Рішення

від 17.11.2008 по справі 21/202-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17"

листопада 2008 р.                                                           

Справа № 21/202-08

вх. № 6940/5-21

Суддя господарського суду Пелипенко Н.М.

при секретарі судового засідання Цирук Е.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився 

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Олекса", м.

Київ 

до  ФОП ОСОБА_1, м.

Харків  

про стягнення 133484,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій

просить суд стягнути з відповідача 89956,00 грн. основного боргу, інфляційні в

сумі 38635,63 грн., відсотки  за

користування залученими грошовими коштами в сумі 4892,50 грн. та судові

витрати, посилаючись на те, що позивач на підставі договору поставки № 02/20-06

передав відповідачеві товар по видатковим накладним № 0001022 від 31.07.2006р.

на суму 36 576,0грн., № 0001133 від 23.08.2006р. на суму 35052,00 грн., №

0001099 від  24.08.2006р. на суму

18288,00 грн., № 0001108 від 26.08.2006р. на суму 18288,00 грн., проте  відповідач обов'язки по оплаті здійснив

частково, чим порушив взяті на себе зобов'язання.

В судове засідання 17 листопада 2008 року позивач не з'явився, в

попередніх судових засіданнях свої позовні вимоги підтримував та просив їх

задовольнити. Крім того, від позивача через канцелярію господарського суду за

вх. № 3796 від 17.11.2008 року надійшов обґрунтований розрахунок заявлених

позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача

89956,00 грн. основного боргу, 4892,50 грн. річних, 38635,63 грн. інфляційних

та судові витрати по справі. 

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, відзив на

позовну  заяву та витребувані

господарським судом документи не надав, про причини неявки  суду не повідомив.

Заявлена вимога розглядається за наявними в матеріалах справи

документами в порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

В процесі розгляду справи позивач звернувся до суду з заявою про

розгляд справи без застосування 

технічних засобів фіксування судового процесу. Ця заява розглянута судом

та задоволена  як така, що не суперечить

чинному законодавству. 

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника

позивача, судом встановлено, що 04.07.2006 року між позивачем та відповідачем

було укладено договір поставки № 02/20-06.

Згідно з умовами п .1.1. вищевказаного договору постачальник

(позивач по справі) зобов'язується поставити та передати у власність покупця

(відповідач по справі) товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити

продукцію в асортименті, по цінам вказаних у специфікації, видаткових накладних

та рахунках-фактурах.

Відповідно до п. 3.2. договору поставка продукції здійснюється в

термін 3 (трьох) банківських днів з моменту надходження листа покупця на адресу

постачальника по факсимільному зв'язку.

Як свідчать матеріали справи, позивач на підставі договору за

видатковими накладними № РН-0001022 від 31.07.2006 року на суму 36576,00 грн.,

№ 0001133 від 23.08.2006 року на суму 35052,00 грн., № 0001099 від  24.08.2006 року на суму 18288,00 грн., №

0001108 від 26.08.2006 року на суму 18288,00 грн. та рахунків-фактур №

СФ-000711 від 31.07.2006 року, № СФ-000825 від 23.08.2006 року, № СФ-000791 від

24.08.2006 року, № СФ-000796 від 25.08.2006 року відпустив відповідачу товар

всього на загальну суму 108204,00 грн. 

Згідно п. 5.1. договору, відповідач зобов'язаний оплатити вартість

отриманого товару в термін 5 (п'яти) банківських днів з моменту відвантаження

партії продукції.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач товар від позивача

прийняв, про що свідчить його підпис на вищевказаних накладних, проте його

вартість оплатив лише частково в сумі 18248,00 грн., чим порушив умови

укладеного між сторонами договору. Несплаченою залишилась сума боргу в розмірі

89956,00 грн., що й стало підставою для звернення позивача до господарського

суду з відповідним позовом.

Відповідно  до ст. 33 ГПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими

учасниками процесу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення,

в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони

(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу

України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

Інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного

боргу в розмірі 89956,00 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та

підлягають задоволенню.

Також, позивачем до стягнення заявлено 38635,63 грн. інфляційних

та 4892,50 грн. річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму

боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків  річних з простроченої суми, якщо законом або

договором  не встановлено інший розмір

відсотків.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий

на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором, суд визнав

нараховані позивачем 38635,63 грн. інфляційних та 4892,50 грн. річних

обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі,

передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”,

що становить 1334,85 грн. та згідно зі ст. 44 ГПК України, Постанови Кабінету

Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. слід покласти на відповідача з

вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ТОВ "Олекса" (03058, м.

Київ, вул. Леваневського, 9, оф. 5, код ЗКПО 32154621) - 89956,00 грн.

основного боргу, 38635,63 грн. інфляційних, 4892,50 грн. річних, 1334,85 грн.

державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Рішення підписано 21 листопада 2008 року.

Суддя                                                                                           

Пелипенко Н.М.