Постанова

від 24.11.2008 по справі 12/124пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем

України

19.11.2008 р.                                                                        

справа №12/124пн

Донецький апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

за участю представників сторін:

від позивача:

ОСОБА_2-за довір. ОСОБА_1

паспорт,

від відповідача:

Конишев А.Г.-за довір. Долгочуб

І.В.-за довір., 

від третьої особи:

не з"явився

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1 м.Маріуполь Донецька

область

на рішення господарського суду

 Донецької області

від

02.10.2008 року

по справі

№12/124пн

за позовом

ОСОБА_1 м.Маріуполь Донецька

область

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Сапожок" м.Маріуполь Донецька область

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору:Державний реєстратор

Маріупольської міської ради м.Маріуполь Донецька область

про

визнання недійсним та скасування

рішення загальних зборів засновниківТОВ "Сапожок" від 22.12.2007р.

в частині виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Сапожок" та

передачі належної йому долі у статутному фонді, яка порівнює 21,46%-500грн.

ОСОБА_3 та визнання незаконним та скасування Статуту ТОВ "Сапожок"

державна реєстрація якого здійснена після 22.12.2007р.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на

рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2008р. по справі

№12/124пн.

Цим рішенням господарський суд

Донецької області (суддя Склярук О.І.) в задоволенні позову відмовив.

Позивач наполягає на скасуванні

рішення в зв"язку з тим, що воно суперечить вимогам закону та не

відповідає фактичним обставинам справи.

Розглянувши апеляційну скаргу,

апеляційний суд встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до

товариства з обмеженою відповідальністю "Сапожок" про визнання

недійсними рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою

відповідальністю "Сапожок" від 22.12.2007р. в частині виключення

ОСОБА_1 із складу засновників товариства та передачі частки у статутному фонді

іншій особі, а також визнання недійсним Статуту товариства, державна реєстрація

якого здійснена після 22.12.2007р., тобто після виключення позивача із складу

товариства.

22.12.2007р. були проведені

загальні збори учасників товариства "Сапожок", рішення яких оформлені

протоколом №4 (а.с.110, т.1). Першим пунктом рішення зборів було питання про

виключення із складу учасників товариства ОСОБА_1 Підставами для виключення в

протоколі №4 вказано те, що позивач не дотримувався вимог Статуту, передбачених

п.п.4.3.; 5.4.; 6.5. систематично не виконує рішення загальних зборів,

зашкоджає досягненню мети товариства.

Пункт 4.3. встановлює, що учасник

товариства зобов"язаний додержуватися вимог установчих документів і

виконувати рішення його органів управління; виконувати свої майнові

зобов"язання перед товариством.

Пункт 5.4. Статуту передбачає, що

до моменту реєстрації товариства кожен з учасників зобов"язаний внести не

менше 50% вкладу до статутного фонду. Учасник зобов"язаний повністю внести

свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання

учасниками цього зобов"язання у визначений строк, товариство

зобов"язано зменшити розмір статутного фонду або прийняти рішення про

ліквідацію товариства.

Пункт 6.5. встановлює, що учасник,

який систематично не виконує свої обов"язки, перешкоджає своїми діями

досягненню мети товариства, може бути виключений із складу учасників

товариства.

В протоколі зборів не вказано, в

чому саме полягають порушення, які здійснив позивач. Відповідно до письмових

пояснень відповідача, підставами виключення позивача із складу учасників

товариства було невиконання ним обов"язку щодо внесення вкладу до

статутного фонду товариства, а також його нез"явлення на загальні збори

засновників товариства , які відбулися 05.01.2007р., а також те, що без

поважних причин покинув збори 14.09.2007р. Крім того, позивач відмовився від

підписання додатку до Статуту, тобто своїми діями перешкоджав досягненню мети

товариства (а.с.115-117, т.1). Теж саме заявив представник відповідача в

засіданні апеляційного суду.

В матеріалах справи є ксерокопія

договору від 07.07.2006р., укладеного між позивачем-ОСОБА_1 та спадкоємцем

вмерлого учасника товариства, відповідно до якого Москаленко купив частку в

Статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Сапожок",

частка складає 500грн., що становить 21,46% статутного фонду. В договорі

вказано, що інші учасники товариства від свого переважного права на придбання

частки відмовилися, про що свідчить протокол зборів учасників товариства №2 від

08.06.2006р. Договір посвідчений нотаріусом Маріупольського нотаріального

округу та зареєстрований в реєстрі за №4463 (а.с.23, т.1). Відповідно до ст.204

ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена

законом або, якщо він не визнаний судом недійсним. Цей договір не розірваний та

не визнаний недійсним у встановленому порядку. Відповідно до ст.328 ЦК України,

право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із

закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. А стаття

321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушеним. Ніхто не може бути

протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Тобто

позивач є власником частки фонду розміром 21,46% товариства з обмеженою відповідальністю

"Сапожок". Право продати позивачу частку у статутному фонду продавцю

надано загальними зборами товариства з обмеженою відповідальністю від

08.06.2006р. (а.с.95, т.1).Протокол цих зборів був наданий нотаріусу для

посвідчення договору купівлі-продажу. Протокол у судовому порядку не

оспорювався та не визнавався недійсним. Таким чином, у апеляційного суда

відсутні підстави для неприйняття протокола №2 від 08.06.2006р. в якості

доказу.

Таким чином, придбавши частку

статутного фонду товариства, позивач набув корпоративні права. Стаття 617 ГК

України встановлює, що корпоративні права-це права особи, частка якої

визначається у статутному фонду (майні) господарської організації, що включають

правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, а

також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

З урахуванням цього, слід визнати,

що позивач не має обов"язку вносити частку вкладу до статутного фонду

товариства, оскільки ним (позивачем) була

придбана частка вже сформованого статутного фонду. Відповідач іншого не

довів. Про це також свідчить той факт, що товариство не об"явило про

зменшення свого статутного фонду або не прийняло рішення про ліквідацію

Товариства. А саме це повинно було зробити товариство, якщо частина статутного

капіталу, яка не сплачена, не була сплачена протягом першого року діяльності

товариства відповідно до п.5.4. Статуту та ч.3 ст.144 ЦК України. Безспірним

доказом цієї обставини є також те, що в протоколі №4 від 22.12.2007р.

відмічено, що Москаленко виключений з членів товариства з поверненням частки

у статутному фонді товариства в розмірі 500грн. (а.с.110-111, т.1).

З урахуванням викладеного, слід

визнати, що позивач не повинен був вносити грошові кошти до Статутного фонду, а

тому він не порушував п.п.4.3.; 5.4. Статуту, які передбачають обов"язок

члена товариства вносити вклад до статутного фонду.

Доводи відносно неучасті позивача в

загальних зборах товариства 05.01.2007р. не можуть бути прийняти в якості

доказу перешкоджання позивачем досягнення мети товариства. Відповідно до ч.1 п.

"а" ст.10 Закону України "Про господарські товариства" та

п.4.2. Статуту товариства правом учасника товариства, в числі іншого, є

приймання участі в управлінні справами товариства в порядку, який визначений

статутними документами. Таким чином, участь у загальних зборах є правом, а не

обов"язком учасника товариства, не має підстав твердити допущене порушення

з боку позивача.

Крім того, відповідач не довів того

факту, що позивачем-ОСОБА_1, було допущено систематичне невиконання

своїх обов"язків. Крім того, відсутність позивача, який володіє 21,46%

статутного фонду, не могла вплинути на правомочність зборів, оскільки

відповідно до ст.60 Закону України "Про господарські товариства" та

п.7.3.6. Статуту збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники,

що володіють у сукупності більше, як 60% голосів.

В засіданні апеляційного суду

представник відповідача пояснив, що позивач не виконав рішення загальних зборів

членів товариства від 27.10.2007р. та не підписав зміни в статутних документах

(а.с.96-98, т.1). На думку відповідача, цією бездією позивач перешкоджав

досягненню цілей товариства. Цей довод відповідача не можу бути прийнятий до

уваги, оскільки протокол №3 від 27.10.2007р. не містить будь-який обов"язок

ОСОБА_1 підписувати статутні документи.

З урахуванням викладеного,

апеляційний суд вважає, що в судовому засіданні відповідач не довів ні факт

порушень положень Статуту та закону з боку позивача, ні їх систематичність , ні

перешкоджання досягнення целі товариства. Відповідно до ст.64 Закону України

"Про господарські товариства" учасник товариства, який систематично

не виконує обов"язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей

товариства, може бути виключений з товариства. Таким чином, апеляційний суд

вважає, що виключення позивача з числа членів товариства рішенням загальних

зборів товариства 22.12.2007р. було здійснено безпідставно та з порушенням

вимог Статуту та законів, тому в цій частині рішення підлягає визнанню

недійсним, як прийняте з порушенням вимог ст.64 Закону України "Про

господарські товариства".

Крім того, позивач наполягає на

визнанні недійсним Статуту, реєстрація якого була здійснена після виключення

позивача з числа учасників товариства.

Господарський суд дійшов висновку,

що в цій частині позивач обрав невірний спосіб захисту, встановлений ст.16 ЦК

України. На думку апеляційного суду, цей висновок є невірним.

Спори за позовом учасника

господарського товариства, пов"язаним з вимогою про визнання недійсним

установчих документів господарського товариства в зв"зку з порушенням

вимог законодавства щодо порядку їх прийняття, належить до корпоративних

спорів, вимоги до змісту установчих документів передбачені ст.ст.88, 143, 154

ЦК України; ч.2 ст.57, ст.82 ГК України, ст.ст.4,37,51,65,67,76 Закону України

"Про господарські товариства". За змістом ч.4 ст.4 цього закону

відсутність в установчих документах відомостей, обов"язковість яких

визначена законом, є підставою для відмови у державній реєстрації товариства та

змін, внесених до установчих документів.

Як свідчить судова практика,

зокрема, Верховного Суду України, суд може визнати недійсними установчі

документи за наявності одночасно таких умов:

-на момент розгляду справи вони не

відповідають вимогам закону.

-допущені при їх прийнятті

порушення, не можуть бути усунені.

-відповідні положення установчих

документів порушують права та законні інтереси позивача.

Частина 2 ст.87 ЦК України

передбачає, що установчим документом товариства є затверджений учасниками

Статут. Відповідно до ч.1 ст.82 ГК України Статут є установчим документом

товариства з обмеженою відповідальністю.

Статут юридичної особи за своєю

правовою природою є актом, який визначає правовий статус юридичної особи,

оскільки він містить норми, обов"язкові для учасників товариства.

Підставами для визнання актів, в т.ч. Статуту недійсними, є невідповідність

його вимогам чинного законодавства. Крім того, обов"язковою умовою

визнання акту недійсним є порушення у зв"язку з прийняттям відповідного

акта прав та законних інтересів позивача.

В даному випадку після незаконного

виключення позивача із числа учасників товариства, рішенням від 25.01.2008р.

(протокол №5) прийнятий новий Статут товариства (який зареєстрований

05.03.2008р.).

Відповідно до ст.143 ЦК України

Статут товариства з обмеженою відповідальністю, в числі іншого, має містити

розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника. Стаття 4 ч.2

Закону України "Про господарські товариства" встановлює, що установчі

документи, в числі іншого, повинні містити склад засновників та учасників,

розмір та порядок утворення статутного фонду. А ст.51 цього закону встановлює,

що установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю додатково

повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад

та порядок внесення ними вкладів.

У Статуті, який оспорюється,

вказано, що учасниками товариства є три особи: громадяни України та Російської

Федерації. Позивач, який був незаконно позбавлений прав учасника товариства,

Статут в числі учасників товариства не вказує. (а.с.139, т.1).

Також в порушення вимог закону,

п.5.3. Статуту, який оспорюється, не встановлює розмір частки учасника

товариства ОСОБА_1 (а.с.142, т.2).

Таким чином, апеляційний суд

вважає, що Статут товариства з обмеженою відповідальністю "Сапожок",

який затверджений рішенням загальних зборів засновників товариства від

25.01.2008р. та зареєстрований 05.03.2008р., не відповідає вимогам ст.143 ЦК

України; ч.2 ст.4; ст.51 Закону України "Про господарські

товариства". Прийняття цього Статуту порушує права позивача, як учасника

господарського товариства, встановлені ст.116 ЦК України, ст.88 ГК України,

ст.10 Закону України "Про господарські товариства", а саме: брати

участь в управлінні справами товариства, брати участь в розподілу прибутку

товариства та одержувати його частку. Також позивач був позбавлений, як учасник

товариства, приймати участь в голосуванні за прийняття оспорюваной редакції

Статуту. Прийняття та існування Статута, який не відповідає вимогам закону

перешкоджає позивачу користуватися своїми законними правами.

Допущені при прийнятті Статуту

порушення не можуть бути усунути поза рішення суду.

З урахуванням викладеного,

апеляційний суд дійшов висновку, що Статут, затверджений рішенням загальних

зборів засновників товариства з обмеженою відовідальністю "Сапожок"

від 25.01.2008р. та зареєстрований 05.03.2008р. підлягає визнанню недійсним, як

такий, що не відповідає вимогам закону.

Господарський суд не дав належної

правової оцінки відносинам сторін та акту-Статуту, який оспорюється, тому

прийняв невірне рішення.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 105

Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний

господарський суд, -

П О С Т А Н О

В И В:

1)Апеляційну скаргу задовольнити.

2)Рішення господарського суду

Донецької області від 02.10.2008р. по справі №12/124пн скасувати.

3)Позов задовольнити.

4)Визнати недійсним рішення

загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю

"Сапожок", які оформлені протоколом №4 від 22.12.2007р. в частині

виключення ОСОБА_1 із складу учасників товариства, як таке, що прийнято з

порушенням вимог закону.

5)Визнати недійсним Статут

товариства з обмеженою відповідальністю "Сапожок", затверджений

рішенням загальних зборів учасників товариства 21.05.2008р. та зареєстрований

05.03.2008р., як такий, що не відповідає вимогам закону.

Головуючий         

Судді                                                                                                       

Т.А.Шевкова

                                          О.А.Скакун

          Надруковано: 6 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

                                           1.третій

особі

          1 у справу

          1 ДАГС

1.госп.суду