Рішення

від 25.10.2012 по справі 2607/5502/12

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2607/5502/12

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В., представників позивача - Левицької О.Ю., Поштар Т.П.

представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-2» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_5 є її донькою і як член її сім'ї мешкає за тією самою адресою.

Зазначають, що станом на день подання даної позовної заяви у відповідачів 1, 2 утворилась заборгованість по сплаті комунальних послуг у розмірі 2 184, 60 грн., оскільки відповідачі з 2005 року по теперішній час здійснюють часткову оплату спожитих комунальних послуг, а іноді взагалі не сплачують комунальні послуги.

Посилаються на те, що статтею 160 ЖК Української РСР встановлено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку( квартирі), що належать громадянинові на праві приватної власності, користуються на рівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до ст. 149 ЖК Української РСР, права та обов'язки члена житлово-будівельного кооперативу, а також членів його сім'ї, умови користування і підстави припинення користування жилими приміщеннями визначається статутом кооперативу.

Відповідно до ст. 67 ЖК Української РСР, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Звертають увагу суду на те, що тарифи, які застосовані при нарахуванні комунальних послуг, розраховані відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених Постановою КМУ № 529 від 20 травня 2009 року та показників фактичних витрат ЖБК «Верстат-2».

Статтею 162 ЖК Української РСР передбачено, що плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Посилаються на те, що вони намагалися врегулювати питання про стягнення заборгованості у добровільному порядку, однак відповідач-1 в добровільному порядку відмовився погасити заборгованість.

01.11.2011 року відповідачеві-1 було направлено претензію про ліквідацію заборгованості за житлово-комунальні послуги.

07.11.2011 року відповідачами було надано відповідь в якій ставилася вимога надати Акт звірки по зазначеній сумі боргу, надати Договір «Про сплату житлово-комунальних послуг» та не нараховувати за обслуговування будинку та прибудинкової території (з тарифом Відповідачі не погоджується, у зв'язку з затвердженням тарифу без їх особистої згоди), надати обґрунтовані розрахунки тарифу вартості обслуговування будинку та прибудинкової території та тарифи на сплату комунальних послуг.

Зазначають, що статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі Типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Житлово-будівельний кооператив «Верстат-2» надав договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідачеві-1, який зроблений на основі Типового Договору «Про надання житлово-комунальних послуг» та містить в собі інформацію стосовно розміру тарифу, та прав і обов'язків Сторін і до Договору було надано повний пакет документів, на яких наполягав відповідач.

Посилаються на те, що в супереч статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідач-1 не уклав відповідний договір, вмотивованої відмови від укладання договору не надав, в черговий раз написав, що з боргами не погоджується, а за обслуговування будинку та прибудинкової території платити відмовляється, бо не погоджується з тарифом, який прийнято без нього.

Звертають увагу суду на те, що згідно ст. 32 «Про житлово-комунальні послуги», відповідачів, як і всіх мешканців будинку, вчасно повідомляли про місце, час та порядок денний зборів на яких озвучується інформація стосовно змін тарифів та інша інформація, яка стосується життєдіяльності будинку. Об'ява, в якій була вся вищезазначена інформація, вивішується на дошці об'яв у дворі будинку. Але відповідачі ігнорували всі збори, вказуючи на свої Конституційні права, відносно яких ніхто не має право змушувати їх приходити на збори.

Зазначють, що ЖБК «Верстат-2» як юридична особа, для обслуговування будинку та прибудинкової території, замовила послуги у таких компаній, як «Київспецтранс» - вивіз побутового сміття; «Київенерго» освітлення будинку та сходових клітин; КП ГІОЦ - друкування особових рахунків на сплату за житлово-комунальні послуги та

квартплату; ПАТ «Укрсоцбанк» - обслуговування особового рахунку підприємства;

А також будинок обслуговує штат працівників (фізичних осіб): голова ЖБК; Головний бухгалтер ЖБК; сантехнік; електрик; двірник; паспортист.

Зазначають, що у зв'язку з цим кожен мешканець будинку (власник квартири) має солідарно нести відповідальність по виконанню договорів між юридичними та фізичними особами, які надають послуги ЖБК» Верстат-2», як юридичній особі в обслуговуванні будинку та прибудинковій території.

Крім того посилаючись на ст.ст. 625, 536 ЦК України та ст. 79 ЦПК України просять стягнути з відповідачів 289, 34 грн. інфляційних збитків, 334, 66 грн. 3% річних за прострочення грошового зобов'язання та 300, 00 грн. витрат на правову допомогу. У зв'язку з чим звертаються з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представники позивача вимоги підтримують з вищевикладених підстав, обгрунтуваши поясненнями просять позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечує проти вимог, обґрунтувавши поясненнями просить суд застосувати до позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги по 2007 року та з 01.01.2007 року по травень 2009 року, наслідки сплину позовної давності у зв'язку з чим відмовити в даній частині вимог, а в іншій частині вимог відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлена вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає можливим слухати справу за відсутності вищезазначеної особи відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідачки ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, та підтверджується Довідкою Форми № 3 від 19.04.2011 року № 3150 (а.с. 11).

В зазначеній квартирі крім власника зареєстрована та проживає донька власника, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Стаття 322 ЦК України визначає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат експлуатуючій організації.

Судом встановлено, що обслуговування та утримання будинку за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється житлово-будівельним кооперативом «Верстат-2», який діє на підставі Статуту від 23.11.1964 року (а.с. 80-82, 87).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.90-94), 01.06.1999 року між АЕК «Київенерго» та ЖБК «Верстат-2» було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді.

01.03.2002 року між ЖЕК № 10 КП по УЖГ Подільського району та ЖБК «Верстат-2» укладено Договір на послуги водовідведення гарячого водопостачання (а.с.95).

Крім того ЖБК «Верстат-2» для обслуговування будинку та прибудинкової території, замовив послуги «Київспецтранс», для вивозу побутового сміття (а.с.176-178); «Київенерго» для освітлення будинку та сходових клітин; КП ГІОЦ для друкування особових рахунків на сплату за житлово-комунальні послуги та квартплату (а.с.175) та ПАТ «Укрсоцбанк» для обслуговування особового рахунку підприємства. У зв'язку з чим були укладені відповідні договори.

Відповідно до ст. 67 ЖК Української РСР, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

27.05.2009 року Головним інформаційно-обчислювальним центром згідно Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених Постановою КМУ № 529 від 20 травня 2009 року та показників фактичних витрат ЖБК «Верстат-2» було виконано розрахунок тарифів, які застосовуються при нарахуванні комунальних послуг і які були затвердженні Протоколом загальних зборів ЖБК «Верстат-2» № 10 від 16.07.2009 року (а.с.22, 23-28).

08.10.2011 року Протоколом загальних зборів ЖБК «Верстат-2» № 15 були затверджені нові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с.159).

Крім того судом встановлено, що 15.03.2009 року на загальних зборах ЖБК «Верстат-2» було затверджено Типовий Договір «На постачання комунальних послуг між ЖБК «Верстат-2» та членами ЖБК (а.с.96).

Відповідно до ст. 68 ЖК Української РСР, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, відповідно до п. 17, п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власники, наймачі квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування та ремонт будинку. Ці платежі і платежі за комунальні та інші послуги власниками квартир, наймачами і орендарями вносяться щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інші строки.

Згідно ст. 64 ЖК Української РСР, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Крім того стаття 160 ЖК Української РСР визначає, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Як вбачається з вищезазначених норм Законів, як на власника, наймача квартири так само і на членів їх сімей покладений обов'язок зі сплати житлово-комунальних послуг та плати за обслуговування та ремонт будинку.

Судом встановлено, що відповідачами з 01.01.2007 року по 01.04.2012 року систематично не вносилась плата за житлово-комунальні послуги та плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 01.04.2012 року становила 2184, 62 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про доведеність вимог позивача в частині стягнення з відповідачів заборгованості за комунальні послуги, однак вони підлягають задоволенню частково, а саме стягненню підлягає заборгованість за період з 01.01.2010 року по 01.04.2012 року виходячи з наступного.

Так зі змісту ст.ст. 256, 257 ЦК України вбачається, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі сплином строку виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в своєму позові просить стягнути з відповідачів заборгованість за комунальні послуги з 01.01.2007 року по 01.04.2012 року (майже за п'ять років), а до суду з позовом звертається 24.04.2012 року.

А як вже зазначалося вище, загальна позовна даність встановлюється в три роки, а тому останнім днем для звернення позивача до суду про стягнення заборгованості за період з 01.01.2007 року був 01.01.2010 року.

Зі змісту ст. 267 ЦК України вбачається, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.193-194), представником відповідача заявлено вимогу про застосування наслідків спливу позовної давності, а тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в частині вимог з 01.01.2007 року по 01.04.2012 року.

Позивач в своєму позові також просить суд стягнути з відповідачів 289, 34 грн. інфляційних збитків та 334, 66 грн. 3% річних за прострочення грошового зобов'язання.

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ту обставину, що судом встановлено факт порушення відповідачами своїх обов'язків з оплати комунальних послуг, тому зазначені вимоги підлягають задоволенню, однак також частково, а саме за період з 01.01.2010 року по 01.04.2012 року з врахуванням строків позовної давності.

Відповідачами ж та представником відповідачки ОСОБА_3 в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦК України, не надано належних та допустимих доказів в спростування вищезазначених позовних вимог позивачів, а ті пояснення які надані представником відповідачки в судовому засіданні об'єктивно спростовуються в сукупності всіма матеріалами справи та встановленими в судовому засіданні обставинами.

Крім того як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_3 укласти договір «Про надання житлово-комунальних послуг» між нею та ЖБК «Верстат-2».

Однак в задоволенні зазначеної вимоги необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Зі змісту ст. 626, 627 ЦК України вбачається, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При аналізі зазначених норм матеріального права, вбачається, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, а тому зобов'язання судом особи укласти договір є порушенням вимог Закону та обмеженням прав учасників цивільних правовідносин.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли частково своє доведення в судовому засіданні, а тому і задоволенню підлягають частково, а саме в частині зазначеній вище. В іншій же частині вимог необхідно відмовити.

Крім того в силу ст.ст. 79, 84, 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 214, 60 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 300, 00 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 256-267, 536, 625, 820 ЦК України, ст.ст. 64, 66-68, 149, 160, 189 ЖК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-2», що знаходиться за адресою: 04136, АДРЕСА_1, о/р 26007000023128 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Києва, МФО 300023, код ЄДРПОУ: 23493086, суму заборгованості за комунальні послуги за період з 01.01.2010 року по 01.04.2012 року в розмірі 728, 40 грн., суму інфляційних збитків в розмірі 125, 24 грн., 3% річних в розмірі 55, 54 грн., судовий збір в розмірі 214, 60 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 300, 00 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Декаленко