Рішення

від 19.09.2012 по справі 0707/5086/2012

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/0707/2056/2012

0707/5086/2012

Ряд статзвіту 4

РІШЕННЯ

Іменем України

19 вересня 2012 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

В особі головуючого судді Бондаренко Ю.О.

при секретарі Мочарко М.М.

з участю : представника позивача (ОСОБА_1О.) -ОСОБА_2

представника відповідача ПП «Свяс»- ОСОБА_3

представника позивача (ОСОБА_4А.) -ОСОБА_5

представника відповідача (ОСОБА_6М.) -ОСОБА_7

представника третіх осіб (ОСОБА_8, ОСОБА_9В.) -ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ПП. «Свят»про повернення позики з урахуванням індексу інфляції та стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_11 до ОСОБА_1, ОСОБА_12, ПП. «Свят», ОСОБА_6 про визнання недійсним договорів позики від 24.12.2006 року, 25.06.2007 року та 26.03.2009 року укладеними між ОСОБА_13 та ПП. «Свят», визнання недійсним договорів купівлі-продажу комплексу житлових будівель у м.Берегово по вул.. Мукачівській,190 між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 від 17.07.2009 року посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу ОСОБА_14 та державні акти на ім'я ОСОБА_6 про право власності на земельні ділянки за адресою м.Берегово, вул.. Мукачівська,190, визнати право власності ОСОБА_15 та Ваш кеба Д.М. у відповідних частинах по праву на спадкування за законом на майно ПП «Свят», позовом ОСОБА_16, ОСОБА_11 до ОСОБА_1, ОСОБА_12 про визнання права власності на майно приватного підприємства, позов ПП «Свяс»до ОСОБА_6, КП «Брегівське бюро технічної інвентаризації Брегівської районної Ради», третя особа ОСОБА_1, ОСОБА_17 ОСОБА_18 про витребуванням від ОСОБА_6 на користь підприємства будівлі під літерами «А», «Л», «Р»та земельні ділянки площею 0,25 та 0,50 га, за адресою м.Берегово, вул.. Мукачівська,190, скасувати державну реєстрацію прав власності за ОСОБА_6 та зобов'язання КП «Брегівське РБТІ зареєструвати за ПП. «Свяс»будівлі під літерами «А», «Л», «Р»та земельні ділянки площею 0,25 та 0,50 га, за адресою м.Берегово, вул.. Мукачівська,190, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_4, ОСОБА_11 -

в с т а н о в и в :

Первинний позов ОСОБА_1 до ПП. «Свят» мотивує тим, що у відповідності до договорів позики від 24 грудня 2006 року, 25 червня 2007 року та 26 березня 2009 року позивачем було надано відповідачу позику в розмірі 338810 грн. Надані позики не були повернуті вчасно, з мотивів скрутного фінансового положення підприємства. Пунктом 7.4 договору передбачено що за несвоєчасне повернення боргу сплачується неустойка в розмірі 0,5 % від простроченої суми. Станом на день подачі позову до суду пеня за неповернення позики складає 204171 грн. Крім того відповідно до п.7.5 договору позичальник за несвоєчасне повернення боргу сплачує 10 % від суми позики. Загальна сума штрафу складає 33881 грн. Загальна сума інфляційних втрат складає 22858,94 грн., яку просить стягнути.

В судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги і просив у відшкодування заборгованості, стягнути з ПП «Свяс»на користь позивача - 707268,97 грн.

Зустрічний позов мотивований тим, що ухвалою суду про затвердження мирової угоди, визнано за ОСОБА_1 право власності на майно ПП. «Свяс». ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 17.07.2009 року продала комплекс будівель разом з земельними ділянками гр.. ОСОБА_6

Ухвалою апеляційного суду ухвала про затвердження мирової угоди була скасована, в зв'язку з чим перехід права власності майна ПП. «Свят»до ОСОБА_1 став недійсним, що тягне за собою недійсність угоди про купівлю продаж укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_6. 10 квітня 2009 року помер ОСОБА_19, і відповідно до заповіту та закону про обов'язкову частку, вони є спадкоємцями. ОСОБА_19 до смерті був єдиним власником ПП. «Свяс». При оформленні спадщини їй стало відомо, що після смерті ОСОБА_19 власником майна стала ОСОБА_1 Від імені підприємства при укладенні мирової угоди діяв ОСОБА_12, який є сином ОСОБА_1. ОСОБА_12, як керівник підприємства знав про смерть власника, однак дану обставину в суді приховав, більше того не мав законних повноважень представляти інтереси ПП. «Свяс»у суді, оскільки під час хвороби ОСОБА_19 підписав у нотаріуса аналогічні доручення на ім'я позивачки та на ім'я ОСОБА_12, яким не передбачена можливість розпоряджатись майном. На думку позивача ОСОБА_12 та ОСОБА_1 заднім числом уклали договора позик, в результаті яких майно за рішенням суду перейшло до ОСОБА_1 яка в свою чергу продала іншій особі. Таким чином ОСОБА_20, виступаючи директором ПП. «Свяс»діючи всупереч інтересам підприємства, користуючись важкою хворобою власника з перевищенням своїх повноважень, в результаті домовленості з своєю матір'ю ОСОБА_21 незаконно заволодів спадковим майном та продали його, тому договора від 24.12.2006 року, 25.06.2007 року та 26.03.2009 року слід визнати недійними. Крім цього договір купівлі-продажу будівель та земельних ділянок укладений з ОСОБА_6 також не може залишатись у силі.

ОСОБА_22 ОСОБА_16, ОСОБА_11 до ОСОБА_1, ОСОБА_12 мотивований тим, що 10 квітня 2009 року помер ОСОБА_19. Позивачі є спадкоємцями за померлим. За час життя ОСОБА_19 належало ПП. «Свяс». В процесі оформлення спадщини стало відомо, що на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди , нерухоме майно, що належало підприємству за адресою м.Берегово вул.. Мукачівська,190 перейшло до ОСОБА_1, а саме нежитлові будівлі під літерами «А»,«Л»,«Р». На день смерті ПП. «Свят»жодних боргів не мало. ОСОБА_12 як директор в супереч інтересам підприємства, зловживаючи своїми правами, без достатніх повноважень, знаючи про смерть власника підприємства уклав мирову угоду направлену на заволодіння майном , яке належить позивачам, як спадкоємцям. Пунктом 4.3.4 статуту підприємства визначено, що виключною компетенцією власника є визначення порядку покриття збитків підприємства.

Враховуючи, що ОСОБА_12 без достатніх повноважень шляхом обману, розпорядився майном підприємства, уклавши мирову угоду, просять визнати за ними право спільної часткової власності на майно підприємства а саме нежитлові будівлі під літерами «А»,«Л»,«Р», площею відповідно 455,6 м.кв., 343,8 м.кв., та 17,5 м.кв. та земельними ділянками площею 0,5 га, 0,25 га розташованих у м.Берегово, вул.. Мукачівська,190.

ОСОБА_22 «Свяс»до ОСОБА_6, КП «Брегівське бюро технічної інвентаризації Брегівської районної Ради», третя особа ОСОБА_1, ОСОБА_17 ОСОБА_18 про витребуванням майна мотивований тим, що підприємство є власником майна під літерами «А», «Л», «Р»та земельні ділянки площею 0,25 та 0,50 га, за адресою м.Берегово, вул.. Мукачівська,190. Згадане майно вибуло із володіння власника поза його волею на підставі мирової угоди укладеної між директором ПП. «Свяс»та ОСОБА_1, при цьому власник підприємства був ОСОБА_19, який помер, а спадкоємці до закінчення шестимісячного строку не мали права оформити спадщину, і до участі у справі не залучались. На підставі рішення суду була проведена перереєстрація права власності за ОСОБА_1 , яка 15 та 17 липня 2009 року продала отримане майно -ОСОБА_6, яка на сьогодні здала це майно в оренду ОСОБА_17 та ОСОБА_18

28 серпня 2009 року ухвалу Берегівського районного суду було скасовано.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Ухвала суду прийнята без участі власника ПП. «Свяс», і про це рішення власникам стало відомо пізніше тому в строк не подали апеляційну скаргу, однак апеляційним судом поновлено строк подачі скарги і після її подачі ухвала була скасована, за таких обставин ухвала Берегівського суду не набрала законної сили, тому ОСОБА_1 не мала права відчужувати майно, більше того остання знала, що власником майна ПП. «Свяс»не є її син. Отже майно вибуло з володіння поза волею власника.

В судовому засіданні представник позивача (ОСОБА_1О.) підтримав первинний позов з підстав зазначених в позовній заяві. Крім того пояснив що за частину грошей ПП. «Свяс»придбало земельні ділянки. Що стосується зустрічної позовної заяви, то в задоволенні її просив відмовити так-як позивачі не є сторонами по договору. Що стосується позову ПП. «Свяс»то взадовленні просив відмовити, оскільки ОСОБА_1 в 2005 році належало це підприємство і він вийшов з його власників переписавши на ОСОБА_19. При підписанні мирової угоди його довірителька не знала і не могла знати що її син як директор не має права підписати мирову угоду.

Представника відповідача ПП «Свяс»просила відмовити в задоволенні позову первинного оскільки договора позик є сумнівними, укладеними між матір'ю та сином з метою захвату майна підприємства. Відсутність боргових зобов'язань підтверджено балансами підприємства та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи. Зустрічний позов представник підприємства підтримав. ОСОБА_22 «Свяс»підтримала з підстав зазначених в позовній заяві, крім цього пояснила, що майно вибуло поза волею власника за ухвалою суду , яка не є правочином.

Представника позивача (ОСОБА_4А.) в судовому засіданні просив відмовити в первинному позові оскільки договори дійсно є фіктивними, так-як фірма протягом 1 місяці на які укладались договори, не взмозі виконати умови щодо повернення грошей. Зустрічний позов просив задоволити з підстав зазначених в позовній заяві. ОСОБА_22 про визнання права власності на майно підприємства за ОСОБА_16 та ОСОБА_19 підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.

Представника відповідача (ОСОБА_6М.) -ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_12 як директор підприємства, діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог законодавства при укладенні договорів. Що стосується зустрічного позов то позивачі не були в зобов'язальних відносинах з ОСОБА_12 , майно ніколи їм не належало а тому в задоволенні позову слід відмовити. В задоволенні позову ПП. «Свяс»просив відмовити, оскільки стороною не доведено, що мати могла знати і знала що її син -директор підприємства не може укладати угоди. ОСОБА_23 придбала майно і є добросовісним набувачем .

Представника третіх осіб (ОСОБА_8, ОСОБА_9В.) пояснив, що в задоволенні первинного позову слід відмовити з підстав наведених представником ПП. «Свяс». Крім цього зазначив , що про фіктивність договору також говорить те, що укладений за 10 днів до смерті власника. Зустрічну позовну заву підтримав з підстав зазначених в самій заяві окрім визнання права власності на майно підприємства. В задоволенні позову про визнання права власності на майно підприємства за ОСОБА_16 та ОСОБА_9 просив відмовити. ОСОБА_22 «Свяс»щодо витребування майна підтримав.

Представник КП «Брегівське бюро технічної інвентаризації Брегівської районної Ради»в судове засідання не з'явився надіславши заяву про розгляд справи в його відсутності.

Треті особи в судове засідання не з'явились про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що за договором позики від 24 грудня 2006 року укладеним між ОСОБА_1 та ПП. «Свят»в особі директора ОСОБА_12, позивачка надала підприємству позику в розмірі 16 060 грн. до 31 грудня 2007 року (т.1 а.с.12-13).

25 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ПП. «Свят»в особі директора ОСОБА_12, укладено договір позики за яким позивачка надала підприємству позику в розмірі 58400 грн. до 31 грудня 2007 року (т.1 а.с.8-9).

26 березня 2009 року укладеним між ОСОБА_1 та ПП. «Свят» в особі директора ОСОБА_12, укладено договір позики, за яким позивачка надала підприємству позику в розмірі 264350 грн. до 26 травня 2009 року (т.1 а.с.10-11).

Вищезгадані позики були оприбутковані підприємством 26 березня 2009 року (квитанція № 4 т.1 а.с.137), 25 грудня 2006 р. і 23 січня 2007 року (прибуткові касові ордера № 19, 2. т.1 а.с. 138) та 26 червня 2007 року (квитанція до прибуткового касового ордеру № 8. т.1 а.с. 138), та зараховані на рахунок підприємства в банку «Надра»(т.1 а.с. 135, 136).

Відповідно до державних актів, ПП. «Свяс»на праві власності належали земельні ділянки за адресою м.Берегово, вул.. Мукачівська, 190 розміром 0,5000 га. та 0,2500 га. відповідно (т.1 а.с. 24-25,26-27). Крім того ПП. «Свяс»на праві власності належав 9/2500 частини комплексу, в цілому літера «Р»за адресою м.Берегово вул.. Мукачівська, 190 (т.1 а.с.30, 31), нежитлова будівля площею 455,6 кв.м. під літерою «А»(т.1 а.с. 32-34), 70/1000 частки комплексу будівель за адресою м.Берегово вул.. Мукачівська, 190 (т.1 а.с.40).

Ухвалою Берегівського районного суду від 15 червня 2009 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ПП. «Свяс»за якою, в рахунок погашення заборгованості підприємства перед позивачкою, відповідач передав у власність ОСОБА_1 належні нежитлові приміщення під літерою «А»площею 455,6 кв.м, під літерою «Л»площею 343,8 кв.м., під літерою Р площею 17,5 кв.м. та земельні ділянки площею 0,50 га і 0,25 га за адресою м.Берегово вул.. Мукачівська, 190. (т.1 а.с.43-44).

17 липня 2009 року ОСОБА_1 продала ОСОБА_6 нежитлові приміщення під літерою «А»площею 455,6 кв.м, під літерою «Л»площею 343,8 кв.м., під літерою Р площею 17,5 кв.м. (т.3 а.с.44), а 15 липня 2009 року земельні ділянки площею 0,50 га і 0,25 га за адресою м.Берегово вул.. Мукачівська, 190.(т.3 а.с.42,43).

Рішенням Апеляційного суду від 28 серпня 2009 року ухвалу Берегівського районного суду про затвердження мирової угоди було скасовано, а справу направлено для розгляду по суті до того ж суду (т.1 а.с.95-97).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_11 є сином ОСОБА_24 та ОСОБА_25 (т.1 а.с.53).

ОСОБА_19 помер 10.04.2009 року (т.1 а.с.64).

За заповітом, ОСОБА_19 все належне йому майно де б воно не знаходилось заповів ОСОБА_4 (т.1 а.с. 63).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 09 листопада 2009 року, ПП. «Свяс» на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_16 (т. 5 а.с.114, т.6 а.с.124)

Протоколом загальних зборів підприємства «Свяс», ОСОБА_12 усунуто від виконання обов'язків директора та призначено на посаду генерального директора ОСОБА_26 (т.5 а.с.30-31)

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються цивільним законодавством України.

Так відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

За договорами позик грошові кошти були оприбутковані на підприємстві відповідно 26 березня 2009 року (квитанція № 4 т.1 а.с.137), 25 грудня 2006 р. і 23 січня 2007 року (прибуткові касові ордера № 19, 2. т.1 а.с. 138) та 26 червня 2007 року (квитанція до прибуткового касового ордеру № 8. т.1 а.с. 138), та зараховані на рахунок підприємства в банку «Надра» (т.1 а.с. 135, 136).

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ч.2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1 ст.. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п.7 договорів, за несвоєчасне повернення позики позичальник сплачує позичкодавцю пеню в розмірі 0,5 відсотка від простроченої суми за кожен дань прострочки та штраф в розмірі 10 % від суми позики (п.п. 7.4, 7.5 договору).

Згідно розрахунку заборгованості наданий відповідачем і неоспорений іншими сторонами складає 707268,97 грн.., з яких сума основного боргу 338810 грн. пеня - 204171 грн., штраф - 33881 грн., індекс інфляції - 93677,18 грн., три відсотки річних - 36829,79 (т. 8 а.с. ___).

Посилання на те, що дані договори є фіктивними нічим не підтверджено, більше того дійсність даних договорів підтверджується квитанціями відповідно до яких на підприємство надійшли кошти.

Посилання представника відповідачів, на те, що відповідно до балансу підприємства за роки коли були отримані позики дані позики не висвітлювались в офіційних документах, суд не може взяти до уваги, оскільки баланс підприємства складається працівниками підприємства, надані документи які називає представник ПП. «Свяс»балансом неяким чином не завірені ніким не підписані їх тотожність з наданими звітами підприємства за ті роки не встановлена, крім того вони суперечить офіційним банківським квитанціям, і іншим вищенаведеним доказам. Посилання на ту обставину, що позики були короткострокові і повернути їх підприємство протягом місяця не могло, а тому договори позик є фіктивними також не може бути взята до уваги, оскільки строковість не є підставою для визнання договорів недійними (фіктивними) а що стосується строку то вони укладались відповідно на строки більше 1 року, 6 місяців та 2-х місяців.

За ухвалою Берегівського районного суду від 15 червня 2009 року, в рахунок погашення заборгованості підприємства перед позивачкою, ПП. «Свяс»передало у власність ОСОБА_12 майно.

Частиною 1 ст. 600 ЦК України визначено що зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо).

За таких обставин позивачка ОСОБА_1 отримала відшкодування в рахунок наданої позики, ще в 2009 році, а тому зобов'язання припинено в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Підставою для визнання договорів недійсними позивачі за зустрічним позовом вказують на відсутність повноважень у директора підприємства на укладення мирової угоди якою фактично розпорядився майном і як наслідок майно незаконно перейшло у власність ОСОБА_1 яка продала його.

Так, відповідно до статуту ПП. «Свяс»власником підприємства на час укладення мирової угоди був ОСОБА_19. (т.1 а.с.54-62) Згідно довідки з ЄДРПОУ керівником ПП. «Свяс»був ОСОБА_12 (т.1 а.с.23).

Пунктом 4.7 ОСОБА_27 «Свяс»визначено, що директор розпоряджається майном підприємства, включаючи грошові засоби, в межах повноважень наданих йому Власником.

На час підписання мирової угоди власник ПП. «Свяс»помер, позов за яким уклали мирову угоду був поданий після смерті власника, а спадкоємці ще не прийняли спадщину при таких обставин, жодних повноважень на розпорядження майном директор не міг отримати від власника, а тому підписавши мирову угоду фактично вийшов за межі повноважень наданих йому статутом.

В свою чергу відповідно до вимог ч.1 ст.. 223 ЦПК України, чинної на день винесення вищенаведеної узхвали суду, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

За таких підстав ухвала суду від 15 червня 2009 року якою затверджено мирову угоду набрала законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження тобто 26 червня 2009 року, оскільки відповідно до ст..294 ЦПК України, чинної на час розгляду справи, такий строк складав десять днів з дня проголошення рішення, і після якщо протягом цього строку подана заява про оскарження то подається апеляційна скарга на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішенням Апеляційного суду яким скасовано ухвалу про затвердження мирової угоди винесено 28 серпня 2009 року , тобто на той час коли майном володіла ОСОБА_23

17 липня 2009 року тобто за місяць до того як рішення було скасовано, ОСОБА_1 продала отримане по ухвалі майно - ОСОБА_6.

Позивачка отримала майно на підставі рішення суду, а не на підставі цивільно правової угоди і на час продажу майна ОСОБА_6, ОСОБА_1 на законних підставах володіла спірним майном, і як власник мала право на його відчуження.

З врахуванням викладеного, а також того, що позивачі не були сторонами в договорі і їм майно ніколи не належало, відсутні підстав для скасування договорів-купівлі продажу майна укладених особою яка на мала право їх укладати, так і відсутні підстави для визнання права власності на продане майно за ОСОБА_4 та ОСОБА_11

Що стосується позову ПП «Свяс»про витребування майна з чужого незаконного володіння, як такого що вибуло із володіння власника поза його волею, на підставі ст.. 388 ЦК України, то даний позов також не підлягає до задоволення

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати , про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як раніше зазначалось майно перейшло до ОСОБА_1 за рішенням суду, а не за відплатним договором , яка в свою чергу, як власник майна мала повне право відчужити цю власність, що було зроблено.

З врахуванням викладеного вимога щодо витребування майна на підставі ст.. 388 ЦК України є безпідставною.

Відповідано до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З врахуванням наведеного, виходячи з доведеності обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, керуючись ст..ст. 380,388,546,548, 600,625,1046,1048 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 213-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП. «Свят», треті особи без самостійних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_4, ОСОБА_11 про повернення позики з урахуванням індексу інфляції та стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання -відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_11 до ОСОБА_1, ОСОБА_12, ПП. «Свят», ОСОБА_6, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним договорів позики від 24.12.2006 року, 25.06.2007 року та 26.03.2009 року укладеними між ОСОБА_13 та ПП. «Свят», визнання недійсним договорів купівлі-продажу комплексу житлових будівель у м.Берегово по вул.. Мукачівській,190 між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 від 17.07.2009 року посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу ОСОБА_14 та державні акти на ім'я ОСОБА_6 про право власності на земельні ділянки за адресою м.Берегово, вул.. Мукачівська,190, визнати право власності ОСОБА_15 та ОСОБА_11 у відповідних частинах по праву на спадкування за законом на майно ПП «Свят»- відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_16, ОСОБА_11 до ОСОБА_1, ОСОБА_12, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_4, ОСОБА_11 про визнання права власності на майно приватного підприємства - відмовити

В задоволенні позову ПП «Свяс»до ОСОБА_6, КП «Брегівське бюро технічної інвентаризації Брегівської районної Ради», третя особа ОСОБА_1, ОСОБА_17 ОСОБА_18 про витребуванням від ОСОБА_6 на користь підприємства будівлі під літерами «А», «Л», «Р»та земельні ділянки площею 0,25 та 0,50 га, за адресою м.Берегово, вул.. Мукачівська,190, скасувати державну реєстрацію прав власності за ОСОБА_6 та зобов'язання КП «Берегівське РБТІ зареєструвати за ПП. «Свяс»будівлі під літерами «А», «Л», «Р»та земельні ділянки площею 0,25 та 0,50 га, за адресою м.Берегово, вул.. Мукачівська,190, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_11 - відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Ю.О.Бондаренко