(61067, м. Харків, вул. Єсеніна, 11/6, код ЄДРПОУ 36226053) на користь ТОВ «Шольц Утилізатор АГ»(79069, м. Львів, вул. Шевченка, 317, код ЄДРПОУ 36992710) 8954,42 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційному порядку, про що місцевому господарському суду видати наказ.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повне рішення складено 29.10.2012 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Марко Р.І.