Постанова від 11.11.2008 по справі 47/594-07(29/295-08)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 11 листопада 2008 р.                                                                                   

№

47/594-07(29/295-08) 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого:

Удовиченка

О.С.,

суддів:

Короткевича

О.Є., Хандуріна М.І.

розглянувши   касаційну скаргу

Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1

на

постанову

Харківського

апеляційного господарського суду від 26.05.2008

у

справі

№

47/594-07 господарського

суду Харківської області

за

позовом

Харківської

ОДПІ у Харківській області

до

1.          Державного підприємства

"Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" 2.          Фінансового управління Харківської

районної державної адміністрації Харківської області 3.          ТОВ Агрофірма "Рассвет"

4.          СПД ФО ОСОБА_1

треті

особи, які не заявляють самостійних вимог   про  за участю

1.          Регіональне відділення ФДМУ по

Харківській області 2.         

Міністерство аграрної політики 3.          арбітражний керуючий ОСОБА_2

визнання мирової угоди та договорів про спільну діяльність недійсними

прокуратури Харківської області

в судовому засіданні взяли участь  представники :

Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1

ОСОБА_3.

Державного

підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське"

ОСОБА_3.

В С Т А Н О В И В :

Позивач

звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою, в якій просив

визнати недійсною мирову угоду від 21.11.2006, укладену у справі господарського

суду Харківської області № Б-39/383-03 про банкрутство Державного підприємства

"Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського

національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва", визнати

недійсною угоду №1 про спільну діяльність, укладену 21.11.2006 між Державним

підприємством "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське"

Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва"

(надалі ДП НДГ "Докучаєвське") та ТОВ АФ "Рассвет", визнати

недійсною угоду №2 про спільну діяльність, укладену 21.11.2006 між ДП НДГ

"Докучаєвське" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, судові

витрати покласти на ТОВ АФ "Рассвет" та фізичну особу -підприємця

ОСОБА_1

Рішенням

господарського суду Харківської області від 07.04.2008 (суддя Светличний Ю.В.)

позов задоволено повністю.

Постановою

Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 (судді: Могілєвкін

Ю.О., Плужнік О.В., Барбашова С.В.) рішення господарського суду Харківської

області від 07.04.2008 залишено без змін, апеляційну скаргу залишено без

задоволення.

ОСОБА_1.

звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій

просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від

07.04.2008 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від

26.05.2008, прийняти нове рішення.

В

обґрунтування своїх касаційних вимог ОСОБА_1. посилається на порушення судами

попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів норм

матеріального права, зокрема: ст.203, 215, 216, 228 ЦК України, ст.18 Закону

України "Про управління державним майном".

В

судовому засіданні Вищого господарського суду України 28.10.2008 оголошено

перерву до 04.11.2008. В судовому засіданні 04.11.2008 перерву продовжено до

11.11.2008.

Судова

колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної

скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,

дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм

матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами

встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області у справі

№Б-39/383-03 затверджено мирову угоду від 22.11.2006 між ДП НДГ

"Докучаєвське", кредиторами, ТОВ АФ "Рассвет" та СПД

ОСОБА_1

Відповідно

до умов мирової угоди від 22.11.2006 ТОВ АФ "Рассвет" та СПД ОСОБА_1.

взяли на себе зобов'язання протягом 30 днів з моменту набрання чинності цією

угодою погасити перед кредиторами заборгованість боржника - ДП НДГ

"Докучаєвське". Пунктами 4.1- 4.2 угоди, передбачено, що ТОВ АФ

"Рассвет" та СПД ОСОБА_1. набувають права переоформлення права

власності на державне майно ДП НДГ "Докучаєвське", за умов погодження

з Міністерством аграрної політики України, а ТОВ АФ "Рассвет", крім

того, набуває права переводу прав користування земельними ділянками з садовими,

рослинними насадженнями, закріпленими за боржником.  Мирова угода набрала чинності з моменту її

затвердження судом.

Відповідно

до п.3 ст.38 Закону господарський суд має право відмовити в затвердженні

мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого

цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

З

матеріалів справи вбачається, що проект мирової угоди від 22.11.2006 було

погоджено з Міністерством  аграрної

політики відповідно до приписів п.5 ст.18 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1 а.с. 36).

Судом

касаційної інстанції встановлено що, під час розгляду судами заяви Харківської

ОДПІ про розірвання мирової угоди  у

справі № Б-39/383-03, Харківській ОДПІ було відмовлено у задоволенні заяви про

розірвання мирової угоди. Таким чином, судами було надано оцінку її змісту.

Відповідно

до ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство

у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей,

встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом” (далі -Закон).

Порядок

укладання, розірвання та визнання мирової угоди недійсною у справі про

банкрутство регулюються положеннями Закону.

Відповідно

до ч. 1 ст. 39 Закону за заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода

може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для

визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України.

Затвердження

мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство

(ч. 6 ст. 38, ст. 40 Закону).

Відповідно

визнання мирової угоди недійсною тягне за собою поновлення провадження у справі

про банкрутство (ч. 2 ст. 39 Закону).

Враховуючи

вищезазначене в сукупності, колегія суддів вважає, що визнання мирової угоди

недійсною є невід'ємною частиною справи про банкрутство.

Частиною

2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із 

способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання

правочину недійсним. 

Розгляд

заяв про визнання недійсними угод про спільну діяльність, укладених на

виконання мирової угоди, здійснюється в порядку позовного провадження.

Судом

першої інстанції встановлено, що між ДП НДГ "Докучаєвське" та  ТОВ Агрофірма "Рассвет" 22.11.2006

укладено договір про сумісну діяльність №1 та між ДП НДГ

"Докучаєвське" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 22.11.2006

укладено договір про сумісну діяльність №2 строком на 25 років.

Судами

попередніх інстанцій зазначено, що мирова угода та договори про сумісну

діяльність №1 та №2 фактично направлені на перехід майнових прав держави в

особі ДП НДГ "Докучаєвське" до ТОВ агрофірма "Рассвет" та

СПД ОСОБА_1. з відповідною зміною форми власності.

З

матеріалів справи вбачається, що пунктами 1.2. договорів про сумісну діяльність

передбачено, що всі матеріальні та нематеріальні активи, в т.ч. земельні

угіддя, лісополоси, сади, які знаходяться в користуванні ДП НДГ

"Докучаєвське" переходять в сумісне користування сторонами терміном

на 25 років з моменту затвердження мирової угоди господарським судом

Харківської області у справі № Б-39/383-03.

Відповідно

до п.п. 3.3.  -3.3.2.договорів, для

здійснення мети договору,  ДП НДГ

"Докучаєвське" зобов'язувалось зробити внески, що складаються з

основних засобів, відображених у додатку №1 до договору (майно) та передати в

загальне користування зазначені в договорах земельні ділянки.

Пунктами

3.4. -4.6. договорів ТОВ АФ "Рассвет" та СПД ОСОБА_1. зобов'язувались

пропорційно здійснити вклади в грошових коштах в сумі, необхідній для погашення

заборгованості ДП НДГ "Докучаєвське" перед кредиторами, передбачену

п.1.5 мирової угоди протягом 30 днів з моменту її затвердження судом. ДП НДГ "Докучаєвське"

протягом 30 днів зобов'язувався повернути отримані кошти шляхом передачі у

власність ТОВ АФ "Рассвет" та СПД ОСОБА_1. основних засобів,

передбачених п.4.1 мирової угоди.

Пунктом

6.9 договору №1 передбачено, що ТОВ АФ "Рассвет" набуває можливості

переводу прав користувача землею в розмірі 2533,51 га  у межах згідно з планом землекористування,

яка знаходяться у постійному користуванні ДП НДГ "Докучаєвське".

Таким

чином, вищенаведеним спростовуються і доводи позивача щодо невідповідності умов

договорів про спільну діяльність приписам ст.ст. 1130, 1131 ЦК України, і

доводи судів попередніх інстанцій, оскільки договорами про сумісну діяльність

не передбачалось переходу права власності на майно боржника, а лише передбачено

сумісне використання майна боржника за погодженням з Міністерством аграрної

політики України.

Відповідно

до листа Міністерства аграрної політики України від 19.12.2006

№37-11-3-15/19084, орган уповноважений управляти майном боржника не заперечував

проти затвердження господарським судом договорів №1 та №2 про сумісну

діяльність за наступних умов: ТОВ агрофірма "Рассвет" набуває

тимчасової можливості переводу прав користування земельними угіддями,

закріпленими за боржником на термін дії договору №1 про сумісну діяльність;

відчуження майна проводиться за згодою уповноваженого органу управління майном

за ціною незалежної експертизи з відповідною рецензією звіту оцінки майна у ФДМ

України.

Таким

чином, висновки судів попередніх інстанцій відносно того, що договори про

сумісну діяльність укладені з порушенням публічного порядку, оскільки

направлені на порушення чинного законодавства про державне майно та посягають

на правовідносини щодо управління та користування державним майном, а у сторін

цих правочинів був умисел на настання протиправних наслідків у вигляді

неправомірного заволодіння державним майном, не підтверджені матеріалами

справи.

За

таких обставин, колегія дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду

апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції є незаконними та

необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Керуючись

статтями  1115,  1117,  1119-11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

          Касаційну скаргу Фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1  задовольнити.

          Постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 26.05.2008 та рішення господарського суду Харківської

області від 07.04.2008 у справі № 47/594-07 скасувати.

          У позові відмовити.

Головуючий                                                                              О.С.

Удовиченко

Судді                                                                                       О.Є.

Короткевич

  М.І. Хандурін