Постанова

від 26.11.2008 по справі 15/363-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2008

р.                                                          

Справа № 15/363-08 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В.,

судді Афанасьєв В.В. ,  Бухан А.І.

при секретарі Цвірі Д.М.

за

участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського  апеляційного господарського

суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 2542С/3 на рішення

господарського суду Сумської області від 16.10.08 по справі № 15/363-08

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.

Полтава

до  Відкритого акціонерного

товариства "Птахорадгосп "Мирний", с. Косівщина Сумської обл.

про стягнення 27414,80 грн.

встановила:

Рішенням від 16.10.08 господарського суду Сумської області (суддя

Резниченко О.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь

позивача 27414,80 грн. основного боргу, 274,14 грн. витрат по сплаті держмита,

118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань

щодо оплати продукції, поставленої позивачем за договором купівлі-продажу

№20/03-01 від 20.03.08, в результаті чого утворилася заборгованість у сумі

27414,80 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідач з рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в

якій, посилаючись на ненадання позивачем необхідних доказів у справі та на порушення

місцевим господарським судом норм процесуального права, просить оскаржуване

рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні

позовних вимог. Зокрема, відповідач посилається на недоведеність факту

виконання позивачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором, а саме - на

те, що позивачем не було надано, а суд першої інстанції не витребував оригінали

відповідних видаткових накладних, що підтверджують факт отримання відповідачем

продукції за спірним договором. Також заявник апеляційної скарги заперечує факт

належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи судом

першої інстанції.

Позивач не надав відзиву на апеляційну скаргу та не скористався

своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні.

Відповідач також не направив представника для участі у засіданні

суду апеляційної інстанції.

Враховуючи, що сторони були повідомлені належним чином про час та

місце судового засідання (відповідні повідомлення про вручення поштових

відправлень №4779545 та №4779537 долучені до матеріалів справи) колегія суддів

вважає за можливе розглядати справу без участі представників сторін.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної

оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія

суддів встановила наступне.

Між позивачем та відповідачем 20.03.2008р. був укладений договір

№20/03-01, за умовами п. 1.1. якого продавець (позивач) зобов'язався продати, а

покупець (відповідач) зобов'язався прийняти і оплатити товар (концентрати виробництва

«Провімі Ролімпекс») в асортименті та кількості згідно замовлення покупця.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунки за товар у безготівковій

формі здійснюються на розрахунковий рахунок продавця за один день до поставки

товару або в день отримання товару за умови надання покупцем банківських

документів, які підтверджують здійснення платежу. У випадку взаємної

домовленості сторін оплата може бути відстрочена на певний термін, але не

більше ніж на 40 календарних днів (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти

господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати

господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових

актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання

- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання

повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

У квітні 2008 року позивач поставив відповідачу продукцію

відповідно до умов договору на загальну суму 49677, 60 грн.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується

матеріалами справи, а саме наданими позивачем копіями видаткових накладних

№РН-17/04-01 від 17.04.2008р. на суму 22262,80 грн., №РН-17/04-04 від

17.04.2008р. на суму 11749,20 грн., 

№РН-25/04-04 від 25.04.2008р. на суму 15665,60 грн. (а.с.8,9,) на яких

міститься підпис відповідача, а також копіями довіреностей на отримання товару

серії ЯОЮ №691773 від 11.04.2008р., серії ЯОЮ №691789 від 25.04.2008р.

(а.с.17,18).

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії акту звірки

взаєморозрахунків станом на 01.09.2008р. (а.с.10), відповідачем сплачено

вартість продукції за накладною №РН-17/04-01 від 17.04.2008р. на суму 22262,80

грн.  Разом з тим, продукцію, поставлену

за накладними №РН-17/04-04 від 17.04.2008р. на суму 11749,20 грн.,  №РН-25/04-04 від 25.04.2008р. на суму

15665,60 грн. відповідачем оплачено не було. Отже заборгованість відповідача

перед позивачем  склала 27414 грн. 80

коп. Вищевказаний акт звірки підписаний повноважними представниками сторін та

скріплений їх печатками.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що місцевим

господарським судом правомірно прийнято в якості належних доказів копії вищевказаних

накладних, довіреностей та акту звірки. А відтак судом першої інстанції

зроблено обґрунтований висновок про те, що позивач виконав свої договірні

зобов'язання, натомість відповідач розрахувався за отриманий товар не в повному

обсязі,  а тому позовні вимоги підлягають

задоволенню і заборгованість у розмірі 27414,80 грн. підлягає стягненню з

відповідача на користь позивача.

Відповідач в апеляційній скарзі заперечує належність доказів,

якими позивач підтверджує свої вимоги. Заявник скарги зазначає, що суд першої

інстанції повинен був  витребувати

оригінали всіх документів по даній справі та призначити їх експертизу, а також

з'ясувати правову позицію відповідача стосовно предмета спору.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено,

що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і

потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Разом з тим, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, які

саме питання потребують відповідного роз'яснення. Заявник скарги посилається

лише на відсутність у ВАТ «Птахорадгосп «Мирний»оригіналів вищезазначених

накладних та довіреностей. Водночас відповідачем не заперечується доказове

значення акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2008р.

Як вбачається із зазначеного акту, за даними ВАТ «Птахорадгосп

«Мирний»заборгованість даного підприємства на користь позивача, нарахована

відповідно до вартості продукції за накладними №РН-17/04-04 від 17.04.2008р.

та  №РН-25/04-04 від 25.04.2008р., становить

27414,80 грн. Тобто відповідачем фактично визнано існування заборгованості

перед позивачем у вказаному розмірі -саме відповідно до вищезазначених

накладних. Тому посилання заявника апеляційної скарги на відсутність оригіналів

вищевказаних документів у ВАТ «Птахорадгосп «Мирний»не можуть бути підставою

для проведення відповідної експертизи, а свідчать лише про недоліки

бухгалтерського обліку на даному підприємстві.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Птахорадгосп

«Мирний»не зверталося до місцевого господарського суду з клопотанням про

призначення судової експертизи.

Таким чином, на думку колегії суддів, твердження відповідача про

те, що суд першої інстанції був зобов'язаний призначити експертизу, не

відповідають вимогам законодавства, не узгоджуються з матеріалами справи -

отже, є необґрунтованими.

Заявник апеляційної скарги посилається на те, що справу розглянуто

без участі представника відповідача, чим його було позбавлено можливості дати

пояснення по справі, заявити клопотання про призначення технічної експертизи

документів тощо.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, копії ухвали

місцевого господарського суду від 23.09.08 про порушення провадження у справі

та призначення її до розгляду на 06.10.08 направлено сторонам 23.09.08. Даною

ухвалою зобов'язано відповідача подати суду письмовий відзив на позовну заяву з

обґрунтуванням своєї позиції у справі.

Відповідачем копію даної ухвали отримано 03.10.08, що

підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.15). Отже,

твердження відповідача про те, що його не було повідомлено про час та місце

розгляду справи, спростовуються матеріалами справи. Таким чином, колегія суддів

дійшла висновку про доведеність того факту, що ВАТ «Птахорадгосп

«Мирний»отримало копію ухвали місцевого господарського суду від 23.09.08.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України

встановлено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях.

Тобто та обставина, що представник відповідача не взяв участь в розгляді справи

судом першої інстанції свідчить про те, що ВАТ «Птахорадгосп «Мирний»не

скористалося своїм диспозитивним правом, наданим йому вищенаведеною

процесуальною нормою.

Разом з тим колегія суддів відзначає, що відповідачем без поважних

причин не виконано вимог даної ухвали щодо надання відзиву на позовну заяву та

щодо направлення у судове засідання 06.10.08 представника з належним чином

оформленими повноваженнями.

У судове засідання 26.11.08 суду апеляційної інстанції

відповідачем також не направлено представника та не повідомлено суд про причини

його неявки, хоча, як уже зазначалося вище, ВАТ «Птахорадгосп «Мирний»був

належним чином повідомлений про час та місце проведення даного засідання. Також

відповідачем не виконано вимог ухвали апеляційного господарського суду від

06.11.08 щодо надання письмових пояснень в обґрунтування своєї позиції у справі

та доказів на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що неявка у судові

засідання, неподання витребуваних доказів та подання апеляційної скарги без

будь-якого правового та документального аргументування своїх доводів свідчить

про недобросовісне використання відповідачем процесуальних прав, наданих

сторонам Господарським процесуальним кодексом України, з метою штучного

затягування судового процесу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній

скарзі твердження відповідача зроблені при довільному трактуванні норм чинного

законодавства і дійсних обставин справи, 

на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського

процесуального кодексу України  доказів з

посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б

спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою

для скасування оскарженого судового рішення.

Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції, приймаючи

оскаржуване рішення, всебічно та повно дослідив обставини справи та надав їм

належну юридичну оцінку.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване

рішення має бути залишене без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101,  пунктом 1 статті 103, статтею 105

Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 16 жовтня 2008

року у справі №15/363-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача

залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                   

Шевель О. В. 

                                 Судді                                                                   

Афанасьєв В.В. 

Бухан А.І.