Ухвала

від 28.10.2012 по справі 1023/1237/12

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1023/1237/12

РІШЕННЯ

іменем України

25 вересня 2012 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючого: судді Орла А.С., при секретарі Прохоровій О.О.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення дій, які порушують правила добросусідства, перенесення виноградної арки, водовідведення та виноградника, -

УСТАНОВИВ:

У липні 2012 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_4 з вимогами зобов'язати його припинити дії, що порушують правила добросусідства, перенести виноградну арку, водовідвід, виноградник, а також будь-який об'єкт матеріального світу на один метр від межі земельної ділянки позивача, яка межує з земельною ділянкою відповідача та не встановлювати будь-які об'єкти матеріального світу, які порушують правила добросусідства.

Зазначав, що є власником земельної ділянки, яка межує з займаною відповідачем земельною ділянкою. Відповідач посадив виноград і встановив металеву арку на межі, внаслідок чого рослини затіняють його територію. Крім того, відповідач влаштував водовідвід з даху будинку, випуск якого розмістив поряд з межею, внаслідок чого дощова вода затікає на його територію. Вважає, що цими діями відповідач порушує його право власності на земельну ділянку та правила добросусідства, що суперечить ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України, ч. 1 ст. 103 та ст. 104 ЗК України.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову, у яких послався на те, що водовідвід з даху обслуговує обидва будинки, в т.ч. будинок позивача. Завдяки йому дощова вода з даху витікає на його територію за 5 метрів від фундаменту будинків і ніякої шкоди позивачу не завдає. Виноград розміщений на території його землекористування і був там висаджений з особистою участю відповідача. Виноградна арка також споруджена на його території землекористування з особистою участю відповідача. Ці об'єкти розміщені так, що не затіняють земельну ділянку позивача і не створюють йому жодних незручностей. Обрізанню гілок та листя винограду, а також його коренів, які потрапляють на земельну ділянку позивача, він не перешкоджає.

У судовому засіданні позивач просив задовольнити позов, пославшись на те, що виноград, арка та водовідвід з даху будинку відповідачем розміщені фактично на його земельній ділянці, що порушує його право власності на земельну ділянку та створює перешкоди у користуванні нею.

Представник позивача просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача просив залишити позов без задоволення, пославшись на обставини, викладені у письмовому запереченні.

Відповідач особисто у судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності з участю представника.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідка, перевіривши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 25 грудня 1997 року, виданого ВО «Чорнобильська АЕС»згідно розпорядження від 25.12.1997 р. № 583-пр, квартира за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, - позивачеві у справі та членам його сім'ї: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Загальна площа квартири становить 91,4 кв. м.. Характеристика квартири наведена в технічному паспорті, який є складовою частиною цього свідоцтва. Право спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності зареєстроване Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації 16.03.1998 р. за № 235/2 (а.с.5).

ОСОБА_1, - позивачеві у справі, який мешкає за адресою: м. Славутич, Таллінський квартал, буд. 31-2, на підставі рішення виконкому Славутицької міської ради № 836 від 30.12.1997 р. видано державний акт на право приватної власності на землю II-КВ № 077475 від 03.08.2000 р., згідно якого передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0589 га на території м. Славутича, Таллінський квартал, буд. 31-2, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки по лінії від А до Б загальною довжиною 45,9 м. землі, надані ОСОБА_4, - відповідачеві у справі (а.с. 6).

Згідно довідки відділу Держкомзему у м. Славутичі Київської області від 16 грудня 2011 року № 151 земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, присвоєно кадастровий номер 3211500000:00:003:0032 (а.с.7).

З фотографії фасаду будинку, наданої позивачем, видно, що будинок має спільний дах, яким з'єднано дві його частини у виді ізольованих квартир, які належать позивачеві і відповідачеві, що підтверджується, зокрема, свідоцтвом про право власності на житло і не оспорюється сторонами, тобто будинок є двоквартирним (а.с. 10, 5).

Актом комісії комунального підприємства «Житлово-комунальний центр»від 27 серпня 2012 року, наданого представником відповідача, встановлено, що при обстеженні квартир: Таллінський квартал 31/1 і 31/2 було виявлено, що з північної і південної сторони будівлі встановлені водовідводи дощової води з даху. З північної сторони для запобігання затіканню води під фундамент будівлі та його руйнування влаштовано відвід з пластмасової труби приблизно 5 метрів від будинку по території 31/1 (а.с.18).

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що декілька років тому позивач ОСОБА_1 дав відповідачу ОСОБА_4 саджанець винограду і приймав участь у його висаджуванні на місце, де він росте до цього часу. Коли він підріс, ОСОБА_1 допомагав ОСОБА_4 у влаштуванні металевої арки для винограду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 визнав ту обставину, що не заперечував проти висадки ОСОБА_4 винограду та спорудженні арки у тому місці, де вони зараз і знаходяться, однак посилається на те, що це було до приватизації земельних ділянок та визначення меж між ними.

З наданих сторонами фотографій елементів спірних насаджень та споруд видно, що виноградна лоза та металева опора для неї у виді арки, а також випуск пластмасової труби водовідводу з даху будинку розміщені за огорожею, встановленою позивачем, тобто на сусідній земельній ділянці, яку використовує відповідач ОСОБА_4.

З цих же фотографій видно, що у влаштований відповідачем ОСОБА_4 спірний водовідвід стікає дощова вода з обох частин даху будівлі.

Спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 Цивільного кодексу України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Згідно ч. 1 ст. 382 цього Кодексу квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене для постійного у ньому проживання.

За правилом ч. 2 цієї статті власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані в житловому будинку.

Враховуючи те, що згідно свідоцтва про право власності на житло як позивач ОСОБА_1 так і відповідач ОСОБА_4 є власниками квартир, розташованих у двоквартирному будинку, то дах будинку та система водовідведення дощової води є їх спільною сумісною власністю, оскільки призначені для забезпечення потреб обох власників квартир.

За цих обставин підстав для висновку про те, що експлуатація влаштованого відповідачем ОСОБА_4 спірного водовідводу дощової води з даху будинку, порушує права позивача ОСОБА_1 немає.

Згідно ч. 1 ст. 374 ЦК України суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальна громада.

Права та обов'язки суб'єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом (ч. 4 ст. 374 ЦК України).

Права власників земельних ділянок визначені ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України.

Згідно ч. 2 цієї статті порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Згідно ст. 104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

За правилом ст. 105 ЗК України у випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.

Позивач з посиланням на ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України, які захищають право власності, стверджував про порушення відповідачем його права власності на земельну ділянку, а також правил добросусідства, встановлених ч. 1 ст. 103 та ст. 104 ЗК України.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 цієї статті докази мають подати сторони та інші особи, які беруть участь у справі.

За правилом ч. 3 цієї статті доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК).

За правилом ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Твердження позивача, що виноград та опора для нього розміщені відповідачем на його земельній ділянці, належними та допустимими доказами не підтверджені і є недоведеними.

Не доведеними і безпідставними є також посилання позивача та його представника на створення відповідачем незручностей та перешкод для використання за призначенням його земельної ділянки, які порушують правила добросусідства, передбачені ст. 103 ЗК України, а також шкідливого впливу на земельну ділянку, захист від яких гарантовано ст. 104 ЗК України..

Обставин порушення відповідачем прав позивача щодо здійснення права власності на земельну ділянку та правил добросусідства у судовому засіданні не встановлено, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за їх безпідставністю та недоведеністю.

Керуючись ст. 209, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі але не були присутні при проголошенні рішення -у той же строк з дня одержання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

ОСОБА_9