Постанова

від 31.10.2012 по справі 1570/6026/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

1570/6026/2012      Справа № 1570/6026/2012 ПОСТАНОВА   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 жовтня 2012 року                                                                                                                         м. Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі  головуючого судді:                                        Юхтенко Л.Р.           розглянувши у скороченому проваджені адміністративну справу за адміністративним позовом Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»про стягнення заборгованості по фіксованому сільськогосподарському податку у розмірі 1235, 21 грн., - ВСТАНОВИВ:            До суду з адміністративним позовом звернулася Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»про стягнення заборгованості по фіксованому сільськогосподарському податку у розмірі 1235, 21 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 18.06.2012 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія»рахується непогашена заборгованість перед бюджетом по фіксованому сільськогосподарському податку у розмірі 1235, 21 грн., яка була виявлена фахівцями Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС за результатами проведеної 12.10.2011 року камеральної перевірки (акт перевірки №673/15-03/13903956). Позивачем направлялося на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення форми «Ш»№0001161501 від 26.10.2011 року про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну оплату фіксованого сільськогосподарського податку на суму 606,59 грн., але у визначені законодавством строки вказана заборгованість відповідачем самостійно не сплачена. Також відповідачу нарахована пеня в сумі 628, 62 грн. у зв'язку з несвоєчасною сплатою сум нарахованих згідно податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку на 2009 рік від 10.02.2009 року № 1372, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення її у судовому порядку. Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. З огляду на викладене, ухвалою судді від 11.10.2012 року було відкрите скорочене провадження по адміністративній справі за позовом Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»про стягнення заборгованості по фіксованому сільськогосподарському податку у розмірі 1235, 21 грн., в якій відповідачу було запропоновано надати на адресу суду заперечення проти позову та докази, які у нього є або заяву про визнання позову у десятиденний строк з дня одержання даної ухвали безпосередньо до канцелярії суду або шляхом надіслання поштою. Вказана ухвала була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження: 67133, Одеська область, Великомихайлиський район, с. Великозименове, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Проте, поштовий конверт з ухвалою суду був повернутий на адресу суду з позначкою пошти «за зазначеною адресою не проживає», 11.10.2012 року. Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. У суду не має інших відомостей щодо юридичної адреси відповідача, ніж як тих, які внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. Таким чином, враховуючи положення ст. 33 КАС України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження по справі за адміністративним позовом Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»про стягнення заборгованості по фіксованому сільськогосподарському податку у розмірі 1235, 21 грн., з дати штампу пошти на поштовому відправленні про повернення конверту, 11.10.2012 року. Станом на 22 жовтня 2012 року (десятиденний строк після отримання відповідачем ухвали) на адресу суду не надійшли від відповідача заперечення на позов або заява про визнання позову. Відповідно до ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача. В даному випадку справа розглядається судом  не за  місцезнаходженням відповідача. Протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача. Розглянувши матеріали справи, оцінивши наведені позивачем обставини по справі та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суддя прийшов до висновку щодо достатності підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія», зареєстроване в якості юридичної особи Великомихайлівською районною державною адміністрацією 07 березня 2000 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідач перебуває на обліку у Роздільнянській міжрайонній державній податковій інспекції Одеської області (Великомихайлівське відділення), що підтверджується довідкою форми №4-ОПП від 14.06.2012 року № 2217/Д. Судом встановлено, що за результатами проведеної фахівцями Роздільнянської МДПІ Одеської області камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», був складений акт перевірки №673/15-03/13903956 від 12.10.2011 року, яким встановлені за відповідачем порушення вимог  п. 57.1 ст. 57, п. 306.2 ст. 306 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, а саме: несвоєчасна оплата фіксованого сільськогосподарського податку на 2009 рік. На підставі вище зазначеного акту перевірки ДПІ було винесено по відношенню до відповідача податкове повідомлення - рішення форми «Ш»№0001161501 від 26.10.2011 року про нарахування штрафу в розмірі 20% на суму 606,59 грн. Вказане податкове повідомлення –рішення позивачем направлялось на адресу відповідача, проте поштовий конверт повернувся з позначкою пошти, що за зазначеною адресою адресат не проживає. У зв'язку з несвоєчасною сплатою сум нарахованих згідно податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку на 2009 рік від 10.02.2009 року № 1372 відповідачу нарахована пеня в сумі 628, 62 грн. Також, судом встановлено, що позивачем направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»перша податкова вимога  №1/1841 від 02.09.2009 року на суму 631,38 грн., та друга податкова вимога №2/22 від 07.10.2009 року на суму 1263,36 грн., які належним чином були отримані відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Вказана заборгованість відповідача перед ДПІ підтверджується даними облікової картки. Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 2, 3 п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Згідно з п.п.  4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України ««Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про сільськогосподарський фіксований податок», платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. Сплата  податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця,  у  розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків. Аналогічний порядок сплати передбачений п. 306.2 ст. 306 Податкового кодексу України. Судом встановлено, що відповідачем несвоєчасно здійснювались оплати фіксованого сільськогосподарського податку на 2009 рік, що було зафіксовано актом перевірки №673/15-03/13903956 від 12.10.2011 року. Відповідно до п. 126. 1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання –у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Згідно з п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Судом встановлено, що на підставі акту перевірки №673/15-03/13903956 від 12.10.2011 року позивачем було винесено відносно відповідача податкове повідомлення - рішення форми «Ш»№0001161501 від 26.10.2011 року про нарахування штрафу в розмірі 20% на суму 606,59 грн., яке направлялось на адресу відповідача, проте поштовий конверт повернувся з позначкою пошти, що за зазначеною адресою адресат не проживає. У зв'язку з несвоєчасною сплатою сум нарахованих згідно податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку на 2009 рік від 10.02.2009 року № 1372 відповідачу нарахована пеня в сумі 628, 62 грн. Також, судом встановлено, що позивачем направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»перша податкова вимога  №1/1841 від 02.09.2009 року на суму 631,38 грн., та друга податкова вимога №2/22 від 07.10.2009 року на суму 1263,36 грн., які належним чином були отримані відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Однак, на час розгляду справи вказаний податковий борг відповідачем не оплачений в добровільному порядку. Відповідно п.15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно до пп. 16.1.3-16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковий борг –це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.            Відповідно п. п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.  Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надсилалися на адресу відповідача податкові вимоги №1/1841 від 02.09.2009 року на суму 631,38 грн.,  та №2/22 від 07.10.2009 року на суму 1263,36 грн., які були належним чином отримані відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень. На час розгляду справи податкова заборгованість у сумі 1235, 21 грн. в добровільному порядку не сплачена. Згідно з п. 20.1.28. ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755 VI, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд  встановлює наявність або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. В зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог. З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 1235, 21 грн. повинна бути стягнута з відповідача. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають. На підставі викладеного та положень Податкового кодексу України, керуючись ст.ст. 7, 8,9,14, 94, 158-163, 183-2  КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»про стягнення заборгованості по фіксованому сільськогосподарському податку у розмірі 1235, 21 грн.  –задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» (юридична адреса: 67133, Одеська область, Великомихайлиський район, с. Великозименове, код ЄДРПОУ 13903956) заборгованість по фіксованому сільськогосподарському податку у розмірі 1235, 21 грн. (одна тисяча двісті тридцять п'ять гривень 21 копійку) на розрахунковий рахунок 31413530700178, УДКСУ у Великомихайлиському районі Одеської області, код 37838652, МФО 828011, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, код платежу 19040100. Відповідно до ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню. Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України. Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. :Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. /алом згідно: Суддя: /підпис/ З оригіналом згідно: Суддя                                                                                                                               Л.Р. Юхтенко