Рішення

від 24.10.2012 по справі 2609/16000/12

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2609/16000/12

№ 2-4499/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 вересня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого -судді Бурлаки О.В.,

за участю секретаря Сіроштан О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»до ОСОБА_1, треті особи: Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, в якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру НОМЕР_2, що має три кімнати, загальною площею 55,50 кв.м., житловою площею 41,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом КМНО 25 березня 2008 року за реєстровим № 1102 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 25 березня 2008 року за № 2781138 шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) право власності на нерухоме майно - квартиру, що складається з трьох кімнат, загальною площею 55,50 кв.м., житловою площею 41,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 519 000,00 гривень в рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № ВL2127 від 25 березня 2008 року; зняти з реєстраційного обліку та виселити усіх осіб, які на момент виконання рішення суду проживатимуть та/або зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначена вище справа надійшла до Солом'янського районного суду м. Києва 26.06.2012 року згідно ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 24.05.2012 року про направлення справи за підсудністю.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та ОСОБА_1 25 березня 2008 року було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL2127 (надалі - Генеральний договір), відповідно до умов якого, ВАТ «Універсал Банк»зобов'язався надавати Позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних у цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 150 000,00 дол. США. Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах Генерального договору оформлюється додатковою угодою до Генерального договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною Генерального договору. Позичальник, в свою чергу, зобов'язався виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі використаної суми ліміту за Генеральним договором до 01 березня 2028 року.

Зазначає, що 25 березня 2008 року між позивачем та Позичальником було укладено Додаткову угоду № BL2127/K-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг № BL2127 від 25 березня 2008 року (Індивідуальна угода - кредит без відстрочення) (надалі - Індивідуальна угода), відповідно до якої Позичальнику було надано кредит в сумі 150 000,00 дол. США, зі сплатою 13% річних за користування кредитом, строком на 240 місяців - до 01 березня 2028 року.

22 лютого 2010 року між позивачем та Позичальником було укладено Додаткову угоду №1 до Генерального договору про надання кредитних послуг № BL2127 від 25 березня 2008 року (надалі - Додаткова угода №1), якою встановлювалося, що станом на 22 лютого 2010 року заборгованість Позичальника складає 149 911,16 дол. США, в т.ч. прострочена заборгованість складає 2 852,01 дол. США. Додатковою угодою №1 встановлювались нові відсоткові ставки за користування кредитом щодо строкової заборгованості: з 22 лютого 2010 року по 31 січня 2011 року плата за кредит встановлена в розмірі 5,18% річних, з 01 лютого 2011 року по 31 січня 2016 року - 16,36% річних, а починаючи з 01 лютого 2016 року - 14,50% річних. У разі виникнення у Позичальника в період з 01 березня 2010 року по 01 лютого 2011 року прострочення по сплаті строкової та/або простроченої заборгованості згідно передбаченого порядку, встановлюється відсоткова ставки за користування кредитом у розмірі 14,50% річних.

Також вказує, що для забезпечення виконання зобов'язань відповідача за Генеральним договором про надання кредитних послуг № ВL2127 25 березня 2008 року було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1105, згідно з умовами якого Позичальник (Іпотекодавець) передав Банку (Іпотекодержателю) в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру НОМЕР_2, що має три кімнати, загальною площею 55,50 кв.м., житловою площею 41,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом КМНО 25 березня 2008 року за реєстровим № 1102 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 25 березня 2008 року за № 2781138.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов'язків за Генеральним договором, Індивідуальною угодою щодо сплати процентів утворилась заборгованість, яка станом на 13.01.2012 року складає 169 619,94 дол. США, що за офіційним курсом НБУ (станом на 13.01.2012 року 798,98 грн. за 100,00 дол. США) складає 1 355 229 (один мільйон триста п'ятдесят п'ять тисяч двісті двадцять дев'ять) гривень 40 коп., з яких: заборгованість по кредиту - 145 825,68 дол. США, еквівалент - 1 165 118,02 грн.; відсотки - 23 518,87 дол. США, еквівалент - 187 911,07 грн.; підвищені відсотки - 275,39 дол. США, еквівалент - 2 200,31 грн.

Відповідно до Звіту про оцінку майна, складеного ТОВ «Серта Істейт», ЄДРПОУ 34477691, від 29 лютого 2012 року вартість предмета іпотеки складає 519 000 (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч) гривень 00 коп.

На підставі вищевикладеного, посилаючись на норми Закону України «Про іпотеку»просив позов задовольнити. Також просив стягнути з відповідача судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить відповідна розписка представника, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 115). Проте, 26.09.2012 року через канцелярію суду надійшла заява, відповідно до якої представник позивача просить розглянути справу без їх участі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує, позовну заяву з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 91-92) підтримує з підстав наведених у ній (а.с. 124).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання у відповідності до вимог ЦПК України, про що свідчать відповідні зворотні поштові повідомлення та конверт, що повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», які містяться в матеріалах справи (а.с. 89, 102, 122), про причини його неявки суду не відомо.

Треті особи Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, ВГІРФО Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать відповідні зворотні поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи (а.с. 88, 99, 100, 101, 120, 121, 123). В матеріалах справи містяться письмові пояснення Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, згідно яких представник просить прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства та розглянути справу без їх участі, та клопотання представника ВГІРФО Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві про розгляду справи у їх відсутності (а.с. 80, 102 а, 118).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд у відповідності до статті 224 ЦПК України за письмовою згодою представника позивача, ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, врахувавши заяву представника позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 25 березня 2008 року було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL2127 (надалі - Генеральний договір) (а.с. 7-13).

Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк»- 22 червня 2009 року рішенням загальних зборів акціонерів, ВАТ «Універсал Банк»було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», що підтверджується Витягом із статуту (а.с. 59).

Відповідно до умов Генерального договору, ВАТ «Універсал Банк»зобов'язався надавати Позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних у цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 150 000,00 дол. США. Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах Генерального договору оформлюється додатковою угодою до Генерального договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною Генерального договору (п. 1.1.1 Генерального договору). Позичальник, в свою чергу, зобов'язався виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі використаної суми ліміту за Генеральним договором до 01 березня 2028 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 березня 2008 року між позивачем та Позичальником було укладено Додаткову угоду № BL2127/K-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг № BL2127 від 25 березня 2008 року (Індивідуальна угода - кредит без відстрочення) (надалі - Індивідуальна угода), відповідно до якої Позичальнику було надано кредит в сумі 150 000,00 дол. США, зі сплатою 13% річних за користування кредитом, строком на 240 місяців - до 01 березня 2028 року (а.с. 15-16).

22 лютого 2010 року між позивачем та Позичальником було укладено Додаткову угоду №1 до Генерального договору про надання кредитних послуг № BL2127 від 25 березня 2008 року (надалі - Додаткова угода №1), якою встановлювалося, що станом на 22 лютого 2010 року заборгованість Позичальника складає 149 911,16 дол. США, в т.ч. прострочена заборгованість складає 2 852,01 дол. США. Додатковою угодою №1 встановлювались нові відсоткові ставки за користування кредитом щодо строкової заборгованості: з 22 лютого 2010 року по 31 січня 2011 року плата за кредит встановлена в розмірі 5,18% річних, з 01 лютого 2011 року по 31 січня 2016 року - 16,36% річних, а починаючи з 01 лютого 2016 року - 14,50% річних. У разі виникнення у Позичальника в період з 01 березня 2010 року по 01 лютого 2011 року прострочення по сплаті строкової та/або простроченої заборгованості згідно передбаченого порядку, встановлюється відсоткова ставки за користування кредитом у розмірі 14,50% річних (а.с. 22-27).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, а саме - в порядку передбаченому Генеральним договором та Індивідуальною угодою видав Позичальнику кредитні кошти, шляхом банківського переказу коштів на його рахунок. А саме вказані кошти було перераховано на рахунок НОМЕР_3, що підтверджується заявою на видачу готівки № 012В501080850006 (а.с. 49).

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 549, ч. 1 ст. 550, ст. 551, ст. 552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Плата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов'язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в Кредитному договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується зібраними у справі доказами, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов'язків за Генеральним договором, Індивідуальною угодою щодо сплати процентів утворилась заборгованість, яка станом на 13.01.2012 року складає 169 619,94 дол. США, що за офіційним курсом НБУ (станом на 13.01.2012 року 798,98 грн. за 100,00 дол. США) складає 1 355 229 (один мільйон триста п'ятдесят п'ять тисяч двісті двадцять дев'ять) гривень 40 коп., з яких: заборгованість по кредиту - 145 825,68 дол. США, еквівалент - 1 165 118,02 грн.; відсотки - 23 518,87 дол. США, еквівалент - 187 911,07 грн.; підвищені відсотки - 275,39 дол. США, еквівалент - 2 200,31 грн. Наявність заборгованості підтверджується даними розрахунків заборгованості по кредиту, наданими позивачем (а.с. 48).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Будучи пов'язаними саме взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), які є чітко прописаними в Кредитному договорі, сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання або змінювати його умови.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань із повного погашення всієї суми заборгованості за договором, чим порушив умови договору, щодо строків повернення кредиту, а також сплати відсотків, що призвело до утворення заборгованості.

Банк свої зобов'язання по договору щодо надання кредиту виконав.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 6.1. Генерального договору Банк має право достроково вимагати повернення кредитних коштів у повному обсязі у випадку прострочення сплати чергового платежу шляхом надсилання за адресою Позичальника листа-вимоги про встановлення терміну виконання зобов'язання.

Також вбачається, що 24.01.2011 року за вих. № 012/042 від 24.01.2011 року Позичальнику була направлена вимога про погашення суми заборгованості за Індивідуальною угодою із встановленням строку на виконання - 30 днів (а.с. 57). Проте, останнім вказана вимога не виконана.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 546 ЦК України встановлює види забезпечення виконання зобов'язання та зазначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Для забезпечення виконання зобов'язань відповідача за Генеральним договором про надання кредитних послуг № ВL2127 25 березня 2008 року було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1105 (а.с. 31-34), згідно з умовами якого Позичальник (Іпотекодавець) передав Банку (Іпотекодержателю) в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру НОМЕР_2, що має три кімнати, загальною площею 55,50 кв.м., житловою площею 41,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом КМНО 25 березня 2008 року за реєстровим № 1102 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 25 березня 2008 року за № 2781138 (а.с. 35-36).

Пунктом 4 Договору іпотеки встановлено, що звернення стягнення здійснюється Іпотекодержателем у випадках та на підставах, передбачених законодавством України -у разі порушення основного зобов'язання. Звернення стягнення може здійснюватись за рішенням суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержавти задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про іпотеку»іпотекою забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і звернення стягнення на предмет іпотеки; сплату процентів і неустойки (пені, штрафу); сплату основної суми боргу.

Згідно ст.12 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частина 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Також ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» вказує, що звернення стягнення на предмет іпотеки, окрім іншого, здійснюється на підставі рішення суду.

Частинами 1 та 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що строни іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачити передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону «Про іпотеку»іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателю на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Отже, передбачений вищевказаною нормою договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, повинні відповідати загальним положенням про договір, установленим розділом ІІ книги п'ятої ЦК України. При дотриманні цих умов іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень».

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери; реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до Звіту про оцінку майна, складеного ТОВ «Серта Істейт», ЄДРПОУ 34477691, від 29 лютого 2012 року вартість предмета іпотеки складає 519 000 (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч) гривень 00 коп. (а.с. 37-43).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, зазначені позивачем обставини, як підстави для позову знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, ґрунтуються на вимогах закону та умовах договору з приводу яких заявлено спір, тому суд приходить до висновку, що позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру НОМЕР_2, що має три кімнати, загальною площею 55,50 кв.м., житловою площею 41,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі: Договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом КМНО 25 березня 2008 року за реєстровим № 1102 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 25 березня 2008 року за № 2781138 шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) право власності на нерухоме майно - квартиру, що складається з трьох кімнат, загальною площею 55,50 кв.м., житловою площею 41,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 519 000,00 гривень в рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № ВL2127 від 25 березня 2008 року у розмірі 169 619,94 дол. США, що за офіційним курсом НБУ (станом на 13.01.2012 року 798,98 грн. за 100,00 дол. США) складає 1 355 229,40 грн., з яких заборгованість по кредиту - 145 825,68 дол. США, еквівалент - 1 165 118,02 грн., відсотки - 23 518,87 дол. США, еквівалент - 187 911,07 грн., підвищені відсотки - 275,39 дол. США, еквівалент - 2 200,31 грн., - підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача про зняття з реєстраційного обліку та виселення усіх осіб, які на момент виконання рішення суду проживатимуть та/або зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, то суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Порядок та процедуру проведення виселення громадян, що мешкають у житловому будинку чи житловому приміщенні, на які як на предмет іпотеки звернуто стягнення, врегульовані нормами ч. 4 ст. 9, ч. 3 ст.109 Житлового кодексу України та ч. 2 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 109 Житлового кодексу України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщенні, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідно до жилого приміщення. Жиле приміщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначено в рішенні суду або постанові прокурора.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статі 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадян з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку встановленою частиною третьою цієї статі.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку»передбачає, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Виходячи із аналізу наведеної правової норми, примусове виселення мешканців за зверненням іпотекодержателя у судовому порядку на підставі рішення суду із житлового будинку чи іншого житлового приміщення, що є предметом іпотеки і на яке вже звернуто стягнення, може мати місце лише за умови дотримання порядку та процедури виселення. А саме, обов'язкового надіслання іпотекодержателем таким мешканцям письмової вимоги про необхідність добровільного звільнення житлового будинку чи іншого житлового приміщення у місячний або інший погоджений між сторонами строк з дня отримання цієї вимоги у зв'язку з рішенням суду про зверненням стягнення на предмет іпотеки.

За умов, коли такий порядок не дотримано, рішення про виселення мешканців є таким , що не відповідає вимогам закону.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог в частині зняття з реєстраційного обліку та виселення усіх осіб, які на момент виконання рішення суду проживатимуть та/або зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, суд вважає правильним відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині, зважаючи на передчасність даної вимоги без дотримання вимог ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», статтями 3, 10, 11, 15, 27, 31, 88, 197, 208-209, 212-215, 218, 223, 224-226, 294 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 526, 530, 536, 546, 548-552, 599, 610-612, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»до ОСОБА_1, треті особи: Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення -задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру НОМЕР_2, що має три кімнати, загальною площею 55,50 кв.м., житловою площею 41,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі: Договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом КМНО 25 березня 2008 року за реєстровим № 1102 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 25 березня 2008 року за № 2781138 шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) право власності на нерухоме майно - квартиру, що складається з трьох кімнат, загальною площею 55,50 кв.м., житловою площею 41,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 519 000,00 гривень в рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № ВL2127 від 25 березня 2008 року у розмірі 169 619,94 дол. США, що за офіційним курсом НБУ (станом на 13.01.2012 року 798,98 грн. за 100,00 дол. США) складає 1 355 229,40 грн., з яких заборгованість по кредиту - 145 825,68 дол. США, еквівалент - 1 165 118,02 грн., відсотки - 23 518,87 дол. США, еквівалент - 187 911,07 грн., підвищені відсотки - 275,39 дол. США, еквівалент - 2 200,31 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, рахунок №32004160302 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, код ЄДРПОУ 21133352) 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 копійок сплаченого судового збору.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Солом'янського

районного суду м. Києва О.В. Бурлака