Постанова

від 17.10.2012 по справі 4793/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

17 жовтня 2012 р. №2а-4793/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Кравцова І.В.,

представника відповідача - Бровка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхачевське" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліхачевське", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0000032228 від 27.03.12 року, винесене Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області Державної податкової служби.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що акт перевірки є необґрунтованим та протиправним, адже відповідачем під час проведення перевірки не доведено факту фіктивності господарських операцій між ТОВ "Ліхачевське" та ТОВ "Промтехноопт".

З позиції позивача, витрати понесені ним за вказаним договором, а також відносини між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, а суми витрат правомірно віднесені до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за відповідні податкові періоди. Тому на думку позивача, акт перевірки ТОВ "Ліхачевське" складено з порушенням вимог діючого законодавства України, спірне податкове повідомлення-рішення є такими, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, чинним законодавством України, не покладено обов'язку та не визначено права перевірки дотримання вимог податкового законодавства контрагентами, а також не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, отриманих від продавця. Несплата податку продавцем (постачальником) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Представник позивача прибув у судове засідання, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на протиправності та необґрунтованості позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу начальника Лозівської ОДПІ №233 від 20.02.2012 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Ліхачевське" з питань дотримання податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "Промтехноопт" за грудень 2010 року, на підставі якої відповідачем складений акт №11/22-204/30378354 від 07.03.2012 р.

Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Ліхачевське", а саме пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.6.1.1 п.6.1 п.6.4 ст.6, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість " №168/97-ВР від 03.04.1997 р.

На підставі акту №11/22-204/30378354 від 07.03.2012 р. відпповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000032228 від 27 березня 2012 року у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем - 29802,00 грн., а за штрафними санкціями 7450,50 грн.

Позивач із висновками зазначеного вище акту не погоджується та вважає, що винесені на його підставі податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Як вбачається з акту перевірки, мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов висновків, викладених в акті №11/22-204/30378354 від 07.03.2012 р. про відсутність фактичного здійснення господарської операції - є ненадання податковому органу документів, які б підтверджували фактичне транспортування придбаних товарів, згідно договору купівлі - продажу №1/12 від 17.12.2010 року у ТОВ "Промтехноопт" та документів, які підтверджують факт використання придбаної продукції у здійснюваній ним підприємницькій діяльності.

Інших обставин щодо здійснення господарської діяльності та мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів із зазначеним контрагентом, відповідачем в акті перевірки №11/22-204/30378354 від 07.03.2012р. не вказано.

Щодо встановлених податковим органом порушень ТОВ "Ліхачевське" Закону України "Про податок на додану вартість", на підставі яких винесено податкове повідомлення-рішення №0001222305 від 02.02.2012р., суд виходить з наступних обставин.

Відповідно до п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, Законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Податкові накладні, що були складені контрагентом ТОВ "Ліхачевське", відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., тобто містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Таким чином, ТОВ "Ліхачевське" були дотримані вимоги чинного законодавства та правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від контрагента фінансово-господарських операцій.

З Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №168450 вбачається, що ТОВ "Ліхачевське" зареєстровано як юридична особа з 08.06.1999р., ідентифікаційний номер 30378354, статус відомостей про юридичну особу підтверджується (а.с.60).

ТОВ "Ліхачевське" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100029987, виданого Первомайським відділенням Лозівської ОДПІ Харківської області від 22 березня 2007 року (а.с.61).

Суд вважає, що дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Відповідно до матеріалів справи, підтвердженням дійсності господарської операції є:

- договір купівлі - продажу №1/12 від 17.12.2010 р. (а.с. 34-35);

- виписками за особовими рахунками за 28.12.2010 р. та за 24.12.2010 р. (а.с. 36, 49);

- рахунки - фактура №б/н від 17 грудня 2010р. та №20/1 від 20 грудня 2010 р. (а.с. 39, 45);

- видаткові накладні №18/12-4 від 18 грудня 2010 р. та №20/1 від 20 грудня 2010 р. (а.с. 40, 46);

- податкові накладні №161 від 18.12.2010 р. та №9 від 20.12.2010 р. (а.с. 41, 48);

- товарно - транспортна накладна №18/12-5 від 18 грудня 2010 року (а.с. 42);

- договір поставки №34-Л від 29 липня 2010 р. та специфікація до нього (а.с. 43-44);

- договорами - заявками на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 17 грудня 2010 року (а.с. 51-52, 54-55);

- актами виконаних транспортних послуг від 18 грудня 2010 року та 20 грудня 2010 року (а.с. 53, 56).

Крім того, відповідно до рішення Верховного суду України від 31 січня 2011 року по справі №21-42а10, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Відповідно до положень ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Суд також зазначає, що в справі наявні судові рішення, які підтверджують реальність здійснення господарської діяльності контрагентом ТОВ "Ліхачевське" за період, який перевірявся Лозівською ОДПІ, відповідно до наказу №233 від 20.02.2012р., а саме постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2011 року по справі №2а-2533/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 року, визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районні м.Харкова щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.07.2010 по 31.12.2010 р., на підставі якої був складений акт перевірки №721/23-03-05/37092055 від 20.04.11 р.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно вимог частини 5 статті 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

За таких обставин, викладені фахівцями Лозівської ОДПІ в акті перевірки ТОВ "Ліхачевське" №11/22-204/30378354 від 07.03.2012р. відомості та висновки не підтверджують відсутності факту реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У зв'язку із визнанням у судовому порядку дій податкових органів щодо проведення перевірок контрагента позивача неправомірними, викладені в актах перевірок висновки та обставини здійснення господарської діяльності вказаними підприємствами, не мають правового значення та не приймаються судом до уваги при розгляді даної справи.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено пп.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., правомірно сформовано податковий кредит та включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від контрагентів фінансово-господарських операцій, тому податкове повідомлення - рішення №0000032228 від 27.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ підлягає скасуванню.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що дії ТОВ "Ліхачевське" відповідають нормам чинного законодавства України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи викладене суд вказує, що висновки викладені в акті перевірки №11/22-204/30378354 від 07.03.2012 року є необґрунтованими, а прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхачевське" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000032228 від 27.03.2012 року, винесене Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Ліхачевське" (код ЄДРПОУ 30378354, юридична адреса: Харківська обл., Первомайський район, с.Берека, вул. Корнєва, 179, 64110) витрати зі сплати судового збору в сумі 373,00 грн. (триста сімдесят три гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24.10.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.