Рішення

від 23.11.2006 по справі 20-12/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-12/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" листопада 2006 р. справа № 20-12/226

За позовом: Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)

до: Приватного підприємства “Гри ойл” (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-б кв. 1)

про стягнення заборгованості  за постачання теплової енергії  в розмірі  7723,67 грн.,

                                                                                                                         Суддя Харченко І.А.,

Представники сторін

Від позивача  –Митрицан Т.В., довіреність №17-юр від 01.09.2006, юрисконсульт;

Від відповідача   -  Гриднєв О.Р., довіреність б/н від 06.11.2006, представник;

        Суть спору:  

Комунальне підприємство „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради звернулось до суду з позовною заявою до Приватного підприємства “Гри ойл” про стягнення заборгованості  за постачання теплової енергії  в розмірі  7723,67 грн., яка складається з суми основного боргу –6114,22 грн., індексу інфляції –1208,64 грн.,  3% річних –372,25 грн., пені –28,56 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсягу, заперечення виклав згідно відзиву на позов (вх. №31004 від 06.11.2006), пояснив, що договір №386 від 13.06.2001 припинений з 29.03.2004, крім того, вважає, що позивач пропустив строк позовної давності на звернення до суду з вимогами про стягнення  заборгованості сплили.

Розгляд справи відкладався, у розгляді справи оголошувалась перерва, строк вирішення спору продовжувався  в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно  статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши  матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд

встановив:

          Між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії №386 від 13.06.2001, згідно якому позивач взяв на себе зобов'язання постачати теплової енергією відповідача в необхідних йому об'ємах, а відповідач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам, передбаченим цим договорам.

Строк дії договору встановлений до 01.07.2004 з наступної пролонгацією, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 Договору розрахунки за споживану теплову енергію робляться згідно встановленим тарифам, затвердженим розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації. Споживач робить оплату протягом десяти днів після отримання рахунку, але не пізніше  тридцятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач в порушення умов договору оплачував споживану теплову енергію не в повному обсягу, у зв'язку з чим, за ним  виникла заборгованість згідно наданого позивачем розрахунку за період з грудня 2001 по липень 2006 року в сумі 6114,22 грн.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного Кодексу України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –згідно з звичайними вимогами. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених  законом.

Як вбачається з матеріалів справи,  29.03.2004 на адресу позивача надійшла заява ПП “Гри ойл” про розірвання договору №386 від 13.06.2001 у зв'язку з відсутністю необхідності опалювання приміщення по вул. Гоголя 20-б кв. 1, а також  прохання припинити теплопостачання.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України у випадку односторонній відмови від договору у повному обсязі, якщо право  на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним.

Згідно  пункту 6.6 договору про відмову  від договору споживач повідомляє позивача в письмовому вигляді відповідно до пункту 10.4 цього договору, тобто за місяць до  фактичного розірвання.

Таким чином, договір №386 від 13.06.2001 є розірваним з 29 квітня 2004.

Згідно пункту 7.2.3 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію передбачена пеня  в розмірі 0,5% від неоплаченої суми  за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 28,56 грн.

Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України до вимогам про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосується спеціальна позовна давність в один рік.

Крім того, статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність протягом три року.

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише по заяві сторони в спорі, зробленої до винесення їм рішення.

Відповідачем, в процесі розгляду справи, таку заяву зроблено згідно відзиву на позов (а.с. 75).

На підставі вищзазнченого, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково за період з вересня 2003 року по квітень 2004 року  в сумі  1427,04 грн., в частині позовних вимог про стягнення пені позовні вимоги  задоволенню не підлягають у зв'язку з спливом строку позовної давності.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 1208,64 грн. та 3% річних в розмірі 372,25 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочки,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, позовні вимоги про стягнення індексу інфляції та 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 31,10 грн. та 10,44 грн. відповідно.

Витрати позивача по оплаті державного мита та  інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу віднести на відповідача згідно статті  49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно сумі задоволеним позовним вимогам.

Керуючись  ст. 257, 258, 267, 525, 526, 625, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 69, 77, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,   суд –

В и р і ш и в  :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Гри ойл” (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-б кв. 1, ідентифікаційний код 30026096) на користь Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357) заборгованість за договором  –1427,04 грн., індекс інфляції –31,10 грн.,   3% річних –10,44 грн.,  державне мито –19,39 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –22,44 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          В решті частини позовних вимог –відмовити.

Примірники рішення надіслати на адресу  сторін  рекомендованою кореспонденцією.

Суддя                                                                                                                            І.А. Харченко

Рішення оформлено та підписано

в порядку ст. 84 ГПК України

28.11.2006.