Рішення

від 16.10.2012 по справі 1114/2063/12

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

2 6100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

16.10.2012

Справа № 1114/2063/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого - судді Краснопольської Л.П.

при секретарі судового засідання Лясковській О.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача Лозовського Ю.М.

Лисоконя М.П.

Заболотньої Л.В.

Петровської Л.В.

Портнягіної Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднана сільськогосподарська компанія" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Об'єднана сільськогосподарська компанія" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, посилаючись на те, що його рідна мати ОСОБА_8 по 04.01.2011 року проживала в с. Майданецьке Тальнівського району Черкаської області і працювала тваринником у ТОВ "Об'єднана сільськогосподарська компанія". За технологічним процесом виробництва на підприємстві роздача кормів здійснювалась вручну відрами. 04.01.2011 року причіп, завантажений комбікормом, був доставлений в приміщення тваринницької ферми. Мати позивача за вказівкою завфермою піднялась на причіп, щоб набрати у відро комбікорм, і внаслідок падіння з висоти отримала тяжку травму, через яку з 04.01.2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Черкаській обласній лікарні та Новоархангельській ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 померла внаслідок нещасного випадку на виробництві, від травм, отриманих від падіння з причепа 04.01.2011 року. Відповідач матеріальної допомоги на лікування та поховання ОСОБА_8 не надавав. Позивачу внаслідок смерті матері завдана велика моральна шкода, яка полягає в постійних душевних стражданнях, пов'язаних з усвідомленням втрати назавжди найближчої рідної людини, яка за життя була здоровою, життєрадісною, доброю і уважною до дітей, онуків та знайомих. За вказаних обставин позивач звертається до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просив стягнути на його користь моральну шкоду, завдану незаконними діями відповідача в зв"язку зі смертю його матері.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав у повному обсязі, зазначив, що позивач звернувся з позовом про відшкодування моральної шкоди йому, що стосується пояснень відповідача, що доньці ОСОБА_8 виплачувались певні кошти, то зазначеного позову це не стосується, ставиться питання про стягнення моральної шкоди саме позивачеві. Крім того зазначив, що відповідачі по справі не спростовують факту нещасного випадку, що стався із ОСОБА_8, акти щодо розслідування вказаного нещасного випадку не оспорювались, не оскаржувались в судовому порядку, посадові особи відповідача ці акти підписували і погодились із викладеними в актах приписами, тобто свою причетність до нещасного випадку визнали. Разом з тим, вони, пропонуючи матеріальну допомогу, також визнавали свою вину у тому, що сталося. Позивач зазнав моральних страждань у зв'язку з тривалим лікуванням матері, яке не дало результатів, та її смертю. Тому просив позов задовольнити та стягнути на користь позивача моральну шкоду в розмірі 2000000 грн.

Представники відповідача по справі позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що позивач взагалі не обгрунтував порушення своїх прав та розміру моральної шкоди, не довів факт завдання йому моральної шкоди саме відповідачами. В своєму письмовому заепереченні відповідач вказує, що адміністрація товариства пропонувала надавати будь-яку необхідну допомогу на лікування ОСОБА_8, крім того, працівники філії також надавали посильну матеріальну допомогу на лікування хворої, зазначено, що керівництвом були передані кошти на лікування ОСОБА_8 в сумі 2500 грн., але сім'я хворої відмовилась. Вважають, що вина відповідача у завданні моральної шкоди не доведена, тому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 зазначила, що вона працювала завідуючою фермою у ТОВ "Об"єднана сільськогосподарська компанія". Про нещасний випадок, який стався із ОСОБА_8 дізналась одразу, бачила як вона впала з причепу. Вона одразу повідомила керівництво та зателефонувала у швидку допомогу. Швидка приїхала десь через 10 хвилин і забрали ОСОБА_8 в лікарню. Вважає, що в діях керівництва і директора порушень правил охорони праці не було, так як роздача кормів завжди здійснювалась вручну.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомила, що про те, що сталось на фермі 04.01.2011 року з ОСОБА_8 їй стало відомо наступного дня, в день, коли сталося лихо вона була вихідна. Наступного дня працівники філії почали збирати гроші, щоб допомогти хворій. Вони зібрали 1550 грн. і завезли хворій, коли та була в Новоархангельській лікарні. Ці гроші вони віддали донці ОСОБА_8 Також зазначила, що з цього приводу до них на ферму приїздила комісія, яка розбиралась із тим, чому стався нещасний випадок.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона працює бригадиром в ТОВ "Об"єднана сільськогосподарська компанія". В той день вона разом з потерпілою ОСОБА_8 здійснювала роздачу кормів, вони разом вилізли на причеп з різних боків з відрами, потім вона почула зойкіт і побачила, що ОСОБА_8 впала вниз головою. Завфермою одразу подзвонила до директора і в лікарню. Вони з іншими працівниками витягли ОСОБА_8 надвір, де останню забрала швидка допомога. Пізніше працівники ферми збирали свої кошти на лікування ОСОБА_8 і завезли їх в лікарню в Новоархангельськ. З ОСОБА_8 вони спілкувались по телефону. Наступного дня приїзжала якась комісія. Хтось із працівників запитував керівництво, чи буде виділятись допомога хворій, і у відповідь почули, що генеральний директор дав 11 тис. на лікування, на якийсь імплантант для операції.

Суд, заслухавши сторони по справі, свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що предметом спору в даній справі є правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 проживала в с. Майданецьке Тальнівського району Черкаської області і працювала тваринником у ТОВ "Об'єднана сільськогосподарська компанія". За технологічним процесом виробництва на підприємстві роздача кормів здійснювалась вручну відрами. 04.01.2011 року причіп, завантажений комбікормом, був доставлений в приміщення тваринницької ферми. Внаслідок падіння з висоти ОСОБА_8 отримала тяжку травму, через яку з 04.01.2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Черкаській обласній лікарні та Новоархангельській ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 померла внаслідок нещасного випадку на виробництві, від травм, отриманих від падіння з причепа 04.01.2011 року.

Згідно акту № 3 від 06.06.2011 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, який стався із ОСОБА_8 причиною нещасного випадку є недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки, неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці, їх відсутність, неякісне проведення медичного обстеження. Наслідком даного нещасного випадку є закрита спірально-хребетна травма, комплексний перелом І-ІІ хребців, пошкодження спинного мозку, тетрапарез в"ялий, парез верхніх кінцівок, нижня параплегія з порушенням функції тазових органів.

Відповідно до приписів акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 04.01.2011 року у філії ТОВ "Об'єднана сільськогосподарська компанія" встановлено, що даний нещасний випадок вважається пов"язаний з виробництвом, оскільки стався під час виконання ОСОБА_8 трудових обов"язків на робочому місці.

Крім того, в актах зазначено, що комісією складалися попередні акти форми Н-1 і Н-5 від 21.01.2011 року, які визнані недійсними.

Постановою старшого помічника прокурора Тальнівського району Черкаської області від 06.04.2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо службових осіб ТОВ "Об'єднана сільськогосподарська компанія", проте факту нещасного випадку, що стався із ОСОБА_8 не скасовано, не спростовано також, що нещасний випадок, що стався 04.01.2011 року, пов"язаний з виробництвом.

У лікарському свідоцтві про смерть № НОМЕР_2 зазначено, що причиною смерті є нещасний випадок у зав"язку з виробництвом, а саме: неуточнене падіння з тракторного причепа.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", - шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_8, яка є матір"ю позивача, працювала тваринником у ТОВ "Об'єднана сільськогосподарська компанія" з 23.11.2005 року по 04.01.2011 року.

04.01.2011 року з нею стався нещасний випадок, що пов"язаний в з виробництвом. Відповідачі по справі не заперечували факту нещасного випадку, проте заперечували вину керівництва у тому, що сталося.

На підставі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Право на відшкодування моральної шкоди в трудових правовідносинах передбачено ст. 237-1 КЗпП України.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, зокрема якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно актів нещасного випадку, що стався 04.01.2011 року у філії ТОВ "Об'єднана сільськогосподарська компанія", причиною настання нещасного випадку на виробництві стали невідповідність технологічного процесу вимогам безпеки і порушення правил охорони праці в сільському господарстві, вказані акти не оскаржені відповідачами, постановою про відмовою в порушенні кримінальної справи щодо службових осіб ТОВ "Об'єднана сільськогосподарська компанія" від 06.04.2012 року зазначені акти не визнанні такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, приписи, викладені в них не скасовані приписами прокуратури. Отже, вина відповідачів знаходиться у причинному зв"язку з нещасним випадком, що стався із ОСОБА_8 Будь-яких інших доказів на спростування даних обставин відповідачами по справі не надано.

08 жовтня 2008 року Конституційний суд України ухвалив рішення № 20-рп/2008 у справі про страхові виплати, в п. 5 якого зазначено, що право громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди, яке вони отримували за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, не порушено в зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до ст.9 Закону України „Про охорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Одним із завдань страхування від нещасного випадку згідно ст. 1 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" є відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обовязків, надання їм соціальних послуг у звязку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сім'ї.

Виходячи з норм Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує страхові виплати, при цьому відшкодування Фондом моральної шкоди зазначеним законом не передбачено.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди»моральна шкода може полягати, зокрема: у пригніченні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 5 ст.23 ЦК України).

Згідно ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір вважається укладеним також і тоді, коли працівник був фактично допущений до роботи, хоч ніякі документи про прийняття на роботу не оформлялися (ч. 4 ст. 24 КЗпП України).

З вимог ст. 1168 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві моральної (немайнової) шкоди, суд виходить з принципу справедливості, розумності та виваженості. Суд враховує, той факт що позивач безповоротно втратив близьку йому людину, поніс значні моральні страждання, які носять триваючий характер. Суд вважає, що позивач зазнав істотних негативних змін в особистому житті, переніс страждання пов'язані зі смертю потерпілої, з її похованням, проведенням ритуальних обрядів і продовжує нести ці душевні страждання. Визначаючи суму грошового відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд враховує, що життя людини є найвищою соціальною цінністю. Тому на підставі ст. 1167 ЦК України така шкода має бути відшкодована. Втім заявлений розмір такого відшкодування, зважаючи на обставини нещасного випадку, суд вважає завищеним.

Так, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 2000000 грн., на відшкодування моральної шкоди, однак суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 120 000 грн.

Частинами 3, 4 вказаної статті передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Матеріалами справи підтверджено те, що відповідачі шкоду, заподіяну позивачеві, не відшкодували та не вчинили жодних дій по її відшкодуванню, всіляко намагалися уникнути відповідальності. Тому, на думку суду, враховуючи ступінь моральних страждань позивача, пов"язаних з тривалим лікуванням та зі смертю близької людини, порушення його нормальних життєвих зв'язків, виходячи із засад розумності і справедливості, в рахунок відшкодування моральної шкоди з відповідача по справі на користь позивача слід стягнути 120 000 грн.

Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст. 59 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеної частини позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 22,23, 1166-1168 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10,11,60, 88, 213-218 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднана сільськогосподарська компанія" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Об'єднана сільськогосподарська компанія", ідентифікаційний код 30859482, що знаходиться за адресою вул. Кіквідзе, 13 Печерський район м. Київ, 01103 на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканця с. Левківка Новоархангельського району Кіровоградської області моральну шкоду в розмірі 120 000 ( сто двадцять) тисяч гривень.

Стягнути з ТОВ "Об'єднана сільськогосподарська компанія", ідентифікаційний код 30859482, що знаходиться за адресою вул. Кіквідзе, 13 Печерський район м. Київ, 01103 на користь держави судовий збір в сумі 1200 (одна тисяча двісті) гривень на р/р 31213206700276, код отримувача 23681110, отримувач: УДК в Новоархангельському районі.

Рішення може бути оскаржено у судову палату у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги через Новоархангельський районний суд.

Повний текст рішенння виготовлено 19.10.2012 року.

Суддя: