Рішення

від 23.04.2012 по справі 2/1519/7184/11

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2/1519/7184/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«23»квітня 2012 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої заробітної плати, -

в с т а н о в и в:

23.09.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої заробітної плати,який в подальшому був уточнений. Обґрунтовуючи його тим, що 24.03.2011 року відповідач прийняв позивачка на роботу на посаду юрисконсульта з окладом у 3 200 грн. у місяць, пообіцяв в найближчий час оформити позивача офіційно та виплачувати заробітну платню два рази на місяць. Позивач надавала юридичну допомогу товариствам, засновником яких є ОСОБА_2, а саме: ТОВ «Балтік інцест сервіс»(ЄДРПОУ 37089189), ТОВ «Мультілізінг»(ЄДРПОУ 36344011), ТОВ «НРЖ ГРУП»(ЄДРПОУ 37224188), ТОВ «Північний полюс» (ЄДРПОУ 35880538), ТОВ «Тіраком»(ЄДРПОУ 35819423). 12.05.2011 року позивач припинила трудові відносини, тому що за весь час, а саме з 24.03.2011 року по 12.05.2011 року, відповідач так і не оформив її офіційно на роботу, нічим це не мотивуючи, та виплатив тільки 2 000 грн. заробітної плати, що є порушенням ч.1 ст. 115 КЗпП України. Відповідач після звільнення позивача кілька місяців обіцяв перерахувати борг у загальній сумі 2 800 грн., проте по сьогоднішній день так і не виплатив позивачу заробітну плату. Оскільки відповідач неправомірно відмовився виплачувати заробітну плату в день звільнення, позивач просила стягнути мінімальну заробітну плату за час затримки розрахунку, а саме з 12 травня по 19 вересня 2011 року в сумі 5 068 грн. Також позивач просила стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду у розмірі 2 500 грн.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги позову підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив, клопотань щодо розгляду справи у його відсутності або про відкладення судового засідання не подавав. Заперечень на позов не надходило. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення фактичних відносин сторін, суд, зі згоди позивачки, відповідно до ст. 224 ЦПК України, вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи.

У зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 24.03.2011 року відповідач прийняв позивачка на роботу на посаду юрисконсульта з окладом у 3 200 грн. у місяць, пообіцяв в найближчий час оформити позивача офіційно та виплачувати заробітну платню два рази на місяць. Позивач надавала юридичну допомогу товариствам, засновником яких є ОСОБА_2, а саме: ТОВ «Балтік інцест сервіс»(ЄДРПОУ 37089189), ТОВ «Мультілізінг»(ЄДРПОУ 36344011), ТОВ «НРЖ ГРУП»(ЄДРПОУ 37224188), ТОВ «Північний полюс»(ЄДРПОУ 35880538), ТОВ «Тіраком»(ЄДРПОУ 35819423). 12.05.2011 року позивач припинила трудові відносини, в зв'язку з тим, що за весь час, а саме з 24.03.2011 року по 12.05.2011 року, відповідач так і не оформив позивача офіційно на роботу, нічим це не мотивуючи, та виплатив тільки 2 000 грн. заробітної плати.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується та право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно до ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

В порушення вимог ст. 115 КЗпП України відповідач вчасно не виплачує заробітну плату. Заборгованість по заробітній платі складає 2 800 грн. Позивач просить стягнути вказану суму. Суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на законі.

Відповідно до ст.ст. 47 , 116 КЗпП України , власник або уповноважений ним орган, зобов'язаний в день звільнення виплатити працівникові всі суми, які йому належить виплатити.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з провини власника або уповноваженого ним органу звільненому працівникові всіх сум, які йому належить виплатити, в строки зазначені в ст. 116 КЗпП України , а саме в день звільнення, за відсутністю спору щодо їх розміру, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що позивач звільнилася 12.05.2011 року, розрахунок по заробітній платі з нею не проведено, а тому, вона має право на стягнення середньомісячного заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, що складає 5 068 грн.

Крім того, судом встановлено, що своїми протиправними діями відповідач заподіяв позивачу фізичні та моральні страждання. Вона полягає в тому, що у зв'язку з тим, що позивачу не виплачувалась заробітна плата, нею було витрачено час та гроші на телефоні розмови з відповідачем з прохання повернути заборгованість, заподіяні переживання, а також був витрачений час на пошуки нової роботи.

На підставі ст. 237 - 1 КЗпП України , відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього зусиль для організації свого життя.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, суд приходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути компенсацію за заподіяння моральної шкоди у розмірі 2 500 грн.

Оскільки позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору (його вимоги виникли з трудових відносин), судовий збір необхідно віднести на рахунок відповідача.

На підставі ст.ст. 115 , 116 , 117 , 232 КЗпП України , керуючись ст.ст. 11 , 60 , 67 , 88 , 212 , 213 , 215 ЦПК України , суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої заробітної плати -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 2 800 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 5 068 грн., моральну шкоду у розмірі 2 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету судовий збір у розмірі 214, 60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П.ЦЕЛУХ