Ухвала

від 30.10.2012 по справі 836-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

30.10.2012Справа №5002-26/836-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м. Сімферополь АР Крим

до відповідача Добрівської сільської Ради, с. Добре Сімферопольського району АР Крим

про стягнення 41708,60 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - Ібрагімов А.Ш., представник за довіреністю №777 від 28.12.2011 р.,

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Добрівської сільської Ради суми в розмірі 41708,60 грн, з яких інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 29012,34 грн та 3% річних у розмірі

12696,26 грн.

23.04.2012 р. рішенням суду позовні вимоги задоволені повністю.

08.05.2012 р. на примусове виконання рішення виданий наказ.

Не погодившись з рішенням суду Добрівська сільська Рада подала до Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу про скасування рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим без змін.

18.10.2012 р. до суду звернулося Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» з заявою в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2012 р.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» про зміну способу і порядку виконання рішення суду, заслухавши пояснення заявника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 р. №9, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

За п. 7.2. вказаної постанови встановлено, що підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При мотивуванні заяви ПАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» посилається на те, що у відповідача відсутні розрахункові рахунки з яких можливо було б стягнути присуджену суму коштів, що унеможливлює виконання рішення суду. Дане твердження обґрунтоване положеннями п.3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України та ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» за якими сільські ради в органах Державної казначейської служби не обслуговуються, а розпорядником бюджетних коштів та особою, що здійснює у встановленому законом порядку фінансування витрат з місцевого бюджету - є виконавчі комітети місцевих рад.

Крім цього, заявник подав до суду докази звернення до Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції щодо виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.05.2012 р.

Між тим, суд вважає, що заявник передчасно звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення шляхом заміни стягнення грошових коштів безпосередньо з Добрівської сільської Ради на стягнення боргу з місцевого бюджету Добрівської сільської Ради.

03.08.2011 р. постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 був затверджений порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 даного Порядку, цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).

Згідно з п. 12 ч. 2 ст. 12 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Пунктом 34 ч. 2 ст. 12 Бюджетного кодексу України визначено, що місцеві бюджети це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

За абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.

Беручи до уваги вищевказане, позивач не представив суду доказів звернення до органів Казначейства, які відповідно до наведеного порядку мають право звертати звернення на місцеві бюджети, а тому у суду відсутні підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» про зміну порядку та способу виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2012 р. у справі №5002-26/836-2012 відмовити.

Суддя О.Л. Медведчук