Постанова

від 18.11.2008 по справі 28/67-08-1699

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 18 листопада 2008 р.                                                                                   

№

28/67-08-1699 

   Вищий господарський суд України у складі колегії

суддів:

Головуючого,

судді

Плюшко

І.А.,

суддів

Разводової

С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С.,

розглянувши

касаційну скаргу СПД -ОСОБА_1.

на

постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.08р. 

у справі

№

28/67-08-1699

за

позовом

СПД

-ОСОБА_1.

 до

Комінтернівського

об'єднання громадського харчування, ПП "Вікелектромонтаж"

про

визнання

дійсним договору та про визнання права власності на об'єкт нерухомості

За участю представників

сторін

від позивача     ОСОБА_1. п-т, ОСОБА_2. дов. № 327 від

17.11.08р.,

від відповідача Румянцев

О.С. дов. № 86 від 11.07.08р.

В С Т А Н О В И В:

         05 травня 2008 р. Суб`єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1.)

звернувся до господарського суду з позовом до Комінтернівського об`єднання

громадського харчування про визнання дійсним договору, укладеного 15.09.2006 р.

між сторонами, купівлі-продажу приміщення кафу „Чорноморський дельфін”, яке

знаходиться в           с. Фонтанці

Комінтернівського району Одеської області, площа Базарна, 5 на земельній

ділянці загальною площею 1000 кв.м та складається з двох торгових залів

загальною площею 113,2 кв.м, вхідного коридору з туалетом площею 18 кв.м, двох

підсобних приміщень площею 12,5 і 10,6 кв.м, кухні площею 33,9 кв.м з підсобним

приміщенням площею 14,3 кв.м, котельною площею 12,9 кв.м, побутової кімнати з

пожежним виходом площею 16,9 кв.м, приміщення для миття посуду площею 14,3

кв.м, комори -33,5 кв.м, підсобного приміщення -48 кв.м, споруди 1956 р., а

також господарських споруд: 3 гаражів, сараю і коптильного приміщення,

трансформаторної підстанції ТП-458 потужністю 80 кВт, що розташовані на

прилеглому господарському дворі площею 500 кв.м, із технічними спорудами

кам`яним парканом та металевими воротами. Також позивач просив визнати за ним

право власності на вказане майно.

         В подальшому позивач доповнив свій

позов вимогою про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 13.06.2007

р. та договору оренди від 11.09.2007 р., укладені між Комінтернівським

об`єднанням громадського харчування та Приватним підприємством

„ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ” (далі -ПП „ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ”).

        Ухвалою господарського суду Одеської

області від 14.05.2008 р. до участі у справі в якості іншого відповідача залучено

ПП „ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ”.

        Комінтернівське об`єднання громадського

харчування подало зустрічну позовну заяву до СПД Варцаба І.В. про визнання

недійсним договору завдатку від 15.09.2006 р., визнання дійсним договору

купівлі-продажу від 13.06.2007 р., визнання дійсним договору оренди від

14.09.2007 р.

Рішенням

господарського суду Одеської області від 07.07.2008 р. у справі № 28/67-08-1699

(суддя Гуляк Г.І.) позов СПД ОСОБА_1. задоволений у повному обсязі, визнаний

дійсним договір від 15.09.2006 р., укладений між Комінтернівським об`єднанням

громадського харчування та СПД ОСОБА_1.; за останнім визнано право власності на

приміщення кафу „Чорноморський дельфін”, яке знаходиться в с. Фонтанці

Комінтернівського району Одеської області, площа Базарна, 5 на земельній

ділянці загальною площею 1000 кв.м та складається з двох торгових залів

загальною площею 113,2 кв.м, вхідного коридору з туалетом площею 18 кв.м, двох

підсобних приміщень площею 12,5 і 10,6 кв.м, кухні площею 33,9 кв.м з підсобним

приміщенням площею 14,3 кв.м, котельною площею 12,9 кв.м, побутової кімнати з

пожежним виходом площею 16,9 кв.м, приміщення для миття посуду площею 14,3

кв.м, комори -33,5 кв.м, підсобного приміщення -48 кв.м, споруди 1956 р., а

також господарських споруд: 3 гаражів, сараю і коптильного приміщення,

трансформаторної підстанції ТП-458 потужністю 80 кВт, що розташовані на

прилеглому господарському дворі площею 500 кв.м, із технічними спорудами

кам`яним парканом та металевими воротами. Також визнаний недійсним договір купівлі-продажу

від 13.06.2007 р., укладений між Комінтернівським об`єднанням громадського

харчування та ПП „ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ”, останнє зобов`язано повернути СПДОСОБА_1

трансформаторну підстанцію ТП-458 потужністю 80 кВт, яка розташована в с.

Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, площа Базарна, 5; з

Комінтернівського об`єднанням громадського харчування на користь ПП

„ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ” стягнуто 568 грн. Визнаний недійсним договір оренди від

11.09.2007 р., укладений між Комінтернівським об`єднанням громадського

харчування та ПП „ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ”. У задоволенні зустрічного позову

відмовлено повністю.

          Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 02.09 2008 року у справі № 28/67-08-1699 (судді: Лашин

В.В., Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л.) рішення господарського суду Одеської

області від 07.07.2008 р. по справі  №

28/67-08-1699 -скасоване. Позов Суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1а задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу

від 13 червня 2007 р., укладений між Комінтернівським об`єднанням громадського

харчування та Приватним підприємством „ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ”, в решті позовних

вимог відмовлено. Зустрічний позов Комінтернівського об`єднання громадського

харчування задоволено частково, визнано недійсним договір завдатку від 15

вересня 2006 р., укладений між Комінтернівським об`єднанням громадського

харчування та Суб`єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, в

решті позовних вимог відмовлено.

 Не погоджуючись із постановою господарського

суду апеляційної інстанції, суб`єкт підприємницької діяльності -фізична особа

ОСОБА_1 звернувся до  Вищого  господарського  суду України з касаційною  скаргою, в якій просить скасувати Одеського

апеляційного господарського суду від 02.09.2008 року, а рішення господарського

суду Одеської області від 07.07.2008 р. у справі № 28/67-08-1699 залишити без

змін, посилаючись на порушення та невірне застосування судом попередньої

інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши

доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги,

перевіривши  правильність  застосування 

судом апеляційної інстанції  норм

матеріального  та процесуального  права, 

колегія  суддів  Вищого господарського  суду 

України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з  наступних 

підстав.

        Господарські суди попередніх інстанцій

встановили, що 15 вересня 2006 р. між Комінтернівським об`єднанням громадського

харчування та СПД ОСОБА_1. був складений договір, за умовами якого

Комінтернівське об`єднання громадського харчування продає, а СПД ОСОБА_1.

придбає у власність належне продавцю майно, а саме: капітальну будівлю кафе

„Чорноморський дельфін” 1956 р., яке складається з двох торгових залів /10х6/,

вхідного коридору з туалетом /7,5х3/, підсобними приміщеннями з двох кімнат

/4х2, 3,5х3/, кухні з підсобним приміщенням /20х4,5/, котельної /4х3/,

побутової кімнати /4х3/ з пожежним виходом. Також умовами договору встановлено,

що біля кафе мається господарське подвір`я площею 500 кв.м, де розташовані колишні

гаражі, споруда та сарай. Загальна земельна площа становить 1000 кв.м.

Пунктом

3, 4 договору встановлено, що продаж будівлі та споруд вчиняється за 73 307

грн., які повинні бути внесені СПД ОСОБА_1. до каси Комінтернівського

об`єднання громадського харчування готівкою. При цьому вказано, що

трансформатор ТП-458 потужністю 458 кВт вартістю 2082 грн. за балансовою

вартістю.

         В пункті 5 договору сторони

передбачили, що відповідно до ст. 195 ЦК України СПД ОСОБА_1. вносить в касу

відповідача готівкою завдаток в рахунок майбутніх платежів в розмірі 10 000

грн. в якості доказу укладення договору та у забезпечення його виконання.

СПД

ОСОБА_1. на виконання зазначеного договору був переданий завдаток, однак інші

належні платежі сплачені лише у жовтні 2007 р. та у лютому 2008 р.

Крім

того суди встановили, що 13 червня 2007 р. між Комінтернівським об`єднанням

громадського харчування та ПП „ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ” був укладений договір

купівлі-продажу, за яким останній придбав трансформатор 458, який знаходиться

на балансі Комінтернівського об`єднання громадського харчування згідно довідки

№ 29 від 13.06.2007 р. за ціною у розмірі 568 грн.

Суди

з`ясували, що 11.09.2007 р. між тими ж сторонами був укладений договір оренди

нерухомості, за умовами якого Комінтернівське об`єднання громадського

харчування передало ПП „ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ” у строкове платне користування

контору з коридором та підсобним приміщенням загальною площею 95,17 кв.м,

розташовані за адресою: с. Фонтанка вул. Базарна.

          Суд апеляційної інстанції вказав, що

в подальшому цей договір припинив свою дію внаслідок укладення сторонами нового

договору оренди об`єкту нерухомості від 14.09.2007 р., за яким  Комінтернівське об`єднання громадського

харчування передало ПП „ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ” у строкове користування контору з

коридором та підсобним приміщенням, розташовані за адресою: с. Фонтанка вул.

Базарна, 5, розміщені на земельній ділянці площею 640 кв.м. для ремонту

електрообладнання з терміном дії договору на 2 роки 11 місяців.

Зазначене

майно було передано ПП „ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ” на відповідно до акту

прийому-передачі від 14.09.2007 р.

Суд

першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення первісного позову у повному

обсязі та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, виходив з того,

що договір від 15.09.2006 р., укладений між 

Комінтернівським об`єднанням громадського харчування та СПД ОСОБА_1., за

своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, спірні будівля та споруди

були передані позивачу, яким замовлено робочий проект, укладеного договір

будівельного підряду та виконано ремонтні роботи по цьому майну, договір

купівлі-продажу містить усі істотні умови, передбачені законодавством для

даного виду договорів, однак у зв`язку з ухиленням відповідача від

нотаріального посвідчення цього договору, як того вимагає ст. 657 ЦК України,

господарський суд на підставі ст. ст. 219, 220 ЦК України визнав цей договір

дійсним. Враховуючи визнання цього договору дійсним, досягнення сторонами усіх

істотних умов та фактичного його виконання, суд прийшов до висновку про те, що

право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із

правочинів та у відповідності до ст. ст. 328, 334 ЦК України визнав право

власності СПД ОСОБА_1. на спірне майно. Одночасно з цим, господарський суд зазначив,

що договір купівлі-продажу трансформатору від 13.06.2007 р., укладений через

рік після укладення договору від 15.09.2006 р. між Комінтернівським об`єднанням

громадського харчування та ПП „ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ”, порушує законні права СПД

ОСОБА_1., у зв`язку з чим визнав його недійсним.

Скасовуючи

рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції дійшов

висновку, що дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального і

процесуального права з огляду на наступне. Приймаючи рішення про визнання

договору оренди від 11.09.2007 р., укладеного між Комінтернівським об`єднанням

громадського харчування та  ПП

„ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ”, господарський суд у мотивувальній частині рішення не навів

обґрунтування та норм законодавства, за якими він вирішив спір за цими

позовними вимогами саме таким чином.

             Крім цього, на думку суду

попередньої інстанції місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що цей

договір був припинений сторонами у зв`язку з укладенням нового договору оренди

від 14.09.2007 р.

          Частиною 2 ст. 604 ЦК України

встановлено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну

первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

            Щодо правової природи договору від

15.09.2006 р., то апеляційна інстанція з`ясувала, що цей договір містить ознаки

не договору купівлі-продажу, як помилково встановив суд першої інстанції, а

договору про намір, ознаки попереднього договору купівлі-продажу нерухомого

майна. При цьому передачі майна внаслідок купівлі-продажу не відбувалось, акт

прийому-передачі майна не оформлювався, а користування спірним майном СПД

ОСОБА_1. здійснювалось на підставі договору від 24.05.2005 р. про створення в

Комінтернівському об`єднання громадського харчування внутрігоспрозрахункового

підприємства -кафе „Чорноморський дельфін” с. Фонтанка без надання статусу

юридичної особи, тобто на підставах, не пов`язаних з укладенням договору від

15.09.2006 р. Вказаний договір був розірваний Комінтернівським об`єднанням

громадського харчування згідно з наказом № 14 від 24.04.2008 р.

При

укладанні договору від 15.09.2006 року сторони не дотримали вимоги

законодавства, а саме ч. 1 ст. 635 ЦК України.

Крім

цього, суд попередньої інстанції в оскаржуваній постанові вказав, що при складенні

Комінтернівським об`єднанням громадського харчування та СПД ОСОБА_1. договору

від 15.09.2006 р., а також укладення Комінтернівським об`єднанням громадського

харчування  з ПП „ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ”

договору купівлі-продажу від 13.06.2007 р. трансформатору ТП-458 були порушені

вимоги ст. ст. 317, 319, 635, 657 ЦК України, 

ч. 5 ст. 111 ГК України і ч. 1 ст. 9 Закону України „Про споживчу

кооперацію”, що відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України є підставою для

визнання цих правочинів недійсними. Це, в свою чергу, виключає можливість

задоволення позовних вимог СПД ОСОБА_1. до Комінтернівського об`єднання

громадського харчування про визнання дійсним договору купівлі-продажу від

15.09.2006 р. приміщення кафу „Чорноморський дельфін”, яке знаходиться в с.

Фонтанці Комінтернівського району Одеської області, площа Базарна, 5 та

визнання за ним права власності на спірне майно, оскільки виключається

правомірність набуття права власності на нього, а також у зв`язку з цим

відсутні достатні правові підстави для задоволення зустрічного позову

Комінтернівського об`єднання громадського харчування в частині визнання дійсним

договору купівлі-продажу від 13.06.2007 р.

Щодо

вимог СПД ОСОБА_1. про визнання недійсним договору оренди від 11.09.2007 р.,

укладеного між Комінтернівським об`єднанням громадського харчування та ПП

„ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ”, то судова колегія суду попередньої інстанції вважає, що ці

вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки договір оренди від

11.09.2007 р. припинив свою дію внаслідок укладення нового договору від

14.09.2007 р., а вимоги про визнання його недійсним СПД ОСОБА_1. не заявлялись.

Суд

апеляційної інстанції не погодився з вимогами Комінтернівського об`єднання

громадського харчування щодо визнання дійсним договору оренди від 14.09.2007

р., укладеного між позивачем за зустрічним позовом та ПП „ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ”,

виходячи з того, що за умовами цього договору належним чином не визначено якою

площею передається майно, що є предметом договору; передача майна відбувалась з

підстав начебто наявності права власності Комінтернівського об`єднання

громадського харчування на об`єкт оренди, між тим це майно перебувало лише в

оперативній оренді останнього та, окрім цього, майно було передано в період дії

іншого договору, за яким здійснювалось користування спірним майном СПД ОСОБА_1.

Таким

чином, на підставі викладеного, а також відсутність достатніх правових підстав

для визнання договору від 15.09.2006 р. дійсним, суд попередньої інстанції

дійшов висновку про задоволення позовних вимог СПД ОСОБА_1. частково в частині

визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.06.2007 р., укладеного

між  Комінтернівським об`єднанням

громадського харчування та ПП „ВІКЕЛЕКТРОМОНТАЖ”. З цих же підстав судова

колегія вважає, що зустрічний позов Комінтернівського об`єднання громадського

харчування також підлягає задоволенню частково в частині визнання недійсним

договору від 15.09.2006 р., укладеного між Комінтернівським об`єднанням

громадського харчування та СПД ОСОБА_1.

Проте,

з такими висновками суду апеляційної інстанції судова колегія не може

погодитись виходячи з наступного.

Судами

попередніх інстанцій встановлено, що 15 вересня 2006 р. між Комінтернівським

об`єднанням громадського харчування та СПД ОСОБА_1. був складений договір, за

умовами якого Комінтернівське об`єднання громадського харчування продає, а СПД

ОСОБА_1. придбає у власність належне продавцю майно, а саме: капітальну будівлю

кафе „Чорноморський дельфін” 1956 р., яке складається з двох торгових залів

/10х6/, вхідного коридору з туалетом /7,5х3/, підсобними приміщеннями з двох

кімнат /4х2, 3,5х3/, кухні з підсобним приміщенням /20х4,5/, котельної /4х3/,

побутової кімнати /4х3/ з пожежним виходом. Також умовами договору встановлено,

що біля кафе мається господарське подвір`я площею 500 кв.м, де розташовані колишні

гаражі, споруда та сарай. Загальна земельна площа становить 1000 кв.м.

         Як було встановлено судами, в пункті 5

договору від 15.09.2006 року сторони передбачили, що відповідно до ст. 195 ЦК

України СПД ОСОБА_1. вносить в касу відповідача готівкою завдаток в рахунок

майбутніх платежів в розмірі 10 000 грн. в якості доказу укладення договору та

у забезпечення його виконання.

СПД

ОСОБА_1. на виконання зазначеного договору був переданий завдаток в сумі 10 000

грн.(квитанція до прибуткового касового ордеру № 1016 від 15.09.2006 р.),

10.10.2007 року були внесені 8 950 грн.(квитанції до прибуткового касового

ордеру № 10117, № 1018), та 56 439 грн.(квитанція до прибуткового касового

ордеру № 2107.377.1 від 27.02.2008 р.). Таким чином загальна сума, яку було

перераховано на розрахунковий рахунок відповідача становить 75 389 грн.

Вказані

кошти повернути не були та в оскаржуваній постанові відсутні посилання на

повернення зазначених коштів.

При

таких обставин, спірні правовідносини регулюються ст. 655 ЦК України, згідно

якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або

зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а

покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього

певну грошову суму.

Суд

першої інстанції підставно зазначив, що кошти до каси Комінтернівського

об`єднання громадського харчування вносилися поступово, що підтверджує наміри

продати спірні об'єкти саме СПДОСОБА_1, оскільки угода була підписана та

схвалена керівництвом продавця, а саме Комінтернівським об`єднанням

громадського харчування ще в 2006 році та жодного заперечення  проти укладення спірної угоди висунуто не

було, тому дане вказує на схвалення даної угоди Комінтернівським об`єднанням

громадського харчування.

За

таких обставин, суд попередньої інстанції порушив норми ст. 203 ЦК України, яка

передбачає умови дійсності правочину, серед яких вільне волевиявлення сторін.

         Крім цього, суд апеляційної інстанції

не вірно застосував норми матеріального права відносно врегулювання спірних

правовідносин сторін стосовно змісту договору від 15.09.2006 року, оскільки

фактично було укладено було укладено договір купівлі-продажу та факт передачі

майна внаслідок купівлі-продажу відбувся,  

СПД Варцабою було замовлено робочий проект та укладено договори на

виконання підрядних робіт.

Суд

попередньої інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, не

застосував положення ст. 627 ЦК України, якою встановлено, що сторони є

вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з

урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв

ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

       Відповідно до п.  ч. 2 ст. 11 ЦК України  підставами виникнення цивільних прав та

обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

        Статтею 657 ЦК України встановлено, що

договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу,

житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій

формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

        Згідно ст.. 220 ЦК України у разі

недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий

договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору,

що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове

виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального

посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне

нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

      Відповідно до вимог ч. 2 ст. 219 ЦК

України суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він

відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню

правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

        Частиною 2 ст. 328 ЦК України

передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо

не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена

судом.

Відповідно

до п. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає

нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або

з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не

посвідченого нотаріально, дійсним.

За

таких обставин судова колегія дійшла висновку, що постанова суду попередньої

інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає

скасуванню.

Прийняте

господарським судом першої інстанції рішення ґрунтується на всебічному, повному

і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності

та відповідає положенням ст. 43 ГПК України та вимогам, що викладені в

постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29

грудня 1976 року N11.

 На підставі викладеного та керуючись  ст. ст.1115, 1117 ,  1119 - 11111,

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

-     

                                    П О С Т А Н

О В И В:    

1.           Касаційну скаргу СПД -ОСОБА_1.

задовольнити.

2.           Постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 02.09.08р. скасувати.

3.           Рішення господарського суду Одеської

області від 07.07.2008 р. у справі № 28/67-08-1699 залишити без змін.

Головуючий,

суддя                                                                         

І.А. Плюшко

Судді

                                                                                               С.С.

Разводова

                                                                                                          С.С.

Самусенко